Відокремленні уточнюючі члени речення

  Хліба змиті дощем яскраво зеленіли.

Замість чистого, спокійного дзеркала бушували тепер люті воли.

   В кінці села коло самої Раставиці стояла хата старого Петра Джері.

  Окрім Добрині було поранено ще кілька чоловік.

  Ген за мальвами хата виплива з далини.

 Тільки Лиско лежить коло дверей, простягши передні лапи, положивши на них голову.

  Тут, серед степової тиші, казка сама просмлася в слово.

  Я впізнав у ньому лелеку.

 Іван Сошенко, землюк молодого художника, допомагав йому у всьому.

  Наснились сині проліски мені, і я, щаслива, плакала вві сні.

  У всьому треба знати міру, особливо у похвалах.

 Тут, далеко від рідної землі, він ще більше відчував глибоку тугу за нею.

всі члени речення

тільки головні члени речення

тільки другорядні члени речення

розділяють різні поняття

це однорідні члени речення

уточнюють, конкретизують поняття, звужують його

комами

комами або тире

всіма розділовими знаками

не виділяються нічим

прості, складні і складені

однорідні і неоднорідні

поширені і непоширені

тобто, цебто, себто, або

то, та, і,у,а

в, до , при

 Забувши сміх, і промовки, і жарти, ми слухали, схилившися на парти.

  Не піймавши на крадіжці, не кажи, що злодій.

Прославши скатерті при обелісках, своїх солдатів поминають вдови.

Підїжджаючи додому разом з Катериною Кравчина помічає світло і рух у домі.

   Сиділи руки поскладавши, для них все празники були.  

Сонце примкнувши вії, уже спускалося на землю.  

 На краю обрію, ледве виступаючи з вечірньої мгли, маячіє місто.  

  Шатро небес, розкинувши над світом, стояла ніч.

Внизу десь під самими вікнами почувся гомін чужих голосів.

Улітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип.

Сонця на землі видно не було, але вгорі у небі жайворонки були вже золотими.

На околиці села біля самого байраку живе Йосип Вихор. 

а де саме? а коли саме? а як саме? а що саме?

чого? кого ? кому? чому? ким? чим?

як? де? коли? куди? звідки?

Члени речення, які відносяться до одного й того самого члена речення й виконують однакові синтаксичні функції;

Члени речення, які конкретизують,пояснюють зміст попередніх членів речення,звужуючи або обмежуючи їх значення

Слова або сполучення слів, які називають особу або предмет, до яких звертається мовець;