Звертання , вставні слова. Самостійна робота

Отже травень завітав до нас у гості.

Навіть весна посміхнулася зорям.

Будь ласка заспівай нам пісеньку веселу.

Ми безумовно раді зустрічі із теплою весною.

Що таке по-вашому життя? 

Хтось на радість людям викопав криницю.

Щось насправді чудне відбулося.

На щастя і любов я маю право.

Зима викида білі стяги але не здається вона.

Ягня здається веселилось!

Мені осіння ніч короткою здається.

Мені здається що жила я завжди.

Все одно наша правда зверху.

Правда з того часу втекло вже чимало води.

Правда очі коле.

Таки правдою краще жити.

Стало зовсім видно.

Володя видно перевіряв мої кавалерійські здібності.

Видно шляхи широкії.

За туманом туман нічого не видно.

Українська сцена, як відомо, завжди була багата яскравими творчими індивідуальностями.

Велика осіння тиша огортала їх і здається, в спромозі була заворожити їхні очі.

У народній медицині, очевидно не було помітніших ліків од застуди, ніж калиновий чай.

У калині кажуть, материна любов і мудрість.

І здається, тисяча світів слухає співучу Україну.

Михайлик, напевно вдома?

Я певно, несправедливий до тих, хто друкується.

Видно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався до яблунь і кислиць.

Я, звісно, мрійник був.

Він, прямо скажем, трудний хлопець.

Це все знайоме вам,можливо.

Щастя кажуть люди, перелітна птаха.

Мова без сумніву, є способом мислення.

Людей відомо всім, нема без батьківщини.

Нашій молоді, я певен, не страшно довірити країну.

Кожна людина міркую собі, сама вибудовує свій шлях.

Це стосується, напевно, нас усіх.

Кажуть, болі минають із часом.

До речі, знання не обтяжують плечі.

Навколо будь ласка, скоріш подивіться.

На думку Григорія Сковороди, духовне відродження людей автоматично призведе до злагоди в суспільстві.

Життя відомо, наймудріший вчитель.

На жаль, не все збувається, але я не тужу.

Я для тебе горів, український народе, тільки, мабуть, не дуже яскраво горів.

Може доля й відгукнеться у темному гаю

 Не все іще було, що може бути

Всяке трапитись може на довгім віку

Ніхто не може світа пережити

Дорога Ксеніє Петрівно сувора і вимоглива вчителько я бачу велику турботу у ваших очах (Д. Ткач).

В село із лісу Вовк забіг. Не думайте що в гості братця! (Л. Глібов).

.

Слухай старче ти шугаєш ясним соколом у хмарах (М . Вороний).

Надійко скільки тобі років?

Мабуть, весна принесе з собою і радість.

Сподіваюся, сину мій, ти усе зробив правильно.

Поля, ліси, гори – усе сяяло після дощу.

Мама - найкращий друг дитини