Відокремлені обставини

Там, на рівному березі невеликої повноводної річки Почайни, виднілося чимале селище.

В імлистій долині, осяяній срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.

Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий.

Зашуміла вода на низині, шукаючи виходу.

Осінній ліс, осяяний вранішніми променями сонця, здавався казковим.

Пізніше, у шкільні роки, учитель історії на простих прикладах пояснював,

що таке любов до своєї землі.

Глибоко в душу запали мені слова вчителя, допомагають нести любов до рідного краю через усе життя, поглиблюючи й примножуючи її.

Заплющивши очі, він піддався сумові, що колисає душу.

Забувши сміх ми слухали нового вчителя схилившись на парти.

Ми сидимо під кручею поклавши вудочки на хиткі рогачики і гомонимо.

Уже за Лебединським лісом вороги бігли не чуючи ніг.

Весело фиркаючи машина вирвалася на пагорок помчала у видолинок.

Підеш собі зажурившись гаєм по долині.

Незважаючи на погану погоду біля освітленого під'їзду театру панувало пожвавлення.

Годі вже сидіти склавши руки.

І я заплакавши назад поїхав знову на чужину.

Автобус їхав швидко й не зупиняючись на зупинках.

Можна робити добрі справи і не чекаючи похвали.

Блакитний час прикинувшись водою тече в піщаних, чистих берегах.

Він підвівся, і не прощаючись вийшов з хати.

Він підвівся і, не прощаючись, вийшов з хати.

Він підвівся, і не прощаючись, вийшов з хати.

Він підвівся, і не прощаючись вийшов, з хати.

Купаючись у ласкавому промінні ранкового сонця, підіймається у блакитну височінь сіренький лісовий жайворонок.

Дві маленькі синички, сірі, з чорними смужками на білих пухнастих щічках, працювали дзьобиками по сухому дереву.

Вітряки завжди вабили нас, малечу, і своєю красою, і якоюсь таємничістю.

Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна.

Усміхаючись, роздивляючись на всі боки, вийшла Люба на край лісу.

З переляку хлопці бігли не чуючи під собою ніг.

Забувши сміх, і примовки, і жарти, ми слухали схилившися на парти.

Під’їжджаючи до дому разом з Катериною, Кравчина помічає світло і рух у домі.

Не піймавши на крадіжці, не кажи, що злодій.

У степу темніли ряди копичок, що їх розкуйовдив вітер.

На березі не було нікого. Там були лише діти.

Повіяв легенький вітерець, струсив з листу неопалі краплі.

Максим Рильський збагатив українську літературу майстерними перекладами. Максим Рильський - знавець багатьох мов.

Тим часом дівчата побігли до річки, тримаючи віночки з свічечками.

Виконуючи у супроводі бандури думи та пісні, оспівуючи героїв визвольної боротьби, кидаючи заклики до повстання, запалюючи на перемогу, кобзарі підіймали народ на боротьбу проти іноземного панування, кріпосницького гніту.

Спустивши вінки на воду дивились, куди він попливе.

Хлопці намагались привернути віночки до свого берега, кидаючи поперед них камінчики.

Життя – це п’єса, граючи роль в якій ми надто часто залишаємось тільки аматорами.

Твори великих майстрів – це світила, які сходять над нами і закінчивши свій шлях заходять.

Відкриваючи геніальні думки ми найчастіше повторюємо народні приказки.

Протягом сорока років він гастролював по всьому світові створюючи ілюзії, містифікуючи тисячі людей та вимушуючи їх розтуляти рота від подиву.

Я людина наполеглива і отримавши „ні” не зупиняюся, а шукаю інших варіантів, щоб довести справу до кінця.