Відокремлені уточнювальні члени речення. Повторення

Чому? навіщо? коли? і под.

Незважаючи на що? за якої умови? і под.

Як? Яким способом? Якою мірою? і под.

А де саме? а коли саме? а як саме? а хто саме? і под.

Сергій, побачивши друзів, радісно вигукнув.

Стежечка повела їх угору, між піщані кучугури.

Люблю всі пори року, крім осені.

На відміну від брата, Максим був жадібний.

Межи високими вербами дзюрчить струмочок, і за струмком в'ється на гору стежка.

Під самими вікнами почувся гомін чужих голосів.

Сонця на землі не було, але вгорі у небі жайворонки були вже золотими.

Їхали понад десять діб.

Неподалік, за верболозом біля мольберта стояв молодий довговолосий чоловік.

Там на горі біла хата із бабиного літа.

Вони жили далеко за Розкатом.

Книжки за старих часів продавалися перш за все в друкарнях.

Я дуже хочу, щоб у провулках дощ не йшов, а як у Львові кажуть падав...

Ну а ви я бачу здружилися.

Ніч була гаряча жнив'яна.

Сьогодні на щастя буде сонячно.

Проміння блиснуло недалеко за річкою.

Книжки за старих часів тобто в сімнадцятому столітті продавалися перш за все в друкарнях.

Тут на березі зеленім ллються пахощі чудові.

За містом аж за двадцять кілометрів від нього спалахнула пожежа.

Незвична музика біла безголоса, тремтить, біліє на одній ноті.

Долинка вишита сонцем пускає їм в очі веселі сліпучі зайчики.

В заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки.

А він іде високий посивілий на схід, на захід поле огляда.

Гордій Байда як колишній офіцер розумівся на військовій справі.

Я виїхав в Одесу і влаштувався на кінофабрику як режисер.

Козак Бобренко на ім'я Григорій єдиний син достойної вдови.

Сергій Іванович наш колишній директор уже відпочиває на пенсії.

Під Києвом, на березі Дніпра, хлопча стояло в мареві світанку.

У всьому треба знати міру, навіть у скромності.

Гук лісорубів і пил передзвін - усе мені любе отут, в Закарпатті.

Тоді ми річку перейшли вузьку й зарослу ледве видну.

1-відокр.додаток, 2-відокр. уточнюв. член речення, 3-відокр. прикладка, 4 - відокр. обставина.

1-відокр. прикладка, 2-відокр. уточн. член речення, 3-відокр. означення, 4 - відокр. обставина.

1-відокр. додаток, 2-відокр. уточн. член речення, 3- звертання, 4 - відокр. обставина.

1-відокр. прикладка, 2-відокр. уточн. член речення, 3-відокр. означення, 4 - відокр. додаток.

Означення

Додаток

Обставина

Прикладка

2

3

4

5

Прокинувшись уранці, ми побігли до озера вмитися.

Падаючи, листочки витанцьовували вальс.

Полягали спати, повечерявши.

Посміхнувшись, письменник сів писати наступну книгу.

Зігнавши із себе ранкову прохолоду, степ виграє зеленими барвами.

Відпочивши, мої друзі пішли працювати знов.

Попустивши повіддя, білий кінь летить у степи.

Легенько падаючи, листочки лягали на землю.

Дівчина все ще стоїть заломивши руки.

Хлопці бігли не чуючи ніг.

Над озером холонув вечір зануривши в мілкі береги далеке полум'я хмар.

Вони сиділи склавши руки.

Дівчина стояла нахилившись над щойно зв'язаним снопом.

Бійці боролися мужньо і не шкодуючи свого життя.

Можна бути добрим і не чекаючи похвали.

Ворог тікав не оглядаючись.

Відпочивши ми знову взялися за роботу.

Стоїть замислившись стара груша в саду

Розбудовуючись Луцьк стає все сучаснішим.

Опритомнівши чоловік почув недалеко людські голоси.

Усміхнувшись сонце вмить висушило росу.

Спочиваючи бійці славну пісню співають.

Не читай лежачи!

Затихаючи десь за ланами гомонів грім.

Качка тримається на воді розпластавшись.

Ідуть дівчата в поле жати та знай співають ідучи.

Бійці пересуваються катакомбами згорбившись.

Посміхаючись учителька зайшла до класу.

Погомонівши діти пішли на уроки.

Якби хліб та одежа то їв би козак лежа.

Деякий час усі сиділи задумавшись.

На концерті улюбленого співака слухали стоячи.

Над хатою піднялись у небо голуби знаменуючи, мир і благодать.

Причаївшись у малині за смородиною, я слухав бабині молитви.

Налякалася сарна й щезла, в гущині залишивши сліди на росі.

Пором плив перерізаючи, пощерблену хвилями місячну доріжку.

Василько розчепірив руки, і падаючи грудьми на воду, швиденько звів їх докупи.

Над скелею літали чайки плавно, розрізаючи, крильми повітря.

Дід прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок.

Степ, струснувши із себе росу, та, зігнавши непримітні тіні, горить жовто-зеленим кольором.

Степ струснувши із себе росу та зігнавши тіні, горить жовто-зеленим вогнем.

Над хатою піднялись у небо голуби, знаменуючи добро і благодать.

При самій дорозі, помітивши старезну грушу, пан наказав зупинитися.

Міст поєднав два протилежні береги, творячи ще одну нерухомість

Весело фиркаючи машина, помчала у видолинок.

Хлопчики сиділи на скелі і, звісивши ноги, стежили за вудочками.

Білий кінь повіддя, попустивши, летить у степи.

Забувши, сміх ми слухали вчителя.