Відокремлені обставини

Юрко пошукав очима і, вибравши місце, сів у ромашкову гущавину.

Юра, зігнувшись, тримав перед палагною глиняну ляльку.

Роман, всупереч припущенням, вдосвіта явився весь мокрий, але веселий.

Немолодий рудобородий сторож преспокійно дрімав собі, сидячи проти сонця на лаві під стіною

Кузька обнишпорив усі кущі, шукаючи Однокрила і, не знайшовши, побрався в своє кубло.

Подивився кругом себе і, перехрестившись, пішов собі тихо в Київ святим помолитися.

Карпо помаленьку, не хапаючись, переліз через перелаз у двір

Коло нього крутить собака, то забігає наперед, то повернувшись, кидається назустріч.

Незважаючи на повних шістдесят літ, у його вдачі було щось безтурботне, навіть дитяче.

Попри всі злигодні і турботи, Хома навіть погладшав.

Микола, незважаючи на хворобу горла, не втратив своєї божевільної пристрасті до пісні.

Ніжно дзвеніла над ним хвоя смерек, змішавшись з шумом ріки.

І лише підкреслюючи велич картини, поодинокі й тонесенькі пташині голоси звучать скупо.

Жодної хвилини не відаючи відпочинку, материні руки знаходили собі роботу.

Монахи, переписуючи книги, додавали дещо від себе.

Всупереч прогнозам фахівців, урожай буде нижчим за минулорічний.

І йдуть по долині і, йдучи, співають.

Підеш собі, зажурившись, гаєм по долині.

Він збирав квітки і косичив ними свою кресаню, а, утомившись, лягав десь під сіном.

Вони робили собі курбало у потоці і, роздягнувшись, бовтались у нім.

Усміхнувшись сонце вмить висушило росу.

Не оравши і не сіявши не будеш хліба їсти.

Ворог під Калинівкою тікав не оглядаючись.

Обганяючи Задорожний наддає швидкості.

Красуючись біла хмаринка тріпоче вгорі.

Степ, струснувши із себе росу, та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши із себе росу та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ струснувши із себе росу та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши із себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши із себе росу та зігнавши непримітні тіні горить рівним жовто-зеленим кольором.

Через мости везли важкі гармати вузьким понтонам ріжучи борти.

Над хатою піднялись у небо голуби знаменуючи мир і благодать.

Дід прожив під сонцем коло ста літ ніколи не ховаючись у холодок.

Причаївшись у малині за смородиною я слухав бабині молитви.

Жінка йде вздовж берега поволі й трохи зігнувшись.

Сніг іде і сяйво розсіваючи бліде зволожує афіші і обличчя.

Степ зігнавши із себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.

Над озером холонув вечір зануривши в мілкі береги далеке полум'я хмар.

Дівчина все ще стоїть заломивши руки.

білий кінь повіддя попустивши летить у степи.

Терпкий запах опалого листя проикає в душу переповнюючи її журавлиною бентегою.

Повечерявши полягали спати.

Нзважаючи на дощову погоду в парку було людно.

Шкідливо читати лежачи.