Література рідного краю. Василь Кузан. Збірка поезій "Золото Карпат"

ТЕМА.  Література  рідного краю. Збірка поезій В.Кузана  „Золото Карпат”

МЕТА: познайомити учнів із новою збіркою нашого земляка, зокрема громадянською лірикою; формувати в учнів загальнолюдські цінності; розвивати художнє і логічне мислення;  збагатити знання учнів новими історико- літературними відомостями.

ТИП УРОКУ: урок-спілкування за прочитаними поезіями.

Форми і методи: зустріч з письменником, виразне читання поезій, дослідно-пошукова робота.

ОБЛАДНАННЯ: збірки поезій, грамзаписи пісень, газетні публікації.

              Рідна земле, срібна пташко,

              Починаючи політ,

              Я з тобою в серці прагну

              Залишити в серці слід.

                            В. Кузан

                                       ХІД УРОКУ

І.Актуалізація опорних знань.

ІІ. Вступне слово учителя: привітання та повідомлення мети уроку.

            Сьогоднішній урок незвичайний. Це урок-зустріч з поетом Василем Васильовичем Кузаном. Це не перша зустріч із ним та  його творами. Ми з вами вже знайомі з попередніми його збірками „Демони дівочих дегустацій”(1998) та „Верлібрідо”(2002) І ось недавно, напередодні Нового року народилася ще одна -  „Золото Карпат”. Звичайно, ви її уже бачили, дехто вивчив поезії напам”ять, а сьогодні ми ще раз звернемося до тієї чудотворної криниці – Поезії – яка завжди невидимими струнами пов’язана з душею нації. Саме мистецтво слова значною мірою формує наш світогляд.

  Звучить пісня „Золото Карпат”

У полоні міст, мерехтінні літ
У душі вогонь, за плечима світ,
Де гладкий асфальт, мов карпатський бук,
І летить печаль, мов трембіти звук.
Де гладкий асфальт, мов карпатський бук,
І летить печаль, мов трембіти звук.

Приспів:
Золото Карпат, золото пісень,
Я несу до вас в цей святковий день.
Хай вони дзвенять, хай гуляють всі,
Щастя і любов будуть на землі.
Хай пісні дзвенять, хай гуляють всі,
Щастя і любов будуть на землі.

Крізь столичний шум чую, як ручай
Кличе до батьків, просить: зустрічай!
Це тепло землі, цю любов Карпат,
Де серед краси – кожен друг і брат.

Кожен друг і брат, мати і сестра.
Щастя і любов нам несе краса:
Чарівний ручай і карпатський бук,
Цвіт із полонин і трембіти звук.
Чарівний ручай і карпатський бук,
Цвіт із полонин і трембіти звук.

Виконав цю пісню наш земляк Іван Попович – народний артист України, а музику до неї написав теж відомий композитор-співакк – Степан Гіга. У 2000 році атори цього шедевру були нагороджені дипломами за перемогу у фестивалі „Шлягер року” „За останні п”ять років існування фестивалю – це перші нагороди переможців із Закарпаття”, – так писала преса області про цю подію.

Яке ж це диво-дивне – пісня. Кого тільки не чарувала її краса. Спливають століття, а пісня залишається, проносить свій чар, свою нев’янучу молодість... Пісня – це голос народу, це поетичний  вияв співучої вдачі, мрій і прагнень. І поки є мова і пісня – житиме моя держава.

 Написати такі чудові слова, які  б запали в серце кожному, могла людина, яка щиро любить свій край, яка увібрала всю красу Карпат і полонин. „Краю неповторний, моя люба нене, Як твоє кохання проживе без мене?”  - запитує  поет в одній з поезій.

  Здається, що письменник – це людина, що жила чи живе десь далеко, та і життєвий шлях позначений двома датами (народження і смерті).Та, на щастя, наша Іршавщина багата талановитими особистостями, треба їх тільки помічати і відкривати для себе. І тоді милішою  і дорожчою стане куточок землі, де ти народився і виріс.

 ІІІ. Інтерв’ю

Учениця бере інтерв’ю.

Інтерв’ю – це бесіда у формі запитань та відповідей, призначених для публікацій в газеті  чи інших ЗМІ.

1. Шановний Василю Васильовичу,  розкажіть про вашу сім’ю: батька , маму, сестер та братів. Я знаю, що ви з багатодітної сім’ї .
2. Де ви служили і що   дала Вам  служба в лавах армії ?
3. Яка доля першої збірки поезії  “Загублене мовчання “?

            Чому така дивна назва ?

4. В одній із поезій я зустріла вислів „Буриданова” пісня. Що означає цей епітет?
5. Чому так багато поезій ви присвячували видатним людям?
6. Чи отримуєте ви насолоду, коли чуєте по радіо чи телебаченню власну пісню ?
7. Ваші творчі плани на майбутнє?

Літературна  карта нашого району налічує кілька десятків прізвищ письменників  за якими велика кількість високохудожніх  творів про земляків, про землю, на якій народились і жили . Саме вони і їхні твори прославляють наш край.

Іршава – С.Жупанин.

Заріччя – І.Сухан, А.Кобаль.

Осій – Ф.Потушняк. Феодосій Злоцький.

Ільниця – В.Феннич.

Довге – П.Тереля, В.Кузан, М.Машкін, М.Підгірянка.

Бронька – В.Філеш.

Суха – Д. Кремінь.

Загаття – В.Шкіря.

Імстичево – Іонікій Зейкан, А.Копинець, М.Михтонюк-Кухар

Горбок – Ю.Балега

В.Раковець  - Ю.Мейгеш, І.Мельник, О.Попович

Н.Болотне – Ю.Станинець

Кушниця – О.Рішаві, Л.Повх та багато інших. ( Якщо учні знають інших письменників – доповнюють)

Учитель:

Любов до рідної землі починається з отчого дому, краю, де ти народився. Берег нашої любові – Закарпаття. Чи  можеш ти уявити свій край без верби і тополі; винограду, Карпатських гір. Це наші символи. Саме символи, звичаї, традиції – корені народу, без яких неможливе життя прийдешніх поколінь.

 Закарпаття називають „Срібною землею”. Хто із письменників її так вперше назвав?   ( Василь Гренджа-Донський)

 У Василя  Кузана є поезія,  присвячена Закарпаттю - „Рідна земле – срібна пташко”.      Послухайте її у виконанні учениці.

Срібна Земле – рідна мати,
На твоїм обличчі сльози.
Мозолями вкриті руки
Із зими несуть мімози.
Ніжні квіти зустрічають,
Посміхаються і плачуть,
І дарують крилам тугу,
А синам своїм  - удач

Рідна земле, срібна пташко,
Починаючи політ,
Я з тобою в серці прагну
Залишити в небі слід.
Я для тебе хочу в небі
Білим голубом літати,
Добру вісточку принести,
Світ тобою прославляти.


Срібна Земле – рідна мати,
На твоїм обличчі рани,
Ріки виповнені болем,
Гори стали,  мов кургани,
Бо під корінь порубали
Ліс, покритий сивиною...
Я і в радості, і в горі
Залишатимусь з тобою.

Зробімо ідейно-художній аналіз поезії:

1. Яка назва твору?   (символічна)

2. До якого жанру вона належить? (громадянська лірика).

3. Які образи-символи ви помітили? (білий голуб- символ чистоти, безгріховності); ріки, виповнені болем – символ життя; образ лісу – багатство Карпат, яке в останні роки – десятиліття нещадно знищують „любителі” природи.

Чи актуальний цей твір? Так, закликає зберігати багатство і красу Закарпаття.

Учитель: та кожна людина має в серці та душі ще рідніший куточок батьківщини – це земля, де ти народився, навчався, виріс,  почав пізнавати премудрості життя.

Учитель.

Який тихий вечір нам наближається,

Лиш Боржава на бистрені не вгавається .

Це слова теж нашого земляка Михайла Машкіна, який жив і працював на Закарпатті (хоч і народився на Донеччині). Його пісня „Верховино, мати моя” стала музичним символом нашої області. Саме цій людині присвячина поема „Крила за гратами” , до змісту поеми ми ще повернимося на наступних уроках, а зараз послухаємо виступ учня про життєвий і творчий шлях В.Кузана.

Питання до письменника ? Що спонукало Вас написати поему „Крила за гратами”. Які ще твори з історії рідного краю у вас є?

Пропоную вашій увазі поезію „Краю мій маленький”

Я іду між людьми, мов долаю гори:
Тут біда чекає, там чатує горе...
Краю мій маленький, мій великий краю,
Як тебе любити, я і сам не знаю.

Приспів:
Краю мій маленький, моя рідна земле,
Хто тебе в легенди і в пісні поверне,
Хто тобі між зорі дасть піднести крила,
Ти ж крилатих стільки, земле, народила?

Твої змерзлі груди подихом зігрію, 
По стерні ходити босоніж умію.
Твої ніжні квіти щастя обіймають,
Вони пісню чують, але слів не знають.

Приспів.

А літа минають... А літа, мов птиці, 
Що, неначе плугом, орють наші лиця.
Краю неповторний, моя люба нене,
Як твоє кохання проживе без мене?

Який же поет не зізнається в любові до отчого краю. Це зізнання синівської любові звучить у пісні „У Довжанському замку”. Слухаєш її і в уяві постає військова історія рідної землі.

Пошукова робота учня про історію Довжанського замку

 Довжа́нський за́мок — руїни укріплення в селі Довге Іршавського району Закарпатської області. Зведене феодалами Долгаї в XIV—XV ст. та зруйноване в XV—XVI ст. Довжанська фортеця — одна з найзагадковіших на Закарпатті. Є документальні підтвердження про її існування, але жодні спеціальні дослідження ніколи не проводились. На сьогодні достеменно не відомо, де саме стояв замок. 

Історія Довжанського замку сягає сивої давнини. Двічі повстанці спалювали його дерев’яні споруди, аж поки власник не відновив їх на старому фундаменті у камені. Тепер єдиний у Європі зразок садибної архітектури середніх віків переживає не ліпші часи, а тоді він був літньою резиденцією графа Ласло Телекі і мав можливість приймати у своїх стінах всю тодішню знать імперії та дружніх їй європейських держав. Селяни жили за рахунок того, що обслуговували палац-фортецю, будували спеціальні дороги для полювання, утримували прекрасних коней та розчищали навколишні пагорби (залишилася тільки назва урочища – Чищеник) для вирощування на них не чого іншого, а коноплі для потреб імператорського двору.

«У Довжанському замку»  - (Звучить пісня).

Хочу з’ясувати, що пісні виконує дружина поета, лікар за фахом, Тетяна Кузан. Вона є автором мелодії до таких пісень: „Мамин вальс”, „Дві любові”, „У Довжанському замку” „ Лицар на білому коні”, „Наша матуся найкраща у світі”, „А мені так треба небагато”.

Підсумок уроку. Щиро дякуємо нашому гостю за інтерв’ю, чудові поезії та бажаємо творчого натхнення на ще не одну збірку поезій. Нехай слава про чудових людей нашого краю летить далеко за його межі, а пісні на слова Василя Васильовича зігрівають повсякчас.

Домашнє завдання: вивчити напам’ять одну поезію, яка припала до душі.