Тести та завдання "Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему"

Контрольна робота №2

ІІ варіант

І. Оберіть правильний варіант

1. Голосні звуки творяться:

    А  Голосом і шумом.

    Б  Тільки шумом.

    В  Тільки голосом.

    Г  Видихуваним струменем повітря, що проходить через перепони.

2. [в], [м], [ф], [п] – це приголосні:

    А  Передньоязикові.

    Б  Глоткові (фарингальні).

    В  Сонорні.

    Г  Губні.

3. Виберіть рядок слів, у якому в усіх словах відбувається чергування  у/в.

    А  Узимку, уранці, учитель, усякий, усе, уперед.

    Б  Укусити, Ужгород, Україна, усмішка, умова.

    В  Учорашній, умова, уночі, уміння, указка.

    Г  Уперед, урок, удень, упоратися, устигнути.

4. Внаслідок чого з’явилися звуки [з], [ц], [с] у словах: нозі, руці, мусі?

    А  Асиміляції.

    Б  Дисиміляції.

    В  Історичного чергування приголосних фонем.

    Г  Пом’якшення.

5. Яке явище спостерігається у словах: срібло, рушниця, хто, соняшник?

    А  Дисиміляція.

    Б  Асиміляція.

    В  Спрощення.

    Г  Метатеза.

6. У словах книзі, ніжка, ручці, на березі спостерігаємо процес:

    А  Чергування голосних фонем.

    Б  Чергування приголосних фонем.

    В  Спрощення.

    Г  Подовження.

ІІ. Виконайте завдання

1. У кожному ряді знайдіть «зайвий» звук. Обгрунтуйте.

    А  [і], [и], [е], [а].

    Б  [і], [и], [о], [у].

    В  [j], [н], [л], [д].

    Г  [п], [д], [т], [ч].

2. Вкажіть слова, в яких відбувається чергування. Відновіть ряд чергування.

    Зразок. [г]-[ж]-[з]: нога-ніжка-нозі.

    А [г]-[ж]-[з]: плуг, яблуня, ранок, гірка.

    Б  [к]-[ч]-[ц]: нога, курява, муха, яблуко.

    В  [х]-[ш]-[с]: віхи, хитрість, кожух, штора.

    Г  [о], [е] з нулем звука: сон, брести, вечеря, воля.

3. Від наведених слів утворіть прикметники. Розподіліть їх на дві групи:

    а ) у яких спрощення передається на письмі;

    б ) у яких спрощення не передається на письмі.

     Область, аванпост,баласт, шістсот, улестити, кількість, якість, агент, журналіст, ремесло, випуск, заздрість, щастя, форпост, турист, пристрасть, пропагандист, комендант, пестити, цілість.

4. Установіть відповідність між мовним явищем та реченням.

    1 ) Асиміляція.                  А  Усе у неї одні такі думки та гадки, аж сплакне сердешна, як

    2) Дисиміляція.                       їй допече до серця.

    3) Чергування голосних.             Б  Соловейку сизокрилий, скажи правду, де мій милий!

    4) Чергування приголосних.                  В Суддя в суді, що риба в воді. 

    5) Спрощення.                              Г  Одвіку земля не знала-бо ця такого безкрайого вітру.

    6) Подвоєння.                               Д  В тихі ранки по ясне кохання Йшов … Увечері –

                                                                по мудрість. Стежечка ще в’ється.

                                                  Е  У Раїси раптом стиснуло серце, і вона міцно стулила уста.

5. Дайте визначення термінам асиміляція, евфонія, фонема, епіфора.

ІІІ. Складіть твір-розповідь на тему: «Моє ставлення до природних багатств України» у художньому стилі, використовуючи засоби милозвучності української мови.

 

Контрольна робота №2

І варіант

І. Оберіть правильний варіант

1. Приголосні звуки творяться:

    А  Видихуваним струменем повітря.

    Б   Голосом і шумом.

    В  Тільки шумом.

    Г  Тільки голосом.

2. [у], [а], [о] – це голосні:

    А  Переднього ряду.

    Б  Середнього ряду.

    В  Переднього піднесення.

    Г  Заднього ряду.

3. Виберіть рядок слів, у якому в усіх словах відбувається чергування  у/в.

    А  Уголос, умирати, укусити, умова, указка.

    Б  Урожай, уранці, усмішка, устигати,учитель.

    В  Учорашній, усякий, уперед, уміння, уночі.

    Г  Умова, упоратися, указати, узимку, Ужгород.

4. Внаслідок чого виникло чергування [о] та [е] з і ?

    А  Внаслідок палаталізації.

    Б  Внаслідок асиміляції.

    В  Внаслідок занепаду зредукованих Ƅ та ь.

    Г  Внаслідок дисиміляції.

5. Яке явище спостерігається у словах: кігті, просьба, безжурний, купаєшся?

    А  Асиміляція.

    Б  Дисиміляція.

    В  Спрощення.

    Г  Позиційна зміна.

6. У словах обласний, проїзний, злісний, якісний  спостерігаємо процес:

    А  Чергування голосних фонем.

    Б  Чергування приголосних фонем.

    В  Спрощення.

    Г  Подовження.

ІІ. Виконайте завдання

1. У кожному ряді знайдіть «зайвий» звук. Своє рішення мотивуйте.

    А  [в], [ф], [з], [м].

    Б  [ж], [д], [дж], [ш].

    В  [г], [к], [х], [ф].

    Г  [л], [н], [j], [д].

2. Вкажіть слова, в яких відбувається чергування. Відновіть ряд чергування.

    Зразок. [г]-[ж]-[з]: нога-ніжка-нозі.

    А [г]-[ж]-[з]: книга, ніч, гора, гімн,загнаний.

    Б  [к]-[ч]-[ц]: кінь, ріка, кора, вікно, день.

    В  [х]-[ш]-[с]: хор, муха, храм, вечір, хомут.

    Г  [о], [е] з [і]: сідати, вечеря, рік, воля, день.

3. Від наведених слів утворіть прикметники. Розподіліть їх на дві групи:

    а ) у яких спрощення передається на письмі;

    б ) у яких спрощення не передається на письмі.

Тиждень, ремісник, вісник, баласт, хруснути, улесливий, шістсот, шістнадцять, жалісний, кількісний, міський, товариський,форпостний, плюснути, шелеснути, кістлявий, пестливий.

    1 ) Асиміляція.                       А  тоді заблисне сніг, зашепотіть квіти і підповзуть, мов нитка провідна.

    2) Дисиміляція.                       Б  У його чесноті та порядності вона ні на крихту не сумнівалася.

    3) Чергування голосних.           В рання пташка росу оббиває. 

    4) Чергування приголосних.     Г  Холодне срібло з висоти з-за хмари лине.

    5) Спрощення.                          Д  Ой зацвіла калинонька у темному лузі, заквітчалась дівчинонька, а                              

    6) Подвоєння.                                        серденько в тузі

                                                     Е  Тьму світло переможе, щоб не було негод.

                                            

5. Дайте визначення термінам: дисиміляція, милозвучність, інваріант фонеми, асонанс.

ІІІ. Складіть твір-розповідь на тему: «Моє ставлення до рідного народу та його культурних надбань» у художньому стилі, використовуючи засоби милозвучності української мови.