ЗНО 2021. МОВА 1варіант

Наголос падає на другий склад у слові

Помилку в написанні імені по батькові допущено в рядку

Правильно утворено словосполучення

У переносному значенні вжито прикметник у словосполученні

Спонукальним є речення

НЕПРАВИЛЬНО побудовано речення

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Що довше дивишся на зорі, то більше набираєш такої певності: зорі, такі далекі, стають для тебе близькими, що міг би й рукою торкнути. (2) І коли опускаєш зір до/долу, то все навколо наче відкриває новий, не/відомий тобі смисл, якого раніше чи не хотів помічати, чи він ховався від тебе. (3) Іншими очима дивишся на дорогу, на якій оце стоїш вловлюючи прибитий вічною вогкіс­тю запах куряви. (4) Натхненно-пильним зором прилипаєш до постаті людини, що, огорнувшись темрявою, зникнувши в її таємничому коконі, посувається тобі на/зустріч. (5) І коли маєш такий не/буденний настрій, то боляче буває дивитися, як падає зірка.

Окремо в тексті треба писати виділену сполуку 

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Що довше дивишся на зорі, то більше набираєш такої певності: зорі, такі далекі, стають для тебе близькими, що міг би й рукою торкнути. (2) І коли опускаєш зір до/долу, то все навколо наче відкриває новий, не/відомий тобі смисл, якого раніше чи не хотів помічати, чи він ховався від тебе. (3) Іншими очима дивишся на дорогу, на якій оце стоїш вловлюючи прибитий вічною вогкіс­тю запах куряви. (4) Натхненно-пильним зором прилипаєш до постаті людини, що, огорнувшись темрявою, зникнувши в її таємничому коконі, посувається тобі на/зустріч. (5) І коли маєш такий не/буденний настрій, то боляче буває дивитися, як падає зірка.

У формі називного відмінка вжито слово

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Що довше дивишся на зорі, то більше набираєш такої певності: зорі, такі далекі, стають для тебе близькими, що міг би й рукою торкнути. (2) І коли опускаєш зір до/долу, то все навколо наче відкриває новий, не/відомий тобі смисл, якого раніше чи не хотів помічати, чи він ховався від тебе. (3) Іншими очима дивишся на дорогу, на якій оце стоїш вловлюючи прибитий вічною вогкіс­тю запах куряви. (4) Натхненно-пильним зором прилипаєш до постаті людини, що, огорнувшись темрявою, зникнувши в її таємничому коконі, посувається тобі на/зустріч. (5) І коли маєш такий не/буденний настрій, то боляче буває дивитися, як падає зірка.

Слово таємничому (речення 4) можна замінити на всі названі варіанти, ОКРІМ

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Що довше дивишся на зорі, то більше набираєш такої певності: зорі, такі далекі, стають для тебе близькими, що міг би й рукою торкнути. (2) І коли опускаєш зір до/долу, то все навколо наче відкриває новий, не/відомий тобі смисл, якого раніше чи не хотів помічати, чи він ховався від тебе. (3) Іншими очима дивишся на дорогу, на якій оце стоїш вловлюючи прибитий вічною вогкіс­тю запах куряви. (4) Натхненно-пильним зором прилипаєш до постаті людини, що, огорнувшись темрявою, зникнувши в її таємничому коконі, посувається тобі на/зустріч. (5) І коли маєш такий не/буденний настрій, то боляче буває дивитися, як падає зірка.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

За алфавітом записано всі слова рядка

Спрощення приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка

Літеру З треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка

Прочитайте уривок з поезії. Я сьогодні, як небо, захмар(1)на, Зранку думка тр(2)вожна пр(3)йшла: Про достаток ми жадібно мар(4)мо І не бач(5)м, як гине душа. Букву Е треба писати замість цифри 

Редагування потребує словосполучення

Речення з однорідними членами утвориться, якщо до частини Сонце пірнуло за небокрай ... додати

На запитання Котра година? правильною є відповідь

Помилку в написанні імені по батькові допущено в рядку

Прочитайте речення. Найбільш ... проектами зацікавилися ті підприємства, які мають значно ... ресурси й ... потенціал. Правильним є варіант послідовного заповнення пропусків

Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини має іменник

Поширеним є речення

Помилковою є етикетна формула

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Доберіть синоніми.        

Слово                                 Синонім

1 пролог                            А окраїна  

2 паритет                          Б кінцівка   

3 периферія                       В рівність  

4 платформа                     Г поміст  

                                              Д вступ

З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова в прикладах.

Член речення                        

1 підмет      2 присудок       3 додаток        4 означення                                    

Приклад 

А Золотого сонця пектораль цілий день Говерла приміряла.

Б Ніч в обіймах трима моє серце і сміх напівсонних речей. 

В У моєї мрії крила білі, але вони давно безсилі.

Г Серед усіх падінь і злетів в цієї правди зміст ясний.           

Д Повік не зміряти нікому любові в серці золотому.

Доберіть приклад до кожного випадку вживання тире.

1 тире в безсполучниковому складному реченні   

2 тире в складносурядному реченні                     

3 тире між підметом і присудком                                          

4 тире при однорідних членах речення               

А Чорна туга і біль — мої вічні жнива.

Б Впало покосами літо — пахне у хаті травою.

В Смак кави пом’якшують цукром, а іноді — вершками.

Г На річці, у лісі, на полі — усюди німа тиша.         

Д Заскрипіли весла — і чайки легко посунули по Дніпру.

Установіть відповідність між видом речення та прикладом.

Вид речення                     

1 складносурядне         

2 складнопідрядне       

3 безсполучникове       

4 складне з різними видами зв’язку       

Приклад

А Оце і є той випадок єдиний, коли найбільша мужність — утекти.

Б А здавалось, один тільки крок — і обнімуться стомлені долі.

В Земля вдихне глибинно і жагучо настояний озон.

Г Чекаю дня, коли тобі скажу: оця строфа, нарешті, досконала.

Д Я знаю: ти чекаєш теж, тривожно вгадуєш і любиш.

З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово). (1)Мої дні течуть (2)тепер серед степу, (3)серед долини, (4)налитої зеленим хлібом.

1                            А займенник   

2                            Б прислівник   

3                            В прийменник   

4                            Г дієприкметник   

Д дієприслівник 

ПРО ВИКЛИК І ЗАЙЦІВ

(1-4) Він не лише вмів творити, а мріяти й утілювати мрії в життя. І навчив цього інших. Хоча будь-хто на його місці швидко б здався, бо залишитись у дванадцять років круглим сиротою — це не абищо. Утім, йому пощастило з дядьком, який не залишив племінника напризволяще. Між іншим, дядька звали Віталій Лисенко. Той самий Лисенко — батько Миколи Лисенка.

(5-10) Він міг стати видатним математиком, фізиком чи юристом, оскільки навчався на відпо­відних факультетах провідних тогочасних вишів у Харкові та Києві, але став «батьком українського театру». Так назвав його Іван Франко. Хоча з таким же успіхом його можна було назвати «батьком української народної пісні» чи «батьком українських слів», бо пісня «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна...» — аж ніяк не народна: слова до неї написав Михайло Старицький, а музику — Микола Лисенко. Вона навіть має офіційну назву — «Виклик», хоча про це мало хто пам’ятає.

(11-13) Як і про те, скільки слів придумав Михайло Старицький. Якби не він, не було б у нас мрії, майбутнього, байдужості, темряви, приємності, бойовища та завзяття. А також можливості описати щось чарівливе, знадливе, стуманіле, пестливе, привабливе, потужне...

(14-20) Якби не Михайло Старицький, не стала б зіркою й Проня Прокопівна, бо насправді комедію про подвійне сватання придумав Іван Нечуй-Левицький. Вона називалася «На Кожум’яках» — і про неї мало хто знав. Але Старицький був геніальним продюсером: він так пере­робив історію про Проню, що вона не лише стала вічною класикою театральних сцен, але також — невичерпним джерелом мемів на всі часи: «а то шкварчала ваша папіроска», «баришня лягли і про­сять»... Якби в часи Старицького був YouTube, то Свирид Петрович і Проня Прокопівна були б його зірками.

(21-26) Утім, не тільки комедіями переймався Старицький. І не лише театром. Хоча згадують про нього таки найчастіше як про автора п’єс. Він також писав історичні романи. Трилогія про Богдана Хмельницького чого варта. Михайло Старицький не міг змінити мовну політику Російської імперії, тому історичну прозу писав російською. Але в тій російській на кожній сторінці — жупани, ґудзики, сиві шапки, хлопці... і ще стільки слів, яких Ожегов у жодному тлумачному словнику російської мови не зафіксував...

(27-28) Кажуть, що талановита людина — талановита в усьому. Ці слова — сто відсотків про Михайла Старицького, який народився саме 14 грудня 1840 року. З днем народження, класику!

(29-41) Коментарі:

Svitlana Mormel Так, а де про переклади?

Alina Akulenko

Svitlana Mormel Це я приберегла для книжки.

Сергій Федоров

Alina Akulenko А тут, будьте ласкаві, детальніше про книжку. Я перший, щоб придбати!

Alina Akulenko

Тетяна Михайленко Так, чудова пісня «Виклик». Вона присвячена дівчині, на імя Степанида, яку він запрошував на побачення цим віршем.

Alina Akulenko

Тетяна Михайленко Тож подякуймо подумки Степаниді! Аби не вона...

Тетяна Семенова 3 днем народження! Та величезна подяка за пісню «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна...». Моя найулюбленіша пісня! Які слова, чого тільки варті мрія та майбутнє! Світла пам’ять світлій ЛЮДИНІ!

Автор тексту про Михайла Старицького —

ПРО ВИКЛИК І ЗАЙЦІВ

(1-4) Він не лише вмів творити, а мріяти й утілювати мрії в життя. І навчив цього інших. Хоча будь-хто на його місці швидко б здався, бо залишитись у дванадцять років круглим сиротою — це не абищо. Утім, йому пощастило з дядьком, який не залишив племінника напризволяще. Між іншим, дядька звали Віталій Лисенко. Той самий Лисенко — батько Миколи Лисенка.

(5-10) Він міг стати видатним математиком, фізиком чи юристом, оскільки навчався на відпо­відних факультетах провідних тогочасних вишів у Харкові та Києві, але став «батьком українського театру». Так назвав його Іван Франко. Хоча з таким же успіхом його можна було назвати «батьком української народної пісні» чи «батьком українських слів», бо пісня «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна...» — аж ніяк не народна: слова до неї написав Михайло Старицький, а музику — Микола Лисенко. Вона навіть має офіційну назву — «Виклик», хоча про це мало хто пам’ятає.

(11-13) Як і про те, скільки слів придумав Михайло Старицький. Якби не він, не було б у нас мрії, майбутнього, байдужості, темряви, приємності, бойовища та завзяття. А також можливості описати щось чарівливе, знадливе, стуманіле, пестливе, привабливе, потужне...

(14-20) Якби не Михайло Старицький, не стала б зіркою й Проня Прокопівна, бо насправді комедію про подвійне сватання придумав Іван Нечуй-Левицький. Вона називалася «На Кожум’яках» — і про неї мало хто знав. Але Старицький був геніальним продюсером: він так пере­робив історію про Проню, що вона не лише стала вічною класикою театральних сцен, але також — невичерпним джерелом мемів на всі часи: «а то шкварчала ваша папіроска», «баришня лягли і про­сять»... Якби в часи Старицького був YouTube, то Свирид Петрович і Проня Прокопівна були б його зірками.

(21-26) Утім, не тільки комедіями переймався Старицький. І не лише театром. Хоча згадують про нього таки найчастіше як про автора п’єс. Він також писав історичні романи. Трилогія про Богдана Хмельницького чого варта. Михайло Старицький не міг змінити мовну політику Російської імперії, тому історичну прозу писав російською. Але в тій російській на кожній сторінці — жупани, ґудзики, сиві шапки, хлопці... і ще стільки слів, яких Ожегов у жодному тлумачному словнику російської мови не зафіксував...

(27-28) Кажуть, що талановита людина — талановита в усьому. Ці слова — сто відсотків про Михайла Старицького, який народився саме 14 грудня 1840 року. З днем народження, класику!

(29-41) Коментарі:

Svitlana Mormel Так, а де про переклади?

Alina Akulenko

Svitlana Mormel Це я приберегла для книжки.

Сергій Федоров

Alina Akulenko А тут, будьте ласкаві, детальніше про книжку. Я перший, щоб придбати!

Alina Akulenko

Тетяна Михайленко Так, чудова пісня «Виклик». Вона присвячена дівчині, на імя Степанида, яку він запрошував на побачення цим віршем.

Alina Akulenko

Тетяна Михайленко Тож подякуймо подумки Степаниді! Аби не вона...

Тетяна Семенова 3 днем народження! Та величезна подяка за пісню «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна...». Моя найулюбленіша пісня! Які слова, чого тільки варті мрія та майбутнє! Світла пам’ять світлій ЛЮДИНІ!

У коментарі Сергія Федорова йдеться про книжку

ПРО ВИКЛИК І ЗАЙЦІВ

(1-4) Він не лише вмів творити, а мріяти й утілювати мрії в життя. І навчив цього інших. Хоча будь-хто на його місці швидко б здався, бо залишитись у дванадцять років круглим сиротою — це не абищо. Утім, йому пощастило з дядьком, який не залишив племінника напризволяще. Між іншим, дядька звали Віталій Лисенко. Той самий Лисенко — батько Миколи Лисенка.

(5-10) Він міг стати видатним математиком, фізиком чи юристом, оскільки навчався на відпо­відних факультетах провідних тогочасних вишів у Харкові та Києві, але став «батьком українського театру». Так назвав його Іван Франко. Хоча з таким же успіхом його можна було назвати «батьком української народної пісні» чи «батьком українських слів», бо пісня «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна...» — аж ніяк не народна: слова до неї написав Михайло Старицький, а музику — Микола Лисенко. Вона навіть має офіційну назву — «Виклик», хоча про це мало хто пам’ятає.

(11-13) Як і про те, скільки слів придумав Михайло Старицький. Якби не він, не було б у нас мрії, майбутнього, байдужості, темряви, приємності, бойовища та завзяття. А також можливості описати щось чарівливе, знадливе, стуманіле, пестливе, привабливе, потужне...

(14-20) Якби не Михайло Старицький, не стала б зіркою й Проня Прокопівна, бо насправді комедію про подвійне сватання придумав Іван Нечуй-Левицький. Вона називалася «На Кожум’яках» — і про неї мало хто знав. Але Старицький був геніальним продюсером: він так пере­робив історію про Проню, що вона не лише стала вічною класикою театральних сцен, але також — невичерпним джерелом мемів на всі часи: «а то шкварчала ваша папіроска», «баришня лягли і про­сять»... Якби в часи Старицького був YouTube, то Свирид Петрович і Проня Прокопівна були б його зірками.

(21-26) Утім, не тільки комедіями переймався Старицький. І не лише театром. Хоча згадують про нього таки найчастіше як про автора п’єс. Він також писав історичні романи. Трилогія про Богдана Хмельницького чого варта. Михайло Старицький не міг змінити мовну політику Російської імперії, тому історичну прозу писав російською. Але в тій російській на кожній сторінці — жупани, ґудзики, сиві шапки, хлопці... і ще стільки слів, яких Ожегов у жодному тлумачному словнику російської мови не зафіксував...

(27-28) Кажуть, що талановита людина — талановита в усьому. Ці слова — сто відсотків про Михайла Старицького, який народився саме 14 грудня 1840 року. З днем народження, класику!

(29-41) Коментарі:

Svitlana Mormel Так, а де про переклади?

Alina Akulenko

Svitlana Mormel Це я приберегла для книжки.

Сергій Федоров

Alina Akulenko А тут, будьте ласкаві, детальніше про книжку. Я перший, щоб придбати!

Alina Akulenko

Тетяна Михайленко Так, чудова пісня «Виклик». Вона присвячена дівчині, на імя Степанида, яку він запрошував на побачення цим віршем.

Alina Akulenko

Тетяна Михайленко Тож подякуймо подумки Степаниді! Аби не вона...

Тетяна Семенова 3 днем народження! Та величезна подяка за пісню «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна...». Моя найулюбленіша пісня! Які слова, чого тільки варті мрія та майбутнє! Світла пам’ять світлій ЛЮДИНІ!

Про талант Михайла Старицького «просувати» свою продукцію для масового читача йдеться в розповіді про

ПРО ВИКЛИК І ЗАЙЦІВ

(1-4) Він не лише вмів творити, а мріяти й утілювати мрії в життя. І навчив цього інших. Хоча будь-хто на його місці швидко б здався, бо залишитись у дванадцять років круглим сиротою — це не абищо. Утім, йому пощастило з дядьком, який не залишив племінника напризволяще. Між іншим, дядька звали Віталій Лисенко. Той самий Лисенко — батько Миколи Лисенка.

(5-10) Він міг стати видатним математиком, фізиком чи юристом, оскільки навчався на відпо­відних факультетах провідних тогочасних вишів у Харкові та Києві, але став «батьком українського театру». Так назвав його Іван Франко. Хоча з таким же успіхом його можна було назвати «батьком української народної пісні» чи «батьком українських слів», бо пісня «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна...» — аж ніяк не народна: слова до неї написав Михайло Старицький, а музику — Микола Лисенко. Вона навіть має офіційну назву — «Виклик», хоча про це мало хто пам’ятає.

(11-13) Як і про те, скільки слів придумав Михайло Старицький. Якби не він, не було б у нас мрії, майбутнього, байдужості, темряви, приємності, бойовища та завзяття. А також можливості описати щось чарівливе, знадливе, стуманіле, пестливе, привабливе, потужне...

(14-20) Якби не Михайло Старицький, не стала б зіркою й Проня Прокопівна, бо насправді комедію про подвійне сватання придумав Іван Нечуй-Левицький. Вона називалася «На Кожум’яках» — і про неї мало хто знав. Але Старицький був геніальним продюсером: він так пере­робив історію про Проню, що вона не лише стала вічною класикою театральних сцен, але також — невичерпним джерелом мемів на всі часи: «а то шкварчала ваша папіроска», «баришня лягли і про­сять»... Якби в часи Старицького був YouTube, то Свирид Петрович і Проня Прокопівна були б його зірками.

(21-26) Утім, не тільки комедіями переймався Старицький. І не лише театром. Хоча згадують про нього таки найчастіше як про автора п’єс. Він також писав історичні романи. Трилогія про Богдана Хмельницького чого варта. Михайло Старицький не міг змінити мовну політику Російської імперії, тому історичну прозу писав російською. Але в тій російській на кожній сторінці — жупани, ґудзики, сиві шапки, хлопці... і ще стільки слів, яких Ожегов у жодному тлумачному словнику російської мови не зафіксував...

(27-28) Кажуть, що талановита людина — талановита в усьому. Ці слова — сто відсотків про Михайла Старицького, який народився саме 14 грудня 1840 року. З днем народження, класику!

(29-41) Коментарі:

Svitlana Mormel Так, а де про переклади?

Alina Akulenko

Svitlana Mormel Це я приберегла для книжки.

Сергій Федоров

Alina Akulenko А тут, будьте ласкаві, детальніше про книжку. Я перший, щоб придбати!

Alina Akulenko

Тетяна Михайленко Так, чудова пісня «Виклик». Вона присвячена дівчині, на імя Степанида, яку він запрошував на побачення цим віршем.

Alina Akulenko

Тетяна Михайленко Тож подякуймо подумки Степаниді! Аби не вона...

Тетяна Семенова 3 днем народження! Та величезна подяка за пісню «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна...». Моя найулюбленіша пісня! Які слова, чого тільки варті мрія та майбутнє! Світла пам’ять світлій ЛЮДИНІ!

Про реалії нашого часу йдеться в мікротексті, що в рядках

ПРО ВИКЛИК І ЗАЙЦІВ

(1-4) Він не лише вмів творити, а мріяти й утілювати мрії в життя. І навчив цього інших. Хоча будь-хто на його місці швидко б здався, бо залишитись у дванадцять років круглим сиротою — це не абищо. Утім, йому пощастило з дядьком, який не залишив племінника напризволяще. Між іншим, дядька звали Віталій Лисенко. Той самий Лисенко — батько Миколи Лисенка.

(5-10) Він міг стати видатним математиком, фізиком чи юристом, оскільки навчався на відпо­відних факультетах провідних тогочасних вишів у Харкові та Києві, але став «батьком українського театру». Так назвав його Іван Франко. Хоча з таким же успіхом його можна було назвати «батьком української народної пісні» чи «батьком українських слів», бо пісня «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна...» — аж ніяк не народна: слова до неї написав Михайло Старицький, а музику — Микола Лисенко. Вона навіть має офіційну назву — «Виклик», хоча про це мало хто пам’ятає.

(11-13) Як і про те, скільки слів придумав Михайло Старицький. Якби не він, не було б у нас мрії, майбутнього, байдужості, темряви, приємності, бойовища та завзяття. А також можливості описати щось чарівливе, знадливе, стуманіле, пестливе, привабливе, потужне...

(14-20) Якби не Михайло Старицький, не стала б зіркою й Проня Прокопівна, бо насправді комедію про подвійне сватання придумав Іван Нечуй-Левицький. Вона називалася «На Кожум’яках» — і про неї мало хто знав. Але Старицький був геніальним продюсером: він так пере­робив історію про Проню, що вона не лише стала вічною класикою театральних сцен, але також — невичерпним джерелом мемів на всі часи: «а то шкварчала ваша папіроска», «баришня лягли і про­сять»... Якби в часи Старицького був YouTube, то Свирид Петрович і Проня Прокопівна були б його зірками.

(21-26) Утім, не тільки комедіями переймався Старицький. І не лише театром. Хоча згадують про нього таки найчастіше як про автора п’єс. Він також писав історичні романи. Трилогія про Богдана Хмельницького чого варта. Михайло Старицький не міг змінити мовну політику Російської імперії, тому історичну прозу писав російською. Але в тій російській на кожній сторінці — жупани, ґудзики, сиві шапки, хлопці... і ще стільки слів, яких Ожегов у жодному тлумачному словнику російської мови не зафіксував...

(27-28) Кажуть, що талановита людина — талановита в усьому. Ці слова — сто відсотків про Михайла Старицького, який народився саме 14 грудня 1840 року. З днем народження, класику!

(29-41) Коментарі:

Svitlana Mormel Так, а де про переклади?

Alina Akulenko

Svitlana Mormel Це я приберегла для книжки.

Сергій Федоров

Alina Akulenko А тут, будьте ласкаві, детальніше про книжку. Я перший, щоб придбати!

Alina Akulenko

Тетяна Михайленко Так, чудова пісня «Виклик». Вона присвячена дівчині, на імя Степанида, яку він запрошував на побачення цим віршем.

Alina Akulenko

Тетяна Михайленко Тож подякуймо подумки Степаниді! Аби не вона...

Тетяна Семенова 3 днем народження! Та величезна подяка за пісню «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна...». Моя найулюбленіша пісня! Які слова, чого тільки варті мрія та майбутнє! Світла пам’ять світлій ЛЮДИНІ!

Відповідь Alina Akulenko (рядки 37-38) пов’язана зі змістом рядків