Звертання. Вставні слова.

Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче.

Котилася ясна зоря з неба та й упала додолу.

Звичайно, усі ці міфи можна трактувати і так і сяк.

Стихне мелодія, й схлипне поволі срібна хмаринка дощем.

Небо над головою чисте й прозоре, тремтить у ньому яскраво-біле кружало єдиної хмари.

Ми сидимо, схилившись над вудками, і тільки тиша й небо понад нами.

Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий і дивився вперед.

Синій вечір тихо бродить, квіти колихає і навшпиньки в хату входить, вікна затуляє.

Усіх цифр

лише цифри 2

цифр 1 і 2

цифр 1 і 3

цифр 1,2, 4

У лісі не було нічого ані грибів, ані ягід, ані черешень.

І радощі, і болі, і спогади, і мрії для них давно вже стали спільними.

На річці, у лісі, на полі усюди німо, тихо.

За війну страшніші деякі речі боягузтво, зрадництво, егоїзм.

Скрізь панував осінній спокій у саду й у полі у лісі й на городі.

Скрізь у саду й у полі у лісі й на городі панував осінній спокій.

Осінній спокій панував скрізь у саду й у полі у лісі й на городі.

У саду і полі у лісі й на городі скрізь панував осінній спокій.

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!

Ніночко, у тебе ж великий талант до літератури.

Я вірю рідна наша мово, що твоя сила воскресне.

Красо України, Подолля! Розкинулось мило, недбало.

пан міністре

пан лікар

пане Микола

пані вчителько

Південний краю! Як тепер далеко лежиш від мене ти!

І тут можна помилитися, Марійко, у своїх здібностях.

Де ти, фантазіє, там радощі й весна.

Ні, дякую, Іване, ви прекрасно висловили свою думку.

Непорушне й дзвінке повітря стало ще дзвінкішим, прозорішим, мов кришталь.

Мені здавалось, що вітер дужчав з кожною хвилиною.

З неозорої далини одна за одною накочувалися, бились об берег хвилі.

Кожен дотик вітровію, здавалось, висікав із них мелодію

ігнорувати правила поведінки

на щастя, обсяги виробництва збільшилися

перегорнуто останню сторінку книжки

сьогоднішня гра була, безспорно, результативною

Тут навіть повітря несло в собі золотисті відтінки.

З козацтвом пов'язане насамперед національне визволення нашого народу.

Щоправда з теплих країв повертають не всі журавлі.

Здавалось багатьом, що й увесь півострів зараз запалає.

На моє щастя, на материні прохання ніхто не зважає.

І зрозумієш певна річ, що ранок вечора мудріший.

Із уст землі, а може, із зап'ясть, немов роса, просочується осінь.

А хмара, як гуска, в ставочок пірнає і, мабуть, скубе молодий плавунець.

А може, ви знаєте, що мені сниться ночами, коли повний місяць?

Щоправда хрумтів на зубах пісок, але на нього не зважали.

У кожному ділі є свої майстри і свої так би мовити натхнення.

Було йому літ сімдесят чи може й більше.

Підметом

Додатком

Не є членом речення

Означенням

Я йду вздовж узлісся і насолоджуюся цією казковою красою.

Зима встановлює свої закони й правила.

Сніг переливається різнобарвною веселкою, морозець потріскує тоненьким голосочком.

Сонечко яскраве гріє весело та радісно.

Усі: вовки, білки, зайці — бігають по снігу і мимоволі, мабуть, залишають свої сліди.

Усі: вовки, білки, зайці — бігають по снігу, і мимоволі, мабуть, залишають свої сліди.

Усі: вовки, білки, зайці — бігають по снігу і мимоволі мабуть залишають свої сліди.

Усі: вовки, білки, зайці бігають по снігу і мимоволі мабуть, залишають свої сліди.

Густий, соковитий, запашний бур'ян з-під ніг слався, мені здавалося, до самого обрію.

Оце (одного разу було свято й погода), сиділа стара Кармелиха коло своєї хати на призьбі, дивилася у поле на шлях.

Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий.

Почуття підлого переляку і жадоби жити (за всяку ціну жити!) змагалося з почуттям честі.

Звісно, чумаки завжди рушають до схід сонця, щоб захопити холодку

Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі.

Нас не злякають ці гори, де, може, не ступала людська нога.

Увечері, справді, пішов дощ.

МАБУТЬ, ОТЖЕ, НА МОЮ ДУМКУ, ДО РЕЧІ

НАВІТЬ, МАЙЖЕ, ПРИБЛИЗНО, ПРИНАЙМНІ

НА ЩАСТЯ, НА ЖАЛЬ, ЩОПРАВДА, СПОДІВАЮСЯ

ПО-МОЄМУ, МАЙТЕ НА УВАЗІ, МОЖЕ, ДЯКУЮ

Отже, сполучники поділяємо на сурядні й підрядні.

Кожна наукова теза, безперечно, вимагає доказів.

Такі експерименти, очевидно, необхідно продовжувати.

Зміст цього поняття, на мою думку, треба уточнити.

Розв'язати проблему допоміг би, мабуть, такий експеримент.

Весна, на диво, була рання.

Навпаки, у рухах спортсмена почувається впевненість.

Тихі води, кажуть, найглибші.

Погодьтесь, вам зробили слушне зауваження.

Здається, сама ця тиша ночі повинна врівноважувати душу.

другому

третьому

четвертому

п'ятому

Тебе я земле всю сходив до краю.

О жовтий квіт мелодії розстань над строгими квадратами перонів.

Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.

Я не спатиму люба до світу буду думати й буду писать.

Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом у тузі.

Ти в мені запалила … кохання.

Здалеку виднілися привокзальні … .

… зігрійте мою душу охололу.

… не виходять мені з голови.

Саме … відбивались у вікнах.