КТР № 4. Відокремлені та уточнювальні члени речення

 Зверху, на коробці, лежав старий фотоальбом. 

 Зустрінемося завтра, після третьої. 

Їй удома, у маминій хаті, завше спокійно та затишно спалося.

Я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік

варто перевірити гарантію. 

ви маєте право на гарантійне обслуговування. 

 гарантовано обслуговування. 

дається гарантія. 

Виводить лісова стежинка до верб заснулих край села.

Єднає нас над кручами Дніпра земля на хліб і сіль багата

По дворах навантажені всяким збіжжям стоять вози готові в дорогу.

Стоять налиті сонцем дні.

Микола замість панського лану вийшов на своє поле.

Старша донька Катерина Данилівна Виговська мала батькові палкі очі чорні кучері...

Він син корсунського посадника знатний вельможа і посол приїхав у Київ до князя Святослава.

Олена Богданівна як любляча вірна дружина не кидала свого чоловіка.

Вас одразу можна впізнати і не бувши ворожкою.

На підставі нескладного життєвого досвіду він розумів що суперечка з жінкою ні до чого крім зайвого галасу й неприємностей не призводить.

Я впевнена що наш народ незважаючи на неймовірні випробування змінить життя на краще

Лиш добро роби не думаючи.

Веселий гостинний він любив товариство

Саме слово є чинником здатним переносити величезний обсяг інформації з минулого в сьогодення і з сьогодення в прийдешнє.

Заворожені красою ніколи не бачених степів причаїлися гори.

Переляканий запорошений снігом без шапки мчав Василько по дорозі назустріч холодному вітрові.

Пряме дерево і вмирає стоячи.

Хлопець вибачившись швидко покинув кімнату.

Тонкий лист облітаючи з жовтих дерев лягає на плечі.

Наближаючись до своєї хати я якось присмирнів.

В історії кожного народу є такі пам’ятні, прив’язані до певних географічних місць події, є такі визначні дати, які навічно вкарбовано в народну душу

Через них, через ті місця, події, дати, як через магічні кристали, висвічується нащадкам сива давнина, пізнається ними власна далека й близька історія

А дві донечки – вмиті суниці – повнощоко крізь шибку цвіли.

Земля скована морозом покрилась білим снігом

І щастя квіти запізнілі сумують айстри у саду.

Мелашка була потрібна в господі як робітниця.

Особливо вирізнявся між хлопцями Павлуша Якович чистенько зодягнене випещене ледаче й капосне хлоп’я

Не одна доріжка в чистім полі нашому Миколі хлопцю молодому.

Там на пагорбі оточеному глибоким ровом плавав дерев’яний замок.

Далеко за синім морем на чужій чужині гинули вони, безталанні шукачі щастя

Десь на сволоку висів довгий та широкий меч з ручкою у вигляді пташиної голови

Пів століття над самою водою стояла хатина, ще нижча і менша за інших.

Вчора на березі моря дув холодний вітер.

Десь удень, покинувши роботу, вона висовувала з кутка Гафійчину скриню і переглядала її убогий одяг, розгортала вишивані рушники і переводила задуманий погляд на дочку.

Відтак поправляла на ній намисто обсмикувала сорочку, укладала складки спідниці і жалібно похитувала головою, змигнувши крадькома сльози

Ми знали, що нам доведеться працювати не покладаючи рук.

Ось уже з’явились мандрівні сліпці збираючи спільну милостиню.

Ми, хлопці із збірної волейбольної команди, школи постояли ,позітхали біля калюж і рушили до школи.

Значить, нікому вона не потрібна і ніщо, видно, не потрібно, крім панегірика.

Я стежив за ним очима і, признатись, заздрив йому, бо я в глибині душі благоговів перед його фахом.

Тепло реагував і, виступаючи, тепло промовляв мій друг Степан.

- Скажіть, докторе, жити буду? — прошепотів Карналюк вдивляючись докторові, здавалось, в самісіньку душу.

Найкрасивіша рослина українських водойм біле латаття або водяна лілея.