Завдання для І етапу олімпіади з української мови та літератури

Намети вони поставили на маленькому острівці.

Мій зошит зараз перевіряє вчителька.

 Ці яблуні посадив мій дідусь.

Велосипед мені подарувала мама.

Весною в селі встають рано.

За одного небитого двох битих дають.

Усі ми прагнемо миру.

 Пахло чебрецем і свіжою травою.

Вітер знову підхоплює листя, і пливе воно вгору барвистою стрічкою.

А хмари на небі білі-білі, хитаються, ніби чудернацькі парашути.

  Проснулися води, зазеленіла земля від голосного співу струмочків.

На небі зійшло сонце ,але згодом його заполонили хмари

Жив, живеш і будеш жити мій народе.

Не розлюблю тебе ніяк, моя вишнева Україно.

О краю мій тужу я за тобою!

 Люблю я сонечко, тебе.

Усі квіти тягнуться до сонця маки ромашки волошки.

 І над водою і над гаєм все мовчить.

І доріжки і стежини усе замело снігом.

Верба й калина символи України.

До тебе річечко ще вернеться весна.

 Скажіть шановний де мешкає Софія.

  Як тебе не любити Києве мій.

 Друже радий зустрічі з тобою.

Будинки, сади, сніги: усе мліє в теплі сонця.

Раділи і садок і поле, і долина.

Світить та не гріє сонце золоте.

У лісі не було нічого: ні ягід, ні грибів, ні черешень.

 Чи знаєш ти, хлопче, якого коня тобі серед поля вготовила доля?

 Летіть, летіть, нестримні журавлі, через усі держави і кордони.

Вийди, вийди сонечко, на дідове полечко, на бабине зіллячко.

  Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

«Добрий вечір вам»: заспівав позаду тоненький дівочий голос.

 «Ні, — сказав сам собі Василько — щуки я не піймаю, бо вона прудка».

  «Життя мені всміхалося, — говорив Франко, — а діти були промінням».

  «Коли я сита, то така я добра», ковтнувши жертву, просичала Кобра.

"Чудасія! - подумав я. - Комонавти літають у безмежному небі... А ми в кукурудзі заблудилися".

 "Нікого не чекаєш?"- у Бориному голосі звучить непідробне здивування й навіть трохи переляк.

"Так он воно що!" - радісно попідстрибували наші душі. - "Так ви, значить, не в тюрму нас, товаришу Паляничко".

 Адвокат зауважив : "Цю справу виграти буде дуже складно".

Нимидора сказала Миколі, що я весь свій дитячий і дівчачий вік поневірялась у чужій хаті.

Микола сказав батькам, що він не хоче сватать Варки.

Захар Беркут сказав, що доки ми будемо держатися купи, ніяка сила нас не переможе.

Мати сказала Миколі, що восени пошлемо старостів до Варки.

«П», — а.

 «П! — а. — П...»

«П, — а: — П».

«П, — а, — п».

переживання особистого характеру, сімейні події, обставини;

 пісні, у яких зображено реальних історичних персонажів;

життя та побут певних соціальних груп;

описуються календарні свята

 жартівлива пісня

народна балада

  пісня про кохання

 історична пісня

Нестор Літописець

 Володимир Великий

Феодосій Печерський

 Ярослав Мудрий

 кухарем

свинопасом

 конюхом

 будівельником

розкриває нам таємницю безкінечної любові Бога до Свого творіння, усепрощаючої любові батьків до своїх дітей.

 закликає замислитись, куди потрапить зерно: у кам’янистий ґрунт чи в добру землю, тобто ким є читач, до якої категорії належить.

  порушує проблеми: воля й рабство; цар і раб; соціальна несправедливість і боротьба з нею

розкриває причини неплорозуміння між людьми

Кия (уривок про заснування Києва, «Повість минулих літ»)

 Ігоря (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»)

 Мала (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»)

Всеволода («Слово про похід Ігорів»)