Вставні слова (словосполучення, речення)

Там кажуть лісове озеро покрилось тонкою кригою.

Батьки завжди мені кажуть бути уважним на уроках.

Люди кажуть що його сьогодні не бачили.

Про це вже й в селі кажуть.

Хлопці про наші плани на це літо навіть не здогадувалися.

Бали хризантем проводять традиційно наприкінці листопада.

Інколи найщиріша правда здається такою неправдоподібною.

Ви зараз звичайно можете передумати їхати в це відрядження.

Було зляга на вії півсон легенький... 

І в них було кохання, як у мене. 

Якби у світі було менше проблем... 

Було в батька три сини. 

Видно побачитися не вдасться. 

Видно треба відпочити. 

М’яча ніде не було видно. 

Видно так мало бути. 

Та що ви, хлопцi! 

Усі навколо нас: і дорослі, і малі — затамували подих. 

Він виконував відповідальне секретне доручення. 

Навiть, i не думайте вiдмовлятися. 

Хоч як не хотілося але довелося-таки признатися.

Справді сонце вже встало й оглянуло світ палаючим поглядом.

Він може перейти вбрід річку.

Тут навіть повітря здавалося несло в собі золотисті відтінки.

На щастя потяг було затримано через технічні проблеми.

Поки працювали в полі дощу на щастя не було.

На щастя злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце.

Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

тож, по-перше, буквально

тільки, тобто, мовляв

навіть, майже, отож

саме, особливо, дозвольте

На жаль тут не було ніяких сумнівів донька не повернеться.

Ріка звичайно не Егейське море котре походить звісно від «еге».

Трава в полі як там кажуть аж шумить лізучи із землі.

У кожному ділі є свої майстри і своє так би мовити натхнення.

… весна вже настала?

Наш тренер… Дніпро перепливти.

Україна … знову перемогти.

Кожен … мріяти про велике.

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь вже почалось.

Вже почалось мабуть майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

Вже почалось, мабуть майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

За вікном згори було видно шуміло вирувало залите сонцем місто.

Цвітуть каштани все життя одним і тим же цвітом а ми і в цьому зміст життя пишніше кожним літом.

Свист з неймовірною швидкістю наближався летів як здавалося Чернишеві прямо на нього.

Ще зовсім недавно просто здається вчора було стояли ми з нею під нашою вишнею.