Зертання. Вставні конструкції. Підсумковий тест.

Тобі, земле моя рідна і велика, матінко велична, мої всі поривання.

Тобі , кажуть, з гір усю країну видно.

Дорогий друже, довго ти чекав мого листа.

Біліло небо, білястим здавалося тонко вібруюче повітря.

Щоправда, хрумтів на зубах пісок, але на нього не зважали.

Далеко-далеко( те знають хіба що лелеки) розкидала доля кептарики і сіряки.

І ось, нарешті, вершина.

На щастя, її запросила до себе на село наша старша тітка.

Десь надсадно, як на заріз, ревіло теля, очевидно, загубивши матку.

Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе - само прийде.

На щастя,літак ішов по курсу на схід.

Літаки, здавалось, ідуть зовсім беззвучно.

Не можна,кажуть, людині помолодшати, а подобрішати завжди можна.

Мабуть, людині не можна відриватися від рідного берега.

На жаль, чудес на світі не буває.

І того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ.

Вершники, здавалось, зрослися з підібраними грудастими кіньми.

Та й , між нами кажучи, не дуже й заснеш, коли таке гарчання під боком.

І, справді, світало вже.

Така, здається, й я була торік.

Отже, не пускайте слів попереду думки.

Він був маленький, незавидний, але з густою гривою і , як пізніше виявилось, разюче невтомний.

Звали нашого діда як я потім довідавсь, Семеном.

Діти щойно, вона це добре пам'ятала! - були тут поруч.

Диво дивнеє на світі з тим серцем буває.

Певно руїну ту буря зробила.

Нарешті рушив пароплав, покірний волі капітана.

Дещо правда піднялось із тії неслави.

Це була, так би мовити наша фамільна ворона.

Ось, наприклад, назви нових сортів квітів: тюльпан "Мідний вершник", "Синій птах", флокс "Декабристи".

Пан здавалося був ладен з'їсти Миколу.

От бувало слухаю на відстані.

Не раз бувало гірко нене.

Правду кажучи, його вабив не розкішний палац, а столітні дуби в лісі.

У поля виходжу і, здається бачу і цвіт очей,і посмішку гарячу.

Чи , може,у мене настав отой момент, коли чоловік сам собі дивується.

Звертання, вставні конструкції - відокремлені члени речення.

Звертання, вставні конструкції - внесення, які не є членами речення.

Звертання можуть виражатися як одним словом, так і декількома.

Звертання, як правило, має форму називного відмінка.

Не відокремлюємо комами О, ой , якщо вони стоять при звертанні й виконують роль підсилювальної частки.

Усі із названих слів: отже, мабуть, по-перше, навіть, принаймні- завжди є вставними.

Усі із названих слів: отже, мабуть, по-перше, по-друге, а втім, щоправда - завжди є вставними.

Ніколи не бувають вставними такі слова: адже, навіть, принаймні, усе-таки, неначебто, нібито.

Вставні конструкції означають лише впевненість чи невпевненість мовця.

Борисфене, батьку наш і друг.

Борисфен, батько наш і друг.

Борисфене, батько наш і друже.

Борисфене, батьку наш і друже.

1

2

3

4

5

6

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь вже почалось.

Вже почалось мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь, вже почалось.

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

Вже почалось, мабуть майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

Того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ.

Хлопець я молодий і, на думку дівчат, навіть, симпатичний.

Іван Франко, як відомо, знав чотирнадцять європейських мов.

Звикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить.

Довженко-оповідач, здається мені, перевершував Довженка-художника.

Чужа душа, то кажуть, темний ліс.

Ой, братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький.

Кожен має посадити, принаймні, одне дерево.

Панове, судді, важко розібрати, що і до чого, як воно було.

Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота!

І найвища, по-моєму, краса - це краса вірності.

А завтра в мене, знаєш, важливі справи в місті.

Кімната, за його свідченнями, була просторою та світлою.

Там, кажуть, з гір усю країну видно.

Ти, бачу, не збираєшся сидіти склавши руки. Схвально!

На думку професора посилається більшість викладачів.

У ці дні в школах панує тиша адже канікули настали.

Здається словом кожне слово що з серця лине у віки.

Здається ж люди все у них людське але душа ще з дерева не злізла.

Як не гуляла війна по висоті проте не все ще спалила.

Мабуть, весна принесе з собою і радість.

Сподіваюся, сину мій, ти усе зробив правильно.

Поля, ліси, гори – усе сяяло після дощу.

Мама - найкращий друг дитини

Ти, напевно знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Ти напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Ти напевно знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Ти, напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Дорога Ксеніє Петрівно сувора і вимоглива вчителько я бачу велику турботу у ваших очах (Д. Ткач).

В село із лісу Вовк забіг. Не думайте що в гості братця! (Л. Глібов).

.

Слухай старче ти шугаєш ясним соколом у хмарах (М . Вороний).

Надійко скільки тобі років?

А -5 Б-1 В - 3 Г-2

А -2 Б-4 В - 3 Г-5

А -5 Б- 2 В - 3 Г-1

А -2 Б-1 В - 3 Г-5

Мабуть, весна принесе з собою і радість.

Сподіваюся, сину мій, ти усе зробив правильно.

Поля, ліси, гори – усе сяяло після дощу.

Мама - найкращий друг дитини

Ти, напевно знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Ти напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Ти напевно знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Ти, напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Дорога Ксеніє Петрівно сувора і вимоглива вчителько я бачу велику турботу у ваших очах (Д. Ткач).

В село із лісу Вовк забіг. Не думайте що в гості братця! (Л. Глібов).

.

Слухай старче ти шугаєш ясним соколом у хмарах (М . Вороний).

Надійко скільки тобі років?

А -5 Б-1 В - 3 Г-2

А -2 Б-4 В - 3 Г-5

А -5 Б- 2 В - 3 Г-1

А -2 Б-1 В - 3 Г-5

Годі вам гурт ворогів і прихильних марні слова промовлять.

Літня ніч спокусниця зрадлива крилом одним пів світу обняла.

Старі дуби спасибі вам за осінь за відлітання радості і птиць.

 Рука в руці — і музика жива спинися мить зіграй сонату вічну.

Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?

Ми славим в одах вогнище святе та всіх пускать до нього ще нам рано.

 Благослови мене у світ без тебе заборони і думать і страждать,

Ти вседержителю в небі на морі і суші день мій грядущий і сущий благослови.

Впевненість або невпевненість у повідомленні

Почуття (емоційна оцінка повідомлюваного)

 Ввічливість для активізації бесіди

Вказівку на джерело повідомлення

Любі друзі, в труді творіть красу життя.

Дідусь посміхнувся і сказав, що за одного вченого дають десять невчених.

Словом, як постелиш – так і виспишся.

Нам пощастило, пожежу погасили швидко.

Наш трнер... Дніпро перепливти.

....весна вже настала?

Кожен ... мріяти про велике.

... орел здійнятися вище хмар?

Україна ... знову перемогти.

Десь кажуть є гора де не співають птиці.

Отже червень розпочинаються канікули!

Без сумніву й ми не в тім'я биті.

Мабуть сонця сьогодні буде мало.

присудком

додатком

не є членом речення

обставиною

Чого зажурився мій любий козаче.

Співають у пісні що нема кращого на вроду як ясна зоря на погоду.

Ніщо так не красить людину як натхнення.

Він, здається, все знав, все пережив, передумав.

На жаль, чудес на світі не буває.

Може, ви чули, як пахне земля?

Мабуть, ще змалечку чули…

Діти, будьте обережні на дорозі!

Будь ласка, будьте обережні!

Діти, будьте обережні на дорозі, будь ласка!

виражають ставлення мовця до висловлюваного

називають того, до кого звертаємося з мовленням

 виконують роль головного члена речення

У ліс здається сьогодні завітала осінь.

Чомусь явір здається сумним?

Осінній день здається дуже прозорим

Мені здається що осінь до мене приходить  уві сні.

Гаральде звідки ти у Києві з’явився полудневим?.

О мій народе Прометея ти маєш душу молоду.

Заграй мені коханий у сопілку, нехай вона все лихо зачарує.

О Борисфене батьку наш і друже біля твоїх родючих берегів ти нас з’єднав в часи прадавніх заворушень, своїм вином мандрівців напоїв.

А) На щo ви проміняли королево троянду i живого солов’я? (І.Жиленко);

Б) Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє, дзвонить пісеньку жайворонок, затонувши десь в бездні-глубіні кришталевого oкeaнy (І.Франко);

В) Чіпка перестав хліба робити, став по ярмарках їздити, полотна скуповувати та перепродувати (Панас Мирний).

присудком

додатком

не є членом речення

обставиною

Він, здається, все знав, все пережив, передумав.

На жаль, чудес на світі не буває.

Може, ви чули, як пахне земля?

Мабуть, ще змалечку чули…

Діти, будьте обережні на дорозі!

Будь ласка, будьте обережні!

Діти, будьте обережні на дорозі, будь ласка!

виражають ставлення мовця до висловлюваного

називають того, до кого звертаємося з мовленням

 виконують роль головного члена речення

Діти, будьте обережні на дорозі!

Будь ласка, будьте обережні!

Діти, будьте обережні на дорозі, будь ласка!

Вишнева гілочко, чому так рано ти почервоніла?

Не плач, берізонько, ще прийде день чудовий.

Квіточки осінні, ви такі привабливі та чарівні.

Збери, дощик, усі свої малесенькі краплинки. 

У ліс здається сьогодні завітала осінь.

Чомусь явір здається сумним?

Осінній день здається дуже прозорим

Мені здається що осінь до мене приходить  уві сні.

Гаральде звідки ти у Києві з’явився полудневим?.

О мій народе Прометея ти маєш душу молоду.

Заграй мені коханий у сопілку, нехай вона все лихо зачарує.

О Борисфене батьку наш і друже біля твоїх родючих берегів ти нас з’єднав в часи прадавніх заворушень, своїм вином мандрівців напоїв.

А) На щo ви проміняли королево троянду i живого солов’я? (І.Жиленко);

Б) Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє, дзвонить пісеньку жайворонок, затонувши десь в бездні-глубіні кришталевого oкeaнy (І.Франко);

В) Чіпка перестав хліба робити, став по ярмарках їздити, полотна скуповувати та перепродувати (Панас Мирний).

А) кома між однорідними членами речення;

Б) кома при відокремлених членах речення;

В) кома при уточнюючих, пояснювальних та приєднувальних членах речення;

Г) кома при звертаннях;