Звертання. Вставні слова.

Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом у тузі. (П. Тичина)

Тебе я земле всю сходив до краю.

Нікому солодкі мої не дано пізнати до кінця істину.

Нехай гнеться лоза а ти дубе кріпись.

Гетьте думи ви хмари осінні!(Леся Українка)

Ви знаєте як сплять старі гаї? (П. Тичина)

Чому уста твої німі? (І. Франко)

Ти не дивись що буде там чи забуття чи зрада…(Олександр Олесь)

Вечірнє сонце дякую за день!

 Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?

Благослови мене у світ без тебе заборони і думать і страждать.

Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов!

А що, знайшли якого майстра, щоб наладив нам дзиґарі на вежі?

Плач же, серце, плачте, очі, поки не заснули.

Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.

О жовтий квіт мелодії розстань над строгими квадратами перонів.

Спи ж ти, малесенький, пізній-бо час. 

 Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости?

Ні, світе мій, вовік не розлюбить святі поля твої, і небеса, і води.

        Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік. 

Ой не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой не крийся, природо не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой, не крийся природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

присудком

додатком

не є членом речення

обставиною

 Він, здається, все знав, все пережив, передумав.

На жаль, чудес на світі не буває.

Може, ви чули, як пахне земля?

Мабуть, ще змалечку чули…

Діти, будьте обережні на дорозі!

Будь ласка, будьте обережні!

Діти, будьте обережні на дорозі, будь ласка!

 У ліс здається сьогодні завітала осінь.

Чомусь явір здається сумним?

Мені здається що осінь до мене приходить уві сні.

Осінній день здається дуже прозорим

Діти, оберігайте, будь ласка, природу свого краю.

Природу свого краю, дітям, треба оберігати.

Оберігайте, діти, природу свого краю.