Тематична контрольна робота з теми "Речення з однорідними членами речення, звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)

Однорідними можуть бути як другорядні, так і головні члени речення.

Однорідними можуть бути лише другорядні члени речення.

Однорідними називаються члени речення, що відповідають на те саме питання, виконують однакову синтаксичну функцію.

Не вважаються однорідними членами повтори того ж самого слова.

Лози, кручі, ліс все блищить і сяє на сонці. (О. Довженко)

Нашого двору не минали народні обряди колядування, посипання, запросини на весілля. (Олена Пчілка)

Мати в руках несе цибулю, кріп, петрушки пучечок. (О. Довженко)

 Любов, надія, віра ці якості вкупі складають людяність. (Р. Браунінг)

В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля. (Т. Шевченко)

Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги. (І. Цюпа)

Голубі, сині, фіолетові, рожеві пасма снувались над горами. (І. Цюпа)

Поспішай не словами, а ділами. (Нар. творч.)

Того дня на дорогах як навмисне були затори.

Нічим я не надихався іще ні веснами ні тихим падолистом.

Хай милі друзі вам щастить у дружбі вірній в праці мирній.

Сьогодні на щастя буде сонячно.

звертання

вставне слово

однорідні члени речення

вставлена конструкція

Забудь мене, пташко, забудь, не журись.

Плач же, серце, плачте, очі, поки не заснули.

Кобзарю,  знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий нев­гамовний вік. 

Запалай, мій вогнику крилатий, полум'ям привітним і незлим. 

Листки то намагаються ухопитися за гілку, то наче звисають. 

Тече Дніпро між кручами уперто розбурханий, нестримний і рвучкий. 

Маска ховає обличчя, але не ховає очей. 

А Бог же вчить терпіти не ярмо, а лиш труднощі дороги. 

В білих снігах потонули гори, степи і долини. (О. Олесь)

Марко всього везе, та не знає, що діється вдома. (Т. Шевченко)

Сила та розум — краса людини. (Нар. творч.)

Човен здригався і піднімався догори то носом, то кормою. (М. Трублаїні)

За шкільними партами схилились чорняві біляві русяві голівки.

У море впало кілька здорових важких крапель дощу.

Люблю я бистрину життя прозору поривну глибоку. 

У густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки.

Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі!.. 

Україно  моя,  Україно,  я  для  тебе  на  світі  живу.

Глянь оком щирим, о Божий Сину, на нашу землю, на Україну. 

 З-за моря припливла сюди, кохана чарівнице?  

А життя було усюди і на землі і у воді і в повітрі.

  І все поволі зникає море скелі земля.

Земля вода усе поснуло.

Весільний обряд складається з трьох частин а саме заручин сватання й весілля.

І того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ.

Та й, між нами кажучи, не дуже й заснеш, коли таке гарчання під боком. 

Вершники, здавалось, зрослися з підібраними грудастими кіньми.

Остапові пощастило, однак, зачепитись якось за прибережну вербу.

Тобі, земле моя рідна і велика, матінка велична, мої всі поривання.

Земля не може жити без сонця.

Там, кажуть, з гір усю країну видно.

Він казав, що не може мати ніякої насолоди від життя, коли знає, що поруч люди безправні, забиті.

Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось.

Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький, був сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка.

Ой у полі три криниченьки, любив козак три дівчиноньки…

Почекай-но, дівчино, ще й для тебе троянди весни розцвітуть.

 Ніч була хоч і зоряна але темна.

І сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать;

 І так і сяк намагався їм допомогти а не виходить:

Нічний спосіб життя ведуть і сич і сова.

Є в нас сила і правда, і слава, і земля своя рідна й свята.

Шумить і шепоче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.

На Колимі запахло чебрецем, і руто-м’ятою, і кропивою.

А чи не занадто я славословлю старих своїх коней  і село, і стару свою хату?

Оцих тополь приречений кортеж довічно супроводить Україну і традиційні верби і калина все батьківське але й синівське теж.

Луки і ліси під пензлем осені барвисто немов шедеври пейзажиста горять на виставці краси;

Усяке птаство як-от деркачів перепілок куликів курочок можна було викосити косою в траві.

Річки трави дерева птахи люди усе навколо сповнене весняної пружної сили.

виступає підметом

виступає додатком

не виступає ніяким членом речення

виконує роль означення

Дзвінко бийте ковалі!

Мовчи язичку дістанеш паляничку.

Нарешті я догнав тебе царівно. 

Сину поважай батьків.

Тепер, безперечно, довкола було досить голо і сумно (І. Франко)

Гриць, по-перше, горнувся до батька, і, по-друге, не звертав ні на що уваги

(Ю. Збанацький)

На жаль, не здійснились гетьманські надії

На мою думку, треба завжди вірити в краще.

на диво, неначе, правду кажучи

безумовно, по-моєму, між іншим

наприклад, віч-на-віч; зрозумійте

чуєте, як відомо, з діда-прадіда

коми для виділення звертання

коми для виділення вставного слова

коми між однорідними членами речення

коми між частинами складного речення

Соломіє  Марківно,   Леве  Станіславович,   Маргарита Георгіївна

Катерина  Кирилівна,  Петре  Владиславович,  Мироне Остаповичу

Калино  Федорівно,  Семене  Львовичу,  Віталію  Пет­ровичу

Никанор Ігорович, Христино Данилівна, Дмитре Іва­новичу

Скажи мені, мій братику, королевий цвіте! 

Спи ж ти, малесенький, пізній-бо час.

Діду,  серце,  голубчику,  заграй  яку-небудь.  

Місяченьку! Наш голубоньку!  Ходи до нас вечеряти.