Відокремлені обставини

Співають ідучи шахтарки кароокі.

Побігли швидко, мов ящірки, потоки з гір стрибаючи на переступах.

Вона стояла закам'яніло мовби не дихаючи нічого не чуючи і не бажаючи знати.

Духнович присівши почав слухняно жувати.

На яблуні переливчасто заспівала іволга і війнувши пір'ям перелетіла на друге дерево.

Схилились два самітні клени читаючи весни буквар.

Зозулі кували торкаючи дзьобиками чарівні клавіші неба.

Співають ідучи дівчата.

Світить річка зникаючи у маревах небосхилу.

Здоровань крутнувшись вивільнив свої руки з рукавів куртки.

Штовхаючись і поспішаючи виходили пасажири на берег.

Жінка йде поволі і трохи зігнувшись.

Вийшов Чіпка на царину, ходить коло землянки голову повісивши.

Згорнувши намітку Джериха помогла синові складать білу свиту.

Замолоду я чомусь не помічав свого багатства і не помічаючи марнував його потроху.

Проте в сріблястім верболозі не підкоривши серце прозі співають пізні солов'ї.

Виблискувала в лузі річка і звиваючись губилася в зелених шатах набережного гаю.

Степ струсивши з себе росу горить рівним жовто-зеленим вогнем.

Роблю зігнувшись а їм розстебнувшись.

Степ мовби спочиває вичахаючи.

Кайдаш пішов на греблю не знаючи для чого.

Він наближався й кинувши гострий погляд з-під навислих рудих брів підносив над землею кийок...

Білий ніздрюватий деревій пахне густо і владно пробиваючи сумовиті повіви прив'ялих трав і квітів.

Похлипавши гармошка починає снувати й прясти розлогу мелодію.

Людина! Це ж яке слово! Його треба завжди стоячи говорити і кашкета скидати.

Затамувавши подих роздумуючи всі рушили до левади.

Ідуть дівчата в поле жати та знай співають ідучи.

Він говорив а я йшов і слухав пориваючись вирватися з того ритму.

І я зими крутий долаю норов обличчя підставляючи вітрам.

І заснув я нарешті незважаючи на біль.

Проплавав я на річці підмітаючи пароплави і чистячи картоплю з рік.

Ненавидячи відступ він ненавидів усіх що відступали й себе також.

Вас одразу можна впізнати і не бувши ворожкою.

Січкар незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги швидко бігає.

Де-не-де біліє деревій пахнуть сохнучи від спеки васильки.

Увесь день Славко працював не покладаючи рук.

Чорне небо висіло над степом граючи незліченним розсипом зоряних іскор.

Під вітром вгинаючи лінії прості повис нерухомий за вікнами дощ.

Вони стояли мовчазні вдивляючись в далеке минуле свої та своїх батьків...

Дід прожив під сонцем коло ста літ ніколи не ховаючись в холодок.

Здалека під небом у вирій летючи голосно курличуть журавлів ключі.

Незважаючи на малесенький вітерець парило і робилося душно.

Іду собі ні на що особливо не зважаючи.

Лінивий сидячи спить лежачи робить.

Хлопчики сиділи на березі звісивши ноги і вели тиху розмову.

Там, замість житечка, в теплеє літечко терен зацвів.

Розрум'янена, ошаліла, Тоня з розгону налітає на брата, кидається йому на шию.

Схилились два самітні клени, читаючи весни буквар.

Було це в місті Малині, там жив Іван Іванович, районний лікар.

Зозулі кували, торкаючи дзьобикамичарівні клавіші неба.

Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені, ми входимо в ліс.

Солідна віком і творчою практикою людина, він був у розпачі.

Націю творять сукупно всі, навіть лиходії.

Тепер, замість крила парусника, Тоня й Віталій бачать вдалині темну непорушну гору якусь.

Що страшніше - детектор брехні чи дзеркало правди?

Увесь світ був як казка, повна чудес.

Похлипавши, гармошка починає снувати й прясти розлогу мелодію.

За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень.

Старий зараз ніякої роботи не визнає, крім пасіки.