Відокремлені члени речення. Поняття про відокремлення. Відокремлені означення

ставлення мовця до висловлюваного.

 додаткове повідомлення або доповнюють основне твердження в реченні.

ні на що не вказують.

вказуюють на джерело повідомлення.

тільки головні

головні і другорядні

тільки другорядні

слова залежать від одного і то ж слова, відповідають на одне і те ж питання

слова, які поєднані сполучниками

порушення прямого порядку слів у реченні

підмет і присудок виражені іменниками

Омиті росами квітки розтулюють повіки. (В. Сосюра.)

Зорі сплять на холодних морозом зв’ялених травах. (Л. Первомайський.)

Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ. (О.Довженко)

На київських вулицях шумних каштани давно одцвіли. (В. Сосюра.)

глядачі

футболісти й тренери

вони

тренери

 І місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до краю.

Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори.

 Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої зеленим хлібом.

Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір.

Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі.

Зачарований прекрасним вечором я довго блукав понад берегом річки.

Не відомий нікому сідаю на лавку слухаю і дивлюся.

Обігріте й нагодоване затріпотіло пташенятко крильцями.

Світ до захмеління прекрасний розступався на всі чотири боки.

Край моря сонце золотить укриті лісом гори.

Наближається повний спеки й світла південь.

Мечем і кров’ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.

Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.

Хто це там оповитий в туман заховався за сиві каштани?

Шумлять білим цвітом налиті сади навесні.

Подали чудовий торт з вишнями й горішками по біло-рожевому кремі з шоколадом по краях.

Невтомний розум людини втілений у корисний труд окрилює її й наповнює життя світлом.

Брянський з туго перетягнутим станом з білявою чуприною стоїть облитий сонцем.

Потім він танцював зі схожою на гречанку дівчиною з довгими косами у білій сукні на високих підборах.

В обличчя вдарив свіжий день пізньої осені з веселим холодком з терпким подихом голих скверів з неласкавим сонцем.

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда й, обважнілий, поринув у солодкий сон.

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.

 Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й, обважнілий, поринув у солодкий сон.

 Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий, поринув у солодкий сон.

Уже під захід сонця лелека натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.

 Прокидається наповнений зеленими пахощами степ.

 Олеся йде сама дорогою, легка, витончена, прутка.

Заходив тихий вечір, незмінно вогкий, кудлатий від хмар

 Засмаглі й оздоровлені покидали ми лазурове узбережжя.

Батько сидів з веслом на кормі, веселий і дужий.

 1

2

3

4

5