звертання

Вірний приятель – то найбільший скарб.

Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть.

 Горобина і ялинка росли поруч.

 Густий запах гречок і сухої стерні повівав з поля.

Все навкруги було повите світанковою сутінню.

 У наших лісах ростуть хвойні дерева ялини сосни кедри смереки тис тощо.

 Вертоліт, вертоліт вирушає в політ.

Бережи честь змолоду.

І ти, білолиций місяцю, по синьому небу вийдеш погулять.

На моє щастя, серед тих речей траплялися й старовинні рушники.

 На щастя краса не щезла з лиця нашої планети.

Напевно, всім доводилося спостерігати за красою ранкового неба.

 На столі лежали різні миски тарілки блюдечка.

Боровики маслюки опеньки сироїжки ростуть у нашому лісі.

Луки гори пишні сади все зелене й принишкле.

Ми споживаємо різні продукти м'ясо молоко сир картоплю огірки.

 Світить нам день безсмертними вогнями.

Діти цікавляться історією свого краю.

Який же ти світе теплий і широкий.

Славиться од краю до краю Вітчизна.

Усе: і дзвінке повітря, і високі гори, і зелені ліси починало бриніти.

Усе і дзвінке повітря, і високі гори, і зелені ліси починало бриніти.

Усе - і дзвінке повітря, і високі гори, і зелені ліси починало бриніти.

Усе: і дзвінке повітря, і високі гори, і зелені ліси - починало бриніти.

Невеликі ошатні вулики здаються хатами тих невідомих спільників, що вже знають про чари.

У центральній частині острова здіймається конусоподібний піщаний горб.

Дніпровими високими очима дитинно-сіро глянула весна.

І розпалась та велика іскра на іскорки малесенькі, незначні.

Щасливо радісно святково квітує нива молода.

Тягнуться до сонця і квіти, і трави, і віти кучеряві.

У нашому саду ростуть такі дерева – яблуні,груші,сливи 

залежать один від одного, не стосуються одного й того самого члена речення, виконують однакову синтаксичну роль

вимовляються перелічувальною інтонацією, виконують різну синтаксичну роль

містять повідомлення про якісь факти, події чи явища дійсності

рівноправні між собою, стосуються одного й того самого члена речення, виконують однакову синтаксичну функцію, відповідають на те саме питання

За лісом сонце сходило й розсіювалося біле плетиво хмар.

Дерево переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися.

У небі то розгоряються, то погасають сліпучі ракети.

То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.

І Волги плин, і вітер подніпровський несуть веселі наші паруси.

Любив дід гарну бесіду й добре слово.

Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста.

Кривда правду переборе, і від того бідним людям горе.

Шумить і шепоче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.

На Колимі запахло чебрецем, і руто-м'ятою, і кропивою.

Є в нас сила і правда, і слава , і земля своя рідна й свята.

А чи не занадто я славнословлю старих своїх коней та село, і стару свою хату?

1

2

3

4

5

перетворюючись на червоне попелище.

розведене пастухами ще зранку.

і залишає по собі пустку.

і ховається за ліс сонце.

І все поволі зникає море скеля земля.

Скрізь червоно на небі і на узгір′ях і на горі.

Усе зникло наче в казці місто гори поле гай.

Луки гори пишні сади усе зелене й принишкле.

1

2

3

4

5

Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?

Благослови мене у світ без тебе заборони і думать і страждать.

Не оскверни цю мить і не поруш цинічним словом чи гріховним жестом

Ти вседержителю в небі на морі і суші день мій грядущий і сущий благослови.

1

2

3

4

5

З кошиком, не порвіть мені панчохи.

З морозивом, вийдіть з автобуса.

У зеленому капелюсі, пройдіть уперед.

Дітки, ви виходите на наступній зупинці?

Панове судді важко розібрати що і до чого як воно було.

А я щасливий що вручила ти мені одвічну тугу за тобою.

Дивись же на мене сонце і засмали мою душу.

Тебе я земле всю сходив до краю.

Ой ти мамцю ой ти рідна головонька моя бідна!