10 липня о 18:00Вебінар: Мультфільм за 5 хвилин: онлайн-сервіси для створення анімації та монтажу

ЗНО 2020. Підготовка

Додано: 27 травня
Предмет: Українська мова, 11 клас
Копія з тесту: ЗНО 2021. МОВА 20 варіант
Тест виконано: 118 разів
32 запитання
Запитання 1

Буква я позначає два звуки в обох словах рядка


варіанти відповідей

пляжний, пояснення

заячий, Поляченко

з'ясувати, маячок

яскравий, духмяний

Запитання 2

Прийменник У треба вжити на місці пропуску в словосполученні

варіанти відповідей

знайти ... книжці

... осінньому парку

найкраща... світі

очікувати ... саду

Запитання 3

Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка

варіанти відповідей

шален..ий, вагон..ий, знан..я

відповід..ю, чин..ий, узбіч..я

маз..ю, Поволж..я, старан..о

дан..ий, Ган..уся, утворен..я

Запитання 4

У прямому значенні вжито виділене слово в реченні

варіанти відповідей

Тополя гордовито стоїть під вітром, готова зустріти грозу.

Світить білолиций на всю Україну, світить... а чи бачить мою сиротину.

Щоб виграти війну, окрім хоробрості, потрібне ще вміння воювати.

Ах, скільки струн в душі дзвенить! Ах, скільки срібних мрій літає.

Запитання 5

Потребує редагування словосполучення

варіанти відповідей

чекати на вас

дякувати вас

пишатися ними

працювати з ними

Запитання 6

Звертанням ускладнено речення

варіанти відповідей

Там, на горах, ще розкошувало сонце.

Тут, серед степової тиші, народжувалася казка.

Як тебе не любити, Києве мій!

Степи, гори чи діброви — все я переходив.

Запитання 7

 (1) Картині «Місячна ніч» Архипа Куїнджі випала не/щаслива, а трагічна доля. (2) Вона, на жаль, не стала окрасою експозиції музеїв, бо вже під час створення була приречена на смерть. (3) Художник застосував цинкові фарби, до того ж у концентрації, яка мала призвести до цілковитого потемніння. (4) Не минуло й кількох років, як полотно почало по/волі, але безповоротно... . (5) Щоб хоч трохи продовжити життя картині працівники музею перенесли її в таку кімнату запасника, куди не прони­кало руйнівне для неї світло. (6) Хоч «Місячна ніч» і втратила свій первісний вигляд, про/те й сьогодні полонить нас, ведучи в дивовижний світ не/повторної краси ночі.

На місці пропуску (речення 4) має бути слово

варіанти відповідей

сіріти

вицвітати

чорніти

лущитися

Запитання 8

 (1) Картині «Місячна ніч» Архипа Куїнджі випала не/щаслива, а трагічна доля. (2) Вона, на жаль, не стала окрасою експозиції музеїв, бо вже під час створення була приречена на смерть. (3) Художник застосував цинкові фарби, до того ж у концентрації, яка мала призвести до цілковитого потемніння. (4) Не минуло й кількох років, як полотно почало по/волі, але безповоротно... . (5) Щоб хоч трохи продовжити життя картині працівники музею перенесли її в таку кімнату запасника, куди не прони­кало руйнівне для неї світло. (6) Хоч «Місячна ніч» і втратила свій первісний вигляд, про/те й сьогодні полонить нас, ведучи в дивовижний світ не/повторної краси ночі.

Окремо пишеться слово

варіанти відповідей

не/щаслива

по/волі

про/те

не/повторної

Запитання 9

 (1) Картині «Місячна ніч» Архипа Куїнджі випала не/щаслива, а трагічна доля. (2) Вона, на жаль, не стала окрасою експозиції музеїв, бо вже під час створення була приречена на смерть. (3) Художник застосував цинкові фарби, до того ж у концентрації, яка мала призвести до цілковитого потемніння. (4) Не минуло й кількох років, як полотно почало по/волі, але безповоротно... . (5) Щоб хоч трохи продовжити життя картині працівники музею перенесли її в таку кімнату запасника, куди не прони­кало руйнівне для неї світло. (6) Хоч «Місячна ніч» і втратила свій первісний вигляд, про/те й сьогодні полонить нас, ведучи в дивовижний світ не/повторної краси ночі.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

варіанти відповідей

2

3

4

5

Запитання 10

 (1) Картині «Місячна ніч» Архипа Куїнджі випала не/щаслива, а трагічна доля. (2) Вона, на жаль, не стала окрасою експозиції музеїв, бо вже під час створення була приречена на смерть. (3) Художник застосував цинкові фарби, до того ж у концентрації, яка мала призвести до цілковитого потемніння. (4) Не минуло й кількох років, як полотно почало по/волі, але безповоротно... . (5) Щоб хоч трохи продовжити життя картині працівники музею перенесли її в таку кімнату запасника, куди не прони­кало руйнівне для неї світло. (6) Хоч «Місячна ніч» і втратила свій первісний вигляд, про/те й сьогодні полонить нас, ведучи в дивовижний світ не/повторної краси ночі.

Відокремленою обставиною ускладнено речення

варіанти відповідей

1

2

4

6

Запитання 11

Апостроф треба писати в усіх словах рядка

варіанти відповідей

об..єкт, Солов..йов, подзв..якувати, Лук..ян

бур..ян, Монтеск..є, різьб..яр, роз..яснення

Рейк..явік, тьм..яний, В..ячеслав, комп..ютер

верб..я, Стеф..юк, черв..як, Мін..юст

дит..ясла, Кир..ян, без..ядерний, різдв..яний

Запитання 12

Правописних правил дотримано в уривку з листа

варіанти відповідей

Шановні Батьки!

Щовівторка й щочетверга у каб. 17 для вашого сина проводитимуться заняття з підготовки до зно з української мови й літератури. Початок о 15.00.

Вельмишановна Людмила Олександрівно!

Запрошуємо Вас взяти участь у міській науково-практичній конференції з питань екології довкілля. Захід відбудеться в Національному палаці «Україна». Початок о 10.00.

Дорога Світлана Андріївна!

Опікунський комітет розглянув Вашу заяву й ухвалив позитивне рішення (протокол № 7 від 17.01.2012).

Шановний Сергію Петровичу!

Ваше клопотання про виділення коштів на утримання скверу поблизу Міського будинку учнівської творчості розглянуто. Фінансування розпочнеться з квітня поточного року.

Дорога Наталію Сергіївно!

Запрошуємо Вас узяти участь в урочистостях з нагоди 65-ї річниці від дня визволення нашого міста від фашистських загарбників.

Запитання 13

Допущено помилку в правописі дієслівних закінчень у рядку

варіанти відповідей

колють, гояться, пишеш

полеш, бачать, клопочеш

кроять, спимо, боряться

сопеш, сиплють, аналізуєш

хочуть, біжите, стоїмо

Запитання 14

Прочитайте речення. Лесі Українці дуже хотілося не тільки побачитися з письменницею (1) (Б/б)уковини, а й показати їй (2) (Н/н)аддніпрянську Україну, народ, якого вона ще не бачила й дуже мало знала. Сподівалася, що це збагатить Кобилянську (3) (У/у)країнським духом, а колорит (4) (П/п)ридніпров'я поглибить сприйняття (5) (Ш/ш,)евченківського слова.

Малу літеру треба писати після цифр

варіанти відповідей

1, 2

2, 3

3, 5

4, 5

2, 4

Запитання 15

НЕправильно утворено форму наказового способу дієслова

варіанти відповідей

прочитати – прочитаємо

підходити — підійди

робити — робімо

ходити — ходімо

стелити — постели

Запитання 16

Правильно узгоджено числівник з іменником

варіанти відповідей

п'ятеро жінок

чотири учителя

півтора метри

дві треті стола

сорок два дня

Запитання 17

Граматично правильно утворено словосполучення

варіанти відповідей

видати по одному комплекту

проректор по науковій роботі

розмістити по алфавіту

надіслати по пошті

звернутися по питанню ремонту

Запитання 18

Значення досвідчена, бувала людина має фразеологізм

варіанти відповідей

синій птах

вільний птах

стріляний птах

птах високого польоту

птах не нашого польоту

Запитання 19

Після речення Море одягалося в срібло... треба поставити двокрапку, якщо серед варіантів його продовження вибрати

варіанти відповідей

берег поволі чорнів.

ми поверталися додому.

все навколо ставало казкою.

сходив молоденький місяць.

дельфіни вистрибували парами.

Запитання 20

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Кружляє листя жовте... вибрати

варіанти відповідей

і вкриває золотом землю.

і падає ніжно на трави похилі.

і шле привіт зимі холодній.

і завмирає все навколо.

і виграє, і ніби плаче.

Запитання 21

Правильно поставлено розділові знаки в реченні

варіанти відповідей

Запорожці перескочили місток і Кирило розібрав дошки, покидав їх у провалля, сказав­ши, що зараз подивиться, чи годен Шраменко з ним битися чи ні.

Запорожці перескочили місток, і Кирило розібрав дошки, покидав їх у провалля сказавши, що зараз подивиться, чи годен Шраменко з ним битися чи ні.

Запорожці перескочили місток, і Кирило розібрав дошки, покидав їх у провалля, сказавши, що зараз подивиться, чи годен Шраменко з ним битися чи ні.

Запорожці перескочили місток, і Кирило розібрав дошки, покидав їх у провалля, сказавши, що зараз подивиться, чи годен Шраменко з ним битися, чи ні.

Запорожці перескочили місток, і Кирило розібрав дошки, покидав їх у провалля, сказавши, що зараз подивиться чи годен Шраменко з ним битися, чи ні.

Запитання 22

Підкреслена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка

варіанти відповідей

сік, гість, поросятко, зустріч

стежці, просьба, зілля, паморозь

типовий, випадок, зима, лице

вишеньці, красунчик, нянька, ніс

безжальний, газ, золото, топаз

Запитання 23

Установіть відповідність.

Слово                                                 Синонім

1 ґречний                                         А незграбний

2 вайлуватий                                  Б дерев'яний

3 брунатний                                    В коричневий

4 строкатий                                     Г пістрявий

                                                             Д чемний

варіанти відповідей

1Д  2А 3В 4Г 

1А  2Д 3В 4Г 

1Д  2В 3А 4Г 

1Д  2А 3Г 4В 

1Д  2А 3В 4Б 

Запитання 24

Установіть відповідність.

Член речення                                  

1 підмет       2 присудок       3 обставина       4 означення                                      


Приклад (виділене слово)

А Чим пар чорніший, тим біліша паляниця.

Б Вивчитися — ось моя мрія й сподівання батьків.

В Птиці в пізню пору спати злетілись на свіжий поруб.

Г Духмяних квітів аромат дурманить і чарує.

Д Як родить земля урожаї, так пісня виринає.

варіанти відповідей

1Б 2А 3В 4Г 

1А 2Б 3В 4Г 

1Б 2В 3А 4Г 

1Б 2А 3Г 4В 

1Б 2А 3В 4Д 

Запитання 25

Установіть відповідність.

Відокремлений член речення

1 обставина      2 додаток     3 означення        4 прикладка                                    


Приклад

А Прощаючись із вранішнім дощем, веселка обіймає квіти.

Б У хліві, крім ластів’ячого гнізда, нічого не було.

В Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе – саме прийде.

Г Був сонячний день, сповнений невгамовного щебетання.

Д Проліс, такий парубійко лісовий, ходить по лісу.

варіанти відповідей

1А 2Б 3Г 4Д 

1Б 2А 3Г 4Д 

1А 2Г 3Б 4Д 

1А 2Б 3Д 4Г 

1А 2Б 3Г 4В 

Запитання 26

Установіть відповідність.

Частина речення                           Вид підрядного речення

1... схилилася, бо ...                        А наслідку

2... прочитаю, якщо ...                  Б способу дії

3... попрацюю, аби ...                    В причини

4... ударив, так що ...                    Г умови

                                                              Д мети

варіанти відповідей

1В 2Г 3Д 4А 

1Г 2В 3Д 4А 

1В 2Д 3Г 4А 

1В 2Г 3А 4Д 

1В 2Г 3Д 4Б 

Запитання 27

З'ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово). Над луками, (1) залитими (2) квітневою повінню, (3) холонув оранжевий вечір, (4) зануривши в мілкі прибережки далеке полум'я хмар.

1            А прикметник

2            Б дієприкметник

3            В дієприслівник

4            Г інфінітив

Д особове дієслово

варіанти відповідей

1Б 2А 3Д 4В 

1А 2Б 3Д 4В 

1Б 2Д 3А 4В 

1Б 2А 3В 4Д 

1Б 2А 3Д 4Г 

Запитання 28

Загадкові вали

Змієві вали... Сьогодні ці стародавні земляні оборонні споруди, поширені в Придніпров'ї, привертають дедалі більшу увагу дослідників. Вони не дійшли до нас у своїй первозданній величі — від часу їх спору­дження минуло майже дві з половиною тисячі літ. І все ж сліди їхні добре помітні. Місцями вони тягнуть­ся безперервною лінією на десятки кілометрів, подекуди ж стають серед поля острівками. Поки що ніхто не виміряв їхньої довжини, але припускають, що загальна протяжність валів сягає трьох тисяч кілометрів.

Але чому так неблагозвучно назвали ці захисні споруди, що захищали людей, — Змієві? Імовірно, за схожістю зі... змієм. Бо якщо вийти на узвишшя й поглянути на вали зверху, то можна побачити, що вони в'юняться, вигинаються змійкою по степу.

Є ще одне припущення вчених. Кочівники, розгортаючись бойовим строєм, щоб битися з тими, хто перебував за валами, підносили вгору хоругви — прапори з намальованим змієм. Через те на­падників називали зміями, а оборонні вали — Змієвими.

А третє припущення ґрунтується на давній українській легенді про те, що їх виорав величезним плугом велетенський казковий Змій.

Хто ж будував ці грандіозні споруди, а головне — як? Навіть сучасним найпотужнішим екска­ваторам і бульдозерам потрібні роки, щоб насипати такі вали. Певне, існувало якесь об'єднання на­родів — міцне, сильне, з високою організаційною структурою, спроможне впоратися з таким завданням. Те, що зараз виглядає як залишки невиразних земляних насипів, колись було потужним і складним укріпленням — суцільні вали висотою 10-15 метрів і шириною основи до 20 метрів. Будівництво таких споруд вимагало величезної кількості людей та централізованого управління,

тобто було можливим лише за умови існування держави на цих територіях. Тому в історичній на­уці довгий час вважалося, що ці укріплення були побудовані за часів Київської Русі, хоча є багато аргументів на користь того, що вони були створені набагато раніше. Про це, зокрема, свідчить і те, що вже за руських часів виникнення Змієвих валів мало вигляд легенди. Деякі вчені стверджують, що вали збудовані в часи Київської Русі, зокрема наприкінці X — на початку XI століття, коли князь Володимир Святославич «зачиняв» південні кордони від нападів печенігів.

Але ж відомо, що значна частина валів споруджувалася раніше. Так звані Кіммерійські вали бу­дували ще у VIII столітті до нашої ери. А такі ж споруди неподалік від Києва, у районі Забуяння, як показав радіовуглецевий метод дослідження, зводились у 150 році до нашої ери.

Виявилася ще одна цікава особливість. Змієві вали пролягали по тих межах, де колись прохо­дили кордони між полянами, древлянами, сіверянами, в'ятичами тощо. Карта дала змогу якоюсь мі­рою пояснити загадку. Але не повністю розгадати — це ще попереду...

Довго мізкував над цим Аркадій Сильвестрович Бугай. Можливу розгадку підказують... назви навколишніх сіл: Димарка, Доманівка, Тайни, Залізне, Ковалівка. Стривайте, а чи не «замішане» тут... залізо? Справді, у Димарці, можливо, випалювали вугілля, у Доманівці (домна?) виплавляли чавун, у Залізному доводили його до кондиції, у Ковалівні виковували готові речі. А Тайни? Пев­не, там перебували «інженери» — керівники залізоробного процесу, які зберігали в суворій таємни­ці секрети виготовлення металу, надто дорогого в ті часи.

Та повернемося до валів. Як же їх будували?

Розумно використовувалися під час будівництва валів особливості поверхні землі. Бралися до уваги природні узвишшя, які потім відповідно формувалися. Унизу викопували рів. Якщо берег річки був достатньо крутим, його також «вирізували», вибираючи землю, щоб надати йому форми валу; річка ж слугувала ровом. Коли глибокий яр «вписувався» в лінію оборони, біля нього наси­пали вал. Щоб вал не можна було обійти з флангів, його кінці підводили до болота, річки чи озера. Викликає подив такий підхід до будівництва, адже роботами керували люди. які. за нашим уявлен­ням, не знали грамоти, але технологія будівництва валів була на високому рівні.

Більша частина Змієвих валів розорена, але їх дослідження триває й нині.

— Розгадати таємниці Змієвих валів — завдання великої ваги, — говорить сивочолий дослідник. — Певен, буде пролито світло на багато сторінок нашої предковічності (За М. Федоренком).

У тексті немає мікротеми

варіанти відповідей

розміщення й довжина Змієвих валів

етимологія географічних назв у районі валів

надання валам статусу заповідної зони

спосіб будівництва загадкових валів

Запитання 29

Загадкові вали

Змієві вали... Сьогодні ці стародавні земляні оборонні споруди, поширені в Придніпров'ї, привертають дедалі більшу увагу дослідників. Вони не дійшли до нас у своїй первозданній величі — від часу їх спору­дження минуло майже дві з половиною тисячі літ. І все ж сліди їхні добре помітні. Місцями вони тягнуть­ся безперервною лінією на десятки кілометрів, подекуди ж стають серед поля острівками. Поки що ніхто не виміряв їхньої довжини, але припускають, що загальна протяжність валів сягає трьох тисяч кілометрів.

Але чому так неблагозвучно назвали ці захисні споруди, що захищали людей, — Змієві? Імовірно, за схожістю зі... змієм. Бо якщо вийти на узвишшя й поглянути на вали зверху, то можна побачити, що вони в'юняться, вигинаються змійкою по степу.

Є ще одне припущення вчених. Кочівники, розгортаючись бойовим строєм, щоб битися з тими, хто перебував за валами, підносили вгору хоругви — прапори з намальованим змієм. Через те на­падників називали зміями, а оборонні вали — Змієвими.

А третє припущення ґрунтується на давній українській легенді про те, що їх виорав величезним плугом велетенський казковий Змій.

Хто ж будував ці грандіозні споруди, а головне — як? Навіть сучасним найпотужнішим екска­ваторам і бульдозерам потрібні роки, щоб насипати такі вали. Певне, існувало якесь об'єднання на­родів — міцне, сильне, з високою організаційною структурою, спроможне впоратися з таким завданням. Те, що зараз виглядає як залишки невиразних земляних насипів, колись було потужним і складним укріпленням — суцільні вали висотою 10-15 метрів і шириною основи до 20 метрів. Будівництво таких споруд вимагало величезної кількості людей та централізованого управління,

тобто було можливим лише за умови існування держави на цих територіях. Тому в історичній на­уці довгий час вважалося, що ці укріплення були побудовані за часів Київської Русі, хоча є багато аргументів на користь того, що вони були створені набагато раніше. Про це, зокрема, свідчить і те, що вже за руських часів виникнення Змієвих валів мало вигляд легенди. Деякі вчені стверджують, що вали збудовані в часи Київської Русі, зокрема наприкінці X — на початку XI століття, коли князь Володимир Святославич «зачиняв» південні кордони від нападів печенігів.

Але ж відомо, що значна частина валів споруджувалася раніше. Так звані Кіммерійські вали бу­дували ще у VIII столітті до нашої ери. А такі ж споруди неподалік від Києва, у районі Забуяння, як показав радіовуглецевий метод дослідження, зводились у 150 році до нашої ери.

Виявилася ще одна цікава особливість. Змієві вали пролягали по тих межах, де колись прохо­дили кордони між полянами, древлянами, сіверянами, в'ятичами тощо. Карта дала змогу якоюсь мі­рою пояснити загадку. Але не повністю розгадати — це ще попереду...

Довго мізкував над цим Аркадій Сильвестрович Бугай. Можливу розгадку підказують... назви навколишніх сіл: Димарка, Доманівка, Тайни, Залізне, Ковалівка. Стривайте, а чи не «замішане» тут... залізо? Справді, у Димарці, можливо, випалювали вугілля, у Доманівці (домна?) виплавляли чавун, у Залізному доводили його до кондиції, у Ковалівні виковували готові речі. А Тайни? Пев­не, там перебували «інженери» — керівники залізоробного процесу, які зберігали в суворій таємни­ці секрети виготовлення металу, надто дорогого в ті часи.

Та повернемося до валів. Як же їх будували?

Розумно використовувалися під час будівництва валів особливості поверхні землі. Бралися до уваги природні узвишшя, які потім відповідно формувалися. Унизу викопували рів. Якщо берег річки був достатньо крутим, його також «вирізували», вибираючи землю, щоб надати йому форми валу; річка ж слугувала ровом. Коли глибокий яр «вписувався» в лінію оборони, біля нього наси­пали вал. Щоб вал не можна було обійти з флангів, його кінці підводили до болота, річки чи озера. Викликає подив такий підхід до будівництва, адже роботами керували люди. які. за нашим уявлен­ням, не знали грамоти, але технологія будівництва валів була на високому рівні.

Більша частина Змієвих валів розорена, але їх дослідження триває й нині.

— Розгадати таємниці Змієвих валів — завдання великої ваги, — говорить сивочолий дослідник. — Певен, буде пролито світло на багато сторінок нашої предковічності (За М. Федоренком).

Відтінок урочистості, високого стилю має виділене слово в рядку

варіанти відповідей

«земляні оборонні споруди»

«частина валів споруджувалася раніше»

«багато сторінок нашої предковічності»

«технологія будівництва валів»

Запитання 30

Загадкові вали

Змієві вали... Сьогодні ці стародавні земляні оборонні споруди, поширені в Придніпров'ї, привертають дедалі більшу увагу дослідників. Вони не дійшли до нас у своїй первозданній величі — від часу їх спору­дження минуло майже дві з половиною тисячі літ. І все ж сліди їхні добре помітні. Місцями вони тягнуть­ся безперервною лінією на десятки кілометрів, подекуди ж стають серед поля острівками. Поки що ніхто не виміряв їхньої довжини, але припускають, що загальна протяжність валів сягає трьох тисяч кілометрів.

Але чому так неблагозвучно назвали ці захисні споруди, що захищали людей, — Змієві? Імовірно, за схожістю зі... змієм. Бо якщо вийти на узвишшя й поглянути на вали зверху, то можна побачити, що вони в'юняться, вигинаються змійкою по степу.

Є ще одне припущення вчених. Кочівники, розгортаючись бойовим строєм, щоб битися з тими, хто перебував за валами, підносили вгору хоругви — прапори з намальованим змієм. Через те на­падників називали зміями, а оборонні вали — Змієвими.

А третє припущення ґрунтується на давній українській легенді про те, що їх виорав величезним плугом велетенський казковий Змій.

Хто ж будував ці грандіозні споруди, а головне — як? Навіть сучасним найпотужнішим екска­ваторам і бульдозерам потрібні роки, щоб насипати такі вали. Певне, існувало якесь об'єднання на­родів — міцне, сильне, з високою організаційною структурою, спроможне впоратися з таким завданням. Те, що зараз виглядає як залишки невиразних земляних насипів, колись було потужним і складним укріпленням — суцільні вали висотою 10-15 метрів і шириною основи до 20 метрів. Будівництво таких споруд вимагало величезної кількості людей та централізованого управління,

тобто було можливим лише за умови існування держави на цих територіях. Тому в історичній на­уці довгий час вважалося, що ці укріплення були побудовані за часів Київської Русі, хоча є багато аргументів на користь того, що вони були створені набагато раніше. Про це, зокрема, свідчить і те, що вже за руських часів виникнення Змієвих валів мало вигляд легенди. Деякі вчені стверджують, що вали збудовані в часи Київської Русі, зокрема наприкінці X — на початку XI століття, коли князь Володимир Святославич «зачиняв» південні кордони від нападів печенігів.

Але ж відомо, що значна частина валів споруджувалася раніше. Так звані Кіммерійські вали бу­дували ще у VIII столітті до нашої ери. А такі ж споруди неподалік від Києва, у районі Забуяння, як показав радіовуглецевий метод дослідження, зводились у 150 році до нашої ери.

Виявилася ще одна цікава особливість. Змієві вали пролягали по тих межах, де колись прохо­дили кордони між полянами, древлянами, сіверянами, в'ятичами тощо. Карта дала змогу якоюсь мі­рою пояснити загадку. Але не повністю розгадати — це ще попереду...

Довго мізкував над цим Аркадій Сильвестрович Бугай. Можливу розгадку підказують... назви навколишніх сіл: Димарка, Доманівка, Тайни, Залізне, Ковалівка. Стривайте, а чи не «замішане» тут... залізо? Справді, у Димарці, можливо, випалювали вугілля, у Доманівці (домна?) виплавляли чавун, у Залізному доводили його до кондиції, у Ковалівні виковували готові речі. А Тайни? Пев­не, там перебували «інженери» — керівники залізоробного процесу, які зберігали в суворій таємни­ці секрети виготовлення металу, надто дорогого в ті часи.

Та повернемося до валів. Як же їх будували?

Розумно використовувалися під час будівництва валів особливості поверхні землі. Бралися до уваги природні узвишшя, які потім відповідно формувалися. Унизу викопували рів. Якщо берег річки був достатньо крутим, його також «вирізували», вибираючи землю, щоб надати йому форми валу; річка ж слугувала ровом. Коли глибокий яр «вписувався» в лінію оборони, біля нього наси­пали вал. Щоб вал не можна було обійти з флангів, його кінці підводили до болота, річки чи озера. Викликає подив такий підхід до будівництва, адже роботами керували люди. які. за нашим уявлен­ням, не знали грамоти, але технологія будівництва валів була на високому рівні.

Більша частина Змієвих валів розорена, але їх дослідження триває й нині.

— Розгадати таємниці Змієвих валів — завдання великої ваги, — говорить сивочолий дослідник. — Певен, буде пролито світло на багато сторінок нашої предковічності (За М. Федоренком).

НЕ подано в тексті версію походження назви села

варіанти відповідей

Ковалівка

Димарка

Доманівка

Забуяння

Запитання 31

Загадкові вали

Змієві вали... Сьогодні ці стародавні земляні оборонні споруди, поширені в Придніпров'ї, привертають дедалі більшу увагу дослідників. Вони не дійшли до нас у своїй первозданній величі — від часу їх спору­дження минуло майже дві з половиною тисячі літ. І все ж сліди їхні добре помітні. Місцями вони тягнуть­ся безперервною лінією на десятки кілометрів, подекуди ж стають серед поля острівками. Поки що ніхто не виміряв їхньої довжини, але припускають, що загальна протяжність валів сягає трьох тисяч кілометрів.

Але чому так неблагозвучно назвали ці захисні споруди, що захищали людей, — Змієві? Імовірно, за схожістю зі... змієм. Бо якщо вийти на узвишшя й поглянути на вали зверху, то можна побачити, що вони в'юняться, вигинаються змійкою по степу.

Є ще одне припущення вчених. Кочівники, розгортаючись бойовим строєм, щоб битися з тими, хто перебував за валами, підносили вгору хоругви — прапори з намальованим змієм. Через те на­падників називали зміями, а оборонні вали — Змієвими.

А третє припущення ґрунтується на давній українській легенді про те, що їх виорав величезним плугом велетенський казковий Змій.

Хто ж будував ці грандіозні споруди, а головне — як? Навіть сучасним найпотужнішим екска­ваторам і бульдозерам потрібні роки, щоб насипати такі вали. Певне, існувало якесь об'єднання на­родів — міцне, сильне, з високою організаційною структурою, спроможне впоратися з таким завданням. Те, що зараз виглядає як залишки невиразних земляних насипів, колись було потужним і складним укріпленням — суцільні вали висотою 10-15 метрів і шириною основи до 20 метрів. Будівництво таких споруд вимагало величезної кількості людей та централізованого управління,

тобто було можливим лише за умови існування держави на цих територіях. Тому в історичній на­уці довгий час вважалося, що ці укріплення були побудовані за часів Київської Русі, хоча є багато аргументів на користь того, що вони були створені набагато раніше. Про це, зокрема, свідчить і те, що вже за руських часів виникнення Змієвих валів мало вигляд легенди. Деякі вчені стверджують, що вали збудовані в часи Київської Русі, зокрема наприкінці X — на початку XI століття, коли князь Володимир Святославич «зачиняв» південні кордони від нападів печенігів.

Але ж відомо, що значна частина валів споруджувалася раніше. Так звані Кіммерійські вали бу­дували ще у VIII столітті до нашої ери. А такі ж споруди неподалік від Києва, у районі Забуяння, як показав радіовуглецевий метод дослідження, зводились у 150 році до нашої ери.

Виявилася ще одна цікава особливість. Змієві вали пролягали по тих межах, де колись прохо­дили кордони між полянами, древлянами, сіверянами, в'ятичами тощо. Карта дала змогу якоюсь мі­рою пояснити загадку. Але не повністю розгадати — це ще попереду...

Довго мізкував над цим Аркадій Сильвестрович Бугай. Можливу розгадку підказують... назви навколишніх сіл: Димарка, Доманівка, Тайни, Залізне, Ковалівка. Стривайте, а чи не «замішане» тут... залізо? Справді, у Димарці, можливо, випалювали вугілля, у Доманівці (домна?) виплавляли чавун, у Залізному доводили його до кондиції, у Ковалівні виковували готові речі. А Тайни? Пев­не, там перебували «інженери» — керівники залізоробного процесу, які зберігали в суворій таємни­ці секрети виготовлення металу, надто дорогого в ті часи.

Та повернемося до валів. Як же їх будували?

Розумно використовувалися під час будівництва валів особливості поверхні землі. Бралися до уваги природні узвишшя, які потім відповідно формувалися. Унизу викопували рів. Якщо берег річки був достатньо крутим, його також «вирізували», вибираючи землю, щоб надати йому форми валу; річка ж слугувала ровом. Коли глибокий яр «вписувався» в лінію оборони, біля нього наси­пали вал. Щоб вал не можна було обійти з флангів, його кінці підводили до болота, річки чи озера. Викликає подив такий підхід до будівництва, адже роботами керували люди. які. за нашим уявлен­ням, не знали грамоти, але технологія будівництва валів була на високому рівні.

Більша частина Змієвих валів розорена, але їх дослідження триває й нині.

— Розгадати таємниці Змієвих валів — завдання великої ваги, — говорить сивочолий дослідник. — Певен, буде пролито світло на багато сторінок нашої предковічності (За М. Федоренком).

У тексті заперечується така версія про час створення Змієвих валів

варіанти відповідей

«наприкінці X — на початку XI століття»

«вали будували ще у VIII столітті до нашої ери»

«майже дві з половиною тисячі літ»

«вали... зводились у 150 році до нашої ери»

Запитання 32

Загадкові вали

Змієві вали... Сьогодні ці стародавні земляні оборонні споруди, поширені в Придніпров'ї, привертають дедалі більшу увагу дослідників. Вони не дійшли до нас у своїй первозданній величі — від часу їх спору­дження минуло майже дві з половиною тисячі літ. І все ж сліди їхні добре помітні. Місцями вони тягнуть­ся безперервною лінією на десятки кілометрів, подекуди ж стають серед поля острівками. Поки що ніхто не виміряв їхньої довжини, але припускають, що загальна протяжність валів сягає трьох тисяч кілометрів.

Але чому так неблагозвучно назвали ці захисні споруди, що захищали людей, — Змієві? Імовірно, за схожістю зі... змієм. Бо якщо вийти на узвишшя й поглянути на вали зверху, то можна побачити, що вони в'юняться, вигинаються змійкою по степу.

Є ще одне припущення вчених. Кочівники, розгортаючись бойовим строєм, щоб битися з тими, хто перебував за валами, підносили вгору хоругви — прапори з намальованим змієм. Через те на­падників називали зміями, а оборонні вали — Змієвими.

А третє припущення ґрунтується на давній українській легенді про те, що їх виорав величезним плугом велетенський казковий Змій.

Хто ж будував ці грандіозні споруди, а головне — як? Навіть сучасним найпотужнішим екска­ваторам і бульдозерам потрібні роки, щоб насипати такі вали. Певне, існувало якесь об'єднання на­родів — міцне, сильне, з високою організаційною структурою, спроможне впоратися з таким завданням. Те, що зараз виглядає як залишки невиразних земляних насипів, колись було потужним і складним укріпленням — суцільні вали висотою 10-15 метрів і шириною основи до 20 метрів. Будівництво таких споруд вимагало величезної кількості людей та централізованого управління,

тобто було можливим лише за умови існування держави на цих територіях. Тому в історичній на­уці довгий час вважалося, що ці укріплення були побудовані за часів Київської Русі, хоча є багато аргументів на користь того, що вони були створені набагато раніше. Про це, зокрема, свідчить і те, що вже за руських часів виникнення Змієвих валів мало вигляд легенди. Деякі вчені стверджують, що вали збудовані в часи Київської Русі, зокрема наприкінці X — на початку XI століття, коли князь Володимир Святославич «зачиняв» південні кордони від нападів печенігів.

Але ж відомо, що значна частина валів споруджувалася раніше. Так звані Кіммерійські вали бу­дували ще у VIII столітті до нашої ери. А такі ж споруди неподалік від Києва, у районі Забуяння, як показав радіовуглецевий метод дослідження, зводились у 150 році до нашої ери.

Виявилася ще одна цікава особливість. Змієві вали пролягали по тих межах, де колись прохо­дили кордони між полянами, древлянами, сіверянами, в'ятичами тощо. Карта дала змогу якоюсь мі­рою пояснити загадку. Але не повністю розгадати — це ще попереду...

Довго мізкував над цим Аркадій Сильвестрович Бугай. Можливу розгадку підказують... назви навколишніх сіл: Димарка, Доманівка, Тайни, Залізне, Ковалівка. Стривайте, а чи не «замішане» тут... залізо? Справді, у Димарці, можливо, випалювали вугілля, у Доманівці (домна?) виплавляли чавун, у Залізному доводили його до кондиції, у Ковалівні виковували готові речі. А Тайни? Пев­не, там перебували «інженери» — керівники залізоробного процесу, які зберігали в суворій таємни­ці секрети виготовлення металу, надто дорогого в ті часи.

Та повернемося до валів. Як же їх будували?

Розумно використовувалися під час будівництва валів особливості поверхні землі. Бралися до уваги природні узвишшя, які потім відповідно формувалися. Унизу викопували рів. Якщо берег річки був достатньо крутим, його також «вирізували», вибираючи землю, щоб надати йому форми валу; річка ж слугувала ровом. Коли глибокий яр «вписувався» в лінію оборони, біля нього наси­пали вал. Щоб вал не можна було обійти з флангів, його кінці підводили до болота, річки чи озера. Викликає подив такий підхід до будівництва, адже роботами керували люди. які. за нашим уявлен­ням, не знали грамоти, але технологія будівництва валів була на високому рівні.

Більша частина Змієвих валів розорена, але їх дослідження триває й нині.

— Розгадати таємниці Змієвих валів — завдання великої ваги, — говорить сивочолий дослідник. — Певен, буде пролито світло на багато сторінок нашої предковічності (За М. Федоренком).

Засобом міжфразового зв'язку виділених у тексті речень є

варіанти відповідей

синонім

займенник

прислівник

вставне слово

Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома

Створити тест