Вставні слова, словосполучення й речення

однорідних членів речення

звертання

вставних слів (словосполучень, речень)

узагальнювальних слів

дужками або тире

лапками

двокрапкoю й тире

двокрапкою

вказівку на джерело повідомлення

послідовність викладу думок, зв’язок між ними

впевненість у повідомлюваному

почуття

На диво просто в цьому світі зустріти недруга мені

Сьогодні на диво буде гарний день.

На диво ви до себе надто строгі. 

На диво вірять люди в чудеса.

На жаль, не здійснились гетьманські надії, розвіялись в зраді й брехні. 

Болиголов поріс, а може, й рута на тих місцях... 

Я чув зозулю й солов’я, це, звісно, речі старовинні. 

Якщо й жалів чогось, то це, їй-Богу, коли, бувало, марно згаю час. 

Сон, кажуть, божа благодать, ні, часом кара Божа! 

Здавалось, світ увесь заснув! 

Ми, правду кажучи, мавки. 

Може, знов мені присниться білий вишитий рукав? 

почуття

джерело повідомлення

упевненість

невпевненість

Може, пісня хліб благословляє, може, в пісню йде від хліба сила. 

Не все іще було, що може бути.

“Може” і “мабуть” – то кепські гаранти. 

Хтось траву толочить. Може, мавка лісова, може, потороча.

Так

Ні

Безперечно, напевно, природно, звісно

На щастя, мабуть, видно, до слова

Можливо, здається, видно, мабуть

Власне, очевидно, щоправда, звичайно

На вулиці – я чую крізь вікно – сміється жінка штучним сміхом.

Пластмасові черешні на вітрині - це образок поезій наших нині. (Не всіх, на щастя!) 

Краса, можливо, нас таки врятує, якщо ми порятуємо красу.

Одного разу – у Пилипівку то було – надворі завірюха куйовдила, буря сумно вила у димар. 

Науковий

Художній

Розмовний

Публіцистичний

Офіційно-діловий