8 кл Відокремлені обставини

Блакитний час прикинувшись водою тече в піщаних чистих берегах

Покинута людьми на довгі дні дорога помирає в бур'яні

Нікого тут нема крім мене й господині

Вона сиділа, замислившись

З переляку хлопці бігли, не чуючи ніг

Човен пливе та хвилі здіймає, б'ючи вітрила в задумливу ніч

Чому ліси чекають мене знову, на щит піднявши сонце і зорю

Швидко повечерявши, полягали спати

Годі вже панам сидіти, згорнувши руки.

Степ зігнавши з себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.

Дівчина все ще стоїть заломивши руки

Білий кінь повіддя попустивши летить у степи

Стоїть замислившись стара груша у саду

То запахи осінніх хризантем змішавшись з димом розірвуть нам груди

Вжахнулась сарна й щезла в гущині лишивши зелені сліди на синій від роси траві.

Незважаючи на маленький вітерець, парило і робилося душно

Все це, згідно з планом, повинно було згоріти дотла.

Збуджені, натомлені після чесної праці, друзі вернулися в лісову хатину.

У гущавині, що заплела круті дніпровські схили, співають, заливаючись солодким щебетом, солов’ї.

Заходить блакитна ніч, ясними мерехтливими зорями гаптуючи небо, і тихими лунами озиваються зелені парки на косогорах, пливуть над ними звуки пісень.

Одягнені в зелені шати, чергуючись із рукотворними ланами й луговими килимами, дібровами та гаями, гори набувають особливої привабливості.

Переляканий, запорошений снігом, без хати, мчав Василько по дорозі назустріч холодному вітрові.

Було, незважаючи на травень, душно, як улітку

Білий кінь шарпнувся, вирвав кінець повода, дико звівся на задні ноги, біснувато стріляючи страшними, кровавими очима

На відміну від інших комах, у метеликів права і ліва пари крил під час помахів зближуються над тулубом і під ним.

Ізнов, черкнувши гострими крильми, злітають над обрієм душі, немов птахи, думки.

Пройшовши по небу, тепла, тиха червнева ніч стала оволодівати і землею.

Кінь перервавши уздечку, щосили подався по дорозі вбік села.

Причаївшись у малині за смородиною, я слухав бабиних молитов, як заворожений.

При в’їзді в село вершників уже чекали юрмлячись край доріжки босоногі діти.

Він прибіг додому і, схопивши булку з маслом жадібно почав їсти.

Він прибіг додому і схопивши булку з маслом, жадібно почав їсти.

Він прибіг додому, і схопивши булку з маслом, жадібно почав їсти.

Він прибіг додому і, схопивши булку з маслом, жадібно почав їсти.