Контрольна робота №1. Повторення. Пряма мова. Непряма мова. Діалог ІІ варіант

Прості і складні.

Повні і неповні.

Поширені і непоширені.

Двоскладні і односкладні.

Запалай мій вогнику крилатий полум’ям привітним і незлим (А. Малишко).

О дівчино моря звідки й куди лежить твій шлях? (М. Трублаїні)

Люблю цю тишу мрійну вечорову коли виходить місяць у діброву (І.Нехода).

Ой чого ти земле молодіти стала (Нар. творч.).

відіграють роль присудка.

відіграють роль підмета.

відіграють роль означення.

не виступають членами речення.

кому

тире

двокрапку

лапки

— Павлуша! Побігли, поки говорить.

— А що б ви їли, тату? — запитувала мама, сумно дивлячись на схудле, позеленіле дідусеве обличчя.

— Ява, — кричу, — швидше дивись, я падаю.

— Чого плачеш, Тане? Іди вже до дівчат.

Діти люблять, шанують та оберігають свою рідну мову.

Діти, любіть, шануйте і оберігайте свою рідну мову.

Діти повинні любити, шанувати й оберігати свою рідну мову.

Діти любитимуть, шануватимуть й оберігатимуть свою рідну мову.

Тимко сидів ображений і розумів, що, крім матері і Гаврила, всі його ненавидять.

Максим, минувши густі зарості ожини, переплетені хмелем, опинився на галявині.

Земля за морем, у синім тумані, манила свободою.

Височенна ялинка, прикрашена іграшками й ліхтариками, стояла серед площі.

Шуліка, розпластавши крила, висів непорушно у синім небі.

Переляканий, без шапки, запорошений снігом, мчався Іванко.

Вітряки завжди вабили нас, малечу, і своєю красою, і якоюсь таємничістю.

Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна.

«Добрий вечір вам»: заспівав позаду тоненький дівочий голос.

«Ні, — сказав сам собі Василько, — щуки я не піймаю, бо вона прудка».

«Коли я сита, то така я добра», ковтнувши жертву, просичала Кобра.

Мама сказала: як же ж мені сумно, хочу побачити рідненьку сестру.

Хай замріяна весна тобі розкаже як вірно я тебе кохаю.

Ні не клич мене весно казала я їй не чаруй і не ваб надаремне.

А жовте листя осені шепоче щоб швидко-швидко йшла вже геть.

Хто вам сказав що я слабка що я корюся долі?

Синоптики попереджали про можливість ускладнення погодних умов.

А що, хлопці, будемо рушати, каже дід.

Перед від’їздом до Львова на навчання батько наказував Соломії, щоб вона чесно виконувала свої обов’язки, вчилася і йшла вперед.

«Що там, — дума Чіпка, — там, мабуть, гарно так».

Діти, будьте обережні на дорозі!

Слідкуйте, будь ласка, за своїми особистими речами!

Шановні пасажири, напої, на жаль, зараз вживати не можна!

Хочу звернутись до батьків, майте на увазі, дітей слід тримати за руку!