ТЕЗИ. СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД

ТЕЗИ

СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД

  Останнім часом відбувається багато різних форумів, дискусійних заходів, на яких українські інтелектуали гаряче обговорюють необхідність кардинальних змін в освіті. На цю тему друкується багато статей, проголошуються палкі промови. Усі погоджуються з тим, що цільовий вектор сучасної школи – “це формування сучасної людини з інноваційним типом мислення, інноваційною культурою та здатністю до інноваційної діяльності” (цитата з виступу В.Кременя на відкритті сьомого Міжнародного форуму “Інноватика в сучасній освіті”). Усі розуміють – якщо школа не зможе вирушити уперед, то на нас очікує повна стагнація в усіх сферах суспільного розвитку (по суті – це шлях у нікуди).

               Ми стоїмо на порозі інформаційної цивілізації, де наукові знання та інформація загалом подвоюються і потроюються фактично щороку. Це означає, що людина і суспільство щорічно мають справу з новими знаннями і виробничими технологіями, інструментами і матеріалами, новими вимогами до якості виробничої діяльності .  Школа, яку ми тепер маємо, це школа середини минулого століття,   нині ж  ситуація у світі кардинально змінилася. Лідирують країни, які обрали інноваційний шлях розвитку, заснований на сучасних економічних знаннях. Революція в освіті відбувається у двох напрямах: використання потенційних можливостей людського розуму й інформатизація освітнього процесу. Так  сільська школа в естонському селі Аясме, на перший погляд, нічим не відрізняється від більшості українських: сіра штукатурка, яка місцями відпадає, фарбована дерев'яна підлога, прості класи без пластикових вікон. От тільки у кожному з них – проектори, інтерактивні дошки та планшети для школярів, на стінах видніються роздруковані QR-коди. Просканувавши їх, учні заходять на сайт із завданнями на урок, чи навпаки – показують виконану роботу. Особливістю   системи  освіти в  Фінляндії є те, що діти  ходять босоніж по класу, голосно сміються, звертаються до вчителя "ти" та не знають про оцінки одне одного. Головний принцип їхньої освіти - навчання має бути задоволенням, грою, а вчитель має бути якомога ближчим до дітей. На уроці працюють парами або у групах, адже  навчатися має бути  у безперервній дискусії.  

           В Естонії  у навчальних закладах  комп'ютеризація – повсюди. У  2014 році цифрові навички школярів введені навіть до переліку компетенцій, яке їхнє  Міністерство освіти і науки вимагає від школярів.  За даними  ще на 2012 рік, у рейтингах міжнародного оцінювання школярів PISA  Естонія займає найвищі місця з-поміж європейських країн, перегнавши Фінляндію по математиці й  опинившись на шостій сходинці серед країн світу за знаннями школярів з  природничих наук. Більше того, маленькі сільські школи, як в Аясме, у рейтингу PISA показують такі ж високі результати, як і школи в найбільших містах Естонії – Тарту та Таллінні.

             Яким чином їм це вдалось?   Після розвалу Радянського Союзу в країні не було ані потрібних  підручників, ані грошей на освіту, ані розуміння того, як вчити дітей.  Тоді уряд прийняв радикальне  рішення: дати навчальним закладам більше свободи і максимально децентралізувати управління школами – всі повноваження по керуванню середньо-освітніми закладами переходили місцевим громадам. Тому  успіх фінської освіти розглядався  в рамках  реалізації міжнародного проекту «Кращі світові освітні практики», що проводився згідно з Конвенцією «Нової української школи».

              Провідні цілі та завдання реформування освітньої системи України, пріоритетні напрями й основні способи радикальних перетворень в управлінні системою освіти визначені нормативно-правовою базою, що  підтверджує об'єктивну необхідність цілеспрямованої зміни системи управління освітою, зокрема загальною середньою. На разі особливо актуальною є  потреба в інноваційному управлінні навчальним закладом.  

Тому вкрай необхідно виробити універсальний алгоритм адаптації до даної ситуації. Таким алгоритмом повинно стати модернізоване управління.        Складність, багатоаспектність і взаємозалежність управлінських проблем у період розбудови школи потребують нових ідей і підходів, що розвивають перспективи пошуку оптимальних інновацій управлінської діяльності.

              Необхідна нова парадигма організації шкільної освіти. І її контури уже розроблені вітчизняними фахівцями. Українській   освіті немає потреби усе розпочинати з нуля, достатньо взяти уже цілком сформовану теорію, експериментально напрацьований та багаторазово апробований технологічний інструментарій і запровадити це у практику шкільної життєдіяльності. 

            Настав час змінити школу «із середини».  Фактично, сьогодні наявне усе необхідне для того, щоб нова система освіти запрацювала  шляхом:

1. Оновлення змісту навчальних програм середньої школи – розвантаження програм, компетентісний підхід, забезпечення відповідними навчальними матеріалами. Тож розвантаження навчального процесу початкової школи – це перший крок, в рамках НУШ, що є фундаментом реформи всієї середньої освіти.
2. Професійний розвиток учителя – автономія і мотивація для підвищення кваліфікації.
3. Дерегуляцію  та де бюрократизацію  управління системою освіти – зменшення звітності.
4. Перебудову навчального процесу і позаурочної, виховної роботи в пізнавально-творчий процес. Уроки   мають перестати бути самоціллю. Вони мають стати ефективним засобом оволодіння учнівством ключовими компетенціями сучасності і майбутнього, зокрема, базовою грамотністю, вмінням вирішувати складні завдання, розвитком особистісних якостей. Ефективним у сучасній освіті є використання нових альтернативних освітніх практик: ділових і навчальних ігор, табірних зборів,   проектної роботи, зустрічей із цікавими людьми.
5. Впровадження принципу  децентралізації управління освітнього простору, як   ключового  механізму  забезпечення якості освіти, що передбачає передачу значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування.
6. Застосування здоров’язберігаючих технологій : «здорова дитина, мотивована на успішне навчання».

         Новий зміст освіти, заснований на інтеграції та формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації у суспільстві; педагогіка, що ґрунтується на партнерстві; орієнтація на потреби учня в освітньому процесі – ключові питання Нової української школи, яка має  трансформувати  освітню систему в освіту, яка змінить світ вчителів, батьків, учнів. Позбавитись від сучасних критеріїв  освіти – це обсяг знань та бали, від купи паперових звітів та позакласних заходів, насичених  навчальних програм  та примусового навчання.

      Критеріями освіти ХХІ століття  є людина, яка самостійно мислить, діє критично, аналізує логічно, досліджує креативно,  вміє приймати рішення, робити вибір. Навчально-виховний процес має перетворитися на пізнавально-творчий, вчитель  стати наставником, тьютором ( куратором)  самоосвіти учня. Традиційні уроки трансформуватися у творчі пізнавальні майстерні,  лабораторії, квести, а домашні завдання -  в механізм пізнання. Школа має активніше залучати сім’ю учнів   до побудови освітньої траєкторії дитини, адже сімейний контекст може швидше розкривати таланти, нахили та бажання вихованців. 

         «Нова школа повинна зробити людину успішною»,  - зазначає Лілія Гриневич.  Та дорогу здолає тільки той, хто йде. Доречно завжди пам’ятати про те, що школа формує майбутнє суспільство.  Тож побажаю нам усім, небайдужим до долі освіти, успіхів і натхнення на інноваційному шляху розбудови педагогіки нового тисячоліття!

Література

1. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017
2. Концепція Нової української школи, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р
3. Маркіян С.В. Інновації як фактор розвитку освіти: УІ Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція. – Харків, 2006
4. Закон України «Про освіту» 5 вересня 2017 р
5. Свободнова Н. Інноваційне управління навчальним закладом. Інтернет-ресурс
6. Мурашов О. «Другая школа»
7. Матеріали  2-го міжнародного Інтернет-марафону  «Досвід успішних реформ естонської та фінської освіти» ВГ «Основа»