Відокремлені означення, прикладки, обставини. Самостійна робота

Рівний залитий сонцем степ доразу принишк.

Дніпро розбуджений подихом весни гнівно трусонув могутніми плечима із себе

крижаний панцир зими.

Гілки дерев мокро блищали зволожені по-весняному.

Петро стрункий широкоплечий з русявим чубом і синіми очима стояв серед

хати.

Вже видно червоні очі й тремтячі рожеві храпи коней спотворені люттю

обличчя верхівців.

Насмерть перелякана козаками шляхта сховалася за міськими мурами.

Зупинився біля мальвами закосиченої ліси.

На призьбі затіненій розлогою грушею хтось заворошувся встав.

Людина не позначена любов'ю не зможе звести серця для добра.

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.

Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою.

Стояв Тарас на Чернечій горі осяяний променями сонця.

Троянда усміхається сонцю, шовковими пелюстками розгорнутими назустріч теплу й сонцю.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками, розгорнутими назустріч теплу, й сонцю.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками, розгорнутими назустріч теплу й сонцю.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками розгорнутими, назустріч теплу й сонцю.

Добріє світ народжений в любові.

Усі речі виготовлені юними умільцями вражають своєю декоративністю.

Проведений справжнім майстром вебінар став для слухачів тест-драйвом.

 Розлючена почутим тітчина сестра поїхала геть з дому.

означення;

прикладка;

додаток;

обставина;

уточнюючі члени речення.

Довгі вечірні тіні перекреслюють порослу споришем вулицю.

Налякане голосами людей продиралося через хащі стадо зубрів.

Дивиться хлопець на зіткані зі срібла вишняки й мало не зітхає.

Люблю ходити по вкритій кришталевою росою ранковій траві.

Тире між підметом і присудком

Тире при відокремленій прикладці

Тире в неповному реченні

Тире в реченні з однорідними членами

Ми, селяни, усі потроху філософи

Люблю Дніпро - ріку свого народу

Де зараз ви, кати мого народу?

Пливе Десна Довженкова ріка

Ви ще не знаєте на що здатна людина наповнена болем та смутком за своє дитя.

І прийде гідна старість нагорода гарної юності!

За винятком Васильченка усі хлопці завершили роботу.

Ми знаємо хто ми є але не знаємо ким ми можемо бути. (Вільям Шекспір)   

 Даруючи радість іншим не забудь про себе.

чекаючи своїх учнів

наш друг і наставник

і очікує колегу

осліплений яскравим сонцем

який має високий авторитет серед учнів і колег

одиничним дієприслівником, який означає спосіб дії;

дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу;

дієприслівниковим зворотом, перед яким стоїть підсилювальна частка i;

дієприслівниковим зворотом, який тісно пов'язаний із дієсловом-присудком;

дієприслівниковим зворотом, який виступає в ролі однорідного члена з невідокремленим іншим членом речення;

Степ, струснувши з себе росу, та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ струснувши з себе росу та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором