Презентація "Павло Тичина"

Провідна роль поезії у 20-ті роки. Презентація(реферати, виступи) учнів, коментарі вчителя. План М. Семенко і його функціональна поезія. В. Сосюра – співець кохання. Поети-неокласики. Філософська місткість поезій Є. Плужника

Зміни в поезії першої половини ХХ ст. {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Футуристи Докорінне оновлення віршувальної техніки: експерименти із поетичним звукописом та синтаксисом, розрив зв’язків із класикою, втрата художнього чуття міри. Конструктивісти («динамісти-спіралісти»)Зв’язок мистецтва з індустріальною добою, вимога писати лише верлібри. Кордоцентристи Пристрасне переживання реалій, любовні осяяння, глибина сердечної пристрасті; чистота і магія слова, метафоротворення. Неокласики «Аристократизм духу»: тяжіння до гармонії між розумом і почуттям, шляхетна культура художнього мислення

Павло Тичина 1891 - 1967

Музична ріка - найкраща характеристика для творчості нашого П. Тичини М. Рильський. «Ніби щойно прокинувшись, він (П. Тичина) відкрив очі на світ і основне начало всесвіту побачив у ритмічному русі, гармонійному звукові, музиці. Цей ритм всесвіту і є «сонячними кларнетами». О. Білецький 

Основні віхи життя і творчості Павла Тичини {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} Дата Події 23 січня 1891 У с. Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (нині Бобровицького району Чернігівської області) народився майбутній поет (27 січня його охрестили – помилково ця дата вважалася днем народження).1897 – 1913 Навчання в земській початковій школі с. Піски, в Чернігівському духовному училищі (співає в архієрейському хорі при Троїцькому монастирі, пише вірші), в Чернігівській духовній семінарії, одночасно бере уроки малювання (відвідує літературні «суботи» у Коцюбинського).

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}1912 У журналі «Літературно-науковий вісник» надруковано вірш «Ви знаєте, як липа шелестить».1913—1917 Навчається на економічному факультеті Київського комерційного інституту, але не закінчує його, працює редактором відділу оголошень газети «Рада» і технічним секретарем редакції журналу «Світло»,, помічником хормейстера у театрі Миколи Садовського1917-1922 Працює завідувачем відділу хроніки газети «Нова Рада» , відділу поезії журналу «Літературно-науковий вісник», головою української секції Всеукраїнського видавництва , завідувачем літературної частини Першого державного драматичного театру УРСР; виходить перша збірка поезій «Соняшні кларнети (1918), «Замість сонетів і октав» (1920).

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} 1923-1927  Переїздить до Харкова, тодішньої столиці, входить до літературної організації «Гарт», а згодом — до ВАПЛІТЕ. 1936-1939, 1941-1943 Директор Інституту літератури АН УРСР1943-1948 Міністр освіти УРСР, неодноразово депутат Верховної Ради.1953-1959 Голова Верховної Ради УРСР1962 Академік, лауреат Шевченківської премії, Герой соціалістичної праці, кавалер багатьох орденів.16 вересня 1967 П. Тичина помер, похований на Байковому цвинтарі.

Павло Тичина. 1901р

Мати поета

Павло Тичина. Автопортрет. Примітка автора: «27. V.[19]22. Дуже старий вийшов»

Натюрморт. Ірпінь [1930]

Малюнок П. Тичини. Дача артистів. Святошин, VIII-22.

Кладовище. Малюнок Павла Тичини. Внизу рукою поета: «с. Піски. Могила матері. Коло каплички могила батькова»

Павло Тичина з першою вчителькою Серафимою Марчевською. 1930р

Павло Григорович чудово грав на кларнеті, та й у словах вловлював особливе, музичне звучання. Можливо, тому так легко давалося йому вивчення іноземних мов (він вільно володів п'ятнадцятьма). Павло Тичина з кларнетом, 1940-ві роки.

Інтер'єр вітальніБіля старовинного годинника, який вже півстоліття урочисто-мелодійно відбиває години, бачимо малюнки Павла Григоровича, в книжковій шафі - 86 томів енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона, передплатні видання.

Інтер'єр кабінету. На стіні картини О. Шовкуменка, М. Дерегуса, О. Кульчицької, В. Касіяна, В. Заболотного, котрі часто відвідували цю затишну господу.

Рояль, на якому майстерно грав Тичина і навколо якого збиралися друзі – композитори Г. Верьовка, Ю. Мейтус, Е. Скрипчинська, В. Косенко, М. Вериківський, співаки І. Паторжинський, І. Козловський, З. Гайдай.

Павло Тичина. Фото кінця 1940-х років

Олесь Гончар і Павло Тичина

Пам’ятник Павлові Тичині у с. Піски.

Надгробок Павла Тичини на Байковому цвинтарі в Києві (граніт; скульптор В. 3. Бородай, архітектор А. Ф. Ігнащенко; встановлений в 1970 році

Дати характеристику творчості та світогляду молодого П. Тичини за опорною схемою. Входив у життя з широко розплющеними очима. Прагнув зрозуміти світ, вірив у його гармонію. Музика і художник – він яскраво відтворив звукову і кольорову гаму світу. Заглиблений корінням у народну поезію. Зумів сказати нове неповторне слово. Гостро відчував народний біль, страждав і переживав разом з народом. Революцію сприймав як все очищаючу грозу, яка оновить світ і не проллє людської крові. Зіткнення з дійсністю викликало палкий протест, але сподівався, що гасла стануть життям.  Т И Ч И Н Амолодий

«Пам’яті тридцяти» Вірш є ліричним відтворенням трагізму національно-визвольних змагань українців. Для автора важливо, щоб пам'ять про цю трагедію залишилася в суспільній свідомості, щоб ця жертва українських юнаків ніколи не була забута.

29 січня розгорнувся бій. Для юних патріотів він був фатальним.«Набоїв ставало щораз менше. Багатьом бійцям рушниці від перегріття затялись і перестали стріляти. Вони, як і менш досвідчені стрільці, віддавали свої набої кращим, а самі вдягали на рушницю багнет, як єдину останню зброю… Майже всі, кого взяли до полону, були по – звірячому покалічені під час розстрілу…"(із спогадів Л. Лукасевича).

Так прийшла в Україну радянська влада. Більшовицькі війська невдовзі залишили Київ. А 19 березня тіла полеглих привезли до міста і поховали на Аскольдовій могилі.. «Стримайте свої сльози, які котяться, - говорив над могилою М. Грушевський. – Ці юнаки поклали свої голови за визволення своєї Вітчизни, і вітчизна збереже про них вдячну пам'ять на віки вічні». Тоді й був написаний вірш «Пам’яті тридцяти». Для поета тридцять юнаків – мученики, святі.

Автор кількома штрихами окреслює краєвид, який уже не побачать ті, хто понад усе любив «свій коханий край». Метафоричний гіперболізований образ пролитої крові у віршах 1918 – 1919 рр. наростає до безмежних масштабів. Вірш «Пам’яті тридцяти» ніби наголошує, що “по кривавій дорозі нам іти у світ”.

Модернізм. Це узагальнене найменування неореалістичних літературно-мистецьких стилів. Ознаки: орієнтація на красу, основу мистецтва, піднесення творчої інтуїції. Модернізм – чи не найголовніша риса мистецтва ХХ ст.. Мистецьке письмо в Україні набрало форм символістського, імпресіоністичного, неоромантичного стилів, течій неокласики, футуризму, авангардизму.

Модернізм – чи не найголовніша риса мистецтва ХХ ст. мистецьке письмо в Україні набрало форм символістського, імпресіоністичного, неоромантичного стилів, течій неокласики, футуризму, авангардизму. Мистецька інтуїція та ірраціональні елементи мислення у поетів-символістів сформувалися у натяки, недомовленості, символи, виражалися також у мелодиці та колористиці творів. Досить яскраво проявилася символістська естетика в поезії молодого П. Тичини.

Завдання З’ясуйте, у чому виявляється суперечливість творчого шляху П. Тичини і в чому полягає трагедія його життя. Поміркуйте, чому В. Стус назвав П. Тичину «Феномен доби, або Сходження на Голгофу слави». Розкрийте символічний образ Голгофи у контексті назви.

Збірка «Сонячні кларнети» Збірка «Сонячні кларнети», до якої Тичина включив 44 найкращих своїх творів, поєднаних між собою змістом і стилем, стала епохальною книжкою поезій, про яку заговорила вся літературна Європа.

Назва збірки — це поетичне вираження авторського розуміння гармонії всесвіту в якій він дав своєрідну українську версію символізму, створив власний поетичний стиль, який отримав власну назву— «кларнетизм». Кларнет — духовий інструмент. Назва його походить від латинського слова clavus, що означає ясний. Так названо інструмент за його звук — чистий, ясний, бадьорий. Сонячні кларнети — музика сонця, а сонце — джерело всього живого, символ життя, радості, розквіту, щастя. Винесений у заголовок книжки цей незвичайний образ-символ якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини.

Тематичні групи збірки{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}І група. Пейзажна і любовна лірика (музичні, граційні, живописні вірші). . Поезії вражають красою образів і глибинним розумінням законів природи – це «світла нота» збірки.«Гаї шумлять», «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків», «Подивилась ясно», «О люба Інно...», «Арфами, арфами...», «Ви знаєте, як липа шелестить»ІІгрупа. Вірші про народне горе, принесене Першою світовою війною (у них відчувається справжній трагізм). Поет майстерно передає найтонші настрої і почуття – це «скорботні ноти» збірки.«Хтось гладив ниви...», «Іще пташки...»ІІІ група. Україна і революція (поет з позицій власного розуміння добра і зла, справедливості і народної моралі осмислює, що несе революція рідному народові) – це також «скорботні ноти» збірки.«Одчиняйте двері...», «По блакитному степу», «Скорбна мати» та інші

Особливість мови поезії П. Тичини{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Внутрішній світ Зустріч із зовнішнім, реальним світом. Поширення драматизму Слова позначають рух, настрій, музичний тон і барвозвук. Порушення гармонії; космічний мелодійний гомін набуває драматизму. Драматизм переходить у розпач від придушення української революції, усвідомлення власної слабкості, неможливості щось змінити

Поетична сила «Сонячних кларнетів» вразить усіх тодішніх знавців художнього слова. Сонячні кларнети – образ збірки – покликані опоетизувати цю гармонію і наголосити на здатності мистецтва її осягати й утверджувати. Музика космосу, музика зірок, музика небесних сфер – ці поняття назавжди пов’яжуться із «Сонячними кларнетами» П. Тичини. Багато дослідників відзначають музичність "Сонячних кларнетів“ як найхарактернішу особливість цієї збірки. Для найменування такої «сонячнокларнетної» літератури М. Хвильовий винайшов слово «вітаїзм» (лат. життя).

Вітаїзм – філософське вчення про життя як прояв внутрішньої «життєвої сили», що підкоряє собі всі процеси в живих організмах. Це тлумачилося М. Хвильовим як нова філософія життя. Естетика вітаїзму стверджувала життєвість української нації, незнищенність її духу, віру в те, що українське мистецтво прилучиться до найвищих естетичних цінностей.

«Арфами, арфами»Ця поезія – це гімн весні, порі року, коли все у природі відновлюється, пробуджується життя і набирається нової сили. Емоційний настрій поезії забезпечується світлою і ніжною гармонією барв та звуків у природі, описуваній автором, насиченістю поезії музичними пісенними образами, алегоричними художніми деталями, специфічною ритмікою. Твір написаний у 1914 р. під впливом вірша М. Вороного «Блакитна панна».

Порівняти поезії, визначити спільне і відмінне.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}«Арфами, арфами»«Блакитна панна» Весна. Мелодія весни: «Золотими, голосними обізвалися гаї самодзвонними». Зовнішній опис весни: «лине вся в прозорих шатах, у серпанках і блаватах»

Кольори у поезіїї поєднуються, виграють різними відтінками, допомагаючи відтворювати складний спектр почуттів юної закоханої душі. Тичинина весна нагадує дівчину Весну, змальовану художником ранньої епохи Відродження Сандро Боттічеллі.

Твір “Арфами, арфами…” - це одна з класичних поезій, в якій слово і музика набули органічного зв’язку . Кожна строфа складається з двох частин, перша оновлюється, друга – повторюється, але з різними варіантами. 1 строфа – це зорова панорами весняної природи, це гаї, мов арфи. 2 – погляд у небесний простір, що сповнений ніжнотонними хмаринками. 3 – читач на землі, серед весняних струмків, оповитий співом жайворонків. Це досить широкий пейзажний простір.

Пробудження. Закоханість. Сподівання. Почуття. Неспокій. Молодість. Радість. Ніжність. Весна « Ґронування». Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «весна». Створіть «асоціативне ґроно».

Передати в кольорі портрет закосиченої весни (доповнивши таблицю){5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} Колір Приклади спектр райдугисріблястий тонзолотистийблакитнийвогневий

Яким настроєм пройнятий вірш?Як сприймає ліричний герой пробудження природи? За допомогою яких художніх засобів автор досягає милозвучності, виразності,гармонійності твору?Які образотворчі засоби фольклору використані в творі?У музиці засобом милозвучності є вдало підібрані ноти, а в поезії?

Доведіть, що твір «Арфами, арфами» за звучанням близький до музичного , проаналізуйте ритміку вірша. {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Художні засоби. Приклади Асонанс. Алітерація. Звуконаслідування. Тавтологія. Анафора. Епіфора. Рима

Молодий,інтелігентний, талановитий юнак уважно вдивляється у Світ. Він відкриває його для себе , бачить і розуміє, що у Світі все взаємопов’язано, взаємообумовлено, бо законом його буття є гармонія, але при зіткненні зі Світом митець починає розуміти, що він далеко не досконалий. А молоде серце прагне добра, вірить у добро, творить його.

«О панно Інно…» Якось Павло Тичина прочитав у товаристві свій вірш «Арфами, арфами...» Усім він сподобався, тільки одна дівчина, на ймення Поля, сказала: А я знаю подібний у Вороного — «Блакитна панна». Павло також знав цей вірш... і зрозумів, що Поля хоче натякнути, ніби його, Тичинин, вірш неоригінальний чи навіть запозичений. Знітився, не знав, що відповісти... Втрутилась Інна — сестра Полі і сказала, що у Павла зовсім інша музика, зовсім не той настрій... його весна - це ровесниця, як Поля чи вона. Павло мовчки дивився на дівчат і думав про Полю. Гарна, миловидна, запальна... Він розумів, що вона йому дуже-дуже подобається. А от чи він їй? Він ще не знає, що буде далі... А далі буде так. Він із Полею стрічатиметься не раз. Покохає її щемно-безнадійно. Читатиме вірші, говоритиме про музику, але Поля чогось не договорюватиме. Цьому моменту М. Жук присвятив своє загадкове панно «Біле і чорне».

Михайло Жук «Біле і чорне»

Чому саме Тичина— чорний янгол? Чи помилився художник, який запросив такого ніжно-білого Тичину позувати для цього образу? Тичина ж ані іскри від того пекельного й демонічного не мав? А якщо мав?

Аналіз поезії І строфа{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Ліричний герой хоче розібратися в собі, за вікном сніг, пам'ять повертає його в минулезвертається подумки до панни Іннисестру я вашу так любив – дитинно, злотоцінноз’являється сумнівлюбив?спогади про минулецвіли лугидовірливо зізнається:, що любов згасає довгоквітне раз - ще й тлінно

ІІ строфа{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}любов не погасла, вона ще тліє, але не до сестри, а до панни Інния ваші очі пам’ятаю, як музику, як співта почуття без взаємності, він чужий для неїя вам чужий, я знаюце важко усвідомити, бо якийсь голос підказувавти рідну стрівзгадка про любов до сестри спричинила болючий спогад - любов до Інни, що спалахнула з новою силоюсестра чи ви?

Пояснити розуміння вами значення слова дитинно. Знайдіть називні речення у творі. Яку функцію вони виконують?Знайдіть новотвори у тексті. Проаналізуйте ритміку вірша…. Як поет досягає мелодійності мови?Повторити відомості про епітети, метафори, анафору, паралелізм. 

Запишіть приклади художніх засобів{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Назва Приклади Метафора Любові усміх квітне раз – ще й тлінно. Епітет Повтор Анафора Паралелізм Як ви розумієте і сприймаєте ці художні засоби? Які зорові, слухові й дотикові картини постають перед вами?Чи притаманні для молодого Тичини такі характерні поєднання?

Станіслав Тельнюк про вірш «О, панно Інно...» сказав:«Кожне слово — мов клавіш. Кожне слово — мов інший звук, інший настрій. Все йде на нюансах. Цнотливо. Чисто. Без жодного зайвого слова, яке здатне зіпсувати все враження. Вірш — мов кришталевий палац, де все просвічує навколо іде не треба ні барви, ні звука — все це замінює благородство граней чистого скла... Для таких поезій потрібен колосальний заряд почуттів. Такі поезії не пишуться щодня. Навіть Павлом Тичиною».

Вірш-мініатюра "Ви знаєте, як липа шелестить...“ Складається він з двох 6-рядкових строф, у яких перші рядки - запитання, а останні - ствердна відповідь. Така композиція поезії робить її стрункою, елегантною. Картина-елегія рідної природи, чуттєво сприйнятої поетом, намальована лаконічними засобами: короткі речення передають схвильований стан неспокійної душі героя.

Духовна спорідненість ліричного героя зі світом природи передається всією силою барв, мелодій, голосів рідної землі. Картини природи і людські почуття чергуються. Автор використовує риторичні запитання, риторичні окличні речення. Довести чи спростувати це твердження, використовуючи цитати з твору. Чи можна намалювати картину за цією поезією? Якими кольорами передали б ви красу місячної ночі?

Катерина Білокур. Квіти і берези увечері

Зорові і слухові образи поезії "Ви знаєте, як липа шелестить..." {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Приклад Зоровий образ. Слуховий образ. Ви знаєте, як липа шелестить? Образ дереваобраз тишіУ місячні весняні ночі Образи місяця, весни, ночіСтарі гаї

Переломним для поета став 1917 рік. Лютнева революція докорінно змінила образність тональність громадянської поезії митця. Молодий Тичина передчував драматичні події майбутнього кровопролиття, масштаби народної трагедії. Перші спроби осмислити її прозвучали у творах, що ввійшли до збірки «Сонячні кларнети». У них різко змінилася система тропів, поетика. Кларнетичний символізм поступився місцем системі символів, що відповідають глибині трагедії.

«Одчиняйте двері»«Найкращий вірш нашої поезії про українське відродження, про перші наші ясні сподівання й почуття національного щастя та дальші соціальні й політичні бурі, анархію, кров…», - А. Ніковський, перший рецензент збірки. Різко контрастують протиставлені у вірші «Одчиняйте двері» романтичні сподівання на мирний розвиток подій, що асоціювалися з найсвітлішим, і початок кровопролиття, відображений поетом символічно.

Дослідіть використання автором контрасту у поезії «Одчиняйте двері» і доповніть таблицю.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Одчиняйте двері – наречена йде. Одчинились двері – горобина ніч. Одчиняйте двері – голуба блакить. Одчинились двері – всі шляхи в кровіДослідити алегоричність твору

Визначте найголовнішу ознаку світлої поезії збірки «Сонячні кларнети». Поясніть, як ви розумієте слова композитора Я. Степового про вірш П. Тичини «Арфами, арфами»: «Самі слова – чиста музика». Чи погоджуєтеся ви зі словами М. Зерова про те, що Тичина «уже в «Сонячних кларнетах» відкрив усі свої козирі»? Свою відповідь аргументуйте. У чому ж особливості творчої манери, поетичного новаторства Павла Тичини? Довести, що «Сонячні кларнети» – це промовистий зразок раннього модернізму.

Літературний диктант1 Тичину, вперше почувши його поезію, справжнім поетом назвав…2 Перша друкована збірка поета…3 Течія модернізму, з якою пов’язують ранню творчість П. Тичини ….4 Найхарактернішою ознакою авторсь - кого стилю раннього Тичини є … образи5 Важливе місце в ранній творчості Тичини відіграє символіка …6 Найбільш яскравим пантеїстичним символом у поезіях Тичини є символ …  

7 Збірка «Сонячні кларнети» найбільше споріднена з таким видом мистецтва як…8 Найхарактернішою ознакою авторського стилю Тичини є9 Образ весни «запашної, квітами-перлами закосичена» містить поезія …10 В основу поезії «Пам’яті тридцяти» лягли події під…11 Спогад про двох сестер ліг в основу поезії …12 У поезії «Одчиняйте двері» широко використаний художній засіб…

Відповіді1 М. Коцюбинський2 «Сонячні кларнети»3 Символізм4 Звукові 5 Кольорів6 Сонячних кларнетів7 Музика 8 Алітерація та асонанси9 «Арфами, арфами»10 Крутами11 «О панно Інно»12 Контраст