Відокремлені члени речення (узагальнення та повторення)

Ніч була темна, але тиха.

До серці доторкнулася весна, ота жіноча, ніжно-лебедина.

Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори.

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній бороні.

Окрім кімнат для навчання й відпочинку, споруджено літній і зимовий басейни.

На лівобережжі, замість верб і чагарників, видно погорблені смуги темені.

Ідуть дівчата в поле жати та знай співають ідучи.

Бійці пересуваються катакомбами згорбившись.

Попрацювавши мої друзі пішли грати у футбол.

Дітвора награвшись захотіла спати.

Якби хліб та одежа то їв би козак лежа.

Коло гаю в чистім полі на самій могилі дві тополі високії одна одну хилять.

Коло самого дому під вікнами росли кущі жовтої акації купи мальви.

Під час лютих осінніх штормів на Чаїному і знаходять притулок рибалки.

У нас там на городах пахне кропом у сизі ранки.

У ясний день з високого берега можна побачити у відкритому морі чималий острів.

Виводить лісова стежинка до верб заснулих край села.

Голубу сорочку в перехваті підперезано матер'яним поясом з китицями.

Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади.

В обличчя вдарив свіжий день пізньої осені з веселим холодком з неласкавим сонцем.

У горах Брянський як командир зустрівся з новими труднощами.

Перстень цей дарується як милість превелика.

Нутрій як цінних хутрових звірів завезено до мисливських угідь України з Південної Америки ще у 30-х роках ХХ ст.

Микола як голова учнівської ради загону вирішив організувати екскурсію

Мелашка була потрібна в господі як робітниця.

Сумління - річ тендітна і марка.

Сухі гілки - це вже вінок терновий.

Виє вовк - ночей моїх соліст.

Книги - морська глибина.

Тоді весна, ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.

Тоді весна ще тільки натякала, про себе висилаючи вперед, своїх зухвалих розвідників - гомінливі ручаї.

Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників - гомінливі ручаї.

Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед, своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.

Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.

Ботаніку або науку про рослинний світ вивчають уже в п'ятому класі.

Високого ліризму сповнені народні пісні або балади.

Тайга або заболочений хвойний ліс тягнеться на сотні кілометрів.

Столітник або алое використовують для лікування шлунка.

Підмет здебільшого виражається іменником або займенником.

Коло самого дому під вікнами росли кущі жовтої акації.

Данилко радо з підскоком біг до сусідів.

Увечері за ставком солодко співає соловейко.

Під синім склепінням високого неба розкинувся широкий аж до самого обрію степ.

У травні на Хрещатику каштани білим цвітом пишаються.

Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині.

Степ, струснувши з себе росу і зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги і стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

На кладці, обнявшись, стояли дві дівчини і, забувши про все на світі, виводили стару сумовиту пісню.

Уже під захід сонця лелека натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий, поринув у солодкий сон.

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда й, обважнілий, поринув у солодкий сон.

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й, обважнілий, поринув у солодкий сон.

Недалеко від берега над найбільшою скелею, літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.

Недалеко від берега, над найбільшою скелею літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.

Недалеко від берега, над найбільшою скелею, літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.

Недалеко від берега, над найбільшою скелею, літали чайки плавно, розрізаючи крильми повітря, й вистежуючи свою здобич.

Недалеко від берега над найбільшою скелею, літали чайки плавно, розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.