Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні.

А) Моя думка — краще закріпитися і чекати допомоги (Я. Качура).

Б) Вже почалось, мабуть, майбутнє (Л. Костенко).

В) І вже не існувало для нього нічого, окрім озера, осики й хмелю (І. Цюпа).

Г) Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим (А. Малишко).

А) Всю кров тобі, Вітчизно, завжди готові ми віддати (В. Сосюра).

Б) Який ти, світе, теплий і широкий! (А. Малишко).

В) Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє (Леся Українка).

Г) Чи не продали б ви, чоловіче, тої ялинки, що росте в вашім садочку?

(М. Коцюбинський).

А) підметом

Б) додатком

В) не є членом речення

Г) означенням

А) Мій рідний сину бійся нічиїх, вони завжди безликі і холодні (В. Крищенко).

Б) Ти наше диво калинове кохана материнська мово (Д. Білоус).

В) О слово рідне Орле скутий Чужинцям кинуте на сміх! (Олександр Олесь).

Г) Не вам в мережаній лівреї донощики і фарисеї за правду пресвятую стать (Т. Шевченко).

А) Радуйся, земле моя, радуйся, рідний народе, сонце твоєї свободи цілому світу сія.

Б) Місяцю-князю, нічкою темною тихо пливеш ти стежкою таємною.

В) Обнімає земля небо голубе, о, моя Вітчизно, я люблю тебе!

Г) О земле ти моя, нема рідніш за тебе.

Виростеш ти сину вирушиш в дорогу виростуть з тобою приспані тривоги.

 Шевченку Відгук дум своїх чи чуєш ти у нашім світі?

Швидше коню швидше коню поспішай додому.

Не покидай мене пекучий болю, не покидай важкая думо-муко.