"Вставні слова"

принаймні, а втім, щоправда, мовби;

особливо, отже, може, усе-таки, як кажуть;

адже, навіть, майже, усе-таки, нібито, тобто;

крім того, навіть, по-перше, принаймні, однак.

Роби розумно кажуть люди не так як робить Яловець (Л. Глібов).

Невже й справді йде покоління отаких сухарів безчуттєвих раціоналістів без емоційних? (О. Гончар)

Береговенко як мені здавалося з недовір`ям глянув і підморгнув ( Ю. Збанацький).

Ти може спиш зараз тобі байдуже що я тут мучусь (М. Коцюбинський).

Власне Бронька нічого такого й не намагався згадати (Ю. Смолич).

Найліпшими, без сумніву, є психологічні оповідання В. Підмогильного «Собака», «Проблема хліба», «Син» (о. Ольжич).

Виявляється, не безпредметна фантазія – оті мудрі Довженкові діди, що глянули на людство з екрана, то могуття духу народного, людська величавість (О. Гончар).

Робиться багато, та, на жаль, повільно (М. Жулинський).

На мій погляд, у творах справжнього митця мусить виявлятися той високий ідейно-естетичний ідеал людини, котрий є у житті і котрий – через мистецтво – тільки й спроможний дієво допомагати людині жити, розвиватися, вдосконалюватися (М. Жулинський).

По-моєму сьогодні буде теплий день.

Він зробив це по-моєму.

По-моєму подвір`ї ходять горді павичі.

Коли мовчать, то отже, цілком схвалюють.

Може, вона співає, може, сміється, а, може, зайшлась від плачу (М. Коцюбинський).

Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось… А зілля річ, ви знаєте, капризна – тут воно чари, тут воно й трутизна (Ліна Костенко).

А, власне, що ж, такі часи криваві (Ліна Костенко)

І нарешті, хтось чистим хорошим високим голосом почав давню солдатську пісню (Гр. Тютюнник).

Взагалі, підкова стала у горах коштовністю (О. Гончар).

Ти не плач, не плач, і пробач мені, чуєш, пробач (Л. Талалай).

Душа, справді, у мене досі була холодна, бо не світило їй сонце (М. Стельмах).

Буває, часом сліпну від краси (Ліна Костенко).

два

три

чотири

п'ять

шість

Злива три доби лютувала на полонинах та нарешті вщухла (П. Загребельний).

Вирішила взагалі не розпочинати будівництва.

Чекаю дня, коли тобі скажу: оця строфа нарешті досконала (Ліна Костенко).

А вже здавалось що живого нерва …не було в мені (Ліна Костенко).

Мовчання справді ненависне. Але ж мовчать лише раби (П. Перебийніс). 

мабуть

безперечно

на щастя

як завжди

За новими дослідженнями вчених Земля має овальну форму.

У Мертвому морі майже немає життя.

Сіль як відомо вбиває живі організми.

Отже Мертве море насправді мертве.

по-перше, отже, мабуть, щоправда, а втім;

отже, адже, майже, по-друге, принаймні;

особливо, мабуть, крім того, нібито, усе-таки;

мабуть, по-перше, принаймні, по-моєму, здається, нібито.

Як було сказано вже на початку цієї достовірної історії отець Кирило Іванович, або Кирило Матербовзький, як говорилося, у Києві, запросив Грицька Пісченка до себе на неділю у гостину (М. Грушевський).

Як було сказано вже на початку цієї достовірної історії, отець Кирило Іванович, або Кирило Матербовзький, як говорилося у Києві, запросив Грицька Пісченка до себе на неділю у гостину (М. Грушевський).

Як було сказано вже на початку цієї достовірної історії, отець Кирило Іванович або Кирило Матербовзький, як говорилося у Києві, запросив Грицька Пісченка до себе, на неділю у гостину (М. Грушевський).

Як було сказано, вже на початку цієї достовірної історії, отець Кирило Іванович або Кирило Матербовзький, як говорилося у Києві, запросив Грицька Пісченка до себе на неділю у гостину (М. Грушевський).