Відокремленні уточнюючі члени речення

В кінці села коло самої Раставиці стояла хата старого Петра Джері.

Окрім Добрині було поранено ще кілька чоловік.

Замість чистого, спокійного дзеркала бушували тепер люті воли.

Хліба змиті дощем яскраво зеленіли.

Тут серед степової тиші казка сама просилася в слово.

Я впізнав у ньому лелеку.

Тільки Лиско лежить коло дверей простягши передні лапи положивши на них голову.

Ген за мальвами хата виплива з далини.

Іван Сошенко земляк молодого художника допомагав йому у всьому.

У всьому треба знати міру особливо у похвалах.

Тут далеко від рідної землі він ще більше відчував глибоку тугу за нею.

Наснились сині проліски мені і я щаслива плакала вві сні.

Тільки другорядні члени речення

Всі члени речення

Тільки головні члени речення

уточнюють, конкретизують поняття, звужують його

розділяють різні поняття

це однорідні члени речення

усіма розділовими знаками

не виділяються нічим

комами або тире

комами

прості, складні і складені

поширені і непоширені

однорідні і неоднорідні

в, до , при

тобто, цебто, себто, або

то, та, і, у, а

Забувши сміх, і промовки, і жарти, ми слухали, схилившися на парти.

Не піймавши на крадіжці, не кажи, що злодій.

Прославши скатерті при обелісках, своїх солдатів поминають вдови.

Під'їжджаючи додому разом з Катериною Кравчина помічає світло і рух у домі.

Сиділи руки поскладавши, для них все празники були.  

На краю обрію, ледве виступаючи з вечірньої мгли, маячіє місто. 

Сонце примкнувши вії, уже спускалося на землю. 

Внизу десь під самими вікнами почувся гомін чужих голосів.

Сонця на землі видно не було але вгорі у небі жайворонки були вже золотими.

На околиці села біля самого байраку живе Йосип Вихор.

Улітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип.

як? де? коли? куди? звідки?

чого? кого ? кому? чому? ким? чим?

а де саме? а коли саме? а як саме? а що саме? 

Члени речення, які відносяться до одного й того самого члена речення й виконують однакові синтаксичні функції.

Слова або сполучення слів, які називають особу або предмет, до яких звертається мовець.

Члени речення, які конкретизують, пояснюють зміст попередніх членів речення, звужуючи або обмежуючи їх значення