Відокремлені означення та прикладки (2)

Ви ще не знаєте на що здатна людина наповнена болем та смутком за своє дитя.

І прийде гідна старість нагорода гарної юності!

За винятком Васильченка усі хлопці завершили роботу.

Ми знаємо хто ми є але не знаємо ким ми можемо бути. (Вільям Шекспір)   

 Даруючи радість іншим не забудь про себе.

чекаючи своїх учнів

наш друг і наставник

і очікує колегу

осліплений яскравим сонцем

який має високий авторитет серед учнів і колег

Добріє світ народжений в любові. (Т.Коломієць)

Усі речі виготовлені юними умільцями вражають своєю декоративністю.

Засмагла під сонячним промінням Оксана була схожа на шоколадну глазур.

Проведений справжнім майстром вебінар став для слухачів тест-драйвом.

 Розлючена почутим тітчина сестра поїхала геть з дому.

Читачі знають Ніну Бічую, як авторку прозових творів для дітей та дорослих.

Лілі, як актриса із практикою, добре трималася на людях.

Чоловік на ім'я Степан, наблизився до огорожі і хвацько стрельнув батогом, аж луна покотилась од клуні.

Вулицею котиться віз із колесами, оббитими залізом.

Славко витягає з портфеля підручник і читає, затуливши долонями вуха.

Я розповів Юлькові, що їздив з батьком до Страдчого — невеликого села під горою, залісненою й стрімкою, на самому вершечку якої стара-престара дерев’яна церква.

Повертаючись увечері з тренування, Славко завжди заставав на столі склянку прохолодного чаю з цитриною і свої улюблені сухарики з родзинками.

Він усе забував, крім тремтливої ілюзії волі та влади.

Славко прийшов і знову став при порозі, несміливий і чужий у великому спортивному залі.

Зараз на сцену виходить Лілі, і сьомий "Б" сидить на гальорці, і тільки його, Славка Беркути, нема у залі.

Всі бійці і командири, а їх було в землянці чоловік тридцять, раптом заворушились і, розташувавшись для довгого приємного слухання, притихли.

Дні летять повні сонця й музики.

Утомлені своїм довічним рабством вони жадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї.

Мама перегортає зошити списані широким чітким почерком та якісь аркуші розмальовані контурами відомих і невідомих континентів.

Заглиблена в спогади Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг.

Збита кіньми курява стояла високим стовпом на вулиці…

А Василько весело щебетав, оповідаючи свої пригоди в лісі.

Мені ще й досі сниться берег, залитий сонячним огнем…

Марно втраченого дня не повернеш.

Вимощена камінням вулиця повилася вгору.

Схвильований до дна душі, звертався юнак до батька-матері за розвагою.

Хліба, змиті  дощем, яскраво зеленіли.

Схвильований, Тарас не зміг розгледіти в буянні вишень, яблунь свою стару оселю.

Небо на заході неначе сміялось,помальоване  делікатними веселими фарбами

Капелюшник розплющив очі, переляканий, з ліжка скочив…

Наляканий  громовицею, кінь тихенько заіржав…

 Коло ставка гребля, обсаджена вербами

Заглиблена в спогади про літо, дівчинка й не помітила, як до кімнати зайшов батько.

Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір…

Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ

 Вулиця вимощена камінням повилася вгору.

Кругом села на горах зеленіли садки та ліси вкриті росою.

Гори вкриті ялиновими лісами стояли ніби обгорілі після пожежі.

Балка вкрита садками вилася попід горою.

Широке рівне плесо віддзеркалювало срібні кучері залитих сяєвом хмар.

Припала йому до вподоби дівчина-красуня.

Для нього, кріпака, навчання малювання стало єдиною втіхою .

Жила в нашому селі дівчина, красуня на всю околицю.

Батько, людина розважлива, якось уранці запросив мене до себе в кімнату.

Обличчя у виховательки, засмагле й свіже, випромінювало ласку і любов.

Андрія Шевченка як відомого футболіста знає багато шанувальників спорту.

Нехай мене Кармелюка у світі споминають.

Працював у них один чоловік на прізвище Іванюк.

Як тонкий лірик Володимир Сосюра вміє емоційно передати почуття людини.

Граматику тобто морфологію та синтаксис вивчають у школі.