Просте ускладнене речення

Сині дзвіночки навіть сіяли холод на трави

Це сяйво здається нев’янучим

Тварини нібито передчувають зміни погоди

У калині кажуть материнська любов і мудрість

Зранку, як навмисне (як на зло), пройшов сильний дощ.  

Ми, до речі (між іншим), не хотіли брати участь у цих змаганнях.

За високими дубами, кажуть (між нами кажучи), сильно гриміло.

Мандрівники, здається (мабуть), відійшли далеко від домівки.

зрозумійте, даруйте

 на жаль, як на зло 

безперечно, без сумніву

інакше кажучи, таким чином

Ірино Петрівно, зачиніть, будь ласка, двері.

Вельмишановне зібрання, погляньте на екран.

Пан Президенте, прошу дати відповідь.

Колего Дмитре, принесіть звіт за березень

Ще на початку квітня я разом із сестрою посіяв на дачі квіти, овочі, кріп, помідори та огірки.

Усі українці щиро вболівали та чекали повернення з перемогою наших спортсменів. 

Обладнання не поступається імпортному ні за якістю, ні за технічними характеристиками.

Невдовзі більшість словників не тільки виходитиме в друкованому вигляді, а й в електронному.

Коли ми проходили повз вежу, годинник пробив шосту.

Проходячи повз вежу, ми почули бій годинника.

Годинник пробив шосту, а ми тільки проходили повз вежу.

Проходячи повз вежу, годинник пробив шосту годину.

... нам запропонували різні моделі.

... важливе значення має ціна. 

... у мене з’явилася цікава ідея. 

...обов’язково уточніть гарантійний термін. 

Виходячи з вагона, у моєї сумки відірвалася ручка.

Розв’язуючи задачу, спочатку вона здалася мені складною. 

Вийшовши з машини, несподівано пішов дощ.

Довідавшись про щось першим, поділюся з друзями.

Олесь, який плив поруч, допоміг мені вийти на берег.

Подвір’я затінює крислата яблуня, що росте під хатою.

Огірок, що пожовк на сонці, годиться лише на корм худобі.

Бабуся дала скуштувати меду, який пахнув липою.

Там, замість житечка, у теплеє літечко враз терен зацвів. 

Щасливий і веселий, я дивився на високе бездонне небо.

Надішліть, будь ласка, перелік завдань до іспиту.

Попрощавшись, ми довго проводжали одне одного поглядами. 

Я був найменшим у нашій сім’ї.

Кабінет Міністрів є органом виконавчої влади.

Біля самої хати росли жоржини й бузок

Літописці посланці з далекого минулого. 

Красне слово – золотий ключик.

Без діла жити – тільки небо коптити.

Кожна пригода – до мудрості дорога.

Без води – борщу не звариш.

1

2

3

4

Наше село красиве

Мистецтво найкращий педагог.

Ти моє перше натхнення.

Дівчина як червона калина.

Сватай мене козаченьку, люблю тебе дуже

Яка чудодійна ти, водо студена

Дівчино, рибчино не плач, не ридай!

На добраніч, вам ниви

Сині дзвіночки навіть сіяли холод на трави.

У калині кажуть материнська любов і мудрість

Тварини нібито передчувають зміни погоди

Це сяйво здається нев’янучим

Доброго кажуть дожидати треба, а лихе само прийде.

Відступати нам, по-перше пізно, а по-друге, немає підстав

Що ж можливо, у всіх цих історіях є певне перебільшення.

Тварини, безумовно, передчувають зміни погоди.

1

2

3

4

Таким чином, точки Б і В рівновіддалені від осей координат і точки А

Спасибі, Вам мамо, за вічну любов і всю неоплачену ласку

Місяць хоче, мабуть, погрітися, суне в шибку свій блідий диск

Дійсно, лоза зразу кінчилась, і ми вийшли на чистий піщаний висип.

І на вулицях і на стадіонах ростуть тополі.

Підійшов до огорожі й глянув удалечінь.

Спить земля і місяць, вишні й тополі.

Сказав із почуттям радості й незрозумілої тривоги.

Нахилюся вербою над річкою і нап’юся води холодної.

Синій вечір тихо бродить, квіти колихає, і навшпиньки в хату входить, вікна затуляє.

Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу.

В тій пісні чулися гудки заводів, і рев машин, і шепоти пшениці.

Перлами, росою, сонцем, долиною вмивається земля.

Ні розвага, ні просьба, ні грізьба ніщо не помагало.

Усе знайоме і рідне до болю в душі і криниця в саду, і червона калина.

У лісі не було нічого ані грибів, ані ягід, ані черешень.

Пам’ятайте, що і в рослин, і у тварин немає депутатів

Гаррі не почувався тепер ані відважним, ані мудрим

А світ такий мінливий і бентежний !

Співають дзвінко сонячного дня птахи і листя, вітер, і хмарини

Похилена вітрами стара яблуня росла коло хати.

Діти гралися на широкому порослому травою подвір ї.

Чай заварили з молодого липового цвіту.

Доріжку в парку встелило жовте кленове листя.

Прочитав надіслане вранці повідомлення.

Подарував вирощені власноруч квіти.

Берізка напоєна дощем зазеленіла

Розв’язали записану на дошці задачу

Ніколи я співати не покину про землю повну щастя і краси.

Удалині виднілися облиті сонячним багрянцем верхівки сосен.

Акації стояли саме в цвіту заквітчані безліччю білих китиць.

Розтривожений думками він до самого ранку не міг заснути

Скидає Київ животворний сон з плечей своїх туманами укритих.

Зачарований даллю, я про все забуваю в цю мить.

Озвучене піснями, бринить моє перо.

Зимовий вітер хилить вільху на скуту кригою ріку.

Олег як індивідуаліст сидів окремо.

Растреллі широко відомий як архітектор.

Максима знали як гарного майстра.

У класі мене зустріли як друга.

Щасливий і веселий, він глянув на високе небо

З луків пахли зів’ялі, звечора скошені, трави...

Люблю Дніпро – ріку свого народу .

Голови повік не схилить Київ – слави богатир.

За добро віддячують добром, а не злом.

Степе мій, любов моя дитяча, я тобі складаю нині звіт .

Жовті калюжниці – квіти дитинства – знов нагадали щасливі літа.

У всьому, крім добрих справ, знай міру і час.

І я заплакавши назад поїхав знову на чужину.

Із вирію летять курличучи ключі.

Не звикли сидіти склавши руки.

Завдання виконали легко й не роздумуючи.

Край прогнутого вечорового неба, урізаючись у зоряну імлу й досі

трудиться старий нагорблений вітряк.

Сплітаючись гіллям стоять дуби зелені, свіжолисті .

Трави, встигнувши вигнатись на зимовій волозі, котились зі степу.

Батько мій обпершись об одвірок, проводжає в небо журавлів.

Хвилюючись, Тимко розповідав про свої перші успіхи.

Бриніли зірки, і моргнувши зоряним світлом, гасилися.

На чужу роботу дивлячись, ситим не будеш .

Незважаючи на малюсінький вітер, парило й робилося душно.