Вставні слова (словосполучення, речення). Розділові знаки при вставних словах

А то, бачте, я сам натягнув на кота заячу шкуру й посадив біля телеграфного стовпа, на дорозі, де мав іти той бідолаха-бухгалтер.

На жаль, реальне життя знекровлює найчистіші мрії.

На його щастя розмову, проваджену до його приходу, як видно, не було закінчено, а цікава, мабуть, була.

Може, й ти, мій сонний люде, знайдеш сну кінець.

На щастя злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце.

На щастя потяг було затримано через технічні проблеми.

Поки працювали в полі дощу на щастя не було.

Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

Наш тренер… Дніпро перепливти.

… весна вже настала?

Кожен … мріяти про велике.

Україна … знову перемогти.

Іван Франко, як відомо, знав чотирнадцять європейських мов.

Довженко-оповідач, здається мені, перевершував Довженка-художника.

Хлопець я молодий і, на думку багатьох дівчат, навіть, симпатичний.

Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить.

Горе, кажуть за горе чіпляється.

Життя (кажуть) прожити — не поле перейти.  

Кожен має посадити в житті, принаймні, одне дерево.

І от, нарешті, засиніли Дніпропетровщини лани.

Вітер дужчав принаймні очерет шумів так що заглушив навіть думки.

Як не гуляла війна по висоті проте не все ще спалила.

На думку професора посилається більшість викладачів.

Можливо блискавиць крило ці горді коси заплело?