Теза "ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ЗАСОБАМИ РОБОТИ З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ"

Мажар А.В.

ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ЗАСОБАМИ РОБОТИ З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

Сучасна молодь існує в інформаційному середовищі, не дивно що вони з раннього віку вже вміють користуватися сучасними комунікаційними технологіями та мережею інтернет. Тим часом критичне мислення може стати засобом визначення корисної та шкідливої інформації, що в умовах російської агресії стає необхідністю для формування майбутніх поколінь українців. З цих причин дослідження методів розвитку критичного мислення на уроках історії України є критично важливим.

На проблему розвитку критичного мислення свою увагу звертали українські дослідники, зокрема Л. Завгородня [1], О. Пометун [4,5], С. Шефрук [6] та інші.

Вже давно медіа не тільки інформує людину,  але й перетворилося на повноцінний інструмент впливу на суспільство. Починаючи з 2014 р., пропаганда РФ активно розповсюджує під виглядом достовірної інформації неправдиві відомості, а найбільше дана ситуація загрожує дітям чий світогляд тільки формується [1, с. 969]. Найефективнішим способом боротьби з дезінформацією стає критичне мислення, яке можна розвивати, зокрема на уроках історії України.

Під критичним мисленням розуміється ретельне обмірковування різних способів розв'язання проблеми, приймання добре продуманих рішень та готовність брати на себе відповідальність за їхні наслідки [6].

Шкільний підручник є основним навчальним інструментом вчителя, який може стати основою для розвитку в учнів такої важливої навички як критичне мислення. Для цього педагогу необхідно наприклад: дібрати в підручнику історичні факти чи документальні джерела з метою відображення різних поглядів на певну історичну подію [5, с. 331].

Особливе значення в сучасній педагогіці має займати робота з історичними візуальними джерелами, зокрема які розміщенні в підручнику. Важливо щоб педагоги враховували вікові особливості своїх учнів: в 5-6х класах школярі мають описувати джерела, а вже у 8-9х класах повинні класифікувати інформацію. Однією з проблем в сучасних українських підручниках залишається тенденція до зменшення кількості ілюстрацій з кожним наступним роком навчання, що обмежує використання підручника як джерела візуальної інформації [4, c. 246-247].

При роботі з історичними джерелами на уроці необхідно дотримуватися певних правил. Історичні джерела мають бути у достатній кількості, невеликого розміру, складності відповідної до віку. Також важливо пам’ятати що не ознайомлення з історичними джерелами формує критичне мислення, а виконання завдань які активізують пізнавальну активність учнів, тому завдання мають бути конкретизованими та перевіряти лише набуті учнями знання та вміння [3, с. 246].

Також важливо не обмежуватися історичними джерелами розміщеними у підручниках, тому необхідно використовувати додаткові джерела інформації,  зокрема хрестоматії [2]. Наприклад під час вивчення у 8 класі теми «Козацькі повстання 20―30-х рр. ХVІІ ст.: причини, перебіг і наслідки», доцільно використати документальне свідчення «Уривок з щоденника польського шляхтича Ф. Обуховича про зруйнування козаками під керівництвом гетьмана Івана Сулими фортеці Кодак (1635 р.)» [2, с. 196], адже воно демонструє погляд протилежної сторони на важливу історичну подію.

В 9 класі під час вивчення надзвичайно важливої теми з історії України «Ліквідація кріпацтва та реформи 1860-1870-х рр.» ефективним буде опрацювання документу «Витяг із «Положення про селян, що вийшли з кріпосної залежності» (1861 р., лютого 19)» [2, с. 408]. Після опрацювання інформації при доборі запитань необхідно враховувати щоб вони були спрямовані на розвиток в здобувачів освіти критичного мислення. Досягнути поставленої мети можна завдяки спрямуванню учнів на дослідження неоднозначності реформи.

Таким чином формування критичного мислення в здобувачів освіти на уроках історії України за допомогою історичних джерел є стратегічною необхідністю викликаною потребами часу. Доцільно використовувати візуальні та текстові джерела розміщені у хрестоматіях чи підручниках. Наявність критичного мислення перетворює середньостатистичного споживача інформації на досвідченого практика який аналізує отриману інформацію.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Завгородня Л., Бардадим О., Шапошник А. Роль медіаграмотності у сучасній освіті: перспективи та виклики. Вісник науки та освіти. 2024. № 4(22). С. 965–977. URL: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2024-4(22)-965-977 (дата звернення: 18.03.2026).
2. Історія України: хрестоматія / упоряд. В. М. Литвин; відп. ред. В. А. Смолій; НАН України, Ін-т історії України. Київ: Наукова думка, 2013. 1056 с.
3. Мороз І. Історичні джерела в шкільному підручнику історії: критерії відбору та прийоми роботи. Проблеми сучасного підручника: навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в умовах воєнного часу та повоєнного відновлення, м. Київ. Київ, 2023. С. 244–246. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/738375/1/Мороз%20І.%20PSP_tezy_2023-1-245-247.pdf (дата звернення: 19.03.2026).
4. Пометун О., Гупан Н. Візуальні джерела у підручнику з історії як засіб розвитку критичного мислення учнів. Проблеми сучасного підручника. 2020. № 24. С. 241–255. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psp_2020_24_24 (дата звернення: 18.03.2026).
5. Пометун О., Гупан Н. Розвиток критичного мислення учнів засобами шкільного підручника історії. Проблеми сучасного підручника. 2018. № 20. С. 327–338. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psp_2018_20_32 (дата звернення: 16.03.2026).
6. Шифрук С. Шлях до успіху через формування критичного мислення на уроках історії. Педагогічна Житомирщина. 2023. Т. 30, № 2. URL: https://imso.zippo.net.ua/wp-content/uploads/2023/06/5.-Шифрук-.pdf (дата звернення: 17.03.2026).