ВІДОКРЕМЛЕНІ ПРИКЛАДКИ

 Ми знаємо хто ми є але не знаємо ким ми можемо бути.

Ви ще не знаєте на що здатна людина наповнена болем та смутком за своє дитя.

За винятком Васильченка усі хлопці завершили роботу.

 І прийде гідна старість нагорода гарної юності!

Даруючи радість іншим не забудь про себе.

 чекаючи своїх учнів

 і очікує колегу

 який має високий авторитет серед учнів і колег

 наш друг і наставник

 осліплений яскравим сонцем

Читачі знають Ніну Бічую, як авторку прозових творів для дітей та дорослих.

Чоловік на ім'я Степан, наблизився до огорожі і хвацько стрельнув батогом, аж луна покотилась од клуні.

Лілі, як актриса із практикою, добре трималася на людях.

Ми читали повість "Митькозавр із Юрківки або Химера лісового озера".

Славко витягає з портфеля підручник і читає, затуливши долонями вуха.

 Повертаючись увечері з тренування, Славко завжди заставав на столі склянку прохолодного чаю з цитриною і свої улюблені сухарики з родзинками.

 Вулицею котиться віз із колесами, оббитими залізом.

Я розповів Юлькові, що їздив з батьком до Страдчого — невеликого села під горою, залісненою й стрімкою, на самому вершечку якої стара-престара дерев’яна церква.

  Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку. 

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.  

Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями.

  І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали. 

Дерева були єдиним захистком усьому живому — птахам, тваринам, комахам.

Отаман полюбив Миколу і настановив його за крилаша, себто свого помічника.

 Натяки на якісь факти, посилання на імена, що колись добре були відомі, тепер не хвилюють уяву.

 Дочки — Ольга й Олена — визбирували на городі картоплю.

Одягнена в батьків кожух, Марія не боялась холоду і впевнено ступила через поріг.

 Ліси шумлять, моє зелене віче.

 Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.

 Капітани, посліплені в морі, не сходили Марії з думки.

 Ще дивовижніше бачити людину, яка зроблена з каменю, краєвид, що відтворений фарбами на полотні.

Зусиллями цих людей бізнесменів і лікарів зводиться бальнеологічний центр, так звана бальнеологія.

Образи мистецтва, зокрема літератури, ми домальовуємо нашою уявою.

Тут будують бази відпочинку, тобто пансіонати.

Озброєні діти Залізнякові ми пройдем шляхами при стиглому житі.

 Мартинюк високий сухорлявий чоловік тепло дивився на прибулих.

  Українська співачка Руслана Лижичко здобула перемогу на Євробаченні.

Він же Тичина багато зробив у справі перекладів з болгарської мови на українську.

 Палкий поборник охорони природи Остап Вишня малює свої пейзажі із задушевним ліризмом.

поширена прикладка стоїть після іменника, якого стосується

стосується особового займенника;

 поширена прикладка стоїть перед пояснювальним іменником i має обставинний відтінок (причини);

 приєднується за допомогою слів родом, на ім'я, на прізвище тощ

власна назва; має уточнююче значення;

прикладка зі сполучником як має значення причини;

Повернувшись у Стамбул вона побачила на торговиці на тім самім місці де її колись продали в гарем величезну кількість одягнених по-нашому дівчат. 

Почувши від Сулеймана що вони повертають додому заплакала від радості.

Роксоляна ідучи до найближчого скита милувалася красою Святої Гори.

На неї бідну невольницю святий Афон справив таке сильне враження що рішилася не покинути Христової віри ні за які скарби світу. 

Ягід навколо особливо дикої малини була сила-силенна.

 Тут, на терені теперішнього Ботанічного саду був «Красний двір» літня резиденція київського князя.

Ви забуваєте другу любов поетів наприклад любов Данте до Беатріче а я власне таку мала на думці.

За шофера ми поставили тракториста Серьогу на прізвище Півень. 

 кому

тире

 нічого не ставити

 кому

 нічого не ставити

 тире

крапку з комою

 Я виїхав в Одесу і влаштувався на кінофабрику як режисер

Гордій Байда як колишній офіцер розумівся на військовій справі.

Старшина мінометної роти Вася Багіров був з тих людей, що для них війна вже давно стала звичайною справою

 У колективі Ярослава знали як доброзичливу людину.

місяць

 снопів

серпень

надій

Де зараз ви, кати мого народу?

 Ми, селяни, усі потроху філософи

Пливе Десна, Довженкова ріка

 Люблю Дніпро, ріку мого народу

Книги - морська глибина

 Виє вовк - ночей моїх соліст

 Сухі гілки - це вже вінок терновий

 Всесвіт цей - акваріум планет

 Чемпіон світу з боксу Віталій Кличко вкотре переміг

Згадаймо гордість нашої культури класичний театр корифеїв

Наймичка невсипуща щовечір небога свою долю проклинає

 Час великий диригент перегортає нот на пюпітрі

 Петро Яцик як мільйонер фінансово підтримував мовний курс в Україні

Чистотіл грицики і деревій відомі в народі як лікарські рослини

 Олександр Мурашко відомий у живописі як художник-імпресіоніст

Мавка в "Лісовій пісні" постає як образ високої духовності

 Дивлячись на людей усміхався й мій батько великий добрий чоловік.

У мене жодних претензій нема до Долі моєї обраниці.

Щасливиця я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні.

Осіннє небо дивиться на Львів шляхетних мурів профіль старовинний.

Ніс у дзьобі когось довгоносий лелека, натомився, сердега, та й сів у капусті спочити.

Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна.

Взялися медом золоті лелітки, дощем умиті, чисті і ясні.

А він іде, високий, посивілий, на схід, на захід поле огляда.

Тире між підметом і присудком

Тире в неповному реченні

Тире при відокремленій прикладці

Тире при відокремленому означенні

Тире в реченні з однорідними членами

 Високий чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху косовиці.

 А він орел шумить клекоче мов людям розказати хоче про поєдинок у яру.

Український філософ Григорій Сковорода жив у гармонії з природою і Богом.

3 кленового туманного тунелю виходить Рильський майже силует.

 Ось вони рідні озера та луки в синім добрі солов’їних ночей.

Життя — спокута не своїх гріхів.

 Одна в поета правда — чистота.

 Я маю спокій — істинного друга.

 Перед тобою світ — великий том розкритий.

 Співають солов’ї — співці весни й любові.

 Віолончельний ялини шум пісню душі моєї хотіли вітри підняти на глум.

 Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору й закружляв над полем.

Син білявого дня і чорнявої ночі вечір-мулат підійшов до порога.

Самсон заступник твій надія та єдина відкрив чужинці свою міць таємно.

До Олесі підійшов один з останніх бійців танкіст Василь Кравчина.

Осінь найкраща пора пахла з усіх садів

Літературний герой Лаврін Запорожець уособлює мудрість і мужність.

Саме Десна річка мого дитинства залишилася в моїй уяві справжньою казкою.

 Місяць високе холодне світило супроводив нас у нічні степові простори.

 І ми поети атомного віку останні трубадури на землі.

Фільм О. Довженка «Земля» було визнано як шедевр світового кіно.

 Я їхав в Одесу влаштовуватися на кінофабрику як режисер.

 «Звенигора» в моїй свідомості відклалася як одна з найцікавіших робіт.

 Україна в усній народній творчості давно оспівана як хлібний край.

Осип Микитка як командир на вимогу ворога вийшов з натовпу бійців.

 Лисенко відомий у світі  як  композитор.

Софія височіє над Дніпром  як  свіча.

Ця дівчина… Обличчя  як  з ікон.

Доброта потрібна людям  як  хліб.

 Тішилася Ганна скоромовкою  як  піснею.

Тоді весна, ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.

 Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників — гомінливі ручаї.

Тоді весна ще тільки натякала, про себе висилаючи вперед, своїх зухвалих розвідників — гомінливі ручаї.

Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.

 Орфографію, або правопис, людина засвоює ще в школі.

 Ці велетні, тобто величезні дерева, ростуть далеко одне від одного.

У тій хвилі роздалося за дверима в сінях шуркання чобіт, тобто знак, що хтось із села прийшов.

 Література минулих століть рясніє образами, які запозичили з Біблії й античної міфології.

Вклонімося натрудженим рукам селянки втомленим жилавим.

 Їх красу забрала земля випивши молодість і силу.

Гладячи достигле колосся пшениці перебираючи пальцями сині волошки трудівниця вбирає в душу золото сонця і щедрість землі.

Проста селянка одна з мільйонів вона своїми руками піднімала Україну зі всіляких бід.

 Три дівчини студентки-агрономи йшли взимку по доріжці лісовій.

Був там і старий козарлюга на прізвисько Казан.

У дверях стояла Леся трирічна дівчинка менша дочка наших нових сусідів.

 Навкруги чорне страшне море, безодня води і гніву.

 Далеко за синім морем на чужій чужині гинули вони, безталанні шукачі щастя.

Чудовий піаніст, Лисенко надзвичайно точно й художньо передав твори Шопена, Шумана, Ліста.

Людський хлопець, дядька Лева небіж, Лукаш на імення.

 Як сестра, схилилась над тобою невтомна подруга, сувора творчість

 Заслужений митець, він з радістю передає багатий до­свід молоді;

Секвоя, найвище де­рево у світі, росте в Північній Америці і сягає заввишки до 120 метрів;

 Природжений співак, Петро любив пісні і в душі пишався своїм артистичним хистом;

Хоробрий воїн, капітан ніколи не розгублювався в бою.

Микола Писарчук, вихованець дитбудинку, брав уроки художньої майстерності в художника Симонова. 

 Семен Грузберг – відомий майстер портрета.

1986 р. у Сухумі відбулася персональна виставка Миколи Писарчука майстра ліричного пейзажу.

 Інна Городецька, член Спілки художників України, працювала в жанрі станкового мистецтва та графіки.