Відокремлені додатки

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній бороні.

Розминаючи сизий полин у долоні, роси юності спогадом п’ю.

До серця доторкнулася весна, ота жіноча, ніжно-лебедина.

Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори.

Ніч була темна, але тиха.

То пилок, то сніги, то сльота партизанську вкривають дорогу.

Крім знання, тут потрібна інтуїція, дар передбачення, дар ясновидця.

У темному гаю, у зеленій діброві, на припоні коні отаву скубуть.

Щовесни, як і інші дерева, яблуня своїм цвітом цілується з бджолами.

І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю.

Хлопець стріляв швидко, хоча й неточно.

О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні!

Край шляху, у долинці, догорає вогнище.

А там, надворі, іде дощ, готується до виступу веселка.

За винятком баби Оришки, Чіпка нікого не любив.

Не читай лежачи!

Погомонівши молодята пішли з садка.

Деякий час усі сиділи задумавшись.

Якби хліб та одежа то їв би козак лежа.

Д Ідуть дівчата в поле жати та знай співають ідучи.

Усміхнувшись сонце вмить висушило росу.

Не оравши й не сіявши не будеш хліба їсти.

Ворог під Калинівкою тікав не оглядаючись.

Обганяючи Задорожиий наддає швидкості.

Красуючись біла хмаринка тріпоче вгорі

Сніг іде і сяйво розсіваючи бліде зволожує афіші і обличчя.

Степ зігнавши з себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.

Над озером холонув вечір зануривши в мілкі береги далеке полум’я хмар.

Дівчина все ще стоїть заломивши руки.

Білий кінь повіддя попустивши летить у степи.

Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги, і стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги, і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши ноги і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши ноги, і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Степ, струснувши з себе росу, та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ струснувши з себе росу та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні горить рівним, жовто-зеленим кольором.

Бійці, скинувши з себе плащ-палатки, вкрили ними міномети від дощу, а самі лишившись у гімнастьорках, рили окопи, подзенькуючи лопатами.

Бійці, скинувши з себе плащ-палатки вкрили ними міномети від дощу, а самі, лишившись у гімнастьорках, рили окопи, подзенькуючи лопатами.

Бійці скинувши з себе плащ-палатки, вкрили ними міномети від дощу, а самі, лишившись у гімнастьорках, рили окопи подзенькуючи лопатами.

Бійці, скинувши з себе плащ-палатки, вкрили ними міномети від дощу, а самі, лишившись у гімнастьорках, рили окопи, подзенькуючи лопатами.

Бійці, скинувши з себе плащ-палатки, вкрили ними міномети від дощу, а, самі лишившись у гімнастьорках, рили окопи, подзенькуючи лопатами.

Не покидайте землі, не залишивши на ній доброго сліду.

Повернувшись додому, Андрій цілком віддався своїй роботі.

Згадуючи літні вечори, у моїй уяві постає сріблясто-синє море.

Пожадливо втягуючи в себе повітря, Семен подався додому.

Студенти мовчки стоять, милуючись зоряним небом.

Розпихаючи соснове віття, старезний дуб ріс угору до могутнього сонця.

Усе тісніше оточують бійці танцюристів, у такт музиці сплескуючи в долоні.

Минаючи наш двір, вози глухо й тоскно поскрипували.

В’їжджаючи на широке подвір’я, на гостей очікував пишний прийом.

Всю зиму підіймалися води Дніпра, заливаючи плавні й озера.

Жайворонки співали над ріллею, високо піднявшись угору.

3 півночі повіяв свіжий вітер, розірвавши пелену хмар.

Живе село мало не споконвіку, притулившись попід горою край затоки.

Уже смеркаючись, ми дісталися моєї малої батьківщини — Канева.

Місяць плив, намагаючись утриматися на нетривких хвилях неба.