ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
ЗА ТВОРАМИ ОНОВЛЕНОї ПРОГРАМИ ЗНО
З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Балада “Ой летіла стріла”
-
Рядки
Ой матінка плаче.
Поки жити буде;
А сестриця плаче.
Поки не забуде;
А миленька плаче.
Поки його бачить...
узято з
-
думи
-
балади
-
історичної пісні
-
календарно-обрядової пісні
-
суспільно-побутової пісні
-
Удовин син загинув від стріли у творі
-
«Ой Морозе, Морозенку»
-
«Чи не той то хміль»
-
«Маруся Богуславка»
-
«Ой летіла стріла»
-
«Віють вітри, віють буйні»
-
Прийом метаморфози використано у творі
-
«За світ встали козаченьки»
-
«Маруся Богуславка»
-
«Ой летіла стріла»
-
«Віють вітри, віють буйні»
-
«Ой Морозе, Морозенку»
-
Мати, сестра та кохана у баладі «Ой летіла стріла» перетворилися на
-
калину
-
тополі
-
зозульок
-
квіти
-
русалок
-
У виділених рядках
Де матінка плаче.
Там Дунай розлився;
Де плаче сестриця,
Там слізок криниця
використано художній засіб
-
гіперболу
-
персоніфікацію
-
епітет
-
порівняння
-
літоту
-
Зозуля в баладі «Ой летіла стріла» - це символ
-
туги, смутку
-
розпачу, відчаю
-
людської долі
-
забуття
-
приходу весни
Юрій Яновський
Новела «Дитинство»
-
У рядках «Його смалило сонце та обпікав вітер, і завше йому хотілося їсти, бо народився в бідній хаті, і першим спогадом дитинства був степ» ідеться про персонажа твору
-
Панаса Мирного
-
Олександра Довженка
-
Остапа Вишні
-
Юрія Яновського
-
Михайла Коцюбинського
-
«Господарем степових звичаїв» названо
-
Кирила Тура
-
Діда Семена
-
Лавріна Запорожця
-
Прадіда Данила
-
Дениса Сірка
-
Міняє жайворонка «із ячного тіста» на п’ять пшеничних і несе додому, щоб скуштували рідні, персонаж твору
-
«Тіні забутих предків»
-
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
-
«Земля»
-
«Зачарована Десна»
-
«Дитинство»
-
Про повстання турбаївців 1789 року розповідає персонаж
-
оповідання
-
новели
-
повісті
-
пригодницького роману
-
історичного роману
-
«Хоч і бідна господиня, що й кози в дворі не має, а й вона той двір обмете й обмиє, і хату обмережить цяточками й рожами, коло печі цілісінький день товчеться, і нема ні в кого на селі такого хисту прикрасити піч» – сказано про
-
Марусю Кайдашиху
-
Ригориху
-
Лесю Череванівну
-
Марисю Борулю
-
Галю Ґудзь
-
Характеристика: «…і кричав, і проклинав пропаще життя, а його слухали й не перебивали, бо знали всі, що… зараз заспіває, і після того співу нічого вже людині не треба», - стосується персонажа твору
-
Остапа Вишні
-
Юрія Яновського
-
Олександра Довженка
-
Івана Нечуя-Левицького
-
Панаса Мирного
-
У рядках «виходив крадькома з хати, покинувши сестру, коло якої був за няньку, степ простилався перед ним, як чарівна долина, на якій пахне трава, пахнуть квіти, навіть сонце пахне, як жовтий віск...» ідеться про
-
Данилка Чабана
-
Івана Палійчука
-
Павла Губенка
-
Сашка Довженка
-
Мину Мазайла
-
«Топчи землю, синок», - перед смертю заповідає нащадкові герой твору
-
«Кайдашева сім’я»
-
«Зачарована Десна»
-
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
-
«Дитинство»
-
«Україна в огні»
-
«… вперше відчув себе самотнім і, мов вітер дмухнув його з місця, побіг безвісти під пекучим сонцем степу, і відстань між прадідом та правнуком усе збільшувалась і збільшувалась, наче природа аж тепер схотіла відновити оту рівновагу поколінь», - так закінчується твір
-
«Зачарована Десна»
-
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
-
«Місто»
-
«Кайдашева сім’я»
-
«Дитинство»
-
Данилко Чабан народився недалеко від
-
Харкова
-
Перекопу
-
Тополівки
-
Києва
-
Семигорів
-
Красу дикого Перекопського степу змалював
-
Іван Багряний
-
Остап Вишня
-
Юрій Яновський
-
Олесь Гончар
-
Олександр Довженко
Василь Симоненко
«Ти знаєш, що ти — людина?»,
«Задивляюсь у твої зіниці...»
-
Рядки
Усмішка твоя - єдина,
Мука твоя - єдина,
Очі твої – одні написано
-
Павлом Тичиною
-
Максимом Рильським
-
Ліною Костенко
-
Василем Симоненком
-
Василем Стусом
-
Про унікальність і неповторність кожної людини на планеті говорить у своїй поезії
-
Володимир Сосюра
-
Василь Симоненко
-
Богдан-Ігор Антонич
-
Андрій Малишко
-
Василь Стус
-
У виділених рядках
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди -
Добрі, ласкаві й злі використано художній засіб
-
антитезу
-
тавтологію
-
паралелізм
-
анафору
-
епіфору
-
Головна місія людини на землі (за віршем Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина?») ―
-
вивчати досвід минулих поколінь
-
охороняти природу
-
залишити після себе нащадків
-
творити добро, жити за законами людської моралі
-
жити для власного задоволення
-
Головна думка вірша Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина?»
-
утвердження думки про силу кохання
-
утвердження неповторності кожної особистості
-
захоплення всесильною материнською любов’ю
-
засудження паліїв нової війни
-
моральна підтримка ображеної дитини
-
Поспішати жити, використовувати час, відведений на життя, закликає автор поезії
-
«О слово рідне! Орле скутий!..»
-
«Блакитна Панна»
-
«О земле втрачена, явися!..»
-
«Ти знаєш, що ти – людина...»
-
«Молюсь і вірю…»
-
Василь Симоненко не порушує у своїй поезії «Ти знаєш, що ти — людина?» проблему
-
призначення людини на землі
-
унікальність кожної людини
-
швидкоплинність життя
-
повага до людини, до її гідності
-
самопожертва людини
-
У вірші «Задивляюсь у твої зіниці...» Василь Симоненко звертається до
-
коханої жінки
-
матері
-
дружини
-
України
-
рідної хати
-
Про готовність пролити кров на священне знамено своєї Вітчизни заявляє ліричний герой твору
-
«Любіть Україну»
-
«Молюсь і вірю…»
-
«Задивляюсь у твої зіниці...»
-
«Українське альфреско»
-
«О земле втрачена, явися!..»
-
У рядку «хай мовчать Америки й Росії» використано художній засіб
-
оксиморон
-
тавтологію
-
антитезу
-
метонімію
-
персоніфікацію
-
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік… - звертається до України
-
Ліна Костенко
-
Леся Українка
-
Василь Стус
-
Євген Маланюк
-
Василь Симоненко
-
У рядку «я проллюся крапелькою крові» використано художній засіб
-
гіперболу
-
інверсію
-
оксиморон
-
порівняння
-
літоту
Олесь Гончар
Новела «Залізний острів»
-
Новелою-засторогою є твір
-
Олеся Гончара
-
Миколи Хвильового
-
Григора Тютюнника
-
Юрія Яновського
-
Володимира Винниченка
-
Смертельну небезпеку всього людства, яке в будь-яку мить може опинитися під загрозою знищення, символізує відкритий фінал твору
-
Юрія Яновського
-
Миколи Хвильового
-
Григора Тютюнника
-
Олеся Гончара
-
Володимира Винниченка
-
Тоня Горпищенко, Віталій Рясний є персонажами твору
-
«Три зозулі з поклоном»
-
«Залізний острів»
-
«Момент»
-
«Україна в огні»
-
«Мина Мазайло»
-
Слова «… всякого вміє приструнчити, все ж малюки чомусь липнуть до неї найбільше, їм з нею весело» характеризують персонажа
-
оповідання
-
новели
-
повісті
-
роману
-
п’єси
-
Почуття невиконаного обов’язку: «По суті, нічого ще не зроблено в житті, хіба що примус кому полагодив та керогаз, за всі оті будовані і незбудовані твої кораблі, вони всі попереду, вони помандрують у майбутнє вже без тебе...» мучить
-
Грицька Бобренка
-
Степана Радченка
-
Василя Кравчину
-
Григорія Многогрішного
-
Віталія Рясного
-
Вимушений танок Тоні на «рудо-іржавому вогні розпеченої палуби» (Олесь Гончар «Залізний острів») символізує
-
нескінченність Всесвіту
-
плинність життя
-
спокій
-
небезпеку
-
розпач, відчай
-
Професіоналізми дредноут, миля, вузол, камбуз є у творі
-
Олександра Довженка
-
Миколи Хвильового
-
Івана Багряного
-
Олеся Гончара
-
Володимира Винниченка
-
Уплив романтизму явно відчутний у творі
-
«Intermezzo»
-
«Маруся»
-
«Три зозулі з поклоном»
-
«Залізний острів»
-
«Земля»
Павло Тичина
«Пам’яті тридцяти»
-
Бій під Крутами 29 січня 1918 року покладено в основу твору
-
Павла Тичини
-
Василя Стуса
-
Максима Рильського
-
Володимира Сосюри
-
Євгена Маланюка
-
Рядки
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх написано
-
Павлом Тичиною
-
Василем Стусом
-
Миколою Зеровим
-
Володимиром Сосюрою
-
Євгеном Маланюком
-
Кільцеву композицію має вірш
-
«Різдво»
-
«Пам’яті тридцяти»
-
«Стилет чи стилос?»
-
«О земле втрачена, явися!..»
-
«Страшні слова, коли вони мовчать…»
-
Поховання на Аскольдовій могилі українців-воїнів змальовано в поезії
-
Миколи Зерова
-
Василя Стуса
-
Олександра Олеся
-
Павла Тичини
-
Євгена Маланюка
-
На кого посміла знятись
Зрадника рука? — питає ліричний герой вірша
-
«Молюсь і вірю»
-
«Пам’яті тридцяти»
-
«Любіть Україну»
-
«О земле втрачена, явися!..»
-
«Стилет чи стилос?»
-
Збірний образ юних захисників України, які загинули, захищаючи незалежність Батьківщини, створив
-
Володимир Сосюра
-
Василь Симоненко
-
Василь Стус
-
Микола Зеров
-
Павло Тичина
-
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ! – пророкує автор вірша
-
«О земле втрачена, явися!..»
-
«Любіть Україну»
-
«Молюсь і вірю»
-
«Пам’яті тридцяти»
-
«Стилет чи стилос?»
Микола Зеров
«Київ ― традиція»
-
За жанром поезія М. Зерова «Київ ― традиція»
-
медитація
-
сонет
-
балада
-
елегія
-
послання
-
Провідним мотивом вірша «Київ-традиція»
-
нерозривна єдність поета з Києвом
-
возвеличення засновників міста
-
усвідомлення визначального місця Києва в нашій історії
-
роль поета в розвитку духовності міста
-
безмежна вдячність рідному місту
-
У рідках з вірша М. Зерова «Київ-традиція» «так, перший світ осяв твої висоти» йдеться про
-
Ярослава Мудрого
-
Володимира Великого
-
князя Олега
-
княгиню Ольгу
-
апостола Андрія
-
Тичина «вів у сонячні комуни»
-
ВАПЛІТЕ
-
«Аспанфут»
-
«Плуг»
-
«Гарт»
-
неокласиків
-
У рядках
. . . голосний і юний,
Животворив душею давній міт
І «Плуга» вів у сонячні комуни йдеться про
-
Павла Тичину
-
Володимира Сосюру
-
Максима Рильського
-
Миколу Зерова
-
Євгена Маланюка
-
Рядки
Тут бивсь норманн, і лядський Болеслав
Щербив меча об Золоті ворота,
Про тебе теревені плів Ляссота
І Левассер Бонплан байки складав написано
-
Павлом Тичиною
-
Василем Стусом
-
Ліною Костенко
-
Миколою Зеровим
-
Євгеном Маланюком