Вставні слова

Навіть весна посміхнулася зорям.

Отже травень завітав до нас у гості.

Ми безумовно раді зустрічі із теплою весною.

Будь ласка заспівай нам пісеньку веселу

Що таке по-вашому життя

На щастя і любов я маю право.

Щось насправді чудне відбулося.

Хтось на радість людям викопав криницю.

Усе довколишнє здавалося їй перевитим піснями, веселими чи сумними, як буває пройнятий сяєвом сонця простір.

Багатьом здавалося що й увесь півострів зараз палає в пожежах, адже куди не глянь – звідусіль шугає вогонь, тріщить, гуде в деревах, жаркий, агресивний.

Кущ здавалося і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом.

Широкі промені вдарялись об кам’яні плити, курилися золотим димом, від чого здавалося що все тут пливе, рухається, злітає в просторі.

Я принаймні знаю правила поведінки в громадських місцях.

Хлопці про наші плани на це літо навіть не здогадувалися.

Бали хризантем проводять як правило наприкінці листопада.

Інколи найщиріша правда здається такою неправдоподібною.

Майже вас не розумію.

Справді за дурною головою — ногам діло.

Навіть часом сліпну від краси.

Він принаймні вибачився. 

Щось в душі немовби обірвалось

Зустріч принаймні відбулася.

Йому навіть докоряли.

Мабуть над усе до загину треба віри людині в людину.  

Отже, сполучники поділяємо на сурядні й підрядні.

Кожна наукова теза, безперечно, вимагає доказів.

Такі експерименти, очевидно, необхідно продовжувати.

Зміст цього поняття, на мою думку, треба уточнити.

Може доля й відгукнеться у темному гаю.

Не все іще було, що може бути.

Всяке трапитись може на довгім віку.

Ніхто не може світа пережити.

Сьогодні мабуть буде завірюха.

Без сумніву весна колись переможе зиму.

Навіть могутні дуби застигли в мовчанні.  

Погода на щастя видалася гарною.

Злива тривала майже годину. 

Сонце зайшло, проте  ще було видно.

Для нас у ріднім краї навіть дим солодкий та коханий  

Мабуть ніщо так не радує людський зір як зримий результат роботи.

Ріка звичайно не Егейське море котре походить звісно від " еге ".

Трава в полі як там кажуть аж шумить лізучи із землі.

На жаль тут не було ніяких сумнівів донька не поверталася.

У кожному ділі є свої майстри і своє так би мовити натхнення.

Словом були ми схвильовані й ентузіазм усе-таки в нас був.

Біліло небо білястим здавалося тонко вібруюче повітря .

Тиша стояла якась неспокійна а світле безмежжя здавалося крихким.

Раптом земля затряслась і ось-ось здавалося будинки заваляться.

Нам здавалося наче з дерев сиплеться золотий дощ осені.

Раніше озеро здавалося безмежним сьогодні ж бачу озерце.

Вже почалось , мабуть , майбутнє , оце либонь вже почалось.

Вже почалось мабуть майбутнє , оце , либонь , вже почалось.

Вже почалось , мабуть , майбутнє , оце либонь , вже почалось.

Вже почалось , мабуть , майбутнє , оце , либонь, вже почалось.

Вже почалось , мабуть майбутнє , оце , либонь , вже почалось.

навіть

мабуть

отже

може

уявіть

Іван Франко , як відомо , знав чотирнадцять європейських мов.

Довженко-оповідач , здається мені , перевершував Довженка-художника.

Хлопець я молодий і , на думку багатьох дівчат , навіть , симпатичний.

Того, можливо , не знайду я слова , щоб наш прекрасний оспівати світ.

Звикне , кажуть , собака за возом бігти , то й за саньми побіжить.

Горе , кажуть за горе чіпляється.

Товариш , видно : не зрозумів жарту.

Життя ( кажуть) прожити - не поле перейти.

І от , нарешті , засиніли Дніпропетровщини лани.

Кожен має посадити в житті , принаймі , одне дерево.