Тестові завдання. Тема «Усна народна творчість»

Тестові завдання. Тема «Усна народна творчість»

(завдання мають відповідь, можна використовувати для складання тестів до підсумкового уроку 8, 9 класі та для складання ЗНТ)

1. Пісня «Зажурилась Україна» розповідає про боротьбу українського народу з турецько-татарською ордою:

«Зажурилась Україна…

Витоптала орда кіньми

Маленькії діти…»

2. Козацьке військо в пісні «Та ой як крикнув же козак Сірко» порівнюється з «сонечком»:

«Думали над степом сонечко сяє

Аж то Військо та славне Запорізьке…»

3. У пісні Іван Сірко порівнюється із «сизим орлом»

«Та що сизий орел по степу літає

Аж то Сірко на конику виїжджає»

4. Іван Сірко був кошовим отаманом Запорізької Січі, здобув 65 перемог, вважали характерником (чаклуном)
5. У пісні «Та ой як крикнув же козак Сірко» використано постійні епітети:

«військо запорізьке»

«сизий орел»

«воронії коні»

6. Термін «історична пісня» в науковий обіг увів Микола Гоголь
7. Відомий лист запорізьких козаків до султана Туреччини підписав сам Іван Сірко
8. Прототипом (конкретною особою) ліричного героя історичної пісні «Ой Морозе. Морозенку» став Станіслав-Нестор Мрозовський
9. Налічується 40 варіантів пісні «Максим козак Залізняк»
10. Повстання гайдамаків зображено в пісні «Максим козак Залізняк» 

«Зібрав військо сорок тисяч

В місці Жаботині

Обступили город Умань

В обідній годині»

11. У пісні «Максим козак Залізняк» народ порівнює Залізняка із «пишною рожею»

«Максим козак Залізняк

Як пишная рожа»

12. У пісні «Максим козак Залізняк» використовується гіпербола (художнє перебільшення):

«Козак з Запорожжя

  Зібрав військо сорок тисяч»

 (всього було кілька сотень)

13. Художній засіб:

епітет – «Попереду Морозенко сивим конем виграває»



художнє означення

                              (сталий епітет: українська народна пісня)

гіпербола – «Зібрав військо сорок тисяч»

порівняння – «Як поїхав на Вкраїну, як пишная рожа»

14. Пісня «Чи не той то хміль» оспівує перемогу Богдана Хмельницького під Жовтими Водами 1648р. (травень)
15. Художній засіб:

«Чи не той то хміль,

Що коло тичин в’ється?

Ой то той Хмельницький

                                        Що з ляхами б’ється! » - художній паралелізм

                                                                         (явища природи зображується

                                                           паралельно із явищами життя людини )

16. Жовті Води у різних варіантах пісні мають назви Золотий Брід, Золота Вода
17. Пісня «Чи не той то хміль» закінчується словами:

«не по однім ляшку

зосталась вдовиця»

18. Установіть відповідність:

«Чи не той то хміль»      -    «Їде ляхів сорок тисяч

                                                       Хорошої вроди»

«Ой Морозе. Морозенку» -   «Полягло наших чимало

                                                    А татар - утроє»

19. Дівчиною із легенди називають Марусю Чурай
20. У Марусю Чурай був закоханий Іван Іскра
21. Маруся любить Григорія Бобренка
22. Мати Григорія Бобренка хоче його одружити із заможною Галею Вишняківною
23. У 1648 році Іван Іскра та Григорій Бобренко служили у складі Полтавського полку під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького
24. Авторство Марусі Чурай приписують таким пісням:

«Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «В кінці греблі шумлять верби», «Грицю, Грицю до роботи», «Ой не ходи, Грицю»

25. Сюжет пісні «Ой не ходи, Грицю» взято із життєпису Марусі Чурай
26. Пісня Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки» побудована у формі діалогу сина і матері, який просить прийняти його дівчину, якщо з ним раптом щось станеться
27. У пісні «Засвіт встали козаченьки» використано постійні епітети:

«Заплакала Марусенька

свої ясні очі»

«кінь вороненький

в воротях спіткнувся»

28. У пісні «Засвіт встали козаченьки» просліджується мотив проводів сина в похід
29. Пісня «Засвіт встали козаченьки» має іншу назву «Засвистали козаченьки»
30. Пісня М. Чурай «Віють вітри, віють буйні» передає мотив туги за коханим, який далеко від дому і чи повернеться
31. Почуття розлуки підсилюють художнім паралелізмом («дерева гнуться» - «сльози льються»)
32. Пісню «Віють вітри, віють буйні» використав І. П. Котляревський у п’єсі «Наталка Полтавка»
33. «За світ встали козаченьки

      В похід з полуночі

Заплакала Марусенька

     Свої ясні очі» - постійний епітет – пісня М. Чурай «Засвіт встали козаченьки»

34. Розлуку з милим у пісні «Віють вітри, віють буйні» дівчина порівнює з «лютим горем»

«Трачу літа в лютім горі

І кінця не бачу…»

35. Дівчина порівнює себе з билинкою в полі (пісня «Віють вітри, віють буйні»)

«Єсть же люди, що і моїй

Завидують долі:

Чи ж щаслива ж та билинка

Що росте у полі,

Що у полі, на пісочку

Без роси, на сонці»

36. Провідний мотив пісні «Віють вітри, віють буйні» - туга дівчини за коханим
37. «Ой не ходи, Грицю» - провідний мотив помста через зраду
38. «Засвіт встали козаченьки» - провідний мотив проводи сина в похід
39. Думи з’явилися у зв’язку з жорстокими нападами турецько-татарських орд, які ще мали назву невільничі плачі (названі кобзарями)
40. Думи створювалися у час виникнення козацтва в XVст.
41. Найвідоміші думи: «Козак Голота». «Маруся Богуславка». Утеча трьох братів з Азова», «Самійло Кішка», «Хмельницький і Барабаш», Корсунська перемога», «Дума про сестру та брата», «Бідна мати і три сини»
42. Думи виконували кобзарі (сліпі люди, в минулому козаки, які неодноразово тікали з турецької неволі, а за втечу вороги тим, що потрапляли знову в полон, виколювали очі.) Сліпі кобзарі разом з хлопчиками – поводирями ходили по селах України і виконували протяжні пісні (невольничі плачі) під супровід бандури чи кобзи.
43. Найвідоміші кобзарі-бандуристи Гнат Гончаренко, Остап Вересай, Павло Носач, Євген Мовчан, Михайло Кравченко
44. Остап Вересай понад 70 років мандрував від села до села, виконуючи думи
45. Сучасні Кобзарі Василь і Микола Литвин, Василь Нечепа
46. У 1918 році створена Національна заслужена академічна капела бандуристів імені Григорія Майвороди
47. Думи виконуються речитативом – протяжним проказуванням подібним до співу, супроводжуючи грою на бандурі, кобзі, лірі
48. Українським Гомером називають Остапа Вересая
49. Маруся Богуславка – узагальнений образ дівчини-бранки
50. Існує переказ, що приблизно в XVI – XVII ст. в м. Богуславі, жила родина священника, в якого була донька, яка була взята в полон і віддана до гарему турецькому ханові (Маруся Богуславка)
51. Урочистий стиль посилюється прийомом ретардації – хаотичним повторенням частин тексту з метою уповільнення розповіді
52. У місті Богуслав стоїть пам’ятник Марусі Богуславці
53. У думі немає фантастичних елементів
54. Тяжке проказування, подібне до співу, супроводжене грою на бандурі, кобзі чи лірі називається речитативом
55. У 2014 році вийшов фільм «Поводир» про українських бандуристів
56. Слова «Тоді дівка – бранка, Маруся, попівна, Богуславка» є ретардацією (повтором частин тексту; усього – 11 раз у «Думі про Марусю Богуславку»)
57. За змістом думи «Про Марусю Богуславку» намальовано картину М. Дрегус «Маруся Богуславка» (1947 – 1950 р.р.)
58. У думі «Про Марусю Богуславку» згадується свято Великодня

«Та на святий празник, роковий день Великдень

Маруся до темниці приходжає

Всіх козаків випускає»

59. Прокльони: «Та бодай ти й щастя й долі собі не мала» адресовані до Марусі Богуславки (належать козакам – невольникам)
60. До календарно-обрядових пісень належать щедрівки
61. До суспільно-побутових належать рекрутські пісні
62. «Ой пущу віночок

На биструю воду

На щастя, на долю,

На милого вроду» - рядки з купальської пісні

63. «Де Христос родився, з Діви воплотився

Як чоловік пеленами убого повився» - це рядки з колядки

64. «Маяло житечко, маяло

Як у полі стояло

А тепер не буде маяти

А буде в стодолі лежати» - це рядки жниварської пісні

65. «Пісня мила, пісня та люба

Все про кохання, все про любов» - це рядки родинно-побутової пісні

66. «Ой ночують чумаченьки

В чистім степу при долині

Розпустили сірі воли пасти

При зеленім муравині» - це рядки з суспільно-побутової пісні

67. «То не грім в степу гуркоче

То не хмара світ закрила

То татар велика сила

Козаченьків обступила» - це рядки з історичної пісні

68. Слова:

«Ой козаки,

Ви, біднії невольники!

Та не ламайте мене, не проклинайте…»

належать Марусі Богуславці із однойменної думи «Про Марусю Богуславку»

69. «До темниці походжає

Темницю відмикає

Всіх козаків,

Бідних невольників,

На волю випускає» - героїня думи «Про Марусю Богуславку»

70. «Та нехай мене

З неволі не викупає

Бо вже я потурчилась, побусерменилась» - говорить героїня думи «Про Марусю Богуславку»

71. У жниварських піснях складають шану урожаю
72. Пісні, що виконують на свято Івана Купала називають купальськими
73. Марусі Чурай приписують авторство пісні «Віють вітри, віють буйні»
74. Маруся Чурай родом з Полтави
75. У баладі «Ой летіла стріла» використано метаморфозу (перевтілення)
76. У думі «Про Марусю Богуславку» події відбуваються перед святом Великодня (у ніч на свято)
77. «Сизий орел». «військо запорізьке», «синє море» - постійні епітети
78. У рядках:

«То не грім в степу гуркоче

То не хмара світ закрила

То татар велика сила

                            Козаченьків обступила» - немає символу

(є анафора – єдинопочаток; алітерація – повторення приголосного звуку;

метонімія – перебільшення)

79. «Стоїть місяць над горою

Та сонця немає

Мати сина в доріженьку

Слізно проводжає» - «Засвіт встали козаченьки»

80. «Стоїть місяць над горою

Та сонця немає

Мати сина в доріженьку

Слізно проводжає» - художній паралелізм (паралельне зображення явищ природи – стан людини)

81. «Та нехай мій батько добре дбає

Ґрунтів великих маєтків нехай не збуває» - дума «Про Марусю Богуславку»

82. У купальських піснях уславлюють свято Івана Купала та складають шану природі
83. Рядки:

«Трачу літа в лютім горі

І кінця не бачу

Тільки мені легше стане

 Як трохи поплачу»

        із пісні «Віють вітри, віють буйні»

84. Рядки:

«Ой летіла стріла

З-за синього моря

Ой де ж вона впала

    На вдовинім полі»

із пісні «Ой летіла стріла»

85. Герої думи:

«То вони тридцять літ у неволі побувають

Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають»

козаки-невольники із думи «Про Марусю Богуславку»

86. Рядки:

«Чи будемо ми в кінці

Чи будемо ми в вінці?

Ой, будем, доню, будем

                                          Лиш нивоньку дожнем!» - із пісні жниварського циклу

87. Рядки:

«Щедрик, щедрик, щедрівочка

Прилетіла ластівочка

Стала собі щебетати

                                         Господаря викликати» - це рядки із щедрівки

88. Рядки:

«Вийди, вийди, господарю

Подивися на кошару

                                         Там овечки покотились…» - це рядки із щедрівки

89. Рядки:

«Благослови, мати,

Весну закликати!

Весну закликати!

                                        Зиму проводжати!» - це рядки із веснянки

90. Серед найпопулярніших весняних пісень, які супроводжували танця, хороводи: «Подоляночка», «Мак», «Перепілочка», «Кривий танець», «Зелений шум», «Огірочки», «Льон», «А ми просо сіяли, сіяли»
91. Рядки:

«Десь тут була подоляночка

Десь тут вона впала

                                  До землі припала» - це веснянка (пісня «Подоляночка»)

92. Балада «Ой летіла стріла» - художній образ «три зозуленьки»
93. Дума «Про Марусю Богуславку» - художній образ «камінь біленький»
94. Історична пісня «Засвіт встали козаченьки» - художній образ «кінь вороненький»
95. Історична пісня «Чи не той то хміль» - художній образ «сірії вовки»
96. Історична пісня «Ой Морозе, Морозенку» - географічна назва «Савур-могила»
97. Історична пісня «Чи не той то хміль» - географічна назва «Золотий Брід»
98. Пісня Марусі Чурай «Ой не ходи, Грицю» - географічна назва «Полтава»
99. Історична пісня «Ой Морозе, Морозенку» - ключові слова «Вкраїна», «Савур-могила»
100.               Історична пісня «Чи не той то хміль» - ключові слова «Золотий Брід», «сорок тисяч»
101.               Пісня Марусі Чурай «Ой не ходи, Грицю» - ключові слова «вечорниці», «зілля»
102.               Пісня Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки» - ключові слова «мати», «син»
103.               Пісня Марусі Чурай «Віють вітри, віють буйні» - ключові слова «люте горе». «билинка»
104.               Дума «Про Марусю Богуславку» - ключові слова «Чорне море», «невольники»
105.               Історична пісня «Максим козак Залізняк» - ключові слова «Умань». «Жаботин»
106.               Дума «Про Марусю Богуславку» - ключові слова «речитатив», «700 невольників»
107.               Пісня Марусі Чурай «Віють вітри, віють буйні» - ключові слова «сльоза», «арія з «Наталки Полтавки»»
108.               Пісня Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки» - ключові слова «похід», «рідна дитина»
109.               Історична пісня «Чи не той то хміль» - ключові слова «ліро-епос», «Польща»
110.               Балада «Ой летіла стріла» - ключові слова «вдовине поле», «три зозулі рябенькі»
111.               Філософська (громадська) поезія «De libertate» - ключові слова «воля». «свобода»
112.               Байка «Бджола і шершень» - провідна ідея «спорідненої праці»
113.               Філософська (громадська) поезія «De libertate» - художній образ «волі»
114.               Філософська (громадська) поезія «De libertate» - художній образ «свобода»
115.               Рядки:

«В кінці греблі шумлять верби,

Що я насадила

Нема того козаченька,

                                             Що я полюбила…» - із родинно-побутової пісні

116.               Над Чорним морем у Великодню суботу відбуваються події твору - думи «Про Марусю Богуславку»
117.               Прилинути чайкою на край світу, щоб витерти молодому «кривавії рани» прагне Ярославна («Слово про похід Ігорів» )
118.               Пряме звернення до видатного полководця, державного діяча, є звертання у творі Г. С. Сковороди «De libertate» (До Богдана Хмельнцького)
119.               В уривку «Та коли він повертав се назад роздумував і сказав дружині (війську): «Ідіте додому з даниною, а я вернуся і походжу іще» І відпустив він дружину свою» - сказано про Ігоря (князя із «Слово про похід Ігорів»)
120.               «Коли б мені в дурні не пошитися» - прагне герой поезії Г. С. Сковороди «De libertate»
121.               Пісня Г. С. Сковороди «Всякому місту звичай і права» - ключові слова «Петро», «звичай і права»
122.               Пісня Г. С. Сковороди «Всякому місту звичай і права» - ключові слова «Венери амур», «смерть»
123.               Пісня Г. С. Сковороди «Всякому місту звичай і права» - ключові слова «лений розум», «совість – чистий кришталь»
124.               У літописі «Повість минулих літ» змальовуються події XI-XIIст.
125.               «Золоте слово, зо слізьми змішане» зронив київський князь Святослав («Слово про похід Ігорів»)
126.               Дружина Ігоря (військо) перемогла у п’ятницю («Слово про похід Ігорів»)
127.               Через надмірне честолюбство й нерозсудливість сталася поразка новгород-сіверського князя Ігоря («Слово про похід Ігорів»)
128.               Князя Всеволода, брата Ігоря, у творі величають «буй-туром» («Слово про похід Ігорів»)
129.               У поемі «Слово про похід Ігорів» Святослав зображений як мудрий державний діяч
130.               Ярославна, дружина князя Ігоря, звертається до сил природи: вітру, сонця і Дніпра, щоб вони захистили князя («Слово про похід Ігорів»)
131.               Ярославна докоряє вітрові за те, що він несе ханські стріли на воїнів її чоловіка («Слово про похід Ігорів»)
132.               У Дніпра-Славути Ярославна просить, щоб Дніпро приніс князя на хвилях («Слово про похід Ігорів»)
133.               Сонце Ярославна звинувачує за промені, які немилосердно посилювали спрагу руських воїнів («Слово про похід Ігорів»)
134.               Ярославна – один із найпривабливіших образів у світовій літературі («Слово про похід Ігорів»)
135.               Події 1185 року зображено у творі «Слово про похід Ігорів»
136.               «Повість минулих літ» упорядкував Нестор Літописець
137.               Утекти з полону князю Ігорю допоміг Овлур («Слово про похід Ігорів»)
138.               Ярославна не звертається до місяця в Путивлі-граді на валу («Слово про похід Ігорів»)
139.               Згідно з «Повістю минулих літ» (літопис) народження Києва на придніпровських пагорбах передбачив Андрій Первозванний
140.               Древлянам у «Повісті минулих літ» (літопис) за князя Ігоря помстилася княгиня Ольга
141.               Літопис «Повість минулих літ» містить легенди: «Легенда про заснування Києва», «Легенда про трьох братів Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь». «Про походи київських князів», «Про князя Олега, який здійснював похід на Стамбул», «Помста княгині Ольги»
142.               Князь Олег із легенди «Повісті минулих літ» повісив на ворота Цар-города (Стамбул) щит на знак перемоги
143.               Князі Кий, Щек і Хорив заснували Києв град (літопис «Повість минулих літ»)
144.               Помста княгині Ольги за чоловіка мала такі дії:

1. Обманом викинула древлянських послів у велику яму і засипала їх живими землею;
2. Улаштувала тризну (поминки) біля повстання князя Ігоря, неподалік Корестеня, де напоїла п’ять тисяч древлян, а потім веліла посікти їх;
3. Древляни після облоги Корестеня відмовилися платити данину княгині Ользі, проте княгиня попросила віл кожного двору по три голуби і по три горобці, звеліла прив’язати до ніг птахів трут (легкозаймисту речовину), підпалити і відпустити птахів. Так за одну ніч було спалено древлянське місто.

(літопис «Повість минулих літ»)

145.               Захоплення героїчним минулим Київської держави, глибокий сум через міжусобиці і лихо, заподіяне ординцями – провідні мотиви літопису «Повість минулих літ»
146.               «Повість минулих літ» - перший підручник з історії Київської держави
147.               Мова «Повісті минулих літ» насичена образами, поетикою, старослов’янізмом, нороднорозмовними елементами
148.               Слова: «Дайте мені од двора по три голуби та по три горобці» належать княгині Ользі із «Повісті минулих літ»
149.               Про помсту древлянам йдеться у літописі «Повість минулих літ»
150.               Київському князеві Святославу належать слова: «Рано взялись ви землю Половецьку ногами разити, а собі слави шукати. Не з честю ви ворога подолали» («Слово про похід Ігорів»)
151.               В описі «Ігор – князь поскочив горностаєм між очерети високі» є такі художні засоби:

1. Порівняння «князь поскочив горностаєм»
2. Інверсія (незвичний (непрямий) порядок слів у реченні)

       с) епітет: очерети високі (художнє означення)

152.               Слова «Лучче нам порубаними бути, ніж полону зазнати» промовляє князь Ігор («Слово про похід Ігорів»)
153.               Богдан Хмельницький згадується у філософській поезії «De libertate»
154.               Пісню «Всякому місту звичай і права» Г. С. Сковороди виконує Наталка Полтавка, героїня однойменної п’єси «Наталка Полтавка»
155.               У творі «Всякому місту звичай і права» не оспівується «ідея сродної праці»
156.               У творі «Всякому місту звичай і права» засуджується пияцтво, шовінізм, хабарництво
157.               «Силою» у своїх байках Григорій Сковорода називає мораль
158.               Ліричний герой твору «De libertate» символом свободи вважає Богдана Хмельницького
159.               У байці Г. Сковороди «Бджола та Шершень» бджола -  символ праці
160.               У байці Г. Сковороди «Бджола та Шершень» шершень – символ ледарства
161.               Оповідна частина й повчання – композиційні особливості байки «Бджола та Шершень» Г. Сковороди
162.               «Всякому місту звичай і права» - пісня Г. Сковороди
163.               «Слово про похід Ігорів» - героїчна поема (літописна повість)
164.               «Бджола та Шершень» - байка
165.               «Повість минулих літ» - літопис
166.               «De libertate» - вірш, лірика(патріотична, філософська)
167.               «Дума про Марусю Богуславку» - є народна дума
168.               «Ой летіла стріла» - народна балада
169.               «Чи не той то хміль» - історична балада
170.               «Ой Морозе, Морозенку» -історична пісня
171.               «Ой не ходи, Грицю» - пісня Марусі Чурай
172.               «Засвіт встали козаченьки» - пісня Марусі Чурай
173.               «Віють вітри, віють буйні» - пісня Марусі Чурай
174.               «Бджола» - алегоричний образ «мудрої людини, що в природному ділі трудиться»
175.               «Шершень» - алегоричний образ «аморальної людини, що живе за рахунок чужої праці»
176.               Для Бджоли найбільшим щастям є щастя «сродної праці»

«Нам незрівнянно більша втіха – збирати мед, ніж споживати»

177.               Рядки:

«Плаче – тужить Ярославна

                                    Вранці в Путивлі на валу» - «Слово про похід Ігорів»

178.               Переспів плачу Ярославни із «Слово про похід Ігорів» зробив Т. Г. Шевченко
179.               Рядки:

«О якби в дурні мені

Не пошитись,

Щоб без свободи не

Міг я лишитись»

поезія Г. С. Сковороди «De libertate»    

180.               Рядки:

«Той безперервно стягає поля

Сей іноземних заводить телят»

пісня Г. С. Сковороди «Всякому місту звичай і права»

181.               Рядки:

«Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не скільки тобі самій,

Як людям корисні» належать Шершневі

182.               «Панські Петро для чинів тре кутки» - інверсія (непрямий порядок слів)

Потрібно Петро тре → другорядні члени речення

                                   (група підмета, присудка)

                підмет  присудок

183.               «В сих дім, як вулик, гуде від гуляк» - порівняння
184.               «Що є свобода? Добро в ній яке?» - риторичне запитання
185.               «Мед любить їсти й Ведмідь

        А Шершень теж не проти нього» - алегоричні образи байка «Бджола та Шершень»

186.               «Всякому місту звичай і права» - провідний мотив «щасливий той, хто має чисте сумління»
187.               «Слово про похід Ігорів» - провідний мотив об’єднання князівств у Київську державу
188.               «Повість минулих літ» - провідний мотив об’єднання князівств у Київську державу
189.               «Бджола та Шершень» - провідний мотив «сродної праці»
190.               «De libertate»   - провідний мотив «свобода – найцінніше багатство»
191.               Рядки:

«Ой матінка плаче,

Поки жити буде

А сестриця плаче,

                                                    Поки не забуде» - із балади «Ой летіла стріла»

192.               Удовинин син загинув від стріли у баладі «Ой летіла стріла»
193.               Прийом метаморфози використано у баладі «Ой летіла стріла» (мати, сестра, дівчина – перетворилися на «три рябенькі зозуленьки»)
194.               У рядках балади «Ой летіла стріла» використано гіперболу (художнє перебільшення)

«Де матінка плаче

Там Дунай розлився

Де плаче сестриці

Там слізок криниця»

195.               Зозуля в баладі «Ой летіла стріла» - це символічний образ суму й туги
196.               В українському фольклорі зозуля є образом суму, туги, нещастя
197.               Сестриця із балади «Ой летіла стріла» «в ніженьках сіла»
198.               Мати із балади «Ой летіла стріла» «в головоньках сіла»
199.               Миленька із балади «Ой летіла стріла» «сіла край серденька»
200.               Тема балади «Ой летіла стріла» оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним сином
201.               Ідея балади «Ой летіла стріла» висловлювання співчуття до загиблого
202.               Рядки балади «Ой летіла стріла»

«Ой матінка плаче

Поки жити буде

А сестриця плаче

Поки не забуде

А миленька плаче

Поки його бачить» - є основною думкою балади