відокремлені означення

Добріє світ народжений в любові. (Т.Коломієць)

Усі речі виготовлені юними умільцями вражають своєю декоративністю.

Засмагла під сонячним промінням Оксана була схожа на шоколадну глазур.

Проведений справжнім майстром вебінар став для слухачів тест-драйвом.

 Розлючена почутим тітчина сестра поїхала геть з дому.

Прийшла пора свята й благословенна.

Море безкрає таємниче зливається з небом.

У кімнату просочується сонячне світло тепле спокійне.

На річку вже налягла ніч суха й тепла своїм чорним покривалом

Лише головні члени речення

Лише другорядні члени речення

І головні, і другорядні члени речення

Усі відповіді правильні

А. Над озером стояв оповитий серпанком загадковості ранок.

Б. На горах за шпилями вкритими лісом пишно горів вечірній світ сонця.

В. Темна ніч напоєна степовими пахощами пропливала над Асканією.

Г. Оперезане синьо-зеленим поясом на пагорбі стоїть місто-замок.

Йду в простори я чуйний і тривожний.

Ще спить земля укутана снігами.

Йде зима холодна і різка.

Зацікавлені ми підійшли й посідали.

Попередниками кобзарів були музиканти зображені на фресках у Софії Київській .

По застиглих від гірської прохолоди горбах переливалися білим морем гірські тумани.

Біля хатини притулився зроблений із хворосту й обмазаний глиною сарайчик.

На подзьобаному дощем піску залишилися відбитки його босих ніг.

Правицею він притримував довгого списа опертого на стремено.

Кузька скучив уже і за крикливою бабою Оксьоншою і за хлібом умоченим у молоко.

Богун уже був за вікном укритий вечірніми сутінками.

Прикрашена рушниками хата привітна й затишна.

Тепло дихнула в лице пухка чорна рілля, повна спокою й надії

Качались по мхах двоє дітей, дзвонячи в тиші молодим сміхом

Та й заплакав сіромаха, на який похилившись

Освіта в Україні, незважаючи на деяки промахи та кризовий стан, наближеня до світового рівня

Птиці сумовито курликали, будячи тривогу, і ширяли над подвірям ганяючи по траві вітер

А поза тином вибитим вітрами, жили шляхи і села і міста… 

На березі хвилястої Десни стояло місто оповите в сни.

А геній, виграний у кріпацтва в лотерею, стоїть у недосяжних висотах зорею.

Мені ще й досі берег сниться залитий сонячним вогнем

виділяються за змістом та інтонаційно

указують на того, до кого звернено мовлення

передають ставлення мовця до висловленого

Оповите легким пухнастим туманцем у долині причаїлося село.

Занесене вітром насіння проросло наступної весни.

Незабаром ми вийшли на узлісся і побачили давно покинуту людьми хатинку лісника.

До зігрітої сонечком ромашки повернула свою горду голівку троянда.

А І на оновленій землі врага не буде, супостата.

Б Сіре небо, холодне та темне, байдуже блимало зірочками.

В Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки.

Г На яблуні переливчасто заспівала іволга і, війнувши пір'ям, перелетіла на друге дерево.