ВІДОКРЕМЛЕНІ ДОДАТКИ Й ОБСТАВИНИ

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній бороні.

Розминаючи сизий полин у долоні, роси юності спогадом п'ю.

До серця доторкнулася весна, ота жіноча, ніжно-лебедина.

Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори.

Ніч була темна, але тиха. 

То пилок, то сніги, то сльота партизанську вкривають дорогу.

Крім знання, тут потрібна інтуїція, дар передбачення, дар ясновидця.

У темному гаю, у зеленій діброві, на припоні коні отаву скубуть

Щовесни, як і інші дерева, яблуня своїм цвітом цілується з бджолами.

І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю. 

Хлопець стріляв швидко, хоча й неточно.

О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні!

Край шляху, у долинці, догорає вогнище.

А там, надворі, іде дощ, готується до виступу веселка.

За винятком баби Оришки, Чіпка нікого не любив. 

Не читай лежачи!

Погомонівши молодята пішли з садка.

Деякий час усі сиділи задумавшись.

Якби хліб та одежа то їв би козак лежачи.

Ідуть дівчата в поле жати та знай співають ідучи. 

Бійці пересуваються катакомбами згорбившись.

Одні сиділи на буреломі інші слухали стоячи.

Із вирію летять курличучи ключі.

Попрацювавши мої друзі пішли грати у футбол.

Чорна качка тримається на воді розпластавшись. 

Усміхнувшись сонце вмить висушило росу.

Не оравши й не сіявши не будеш хліба їсти.

Ворог під Калинівкою тікав не оглядаючись.

Обганяючи Задорожний наддає швидкості.

Красуючись біла хмаринка тріпоче вгорі. 

Розбудовуючись Київ зумів лишити живу природу найбільшою своєю окрасою.

Собака теж зробився веселий і покрутившись знехотя потюпав геть.

Опритомнівши Григорій почув зовсім недалеко глухі постріли.

Ні півслова все мовчить і насупившись сидить.

Артем як правило говорить не поспішаючи. 

Не подумавши й кілочка не затешеш.

Спочиваючи бійці славну пісню співають.

Прощаючись Радченко поглядає в бік Дніпра.

Стоїть замислившись стара груша в саду!

Затихаючи десь за ланами гомонів грім. 

Сніг іде і сяйво розсіваючи бліде зволожує афіші і обличчя.

Степ зігнавши з себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.

Над озером холонув вечір зануривши в мілкі береги далеке полум'я хмар.

Дівчина все ще стоїть заломивши руки.

Білий кінь повіддя попустивши летить у степи. 

Забувши сміх ми слухали нового вчителя схилившись на парти.

Ми сидимо під кручею поклавши вудочки на хиткі рогачики і гомонимо.

Уже за Лебединським лісом вороги бігли не чуючи ніг.

Мокрий сніг легко падаючи як цвіт вишні від вітру лягав на землю.

Весело фиркаючи машина вирвалася на пагорок помчала у видолинок. 

Густі лози високі комиші укривши долину чорніють таємничо повиті сріблястим туманом.

Міст поєднав два протилежні береги творячи ще одну нерухомість поміж їхнім одвічним спокоєм.

При самій дорозі помітивши грушу всю вкриту сметанкою цвіту пан обозний наказав спинитись.

Можна бачити деякі зорі і не дочекавшись темряви.

Не можна було пройти мимо не замилувавшись заворожливим фонтаном серед ставу. 

То запахи осінніх хризантем змішавшись з димом розірвуть нам груди.

Вжахнулася сарна й щезла в гущині лишивши зелені сліди на синій від роси траві.

Гребінка любив своє рідне село й живучи в столиці ніколи про нього не забував.

Пором плив перерізаючи пощерблену хвилями місячну доріжку.

У тилу в військовім лихолітті люди працювали не покладаючи рук. 

Недалеко від берега над найбільшою скелею, літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.

Недалеко від берега, над найбільшою скелею літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.

Недалеко від берега, над найбільшою скелею, літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря, й вистежуючи свою здобич.

Недалеко від берега, над найбільшою скелею, літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря, й, вистежуючи свою здобич.

Недалеко від берега, над найбільшою скелею, літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич. 

Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги, і стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги, і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши ноги і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши ноги, і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову. 

Степ, струснувши з себе росу, та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ струснувши з себе росу та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні горить рівним, жовто-зеленим кольором. 

Бійці, скинувши з себе плащ-палатки, вкрили ними міномети від дощу, а самі лишившись у гімнастьорках, рили окопи, подзенькуючи лопатами.

Бійці, скинувши з себе плащ-палатки вкрили ними міномети від дощу, а самі, лишившись у гімнастьорках, рили окопи, подзенькуючи лопатами.

Бійці, скинувши з себе плащ-палатки, вкрили ними міномети від дощу, а самі, лишившись у гімнастьорках, рили окопи подзенькуючи лопатами.

Бійці, скинувши з себе плащ-палатки, вкрили ними міномети від дощу, а самі, лишившись у гімнастьорках, рили окопи, подзенькуючи лопатами.

Бійці, скинувши з себе плащ-палатки, вкрили ними міномети від дощу, а, самі лишившись у гімнастьорках, рили окопи, подзенькуючи лопатами.

Не покидайте землі, не залишивши на ній доброго сліду.

Повернувшись додому, Андрій цілком віддався своїй роботі.

Згадуючи літні вечори, у моїй уяві постає сріблясто-синє море.

Пожадливо втягуючи в себе повітря, Семен подався додому.

Студенти мовчки стоять, милуючись зоряним небом.

Розпихаючи соснове віття, старезний дуб ріс угору до могутнього сонця.

Усе тісніше оточують бійці танцюристів, у такт музиці сплескуючи в долоні.

Минаючи наш двір, вози глухо й тоскно поскрипували.

В'їжджаючи на широке подвір'я, на гостей очікував пишний прийом.

Всю зиму підіймалися води Дніпра, заливаючи плавні й озера. 

Жайворонки співали над ріллею, високо піднявшись угору.

3 півночі повіяв свіжий вітер, розірвавши пелену хмар.

Живе село мало не споконвіку, притулившись попід горою край затоки.

Уже смеркаючись, ми дісталися моєї малої батьківщини — Канева.

Місяць плив, намагаючись утриматися на нетривких хвилях неба. 

Виконавши вправу, повторіть матеріал про однорідні члени речення.

Розподіливши завдання, ми повинні домагатися чіткого їх виконання.

Провівши глибокий аналіз, визначено стратегію розвитку інституту.

Незважаючи на пізню годину, брат продовжував працювати.

Знайшовши помилку в тексті, виправте її червоним олівцем.