Вставні слова

А Треба думати Микола не запізнився.

Б Дмитро сподіваюсь не забуде про мій день народження.

В Повідом нам принаймні про початок іспитів.

Г Театр признаюсь моє хобі.

А Його репліки і пропозиції були якраз до речі.

Б Диво дивнеє на світі з тим серцем буває!

В Нарешті рушив пароплав, покірний волі капітана.

Г Певно руїну та буря зробила?

 А Правда, дими враз щезли, зате біля сахарні роїлась купа людей і чорніли підводи.

 Б Раз ласуни, як водиться у них, поснідать добре захотіли.

В Видно, знову нам доведеться йти пішки.

Г У всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення.

А Там, кажуть, з гір усю країну видно.

Б І ось, нарешті, вершина.

В Парубок спершу, мабуть-таки, чи й не прийняв її за ту польову царівну...

Г Відповідь він надіслав лише сьогодні, на жаль.

А На щастя злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце.

Б На щастя потяг було затримано через технічні проблеми.

В Усі іспити сестра на щастя склала на високі бали.

Г Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

А Наш тренер… Дніпро перепливти.

Б Кожен … мріяти про велике.

В … весна вже настала?

Г … орел здійнятись вище хмар?

 А Правда, дими враз щезли, зате біля сахарні роїлась купа людей і чорніли підводи.

 Б Раз ласуни, як водиться у них, поснідать добре захотіли.

В Видно, знову нам доведеться йти пішки.

Г У всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення.

А Правду кажучи, його вабив не розкішний палац, а столітні дуби в лісі.

Б У поля виходжу і, здається, бачу і цвіт очей, і посмішку гарячу.

В Чи, може, у мене настав отой момент, коли чоловік сам собі дивується?

Г Так чудно її звуть на ймення, що їй-богу, ніяк не второпаю.

А Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь вже почалось.

Б Вже почалось мабуть майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

В Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

Г Вже почалось, мабуть майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

А навіть

Б мабуть

В отже

Г може 

А У кімнаті здається нікого не було.

Б Звичайно ми побачимося з ними бо може все скінчиться й добром.

В Ми правда так і не вибралися на море.

Г Наприкінці зими порожнім здається листяний ліс.

А Та з віроломством ще не раз не два вам доведеться мабуть зустрічатись.

Б Звичайно ми побачимося з ними бо може все скінчитися й добром.

В Усіх дідів тутешніх я вже знаю та певно той що з князем щойно був з’явився з іншого якогось краю.

Г І нарешті ще одна порада.