Відокремлені означення

А Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ

Б Навкруги чорне страшне море безодня води і гніву

В Аліна незважаючи на свій жвавий веселий характер читала серйозні книжки

Г На жаль у мене немає знайомих у Кишиневі

А І на оновленій землі врага не буде супорстрата

Б Небо холодне та темне байдуже блимало зірочками

В Старий зараз ніякої роботи не визнає окрім пасіки

Г. Незважаючи на спеку й духоту косарі співали косарських пісень

А Він угорський хорват чизмар по професії тобто швець

Б Вкрита садками балка вилась попід горою

В Ярина нічого не бачила крім отих швидких струмків

Г Зараз від дороги загороджений очеретяним тином починався Замірів виноградник

А Земля, скована морозом, покрилась білим снігом

Б Знесилено горем мати схилилась на бильце канапи і заснула

В Степ, струснувши з себе росу, горить рівним жовто- зеленим кольором

Г Людина високогуманна, Сошенко з піклуванням ставився до Шевченка

А Людина не позначена любов'ю не зможе звести серця для добра

Б Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав

В Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь рясно вкриті краплистою росою

Г Стояв Тарас на Чернечій горі осяяний променистим сонцем

А Втомлений нічною біганиною він задрімав не заплющуючи очі

Б Народ покинутий на злидні повинен стратить риси рідні, безслідно стертися з землі

В Дим погаслих вогнів стелиться від гори до гори синіми смугами

Г Її маленька постать облита м'якою зеленуватою тінню акацій була незвичайно граціозна

А Природжений співак, він любив пісні і в душі пишався своїм артистичним хистом

Б Кайдашева сини були молоді парубки, обидва довгообразі й русяві, з довгими, тонкими, трохи горбатими носами, з рум'яними губами

В Земля, скована морозом, покрилась білим снігом

Г Причаїлися гори завороженік красою ніколи не бачених степів

А Сухобрусові дочки Марта й Степанова були малими гарні дівчатка

Б Переляканий заморожений снігом без шапки мчав Василько по дорозі назустріч холодному вітрові

В Окрім гри на сопілці Хома Потвора дуже любив і пісні

Г Поза містом лежали Кримські гори вкриті лісом

А А Чіпка наперекір світові й людям якийсь веселий радий

Б На його дворі замість похилої хатини стояв веселий будинок

В Син бідного сільського титаря Павло Грабовський в дитинстві пізнав не тільки злидні щоденні важкі турботи про хліб насущний, а й поетичні обряди, сумовито красу народної пісні

Г Співають ідучи дівчата

А Троє старшин у рубцях у кривавому клоччі прямо із бою -' говорили про бій на війні

Б Із тебе першої моєї вулиці почав я відкривати білий світ

В Швидко надходив вечір морозний зоряний

Г Засумував на рушникові лебідь почувши тупіт вороних підков

А Зупини її мить високу для моїх малинових долонь

Б Сніг блискучий та легкий здається падає на серце прямо

В Байраками їхав до війська Григорій Триволя козак молодий

Г Кімнату прикрашали квіти з лісу

А Отакий- то наш отаман орел сизокрилий

Б Якісь он квіти сині- сині на голу цеглу повились

В Промерзло небо місячне і тихе

Г Скроплений живлющою росою паросток пробився на світ