Відокремлені означення та прикладки

На чужу роботу дивлячись, ситим не будеш. (Нар.творчість)

І сіяв Київ-град, між великими сяяв столицями, Ярославни були у державах Європи царицями (С.Литвин). 

Яблука, холодні від роси, ми зриваєм теплими руками

Забуду сумний сон діброви,забуду ясний час розмови (М.Філянський)

Зимовий вітер хилить вільху на скуту кригою ріку.(Д.Кремінь)

І тільки ворони не звиклі до тиші гуртом суперечки ведуть голосні.(В.Скомаровський)

Зненацька суцільну темряву розітнуло яскраве світло.(Л.Воронина)

Зійшли огірки,розрослися зелені та рясні, вкрили землю рясним килимом.

(В Сухомлинський)

Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна. (М.Стельмах).

Праворуч від озеречка вже лежали росою прибиті покоси.(М.Стельмах).

Любові сповнений до дна я вам щедрую добрі люди (Д.Луценко).

Налякане заколотом знялось із сусідньої стріхи гайвороння.(М.Коцюбинський)

Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед(О.Довженко)

Усе кургани та кургани, ще не заораних могил(Л.Костенко)

Півмісяця серп в небі гойдає замріяні зорі, тихі й гожі,мов літняя ніч(З.Мороз)

Вже ніч зліта крилом імлявим,осяйна безліччю лампад(М.Старицький)

Зимовий вітер хилить вільху на, скуту кригою, ріку( Д.Кремінь).

Рівна, прозора, проста до геніальності нота з'єднує серця( Ю.Яновський).

Він спинився, трохи занепокоєний, потер лоба, струснув волоссям (В.Шевчук).

Морозний сніг, блискучий та легкий, падає на серце прямо (М.Рильський).

й помітила,що забула парасольку.

теплого,тихого,вкритого бруньками.

центральною дорогою біля школи.

ще задовго до першого в цьому році дощу.

Нема без кореня рослини, а нас, людей, без батьківщини.

Найбільшої слави зажив мій дід Дем'ян, якого знав увесь світ.

Мені, дитино мила, дорожча воля,ніж зерно твоє!

Весна - дівчисько в ластовинні, ще не ціловане в уста.

Ні, війна - це не жарти, це пекельний вогонь.

Дівчина-бранка Маруся Богуславка,безперечно,є легендарною постаттю.

Ту криницю батько ще копав нам, синам, і людям для відради. 

Ходімо в райдугу, кохана, якщо зуміємо пройти.

Як бригадир він розпочав роботу першим .

Йде Україна, дівчина при вроді, в косах у неї місяць молодий. 

В степу, як із вогкої печери, тягло свіжою прохолодою.

Усе, як цвіт, осипалось безслідно.

1

2

3

4

Суворих слів, холодних і шорстких, перебираю низку, ніби чотки… (М.Рильський).

Мені б тих слів, обточених, як жолуді (А.Малишко). 

Не зірвуться слова, гартовані, як криця… (О.Теліга).

Шевченко, великий син України, тісними й нерозривними узами зв’язаний з народом (П.Федченко). 

тире при відокремленому означені

тире в реченні з однорідними членами

тире між підметом і присудком

тире при відокремленій прикладці