Яким відокремленим членом речення є виділене слово в реченні
Дарунок його, замість захоплення й подяки, викликав лише глумливу гримасу вуст.
А відокремленим додатком
Б відокремленим означенням
В відокремленою прикладкою
Г відокремленою обставиною
Яким відокремленим членом речення є виділене слово в реченні
Дарунок його, замість захоплення й подяки, викликав лише глумливу гримасу вуст.
А відокремленим додатком
Б відокремленим означенням
В відокремленою прикладкою
Г відокремленою обставиною
Укажіть речення, у якому відокремлене означення виражене дієприкметниковим зворотом.
А Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.
Б Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.
В В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.
Г А он старе Монастирище, колись козацькеє село.
Укажіть речення з відокремленим додатком.
А Нікого тут нема, крім мене й господині.
Б Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні.
В Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий.
Г І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої.
Укажіть правильне твердження. На письмі відокремлені члени речення виділяють:
А комами;
Б комами і тире;
В тире;
Г дужками.
Яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова?
І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого.
А Відокремлена прикладка;
Б відокремлене означення;
В відокремлена обставина;
Г відокремлений уточнюючий додаток.
Укажіть речення, у якому відокремлене означення не виділяється комами
(розділові знаки пропущено).
А Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ.
Б Стоять налиті сонцем дні.
В В небі чистім і прозорім сонце сяє.
Г А сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі.
У реченні Крім нас самих, ніхто не захистить наш край (Д.Міщенко) наявні відокремлені члени речення, а саме:
А) означення;
Б) прикладка;
В) додаток;
Г) обставина;
Ґ) уточнюючі члени речення.
У реченні Ділим життя щасливе i нове, як в рiк врожайний коровай ділили (Г.Чубач) означення не відокремлюється, тому що:
А) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником i не має додаткового обставинного значення;
Б) одиничні прикметники (дієприкметники) стоять після іменника, перед яким немає означення, i не мають інтонаційноті, стилістичного навантаження;
В) означення за змістом стосується не так підмета, як присудка;
Г) означення стоїть після неособового займенника, узгодженого з ним.
У реченні Тебе ж у далеч владно закликає напоєна надіями пітьма (В.Симоненко) виділені члени речення:
А) відокремлюються (з обох боків комами);
Б) не відокремлюються.
У реченні I справді, хоч минають відтоді місяці й роки, проходять над степами курявні чорні бурі, а капітанів дарунок все стоїть у материній кімнаті, білосніжний i чистий, ніби щойно скупаний океанською хвилею, ніби щойно добутий з океанського дна (О.Гончар) означення відокремлюються, тому що:
А) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть після означуваного іменника;
Б) одиничний прикметник (дієприкметник) стоїть після іменника, перед яким уже є означення;
В) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником і має додаткове обставинне значення (причини);
Г) прикметники чи дієприкметники (з пояснювальними словами або без них) є означеннями до особових займенників, незалежно від того, чи вони стоять після займенника, чи перед ним;
Ґ) прикметники чи дієприкметники (з пояснювальними словами або без них) відірвані від означення іншими словами, особливо присудком;
Д) означення стосується іменника, якого в цьому реченні немає;
Е) неузгоджені означення стоять поряд з узгодженими.
У реченні Кияни плакали. I плив Дніпром Перун. ...Вмирав самотній, як усі вигнанці (О.Пахльовська) означення не відокремлюється, тому що
А) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником і не має додаткового обставинного значення;
Б) одиничні прикметники (дієприкметники) стоять після іменника, перед яким немає означення, i не мають інтонаційного, стилістичного навантаження;
В) означення за змістом стосується не так підмета, як присудка;
Г) означення стоїть після неособового займенника, узгодженого з ним.
Відокремлений додаток наявний у такому реченні:
А) А потім хмару опустив на сад наш на щасливий i натрусив зі сливи слив, щоб легше було сливі (М.Вінграновський);
Б) Над вечір того дня Сулима побачив, що з моря, назустріч козакам, виринають вітрила турецької галери (А.Кащенко);
В) Він почав працювати весело, з надзвичайною енергією і, працюючи, милувався з Кармалюка (О.Довженко);
Г) Я повигоню з Лубенщини усіх, навіть польських панків та панів... (І.Нечуй-Левицький).
У реченні Годинник з маятником схожим на повний місяць байдуже одбивав секунди (С.Скляренко) виділені члени речення:
А) відокремлюються (з обох боків комами);
Б) не відокремлюються.
У реченні Балка, вкрита садками, вилася попід горою (І.Нечуй-Левицький) наявні відокремлені члени речення, а саме:
А) означення;
Б) прикладка;
В) додаток;
Г) обставина;
Ґ) уточнюючі члени речення.
У реченні Отакий-то Перебендя, старий та химерний (Т.Шевченко) означення відокремлюються, тому що:
А) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть після означуваного іменника;
Б) одиничний прикметник (дієприкметник) стоїть після іменника, перед яким уже є означення;
В) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником і має додаткове обставинне значення (причини);
Г) прикметники чи дієприкметники (з пояснювальними словами або без них) є означеннями до особових займенників, незалежно від того, чи вони стоять після займенника, чи перед ним;
Ґ) прикметники чи дієприкметники(з пояснювальними словами або без них) відірвані від означення іншими словами, особливо присудком;
Д) означення стосується іменника, якого в цьому реченні немає;
Е) неузгoджені означення слоять поряд з узгодженими.
У реченні Лягли шляхи нові, широкі й вольні, степи, озера й ріки ожили (В.Симоненко) означення не відокремлюється, тому що:
А) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником i не має додаткового обставинного значення;
Б) одиничні прикметники (дієприкметники) стоять після іменника, перед яким немає означення, i не мають інтонаційного, стилістичного навантаження;
В) означення за змістом стосується не так підмета, як присудка;
Г) означення стоїть після неособового займенника, узгодженого з ним.
Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома
Створити тест