Відокремлені уточнювальні члени речення

Члени речення, які відносяться до одного й того самого члена речення й виконують однакові синтаксичні функції;

Члени речення, які конкретизують,пояснюють зміст попередніх членів речення,звужуючи або обмежуючи їх значення

Слова або сполучення слів, які називають особу або предмет, до яких звертається мовець;

обставини

підмети

присудки

додатки

А небо було чудове

Голосиста пташка сіра маленька мов грудка землі висіла низько над полем

Улітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип 

Тепло дихнула в лице повна спокою й надії пухка чорна рілля

Орли кружляють у небі, виглядаючи здобич

Усі з радісним галасом випереджаючи один одного побігли назустріч гостю

Він ішов тихо іноді зупиняючись і вдихаючи свіже весняне повітря.

Вона не звикла сидіти склавши руки

а де саме? а коли саме? а як саме? а що саме?

чого? кого ? кому? чому? ким? чим?

як? де? коли? куди? звідки?

стосуються одного й того самого члена речення, виконують однакову синтаксичну функцію

конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення

відповідає на питання який? яка? яке? які?

в усній мові виділяються паузами та зміною інтонації, а на письмі — парними комами, рідше — парними тире.

Вона сиділа замислившись

Читаючи Олена не помітила, як настав вечір

Діти бігли не чуючи ніг

Повіяв легенький вітерець, струшуючи з листу краплі

4

6

2

3

Внизу десь під самими вікнами почувся гомін чужих голосів.

Улітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип.

Сонця на землі видно не було, але вгорі у небі жайворонки були вже золотими.

На околиці села біля самого байраку живе Йосип Вихор. 

3

1

2

4

А в заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки.

Незвична музика біла безголоса живе, тремтить, біліє на одній ноті.

А він іде високий посивілий на схід, на захід поле огляда.

Долинка вишита сонцем пускає їм в очі веселі сліпучі зайчики.