Звертання . (8 клас)

А) Виражає ставлення мовця до висловленого ним

Б) Означає чуже мовлення, передане дослівно і без змін

В) Називає предмет, особу чи явище, до якого звертаються з мовленням

Г) Означає слово чи сполучення слів, що містить додаткове повідомлення

А) Гей вдарте в струни кобзарі натхніть серця піснями.

Б) Я до тебе друже лину з України від оселі батька з тої полонини.

В) Ми зберегли тебе вкраїнська мово щоб лютий ворог не поранив.

Г) Ти зійди на гору і поглянь на схід: стали світлі хати і просторий світ.

А) Пригадайте мамо те прощання край воріт, де падала і сяяла роса.

Б) До тебе друже юний приходять все нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань.

В) Знов Микито слово правди ти забув і зверхньо судиш про діяння князів.

Г) Де ти фантазіє там радощі й печалі, весна і осінь, літо і зима.

А) Мово наша пречиста незаймана Діво з козацьких степів яничарами впіймана в дикий мир ордин­цем погнана на продажній толоці розтоптана.

Б) Добридень тату мій і далі неосяжні прийміть любов мою й тепло моїх пісень.

В) Яким же ти розкішним і багатим став безмежний неозорий степе наш! 

Г) Народе мій дитино ясночола живи й орудуй мовами всіма бо кожна мова — твого духу школа твоєї правди — золота сурма.

А) Доповнити висловлення додатковою інформацією

Б) Вказати на особу, предмет, явище, до якого звертається мовець

В) Привернути увагу співрозмовника

Г) Виразити ставлення мовця до висловлення

А) Аркадію заспокойся благаю тебе любий друже!

Б) Де ж там сховалася ти рідна?

В) Доручаю вам капітане велику й важливу справу...

Г) Не будемо тату сьогодні з Вами сперечатися!

А) Займенником

Б) Іменником у Н.в.

В) Іменником у Кл. в.

Г) Дієсловом

А) Так

Б) Ні

А) Так

Б) Ні

А) Діду а які у сонця ключі?

Б) Думи мої думи мої квіти мої діти виростав вас доглядав де ж мені вас діти?

В) Виростеш ти сину вирушиш в дорогу виростуть з тобою приспані тривоги...

Г) О світе зелений для тебе у мене багато й багато хвалебних пісень.

Д) Ой жалю мій жалю гіркий непомалу!

Є) Без мови рідної юначе й народу нашого нема...

А) О незвичайна, чародійна мово, хоч пронеслася молодість громово, твій звук у мене в серці не затих...

Б) Травичку, на якій ви стоїте, любі малята, зроблено з нового сорту м'якої м'ятної цукрової вати!

В) Я на неділю пришлю Каєтану Івановичу вівса й сіна, а ти Стьопо, нагадай йому про мендаль...

Г) О Львове батьку мій камінний, знаю як мучила тебе страшна жага двобою...

А) Благословенні ви, сліди, не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди.

Б) Розцвітай ти, веснонько, свята, духом творчості все онови.

В) Спокійно синку. З тобою все гаразд. Таке могло б статися з кожним...

Г) Ох Коротуне, може, ти їм зовсім не потрібний?

Д) Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі, розвійтесь, як тихе зітхання...