Відокремлені означення

А  виділяються за змістом та інтонаційно; 

Б  указують на того, до кого звернено мовлення;  

В  передають ставлення мовця до висловленого; 

 Г відносяться до одного й того самого слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання.

вставними;

відокремленими;

звертаннями;

однорідними.

Рівний залитий сонцем степ доразу принишк.

Дніпро розбуджений подихом весни гнівно трусонув могутніми плечима із себе

крижаний панцир зими.

Гілки дерев мокро блищали зволожені по-весняному.

Петро стрункий широкоплечий з русявим чубом і синіми очима стояв серед

хати.

Обабіч шляху лежали незнайомі поля перекраяні вузькими довгими нивами.

Вже видно червоні очі й тремтячі рожеві храпи коней спотворені люттю

обличчя верхівців.

Насмерть перелякана козаками шляхта сховалася за міськими мурами.

Зупинився біля мальвами закосиченої ліси.

На призьбі затіненій розлогою грушею хтось заворошувся встав.

З’єднане з основними силами селянсько-козацької армії військо Кривоноса

становило велику силу.

У головній залі на Риту хлюпнула хвилююча легка мелодія.

Це наша пісня створена народом.

Червоне яблуко відірване від гілки виважує свою прекрасну суть.

Розкішно пахне матіола нічна непомітна навіть удень квітка.

Прокидається наповнений зеленими пахощами степ.

Батько сидів з веслом на кормі — веселий і дужий.

Заходив тихий вечір, незмінно вогкий, кудлатий від хмар.

Засмаглі й оздоровлені покидали ми лазурове узбережжя.

Людина не позначена любов'ю не зможе звести серця для добра.

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.

Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою.

Покинута людьми на довгі дні дорога помирає в бур'яні.

Стояв Тарас на Чернечій горі осяяний променями сонця.

Озвучені бджолами соняшники чомусь схлжі на круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах.

Втомлений нічною біганиною він задрімав, не заплющуючи очей.

ЇЇ маленька постать, облита м'якою зеленуватою тінню акацій була незвичайно граціозна.

Через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади не огороджені тинами.

Народ покинутий на злидні повинен стратить риси рідні, безслідно стертися з землі.

Троянда усміхається сонцю, шовковими пелюстками розгорнутими назустріч теплу й сонцю.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками, розгорнутими назустріч теплу, й сонцю.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками, розгорнутими назустріч теплу й сонцю.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками розгорнутими, назустріч теплу й сонцю.

підмет, присудок, обставина

підмет, присудок, означення

додаток, означення, обставина

підмет, додаток, обставина

Степ оповитий тишею мовчав.

Бджоли прилітали по мед густим роєм і так гули непримітні у зеленій липі що здавалося дерево співає.

Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав.

Стояла темна ніч холодна вітряна.

Добріє світ народжений в любові.

Усі речі виготовлені юними умільцями вражають своєю декоративністю.

Проведений справжнім майстром вебінар став для слухачів тест-драйвом.

 Розлючена почутим тітчина сестра поїхала геть з дому.