Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Навчально-науковий інститут педагогіки

Кафедра педагогіки

 

 

Доктор педагогічних наук, професор,

завідуюча кафедрою педагогіки Антонова О. Є.

 

Рекомендовано до захисту

Протокол № 16 засідання кафедри

від 22 травня 2013 року

 

ТЕМА РОБОТИ

« ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ ( ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ) В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ »

Випускна кваліфікаційна робота магістра

 

 

                        Студентки 61 групи

                                                                          заочної форми навчання

                                                                          Решетник Людмили Григорівни

 

                                                                                      Науковий керівник:

                 кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри педагогіки

Копетчук Валентина Анатоліївна

 

 

 

Оцінка захисту роботи__________________

 

 

 

Житомир 2013

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..3

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ………………………………………………………………………….9

1.1 ІКТ у школі як наукова проблема……………………………………....9

1.1.1  Пропедевтика  вивчення  інформатики  та  можливості

застосування ІКТ в початкових класах…………………………………....15

1.1.2  Інформаційно-комунікаційні  технології  на  допомогу  класному

керівникові. ……………………………………………………………...….32

Висновки до Розділу 1……………………………...……………………..…..38

 

РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ…………………..42

     2.1 Санітарно-гігієнічні вимоги до застосування ІКТ…….........................42

     2.2 Психологічні умови ефективного діалогу дитини молодшого шкільного віку з комп’ютером……………………………………………………………..52

     2.3 Організаційні, дидактичні, матеріально-технічні умови застосування ІКТ у початковій школі ……………………………….………….………………....61

 

Висновки до  Розділу 2………………………………………………………..74

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ ЗАСОБАМИ ІКТ……………………………………………...76

3.1 Етапи дослідження експериментальної роботи………………………….76

3.2 Респонденти………………………………………………………………...79

3.3 Програма спецкурсу ……………………………………………………… 81

3.4 Результати вхідного і вихідного діагностування…………………………84

3.5 Аналіз результатів експериментальної роботи…………………………... 85

3.6 Зразки діяльності вчителів…………………………………………………88

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  і  доцільність  дослідження. 

Метою  сучасної  освіти  є подальший  розвиток  і  вдосконалення  педагогічної  системи  на  основі створення  умов  для  формування  професійно-компетентної,  соціально активної,  творчої  особистості  педагога.  Безперервно  збільшується  й змінюється  зміст  і  обсяг  знань,  умінь  та  навичок,  якими  мають  володіти сучасні  фахівці.  В  усіх  сферах  освіти  здійснюється  пошук  способів інформатизації і  швидкої модернізації системи підготовки, підвищення якості навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) як інструмента людської діяльності й принципово нового засобу навчання. Це привело  до  розробки  нових  методів  і  форм  організації  навчання.

Реалізація  сучасної  освітньої значною  мірою  залежить  від учителя  початкової  школи.  Сьогодні  учитель  перестав  бути  основним джерелом  знань  для  учнів,  які отримують  значний  обсяг  інформації  в інформаційно-комунікаційному  середовищі,  створеному  телебаченням, відеофільмами,  комп’ютерними  програмами  й  іграми, мережею Інтернет, різноманітною  навчальною  й  науково-популярною  літературою  тощо.  Це вимагає  від  сучасної  вищої  професійної  освіти  підготовки  спеціалістів, здатних  орієнтуватися  у  численних  змінних  потоках  інформації,  критично ставитись до неї, мати змогу створювати, обробляти та передавати необхідну інформацію,  постійно  самовдосконалюватись  в  особистісному  та професійному  плані  до  вимог  розвитку  суспільства.  Розв’язанням  даної проблеми  є  професійна  підготовка  майбутнього  вчителя  в  інформаційно-комунікаційному  педагогічному  середовищі,  формування  інформатичних компетентностей.

Сучасне  суспільство  характеризується  глобальним  процесом інформатизації, стрімким переходом на новий етап розвитку –  інформаційного суспільства в Україні визначено забезпечення комп’ютерної та  інформаційної  грамотності  населення,  насамперед  шляхом  створення системи  освіти,  орієнтованої  на  використання  новітніх  інформаційно-комунікаційних  технологій  (ІКТ)  у  формуванні  всебічно  розвиненої особистості. 

Еволюція  сучасної  освіти,  інформатизація  навчання,  масова комп’ютеризація  закладів  освіти,  постійна  модернізація  комп’ютерної техніки,  розвиток  комп’ютерних  мереж,  розширення  персональної комп’ютеризації  суспільства,  збільшення  обсягу  програмних  продуктів, розрахованих на застосування в навчальному процесі – умови, які створюють нове  інформаційно-комунікаційне педагогічне  середовище.

Актуальність  теми  дослідження  зумовлена  необхідністю  вдосконалення підготовки  майбутніх  вчителів  початкових класів  до використання ІКТ у майбутній професійній діяльності.

Мета дослідження: визначити,  науково  обґрунтувати і експериментально перевірити  педагогічні  умови  використання  ІКТ у педагогічній діяльності вчителя початкових класів.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати значення ІКТ в роботі вчителя початкової школи.
2. Проаналізувати стан проблеми (готовність вчителів до використання ІКТ в навчально-виховній діяльності)
3. Теоретично обґрунтувати та розробити спецкурс для вчителів, які працюють з дітьми в початкових класах.
4. Підготувати ППЗ (Педагогічні програмні засоби) для використання на уроках в початкових класах, розробити дидактичні рекомендації «Застосування ППЗ на уроках у початковій школі»

Гіпотеза  дослідження  полягає  у  тому,  що  використання ІКТ сприятиме поліпшенню навчального процесу і засвоєнню знань учнями початкової ланки за таких умов: 

•                 Вчитель оволодіє  вмінням  використовувати  програмне забезпечення  для підготовки  та  проведення  уроку,  виховних  заходів  у початковій  школі;

Розвиватиме :

• вміння  складати  електронні  тести  успішності,
• оформлення  засобами  ІКТ  документації  класного  керівника;
• навички  опрацювання  інформації  будь-якого  формату;
• навички  відбору  та  створення  прикладного  програмного  забезпечення навчального  характеру;
• використання мультимедійних  технологій;
• здійснення  пошуку  та  відбору  інформації  в глобальній  мережі  Інтернет;
•  вміння  активно  працювати  в  інформаційно-комунікаційному педагогічному середовищі.

Об’єкт  дослідження:  Навчально-виховний процес працівників початкової школи.

Предмет  дослідження:  педагогічні  умови  застосування ІКТ  у  навчальному процесі  початкової школи.

Для досягнення визначеної в роботі мети і розв’язання поставлених

завдань  використовувався  комплекс  методів  дослідження:  теоретичних  –

аналіз  психологічної,  педагогічної,  навчально-методичної літератури  з  проблем  дослідження,  синтез  і  узагальнення,  порівняння  й моделювання, опрацювання досвіду роботи науковців та викладачів ПВНЗ з метою  вибору  напряму  дослідження:  визначення  поняттєвого  апарату активізації навчальної діяльності, побудови теоретичної моделі; емпіричних – спостереження,  тестування  й  аналіз  педагогічних  явищ  і  процесів, опитування,  анкетування,  колективні  та  індивідуальні  бесіди  з  метою виявлення основних  суперечностей  та  недоліків  у  змісті,  методах і  формах навчального  процесу,  вибору  системи комп’ютерних дидактичних ігор,  яка сприяє  активізації  навчальної  діяльності  вчителів початкових класів;  методи  експертної  оцінки педагогічних  програмних  засобів  з  ігровою  компонентою  та  узагальнення результатів анкетування вчителів з метою виявлення готовності до  впровадження  ІКТ  у  викладанні  предметів  початкової ланки;  вивчення  передового  досвіду  організації навчальної  роботи  для  виявлення  розуміння  вчителями  інформаційних засобів  навчання;  констатувальний  і  формувальний  етапи  педагогічного дослідження, у процесі якого перевірялась висунута гіпотеза дослідження; методи  статистики  для  оцінювання  ефективності  системи педагогічних  умов  використання  комп’ютерних  дидактичних  ігор  у навчально-виховному процесі вчителів початкових класів та методи комп’ютерного статистичного опрацювання  одержаних  результатів  для  встановлення  достовірності зроблених висновків.

 Структура дослідження:

Організація  та  етапи  дослідження.  Дослідження  проводилось

упродовж листопада 2012 року по 8 травня  2013 року і складалося із чотирьох взаємопов’язаних етапів. 

На  першому  етапі  (листопад 2012 року)  здійснювався аналіз  психологічної, педагогічної,  методичної  літератури,  вивчалась  методики  викладання предметів початкової ланки,  інформатики  у  педагогічних  вищих  навчальних  закладах.

 Уточнювалися  вихідні  теоретичні  положення,  об’єкт,  предмет,  мета  та завдання  дослідження,  програма  та  методика  дослідження.  Основна  увага зосереджувалась  на  вивченні  теоретичних  і  прикладних  досліджень  з

проблеми  ігрового  навчання,  вивчення  досвіду  застосування  дидактичних

комп’ютерних  ігор  у  діяльності вчителів початкових класів.  Виділено  критерії  та  рівні сформованості  комп’ютерної  грамотності  вчителів,  проведено констатувальний етап експерименту.

На другому етапі (грудень 2012 року.) обґрунтовувалися педагогічні умови застосування  ІКТ,  розроблялась  система анкет для визначення рівня усвідомленості вчителів про поняття ІКТ  та ефективність використання ІКТ на у навчально-виховній діяльності, розроблялась система  методичної  роботи  щодо  їх конструювання  та  використання  у  діяльності вчителів початкової ланки;  обґрунтовувалась тематика, зміст, структура дослідження,  проведено формувальний етап експерименту. 

На  третьому  етапі  (грудень 2012 року-травень2013 року.) Проведення курсу лекцій і практичних занять по використанню ІКТ для вчителів початкової ланки у їх навчально-виховній діяльності, який складався з 20 занять. В досліджені вивчались програми Текстовий редактор Microsoft Word 2007 (2 лекцій, 6 практичних заняття)  програма для створення презентації Microsoft Power Point 2007 (4 лекції, 4 практичних)  , а також курс «Використання інтернет-технологій та електронна пошта» (4 занять)

На четвертому етапі  Здійснювалась  експериментальна перевірка  визначених  педагогічних  умов  застосування  ІКТ  у  діяльності вчителів початкових класів. Розроблялися методичні рекомендації щодо використання ІКТ  у  навчально-виховній роботі  та  їх  апробація.  Здійснювався  аналіз

експериментального дослідження, узагальнення його матеріалів, оброблялися

експериментальні дані, формулювалися загальні висновки.  

Експериментальна  база  дослідження.  Дипломне  дослідження

проводилося у Новоозерянському навчально-виховному комплексі, Олевського району,  Житомирської області.  До експериментальної роботи було залучено 9 вчителів: 4 вчителі початкових класів, вихователь ГПД, вчитель англійської мови, музики та основ здоров’я та фізичної культури .

Новизна дипломної роботи полягає у розробці системи анкет для визначення рівня усвідомленості вчителів про поняття ІКТ та ефективність використання ІКТ на у навчально-виховній діяльності; підготовці курсу лекцій і практичних занять по використанню ІКТ для колег у їх навчально-виховній діяльності в НВК; розробці рекомендацій щодо організації педагогічних умов використання ІКТ в початкових класах.

 

Теоретичне значення:

1. Проаналізувати значення ІКТ в роботі вчителя початкової школи.
2. Проаналізувати стан проблеми (готовність вчителів до використання ІКТ в навчально-виховній діяльності)

 

Практичне значення:

1. Теоретично обґрунтувати та розробити спецкурс «Використання ІКТ» для вчителів, які працюють з дітьми в початкових класах.
2. Розробити систему анкет для визначення рівня усвідомленості вчителів по темам: «Microsoft PowerPoint», «Microsoft Word», «Методичні рекомендації використання ІКТ в початкових класах».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ (ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ)

В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

1.  ІКТ( Інформаційно-комунікаційні  технології) у школі

як наукова проблема

Сучасний розвиток людства характеризується переходом на новий етап

– інформаційне суспільство. 

Інформаційне  суспільство  (англ.  Information  society)  –  концепція постіндустріального суспільства; нова історична фаза розвитку цивілізації, у якій головними продуктами виробництва є інформація і знання. Рисами, що відрізняють інформаційне товариство, є: зростання ролі інформації і знань у житті суспільства; збільшення частки інформаційних комунікацій, продуктів та  послуг  у  валовому  внутрішньому  продукті;  створення  глобального інформаційного  простору,  який  забезпечує  ефективну  інформаційну взаємодію  людей,  їх  доступ  до  світових  інформаційних  ресурсів  і

задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг. [1]

У межах концепцій інформаційного суспільства існують дві протилежні тенденції  щодо  оцінки  самого  факту  перетворення  інформації  у  потужну соціальну силу: 

1)  оптимістична  –  інформатизація  суспільства,  зокрема,

комп’ютеризація, становить безумовне соціальне благо. За Е. Тоффлером, в інформаційному суспільстві створюються принципово нові умови для праці (індивідуальна праця, зазвичай, за комп’ютером), зростає рівень свободи та усвідомлення  людиною  своїх  можливостей,  більш  виваженими  та  науково обґрунтованими стають політичні рішення, що  мають значний вплив на всі сфери  життєдіяльності  людини.  Е.Масуда  також  вважає,  що  інформаційне суспільство  приведе  до  формування  принципово  нового  типу  людини  — більш «людяної», екологічно зорієнтованої. Еволюція людства зміниться на коеволюцію – гармонійний розвиток людства та природи. [1]

2)  песимістична  (насамперед  Д.Лайон),  розглядають  інформаційне суспільство як суспільство маніпулятивне, до того ж, як таке, у якому рівень маніпулювання  людиною  швидко  підвищується.  Інформаційні  технології дедалі ширше починають використовуватися у політиці, перетворюючись у політичні  технології.  Згідно  з  Д.Лайоном,  сфера  комунікацій,  що  виникає внаслідок  застосування  цих  технологій,  призводить  до  того,  що  більша частина  населення  абсолютно  не  усвідомлює  стану  «реального  розподілу влади й контролю в даному суспільстві».

Формування інформаційного суспільства передбачає зміну уявлень про роль  освіти,  висуває  нові  вимоги  до  системи  навчання,  зумовлює  потребу переходу  від  знаннєвої  освітньої  парадигми  індустріального  суспільства  до компетентнісної парадигми постіндустріального суспільства .[1]        

 Таблиця 1. «Порівняльна характеристика освітніх парадигм індустріального та інформаційного суспільства» [2]

 

Компоненти	Освітня парадигма індустріального суспільства	Освітня парадигма інформаційного суспільства
Цінності	Освіта для суспільного виробництва	Освіта для самореалізації людини в житті, для кар’єри; Освіта в інтересах суспільства
Мотиви	Навчання учнів як обов’язок; діяльність педагога як виконання професійного обов’язку.	Зацікавленість учнів у навчанні, отримання задоволення від досягнення результатів, зацікавленість педагога в розвитку учнів, отримання задоволення від спілкування з ними
Норми	Відповідальність за навчання учнів несе педагог, його авторитет заснований на дотриманні дистанції, вимозі дисциплін і ретельності	Учні беруть на себе відповідальність за своє навчання; авторитет педагога ґрунтується на його особистісних якостях
Цілі	Спрямованість навчання на одержання наукових знань; навчання в молодості наче «запас на все життя»	Спрямованість навчання на оволодіння основами людської культури, компетенціями; навчання протягом усього життя
Позиції учасників навчального процесу	Педагог передає знання, обирає позицію «над учнями»	Педагог створює умови для самостійного навчання, працює спільно з учнями
Форми і методи	Ієрархічний і авторитарний методи; стабільні структура навчальних дисциплін та форми організації навчального процесу; акцент на аудиторні знання під керівництвом педагога	Демократичний і егалітарний (побудований на рівності) методи; динамічні структура навчальних дисциплін та форми організації навчального процесу; акцент на самостійну роботу учнів
Засоби	Основним засобом навчання є навчальна книга	Навчальна книга доповнюється найпотужнішими ресурсами інформаційно-телекомунікаційних систем
Контроль та оцінка	Контроль та оцінка здійснюється переважно педагогом	Зміщення акценту на самоконтроль і самооцінку учнів

 

Основні положення реформування освіти відповідно вимогам розвитку

інформаційного  суспільства  в  Україні  відображено  у  Законі  України  «Про

основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015

роки » [3] та Національній доктрині розвитку освіти (Україна XXI століття) [4]

На  думку  ряду  авторів  (Гершунський Б.С.,  Бриксіна О.Ф., Алексєєва І. Ю.,  Урсул А.Д.),  процес  інформатизації  містить  у  собі  три взаємозалежних процеси:

• медіатизацію  –  процес  удосконалення  засобів  збору,  зберігання  й

поширення інформації;

• комп’ютеризацію – процес удосконалення засобів пошуку й обробки

інформації;

• інтелектуалізацію  –  процес  розвитку  здатності  сприйняття  й

породження  інформації,  тобто  підвищення  інтелектуального  потенціалу

суспільства, включаючи використання засобів штучного інтелекту.

Інформатизація  освіти  є  ключовою  умовою  створення  єдиного інформаційного  простору,  підготовки  фахівців,  здатних  орієнтуватися  в навколишньому  світі.  У  сфері  цієї  діяльності  відбувається  значеннєве наповнення базових завдань освіти. [5]

Інформатизація освіти – процес, у якому політичні,  соціально-економічні,  технологічні  й  правові  механізми  тісно пов’язані  на  основі  широкого  застосування  комп’ютера,  засобів,  систем колективного  й  особистого  зв’язку. 

Мета  інформатизації  –  глобальна раціоналізація  інтелектуальної  діяльності,  що  забезпечує автоформалізацію предметних  областей  і  автономію  процесу  пізнання  кожного  індивіда  за рахунок вільного доступу до всіх видів, форм і рівнів навчальних знань .

Єдиний  інформаційний  простір  для  системи  освіти  –  це  сукупність засобів  ІКТ,  використання  яких  забезпечує  можливість  вільного  обміну різноманітними  інформаційними  матеріалами  між  усіма  учасниками,  які використовують  інформаційну  систему  освіти.  Така  можливість забезпечується завдяки використанню всіма учасниками протоколів обміну, технічних  і  програмних  засобів,  що  відповідають  єдиним  вимогам (стандартам).

 

Вимоги  до  вчителя  початкових  класів  в  інформаційному суспільстві.

Нині вчитель початкових класів повинен мати відповідні компетентності аби відповідати вимогам часу. Серед ключових компетентностей, визначених російськими науковцями (А.Хуторський,  І.Зимня,  А.Маркова,  С.Шишов),  є  компетентності  у  сфері

інформаційних  технологій:  отримання,  опрацювання,  подання  інформації, перетворення  її  (читання,  конспектування),  масмедійні,  мультимедійні технології,  комп’ютерна  грамотність;  володіння  електронною  Інтернет-технологією (за І.Зимньою).

У  переліку  ключових  компетентностей,  визначених  українськими педагогами,  також  містяться  компетентності  з  інформаційних  і комунікаційних  технологій,  що  передбачають  здатність  орієнтуватись  в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією відповідно до потреб ринку праці. 

У  сучасній  науково-педагогічній  літературі  зустрічається  багато трактувань визначення компетентності вчителів у галузі використання ІКТ: 

• інформаційна  компетентність  (О.Зайцева,  О. Іванова,  О.Кизик,

О. Нікулочкіна, О. Смолянинова, О.Толстих, С. Трішина, М. Холодна); 

• комп’ютерна компетентність (С. Литвинова); 
• інформаційно-технологічна компетентність (П. Беспалов);
• ІКТ-компетентність (М. Жалдак, А. Єлізаров, О. Овчарук, А. Семенова,

О. Урсова, О. Шилова), компетентність з ІКТ (І.Зимня, А.Маркова, А.Хуторський, С.Шишов); 

• інформатична  компетентність  (Н. Бібік,  Н. Морзе,  Л. Петухова, Є. Смирнова-Трибульська). 

Інформаційно-комунікаційні технології – це сукупність методів, засобів і  прийомів,  що  використовуються  для  добору,  опрацювання,  зберігання, подання,  передавання  різноманітних  даних  і  матеріалів,  необхідних  для підвищення ефективності різних видів діяльності.

 Інформатичні  компетентності  вчителів  початкової  школи  –  це комплексна  характеристика  системи  знань,  умінь  і  навичок  набуття  та трансформації інформації в професійно-педагогічній діяльності, особистісні якості  педагога,  що  в  сукупності  дають  змогу  майбутнім  фахівцям ефективно  здійснювати  професійну  діяльність  з  усвідомленим передбаченням її наслідків та постійним професійним саморозвитком.

 Чому  саме  інформативні,  а  не  інформаційні?  Вичерпне  пояснення даного  вибору  норми  вживання  терміну  обґрунтував  Ю.О. Дорошенко. Уведення  і  вживання  словосполучень  з  терміном  «інформаційні»  у  галузі практичної  інформатики  та  породжених  нею  технологій  призвело  до зниження  сутнісного  навантаження  ключового  слова,  воно  втратило  свої чіткі  смислові  межі.  Зокрема,  абсолютно  не  простежується  обов’язкова змістова присутність у зазначених категоріях комп’ютерних засобів, оскільки абсолютизована  перша  («інформація»)  сутнісна  складова  терміну «інформатика»  та  проігнорована  друга  («автоматика»)  її  складова.  Адже інформаційних  технологій  також  стосуються,  зокрема,  й  засоби  масової  інформації  –  періодична  преса,  радіо,  телебачення,  –  що  існували  ще  до появи  комп’ютерів.  Тобто,  термін  «інформаційні»  має  два  сутнісних значення,  що  вважається  мовним  огріхом,  є  певним  мовним  недоліком терміну. У контексті зазначеного вище виправданим є використання терміну «інформатичний».  У  цьому  разі  зберігається  як  сутнісне  значення  самого терміну, так і лексика та морфологія української мови. До того ж, зважаючи на  те,  що  змістовим  аналогом  терміну  «інформатичний»  є взаємоуточнювальне  словосполучення  «комп’ютерно-інформаційний»,  то для вираження відповідних категорій у сфері інформатики та інформаційно-комунікаційних  технологій  є  змога  зменшити  кількість  використовуваних слів.

Таким  чином,  розвиток  сучасного  суспільства,  значно  молодша аудиторія  за  віком  користувачів  ІКТ  є  передумовами  виникнення  нових вимог  до  професії  вчителя  початкових  класів.  Сучасний  учитель  повинен знати  тенденції  інформатизації  освіти  (зокрема  початкової),  психолого-педагогічні умови використання ІКТ у роботі з дітьми; уміти користуватися новими  інформаційними  освітніми  технологіями,  застосовувати  педагогічні можливості ІКТ у своїй професійній діяльності; сприяти формуванню основ інформатичних  компетентностей  та  інформаційної  етики  у  вихованців, сформувати в дітей адекватне уявлення про роль комп’ютерних технологій у їх житті  (це  не  іграшка,  а  засіб  отримання  корисної  інформації,  загального розвитку та творчої діяльності).
 

 

 

 

 

 

 

 

1.1.1 Пропедевтика  вивчення  інформатики  та  можливості

застосування ІКТ(Інформаційно-комунікаційних  технологій) в початкових класах.

           Застосування  ІКТ  на  уроці  в  початковій  школі  викликають  спроби вивчення власне інформаційних технологій або навіть інформатики в такому ранньому  віці. Потрібно  зазначити, що  в Державному  стандарті початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20  квітня  2011  р.  №  462, передбачено  ознайомлення  дітей  з  основами комп’ютерної  грамотності,  виховання готовності  до  розв’язання  побутових питань шляхом застосування алгоритмів виконання технологічних завдань та навичок  технологічної  діяльності  у  практичних  ситуаціях,  що  віднесено  до освітньої галузі  «Технологія», змістова лінія ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями. [6, с.10] Проте в змісті цієї освітньої галузі та результатах навчання відповідні знання,  уміння та навички не відображені.

         Крім того, тижневий обсяг навчальних годин, передбачений на забезпечення освітньої  галузі  «Технології»  незначний:  в  1-му  класі –  1  година,  в  2-4-х класах  –  по  2  години,  цей  час  розподіляється  між  предметами  «Трудове навчання»  та  «Сходинки  до  інформатики». [6, с.11] Тому  ознайомлення  з основами  комп’ютерної  грамотності  може  відбуватися  в  межах  вивчення інших  освітніх  галузей  та  за  рахунок  годин  варіативної  складової навчального  плану.  Такий  підхід  закладено  й  в  «Концепції  інформатизації загальноосвітніх закладів, комп’ютеризації сільських шкіл». [7,с.7]

         У  сучасній  початковій  освіті  існують  такі  принципові  напрями навчання інформатики  в  молодших  класах  залежно  від  мети  та  завдань  навчання,  що визначають таким чином і їх відповідний зміст.

Основним  завданням  першого  напряму  є  застосування  сучасних  ІКТ  у процесі вивчення більшості навчальних предметів у рамках програми початкової школи. [8,с.70]  Такий  підхід  досить  вдало  реалізований  Ф.М.Ривкінд, Г.В.Ломаковською,  С.Я.Колесніковим,  Й.Я.Ривкіндом  у  курсі  «Сходинки  до інформатики». [9,10,11] Як зазначають автори, основним видом використання комп’ютерних засобів навчання є їх органічна інтеграція в певні уроки.

Головною функціональною метою є загальний розвиток дитини, її пам’яті, просторової уяви, логічного  мислення,  творчих  здібностей.  Авторам експериментального  курсу вдалося  реалізувати  у  цікавій,  ігровій  формі  поступове  опанування  учнями комп’ютерних  засобів,  набуття  ними  первинних  навичок  користування пристроями введення-виведення, елементами управління комп’ютером та ін.

 

В основу комплексного курсу закладено чотири змістові лінії:

• Формування  уявлення  про  можливості  та  сфери  застосування  комп’ютера;

• ознайомлення  з  технікою  безпеки  під  час  роботи  з  комп’ютерною  технікою;
• формування  елементарних  навичок  роботи  з  комп’ютером  (основні  прийоми

роботи  з  мишею  та  клавіатурою,  елементарні  принципи  реалізації  інтерфейсу

програм – на інтуїтивному рівні).

• Розвиток  загальних  здібностей  дитини:  логічне  мислення,  кмітливість,

увага, уява, просторова уява, зорова і слухова пам’ять, креативність.

• Підтримка  навчальних  предметів:  математика,  українська  мова,  іноземна

мова,  природознавство  (краєзнавство),  країнознавство,  логіка  (факультативний

курс), правила дорожнього руху, музика.

• Алгоритміка:  розвиток  алгоритмічного  мислення;  уявлення  про алгоритми.

На  сьогоднішній  день  комплекс  «Сходинки  до  інформатики»  містить 33  навчально-розвивальні  програми  різного  обсягу  та  рівня  складності,  їх  перелік подано нижче: [12, с.42]

КАТАЛОГ ПРОГРАМ
Назва програми	Тема
Як поводитися з комп’ютером	Інформатика: правила безпеки під час роботи  з ПК
Де використовують комп’ютер	Інформатика: сфери застосування ПК
Стрільці по яблуках	Інформатика: ознайомлення з мишею
Лісова галявина	Інформатика: навички роботи з мишею
Мильні бульбашки	Інформатика: закріплення навичок роботи з мишею
Розібрані малюнка	Робота з мишею, увага, уява
Математичний космодром	Математика: приклади на додавання та віднімання
Кіт – риболов	Інформатика: ознайомлення з клавіатурою
Слово в лабіринті	Логічне мислення, мова
Кубики зі складами	Мова: склади логічне мислення
Незвичайний поїзд	Мова: голосні та приголосні
Незнайко на містку	Мова: правопис
Дорога до школи	Правила дорожнього руху, мислення, увага
Розгорни серветку	Просторова уява, логічне мислення
Куди податись вояку	Мова: синоніми та антоніми
Туристичні маршрути	Мова: наголос
Курчата	Математика: комбіновані приклади на 4 арифметичні дії
Телевізор	Математика: таблиця множення
Мешканці лісу	Природа: тест
Поштовий голуб: Україна	Міста України
Поштовий голуб: Європа	Країни Європи та їх столиці
Ведмедик-поліглот	Іноземна мова
Ханойська вежа	Логічне мислення
Тетравекс	Логічне мислення
Явища природи	Природа: кросворд
Магазин	Зорова пам’ять
Розкидайка	Зорова пам’ять, увага
Цифертон	Слухова і зорова пам’ять, увага
Виконавці	Інформатика: алгоритміка
Садівник	Алгоритміка
Навантажувач	Алгоритміка, математика
Кенгуру	Алгоритміка
Восьминіжка	Алгоритміка
Музичний редактор «Мелодія»	Музика

Таблиця 2 Перелік програм «Сходинки до інформатики»

Для  курсів  другого  напряму  характерне  формування  змісту  освіти  на основі  конкретно-предметних  цілей  навчання.  Пропедевтичні  курси інформатики цього напряму призначені для формування практичних навичок роботи з ІКТ і теоретичних відомостей, але обсяг і тематика цих курсів різна.

Другий  напрям,  на  відміну  від  першого,  акцентує  увагу  не  лише  на необхідності формування різних навичок роботи за комп’ютером і з певними програмними  продуктами,  а  й  передбачає  можливість  отримання  молодшими школярами  початкових  знань  з  інформатики, що розширить їхній світогляд і створить певне підґрунтя для подальшого вивчення предмета «Інформатика». 

Особливістю  пропедевтичних  курсів  інформатики  третього  напряму  є розвиток  інтелектуальних,  естетичних,  творчих  здібностей  та  підвищення пізнавальної активності дитини.

З  огляду  на  зазначене,  можна  виділити  основні  напрями  викладання інформатики на початковому етапі освіти

Схема 1Основні напрями викладання інформатики

 на початковому етапі освіти  [8,с. 70,71]

 

Пропедевтична підготовка з інформатики та інформаційних технологій у молодших  класах  загальноосвітньої  школи  є  цілісним  комплексом організаційних форм та включає наступні компоненти:

1) власне урок інформатики;

2)  комп’ютерний  урок  (математика, українська мова,  природознавство, музика  та  ін.),  безпосередньо  підтримує  традиційне  шкільне  навчання  і підвищує  його  ефективність  у  галузі  автоматизації  контролю  рівня  знань, тренує  навчальну  діяльність,  моделює  досліджувані  процеси  і  явища, управляє процесом навчання;

3)  інтегрований  урок  (твір  в  текстовому  редакторі,  математичні розрахунки в електронних таблицях й ін.), що містить елементи навчання за новою  інформаційною  технологією. Інтегровані  уроки  проводяться  спільно учителем  інформатики,  що  підтримує  технологічну  лінію,  й  учителем початкових класів, що забезпечує змістове наповнення;

4) позакласні заходи (екскурсії, вікторини, ігри). [13,с.85]

Дискусії щодо місця навчання інформатики в школі поступово схиляють їх  учасників  до  розуміння  того,  що  інформаційні  технології  мають інтегруватися  в  усі  без  винятку  предмети  і  стати  дієвим багатофункціональним  засобом  навчальної  діяльності  учня  та  переважно професійною  діяльністю  вчителя,  а  також  –  узагальненим  каталізатором підвищення ефективності всього навчально-виховного процесу в початковій школі. 

Ще одне вкрай важливе питання: хто має проводити комп’ютерні уроки

для  молодших  школярів  –  учитель  початкової  школи  чи  вчитель інформатики.  Виходячи  з  наведеної  вище  концепції  використання комп’ютера в початковій школі, можна впевнено стверджувати, що вчитель-класний  керівник  має  переваги  перед  учителем  інформатики.  Педагогові, який звик працювати зі старшокласниками, маючи за головну мету навчання основи  науки  про  інформацію  та  опанування  прикладного  програмного забезпечення, досить складно переорієнтуватися на дітей молодшого віку та

радикально іншу ідеологію, гасло якої «комп’ютер – засіб розвитку дитини».

Проведення уроку з використанням ІКТ вимагає від учителя як власних умінь  щодо  ефективного  користування  ІКТ,  так  і  знання  методики застосування  цих  технологій  у  початковій  школі,  а  також  санітарно-гігієнічних  вимог  і  вікових  особливостей  учнів.  Комп’ютерна  підтримка вивчення основних навчальних предметів потребує для практичної реалізації цього процесу  відповідної підготовки саме  вчителя  початкової  школи, а не вчителя інформатики. [8,с.70]

Розглянемо як впливає запровадження ІКТ в освітній процес початкової школи  на  діяльність  учителя.  У  сучасних  умовах  можна виділити  наступні тенденції: педагог усе більше звільняється від деяких дидактичних функцій, у тому числі контролюючих, залишаючи за собою творчі; значно змінюється його роль і розширюються можливості управління пізнавальною діяльністю учнів; змінюються якісні характеристики навчальної діяльності, відбувається передача  інформаційним  технологіям  нових  дидактичних  функцій (представлення  навчальної  інформації,  демонстрація  процесів  та  явищ); підвищуються вимоги до комп’ютерної підготовки вчителя. [14]

Однак  слід  зазначити,  що  роль  учителя  в  умовах  використання  ІКТ залишається не тільки провідною, але ще більше ускладнюється. Він добирає навчальний матеріал для діалогу, розробляє структури і алгоритми взаємодії учнів  з  ІКТ,  формує  критерії  управління  діяльністю  учнів  і  т.д.  Зміст  його праці змінюється, що вимагає від нього не тільки постійного оновлення знань і професійного зростання, але і широкої методичної компетенції.

Професійну  діяльність  учителя  початкових  класів  можна  розділити  на

наступні  складові:  навчальну,  виховну,  діагностичну,  організаційну,

мотиваційну, розвиваючу, управлінську. Важливо також уміння майбутнього

вчителя  набувати  нові  знання,  займатися  самоосвітою,  що  сприяє  його

подальшому професійному зростанню. [15]

Інформатичні компетентності конструктивного використання ІКТ у всіх без  винятку  компонентах  практичної  діяльності  вчителя  дають  змогу оптимізувати  процес  навчання  й  виховання  в  школі,  сприяють  вихованню інформатичної  культури  школярів  і  підготовки  їх  до  життєдіяльності  в інформаційному суспільстві.

Використання  ІКТ  в  навчальній  складовій  професійної  діяльності

вчителя  полягає  в  реалізації  педагогічних  можливостей  інформаційних технологій  на  уроках  початкової  школи.  Існує  кілька  основних організаційних  моделей  використання ІКТ  в освітньому  процесі початкової школи:

• комп’ютерний клас (кожен учень має змогу індивідуально працювати з інформаційними об’єктами, закріплювати отримані навички з використанням практичних тренажерів і т.д.);

 

•  один  комп’ютер  в  класі  на  робочому  місці  вчителя,  підключений  до проектора  (комп’ютер  використовується  як  сучасна  багатофункціональна шкільна дошка, яка дозволяє здійснити демонстрації зі зворотним зв’язком, коли вчитель або учень можуть брати участь у процесі, що відбувається на екрані, управляючи процесом за допомогою комп’ютера);

• комп’ютер в бібліотеці школи (індивідуальна або групова самостійна діяльність учнів у ході підготовки домашнього завдання і самостійних робіт);

• один-п’ять комп’ютерів в робочій зоні класу (індивідуальна діяльність за  комп’ютером  може  бути  використана  в  роботі  зі  слабкими  учнями, наприклад, для вдосконалення певних навичок; у роботі з сильними учнями, наприклад, для індивідуального дослідження різних навчальних моделей або створення мультимедіатворів; у груповій роботі);

• комп’ютер в учня вдома (індивідуальна самостійна діяльність учнів у процесі підготовки домашнього завдання та самоосвіти, робота з медіатекою спільно  з  батьками  або  вчителем  удома,  у  разі,  коли  дитина  не  може відвідувати школу). [16]

Використання ІКТ у початковій школі має значний вплив на виховання дітей: 

• естетичне  виховання  за  рахунок  використання  можливостей комп’ютерної  графіки,  технології  мультимедіа;
•  виховання  комп’ютерної комунікативної етики. 

Важливим напрямом роботи вчителя початкових класів є діагностична діяльність, яку можна розглядати, як діагностику психологічного стану учня та  діагностику  його  навчальних  досягнень.  Щодо  психологічної комп’ютерної  діагностики,  то  пріоритет  в  інтерпретації  результатів тестування  повинен  належати  психологу.  Педагог  може  використовувати комп’ютерні  тести,  які  не  потребують  глибоких  знань  психології  та повідомляють результат по закінченню тестування.

Організаційна діяльність учителя засобами ІКТ полягає у підготовці та організації  навчальних,  виховних  занять  за  допомогою  комп’ютерних технологій;  у  якісній  підготовці  звітної  документації  (списків,  відомостей, статистичної інформації про учнів), у підготовці та проведенні батьківських зборів із наочною подачею звітних матеріалів.

Засоби ІКТ на уроках знижують емоційну напругу в класі, уводять учнів у  світ  ігрових  навчальних  технологій,  що  сприяє  не  тільки  закріпленню отриманих  знань  в  ігрових  ситуаціях,  а  й  появі  бажання  досягати  успіху  в цьому,  використовувати  комп’ютер  як  засіб  навчання. [16] Рівень  реалізації мотиваційного компонента діяльності вчителя, таким чином, значно зростає.

Інформаційно-комунікаційна  підтримка  навчального  процесу  розвиває

наочно-образний,  наочно-дієвий,  інтуїтивний,  творчий  види  мислення школяра;  комунікативні  здібності;  формує  вміння  приймати  оптимальне рішення  або пропонувати  варіанти  рішень  у  складній  ситуації;  розвиває навички  самоосвіти  і  самоконтролю;  закладає  основи  інформаційної культури  і  початки  розвитку  вмінь  здійснювати  обробку  інформації.

Комп’ютерні  технології  дозволяють  істотно  змінити  способи  керування

навчальною діяльністю, залучити учнів до активної роботи класу. Використовувати  ІКТ  у  навчально-виховному  процесі  можна  по-різному.

 

Можливі способи та напрямки їх використання зображені на рисунку 1.

[17,с.48]

Рис. 1 Способи та напрями використання ІКТ в навчально-виховному процесі початкової школи

 

Використання ІКТ у навчальному процесі, комп’ютерної підтримки у викладанні різних шкільних предметів дозволяє внести кардинально нове у звичайні форми роботи вчителя, сприяє цікавому й повнішому, всебічному розкриттю,  зрозумілішому  поданню  навіть  дуже  складного  навчального матеріалу, й тим самим забезпечує значне скорочення навчального часу для успішного  засвоєння  теми.  Наводимо  загальну  схему  використання  ІКТ  у системі навчальних дисциплін початкової школи .

Схема 2 «Використання ІКТ в системі навчальних дисциплін початкової школи» [18,с.34]

 

До основних напрямів використання ІКТ у початковій школі належать: проведення  уроків-презентацій,  використання  електронних  навчальних посібників, розв’язування інтерактивних кросвордів, тестовий комп’ютерний контроль, комп’ютерні дидактичні ігри, Інтернет ресурси. [19]

Проведення  уроків-презентацій.  Презентації  –  це  матеріали  до  уроку, підготовлені  за  допомогою  Microsoft  PowerPoint  або  інших  програм.  Їх  зручно використовувати на різних етапах уроку: як наочний матеріал під час вивчення нової теми, а також для закріплення вивченого матеріалу. Педагог може  провести  своєрідний  монтаж  мультимедійного  заняття,  причому розрахувати  його  з  точністю  до  секунди,  з  урахуванням  особливостей конкретного класу.

Завдання вчителя – сконструювати такий урок, який, на його думку, міг би найбільш ефективно досягти поставленої навчальної мети. На  зміну  наочності  можуть  прийти  анімації,  рухомі  схеми,  ілюстрації,  що з’являються й зникають. Уроки-презентації дозволяють не тільки ефективно й корисно використовувати час на уроках у початкових класах, а й сприяють розвитку інтересу учнів до навчального предмету.

Використання  електронних  навчальних  посібників.  Особливістю

електронного посібника є те, що він може бути і довідником, і тренажером, і репетитором.  Організаційно-технологічні  можливості  застосування електронних посібників полягають, перш за все, у можливості працювати в різних  режимах.  За  таких  умов  учні  навчаються  в  зручний  для  них  час,  у зручному  місці  і  відповідному  темпі,  тим  самим  забезпечуються  вимоги комфортності й зручності роботи з ними. Якщо взяти окремий урок, то краще використати  урок-презентацію.  А  якщо  оцінювати  програмний  продукт  за тим,  як  часто  його  можна  використати,  то  кращим  у  цьому  випадку  є електронний навчальний посібник, бо його можна використати як на одному, так і на різних уроках. Так, практика використання прикладних програмних засобів «Сходинки до інформатики» на уроках математики, мови та читання свідчить  про  те,  що  вони  можуть  широко  застосовуватися  для  проведення тренувальних  вправ,  контролю  та  перевірки  рівня  засвоєння  знань. 

Уся навчальна інформація для програмних засобів навчального призначення має не  тільки  ретельно  аналізуватися  і  відбиратися  педагогом,  а  й  дуже  вміло готуватися  до  комп’ютерної  реалізації,  з  наданням  чітких  настанов  і виділенням  головного,  суттєвого.  Визначати  хід  уроку  повинен  учитель,  а навчальні комп’ютерні програми мають бути лише інструментом досягнення мети уроку. 

Розв’язування  інтерактивних  кросвордів.  Розв’язування  кросвордів  –

корисне  заняття  на  будь-якому  етапі  навчання.  Кросворди  розширюють кругозір, допомагають краще орієнтуватися в постійно зростаючому потоці інформації.  Розв’язування  їх  тренує  пам’ять,  розвиває  кмітливість,  учить працювати  з  довідковою  літературою,  спонукає  до  поглиблення  знань, виробляє вміння доводити розпочату справу до кінця.

Умовно всі кросворди, що використовуються в навчальному процесі, можна розбити на три групи – поточні, тематичні та узагальнюючі. Перші спрямовані на перевірку базових знань учнів за поточним матеріалом, другі – на перевірку базових і додатково отриманих знань з певної теми, треті – на загальну перевірку знань.

Тестовий  комп’ютерний  контроль.  Важливою  ланкою  процесу

навчання в початкових класах є контроль знань і вмінь учнів. Від того, як він організований,  на  що  націлений,  істотно  залежить  ефективність  всієї навчальної  роботи.  Без  оцінювання  процес  засвоєння  знань  неможливий: скрізь  повинен  діяти  принцип  зворотного  зв’язку.  Важливо  не  тільки правильно  організувати  контроль,  але  й  планомірно  та  систематично здійснювати  його  на  кожному  уроці.  Саме  тому  методи  безперервного  й інтенсивного  контролю  знань  є  істотними  компонентами  сучасної інформаційної технології в освіті й тестування – найважливіший із них. Тому

дуже важливо нині прищепити учням навички культури тестування, зробити цей  процес  буденним,  що  не  викликає  страху,  а  лише  стимулює  дітей  до подальшого  самовдосконалення.  Проте  необхідно  відзначити,  що  тест повинен  створюватися  лише  в  тому  випадку,  якщо  він  може  зафіксувати поведінку учня більш коректно, ніж це дозволяли зробити інші методи.

Комп’ютерні  дидактичні  ігри.  Комп’ютерні  ігри  тренують  пам’ять, логіку,  координацію  рухів,  уміння  планувати  свою  діяльність,  знаходити інформацію,  необхідну  для  досягнення  поставленої  мети.  Ігри  формують  у дитини  мотиваційну  та  інтелектуальну  готовність  використання комп’ютерних засобів для здійснення своєї діяльності. Ігрова діяльність – це багатоскладовий  і  продуктивний  процес,  структура  якого  включає інтелектуальну,  пізнавальну,  пошукову,  проектну  та  інші  форми  прояву творчої  активності.  Особлива  увага  до  навчальних  комп’ютерних  ігор пов’язана з тим, що, по-перше, використання комп’ютера стало якісно новим етапом використання гри в навчальному процесі, а, по-друге, це пов’язано з розповсюдженням і популярністю комп’ютерних ігор.

Інтернет  ресурси.  Слід  пам’ятати,  що  Інтернет  є  цінним  ресурсом  з

великою  кількістю  захоплюючої  та  навчальної  інформації.  Але  потрібно постійно  слідкувати  за  тим,  як  учень  початкових  класів  використовує Інтернет, перевіряти сайти, на які заходить дитина. Життєвий досвід дорослої людини може стати неоціненним у допомозі школяреві зрозуміти, як вести себе у віртуальному світі. 

 

Отже, майбутні вчителі початкових класів мають володіти  програмами, що містить пакет Microsoft Office:

-  текстовий  процесор  Microsoft  Word  (необхідний  для  створення

дидактичних  засобів  навчання  до  різноманітних  уроків  (можна  виготовити достатню  кількість  яскравого  унаочнення,  написати  картки,  накреслити схеми, знайти ілюстрації певного формату), а також для вивчення учнями 1-4 класів  на  уроках  інформатики  роботи  з  цією  програмою  (введення, редагування, форматування тексту, робота з програмою-додатком WordArt);

-  табличний процесор Microsoft Ехсеl (програма, що дозволяє навчати учнів 4-го класу на уроках інформатики простих обчислень у межах першої тисячі, розв’язувати прості задачі, задачі на дві дії). Електронні таблиці слід використовувати  вчителю  початкової  школи  під  час  аналізу  успішності учнів,  проведення  тестування,  укладення  дидактичного  матеріалу,  в  якому наочно подано необхідну інформацію (у вигляді діаграм);

- Microsoft Power Point – незамінний засіб навчального процесу – один із нових  видів  інформаційних  технологій,  програма,  що  дозволяє  створювати навчальні  презентації,  доповіді.  Опанувавши  програму,  учитель  сам  стає режисером  свого  заняття.  Ця  програма  дозволяє  педагогу  створити анімаційний  опорний  конспект  уроку,  додати  відео-  та  аудіо-фрагмент, зобразити  в  динаміці  якесь  явище,  подію,  що  допоможе  учневі  легше засвоїти  новий  навчальний  матеріал.  На  якісно  новому  рівні  проходять

заняття  з  використанням  методів  групового  навчання,  дидактичних  ігор, вікторин, конкурсів тощо. 

-  Internet  –  своєрідний  «методичний  посібник»,  за  допомогою  якого можна  дізнатися  про  існуючий  педагогічний  досвід.  Необхідними  для вчителя є знання, навички та вміння щодо організації й виконання пошуку потрібної інформації, що зберігається у веб-документах. [20,с. 41]

Можливості використання комп’ютерної техніки значно розширилися з

появою та впровадженням інтерактивних (smart)-дошок.

Інтерактивна  дошка  –  це  гнучкий  інструмент,  що  поєднує  простоту звичайної  маркерної  дошки  з  можливостями  комп’ютера.  У  комбінації  з мультимедійним  проектором  вона  стає  великим  інтерактивним  екраном, одним  дотиком  руки  до  поверхні  якого  можна  відкрити  будь-який комп’ютерний  додаток  або  сторінку  в  Інтернеті  й  демонструвати  потрібну інформацію  або  просто  малювати.  Усе,  що  ви  намалювали  або  написали, програмне  забезпечення  інтерактивної  дошки  дозволяє  зберегти  у  вигляді комп’ютерних  файлів,  роздрукувати,  послати  по  електронній  пошті,  навіть зберегти  у  вигляді  Web-сторінок  і  розмістити  їх  в  Інтернеті.

Працюючи  з інтерактивною  дошкою,  учень  засвоює  інформацію  не  тільки  через аудіальний і візуальний канали сприйняття, але й через кінестетичний канал, який майже не використовується в сучасній педагогіці.

Дослідження впливу нових технологій на навчання  в початковій школі засвідчили,  що  завдяки  інтерактивній  дошці  в  дітей  з’являється  бажання вчитися,  а  їхні результати  покращуються.  Робота  з  цим  навчальним устаткуванням  і  широкі  можливості  для  досліджень  сприяють  розвитку дискусії в класі і роблять уроки динамічними. Необхідний лише дотик, щоб вибрати значок, відкрити веб-сайт або пересунути зображення, учням досить торкнутися  поверхні  дошки  –  палець  працює,  як  миша.  Такий  простий  і швидкий  доступ  до  інформації  змушує  учнів  міркувати  й  створювати  нові ідеї.

Інтерактивні уроки не тільки спонукають дітей до активної роботи, а й допомагають  донести  матеріал  до  кожного  учня  в  класі.  Ніяке  інше устаткування  для  навчального  класу  не  дає  таких  можливостей.  Хоча  на моніторі комп’ютера і відображуються всі необхідні програми, його розмір не дає  змоги  всьому  класові  брати  участь  у  роботі.  Великий  екран,  на  який проектується  інформація,  видно  кожному,  і  вчитель  має  змогу  заволодіти увагою  всього  класу.  Школярі  бачать  великі  кольорові зображення  і діаграми,  взаємодіють  з  матеріалом,  пересуваючи  букви,  числа,  слова  і

картинки.  Одним  тільки  пальцем  учень  може  працювати  з  різноманітними фігурами, шукати потрібну інформацію в мережі або робити презентацію, а за допомогою маркера, що знаходиться на спеціальній підставці, він пише на екрані електронним чорнилом. 

Отже, використання Інтерактивної дошки:

- робить  заняття  цікавими  й  розвиває  мотивацію,  надає  більше можливостей  для  участі  в  колективній  роботі,  розвитку  особистих  і соціальних навичок;

- звільняє  від  необхідності  записувати  завдяки  можливості  зберігати  і друкувати все, що з’являється на дошці;

- учні  починають  розуміти  складніші  ідеї  в  результаті  чіткішої, ефективнішої й динамічнішої подачі матеріалу;

- дає змогу використовувати різні стилі навчання;

-  учні починають працювати творчо й стають упевненими в собі;

-  їм  не  потрібна  клавіатура,  щоб  працювати  з  цим  устаткуванням;  у

такий спосіб створюються додаткові умови для залучення до навчання учнів початкових класів і дітей з обмеженими можливостями. [21,с.11]

З усього перерахованого вище робимо висновок, що ІКТ мають значну

кількість  педагогічних  можливостей  використання  в  початкових  класах. Тому  сучасний  вчитель  повинен  знати  санітарно-гігієнічні  вимоги  до використання  комп’ютерних  технологій  у  початковій  школі,  щоб  не нашкодити  своїм  учням,  володіти  методикою  організації  навчально-виховного  процесу  засобами  ІКТ,  що  в  сукупності  означає  опанування вчителем інформатичними компетентностями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.1.2 Інформаційно-комунікаційні  технології  на  допомогу  класному

керівникові

 

Актуальність і значущість переходу роботи класного керівника на новий

етап  із  застосуванням  технічних  засобів,  продиктована  необхідністю впровадження  особистісно-орієнтованого  виховання,  яке  передбачає співпрацю між викладачем і учнем.

Використання  інформаційно-комунікаційних  технологій  і  їх застосування  залежить  від  чіткого  уявлення,  де  і  з  яким  ступенем ефективності можуть бути застосовані ці технології. Таким чином, очевидна

необхідність використання комп’ютерних технологій у вихованні.

Критерії  ефективності  використання  комп’ютера  в  роботі  класного керівника з виховної роботи:

-  економічність (зменшення матеріальних і часових ресурсів);

-  компактність (можливість накопичувати інформацію на електронному

носії, виключаючи накопичення папок з інформаційним матеріалом);

-  наочність  (видимість)  –  особливість  структурного  оформлення

програм,  що  дає  можливість  розширювати  й  поглиблювати  уявлення  про

матеріал, про взаємозв’язки;

-  можливість  проведення  моніторингу  (економна,  цілеспрямована  та

індивідуальна  діагностика  та  форма  вивчення  особистості  дитини  через

тести, анкети);

-  можливість  творчого  розвитку  особистості  учнів,  їх  ініціативи,

самореалізації і самодіяльності через індивідуальну роботу.

Інформаційні  технології  дозволяють  урізноманітнити  форми  роботи  з

учнями,  зробити  їх,  більш  творчими,  спрощується  процес  спілкування  з

учнями та їх батьками . [22]

ІКТ на виховній годині

З моменту появи комп’ютерів у школі стало можливим використовувати

їх при проведенні виховних годин, які відразу для дітей стають цікавішими і

кориснішими.  Для  класної  години  корисно  створити  презентацію.  Вдало

підібрані фотографії, відео-фрагменти, музика зачіпає учнів за живе, пронизує

душу. Адже, бесідою, в якій використовується тільки уява учнів, ніколи не 

добитися такого результату.

Основне завдання вчителя підібрати необхідний матеріал через Інтернет,

науково-методичну літературу та, використовуючи програми для створення

презентацій (PowerPoint, Movie Maker), створити мультимедійний супровід. 

Таким  чином,  стає  можливо  представити  знайдений  матеріал  зовсім  в

іншому світлі: зробити наочним, зрозумілим і цікавим. Наприклад, як можна

говорити  про  Велику  Вітчизняну  війну,  й  не  побачити  військових

фотографій: голоду, руйнувань, битв або радості Перемоги.  Під  час  проведення  класної  години  можна  організувати  роботу молодших  школярів  з  комп’ютерами  та  Інтернет.  Наприклад,  для  пошуку необхідної  інформації,  для  перегляду  фотографій,  для  відповідей  на запитання  тестів  або  для  участі  в  конкурсі  комп’ютерних  малюнків.

Організувати таку роботу можна за заздалегідь підготовленими питаннями, на які учні будуть шукати відповіді, складеними незвичайними схемами для заповнення . [22]

Свята й ігри – на вищому рівні!

На шкільних святах комп’ютер стає незамінним помічником. Усі заходи,

на  яких  вдається  використовувати  мультимедійний  проектор,  музику

проходять  на  високому  рівні  й  дуже  подобаються  дітям.  Сьогодні  дітям

цікаві  ігри,  які  транслюються  на  телебаченні.  Не  кожна  дитина  може

потрапити до телевізійної програми, але всі вони хотіли б брати участь в них.

Сучасна техніка дозволяє відтворити ігри «Зірковий час», «Найрозумніший»,

«Що?  Де?  Коли?»  тощо  в  класі.  Розважальні  та  інтелектуальні  заходи

розширюють кругозір учнів, розвивають їхнє мислення. 

Оформлення документації класного керівника

Класний  керівник  у  процесі  своєї  роботи  повинен  керуватися  різними відомостями  про  учнів.  Часто  доводиться  складати  списки  учнів,  із

зазначенням  будь-яких  даних.  Щоб  заощадити  свій  час,  всі  відомості  про

учнів  можна  зберігати  в  Базі  даних,  створеної  в  програмі  MS  Access.  Дані

зберігаються у вигляді таблиць. За допомогою цієї програми можна робити

будь-які запити й отримувати списки для друку.

Для  планування  роботи  класного  керівника  необхідно  проводити  різні діагностики.  Під  час  їх  проведенні  часто  необхідно  виготовити  велику кількість анкет. На допомогу вчителю приходить комп’ютер. Причому, щоб анкетування  не  було  нудним  і  одноманітним,  можна  застосовувати  різні форми  анкет.  А  комп’ютерне  анкетування  взагалі  заощадить  час  на

проведення  та  отримання  результатів  опитування.  Результати  діагностик

зручно  зберігати  та  переглядати  за  допомогою  програми  баз  даних  MS

Access. У базі даних вже зберігається різна інформація про учнів, в неї ж і

вносяться додаткові дані кожної діагностики.

Підсумки  діагностики представляються у вигляді діаграм, це дозволяє

побачити єдину картину того, що відбувається в класі. За такої роботи з року в рік легко відстежити відбулися покращення чи погіршення в класі. Наприклад, добре простежується динаміка успішності та якості знань учнів класу, зміна рівня здоров’я учнів, рівня зайнятості учнів у позаурочний  час.  За  результатами  порівняльних  діаграм  можна  робити висновки і згідно з ними планувати подальшу роботу класного керівника. [22]

При  створенні  портфоліо  комп’ютер  стає  незамінним  помічником.

Портфоліо  –  індивідуальний  портфель  освітніх  досягнень,  індивідуальна

накопичувальна  оцінка  в  певній  сфері  діяльності  особистості.  Сканування

грамот,  для  розміщення  їх  у  портфоліо  учня,  фото  шкільних  заходів,

різноманітних конкурсів можуть дуже допомогти класному керівнику.

Оформлення  класного  куточка  теж  може  відбуватися  з  використанням

комп’ютера  та  додаткової  комп’ютерної  техніки.  Це  дуже  зручно  й

естетично. При цьому учні опановують комп’ютерну грамотність.

Створення  сайту  класу  допомагає  вчителю  вирішити  організаційні,

інформаційні питання, втілити в життя творчі задуми, створити серед учнів і

батьків  класного  колективу  відчуття  «місця  зустрічі».  Сайт  допомагає  в

опануванні різних предметних  тем,  навчає  «вчитися  дистанційно»,  об’єднує

школярів  та  вчителя  в  одну  сім’ю.  Робота  електронної  пошти  та  «форми

зворотного зв’язку» дає змогу безперервно спілкуватися, вирішувати «гарячі»

життєві питання або просто обмінюватися думками, емоціями...

Персональний  сайт  вчителя  може  набувати  різних  форм,  постійно

зазнавати  змістових  змін,  де  безумовним  є  те,  що  на  сайті  акумулюються

сторінки  творчого  досвіду  вчителя,  що  також  є  дуже  важливим  для

професіонала .Звісно,  для  створення  саме  такого  інтерактивного  проекту  потрібно оволодіти навичками роботи в Інтернеті, в тому числі електронною поштою. [23]

Необхідно, щоб учителю були притаманні зацікавленість, бажання постійно займатися  самоосвітою,  самовдосконалення,  урізноманітнювати  способи професійного самовираження.

На сайті класу можна представити:

- інформаційні  матеріали  (адресу  навчального  закладу,  контакти, структуру  навчального  року,  розклад  уроків,  зміст  анкетування  батьків тощо);

- рекомендації щодо підготовки молодших школярів до навчання;

- фоторепортажі про шкільне життя класу;

- віртуальне знайомство з учителями музики, образотворчого мистецтва, фізкультури;  

-  підсумки  оволодівання  навчальним  матеріалом  та  надання рекомендацій щодо покращення результатів;

-  вітальні  сторінки  іменинникам;  організація  святкування  днів народження;

- сценарії виховних заходів (розучування пісень, віршів);

- новини класу;

- зворотній зв’язок (електронне спілкування з батьками, консультування тощо).

Взагалі, праця над створенням персонального сайту допомагає вчителю

аналітично  підходити  до  своєї  діяльності,  узагальнювати  свої  педагогічні

кроки,  глибше  усвідомлювати  значущість  своєї  роботи,  активізувати

самовираження  й  самопізнання  –  важливі  змістовні  складові  кожної

розвиненої  особистості.  Крім  того,  функціонування  сайту  класу  допомагає

здійснювати  систематичну  співпрацю  вчителя  з  батьками  щодо  всебічного

гармонійного розвитку молодших школярів. [23,с.55]

Комп’ютер на батьківських зборах

Комп’ютер і нові інформаційні технології можуть допомогти класному

керівнику в роботі з батьками. По-перше, дуже ефективно використовувати

на  кожному  зібранні  мультимедійний  проектор  для  показу  презентації,

унаочнення результатів успішності в формі діаграм. По-друге, з батьками, як

і  з  дітьми,  корисно  проводити  анкетування,  порівнюючи  при  цьому  думки

дітей та батьків з різних питань. Електронне анкетування значно оптимізує

цей процес.

Ще один незвичайний спосіб застосування інформаційних технологій є

використання  Web-камери  в  класі.  З  її  допомогою  можна  транслювати  в

реальному  часі  всі  події  на  сторінку  сайту,  до  якого  батьки  мають  доступ.

Так, кожен із батьків за бажанням може віртуально відвідати будь-який урок,

спостерігати  за  поведінкою  дитини  під  час  перерв,  класних  годин,  групи

продовженого  дня  тощо.  Найбільш  цікаві  та  повчальні  сюжети  можна

показати дітям, а також їхнім батькам на батьківських зборах. Кожна дитина

може  подивитися  на  себе  зі  сторони  та  проаналізувати  свої  вчинки.  Однак

застосування  такого  способу  в  роботі  класного  керівника  повинне

супроводжуватися попередньою роботою з дітьми та їх батьками. Необхідно

мати  їх  згоду  на  участь  в  такому  виді  діяльності.  А  класному  керівникові

необхідно  використовувати  цей  спосіб  дуже  обережно,  грамотно  і продумано.

Для  кожного  з  батьків  після  проведення  батьківських  зборів  можна

скласти «Пам’ятку», де записувати найважливіше, про що батькам потрібно

пам’ятати  в  даний  час,  найбільш  нагальні  проблеми  їхніх  дітей  і  класу  в

цілому. [22]

Таким  чином,  можна  зробити  висновок,  що  розвиток  і  вдосконалення

роботи  класного  керівника  має  відбуватися  паралельно  з  розвитком  усіх

інших сторін життя соціуму для того, щоб виховний процес у школі не йшов

врозріз з сучасними ідеалами, а вміло з ними сполучався.

На  сучасному  етапі  розвитку  суспільства,  з  появою  нових 

інформаційних  і  технічних  можливостей  класному  керівнику  необхідно

використовувати  наявні  інформаційно-комунікаційні  технології  для

підвищення ефективності виховної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до Розділу 1

 

Як би не був розроблений урок, багато що залежить від того, як учитель

підготується до нього.  Віртуозне проведення такого заняття схоже на роботу

шоумена  телепередачі.  Учитель  повинен  не  тільки  впевнено  володіти

комп’ютером,  знати  зміст  уроку,  а  й  вести  його  в  хорошому  темпі,

невимушено, постійно залучаючи до пізнавального процесу учнів. Потрібно

продумати  зміну  ритму,  урізноманітнити  форми  навчальної  діяльності,

продумати,  як  витримати  в  разі  потреби  паузу,  як  забезпечити  позитивний

емоційний фон уроку.

У  підготовці  до  уроку  з  використанням  ІКТ  учитель  не  повинен

забувати,  що  це  урок,  а  значить  складати  план  уроку,  ураховуючи  мету,  у

відборі  навчального  матеріалу  він  повинен  дотримуватися  основних

дидактичних  принципів:  систематичності  та  послідовності,  доступності,

диференційованого  підходу,  науковості  та  ін.  При  цьому  комп’ютер  не

замінює вчителя, а тільки доповнює його.

Такому уроку властиві:

1. Принцип адаптивності: пристосування комп’ютера до індивідуальних

особливостей дитини.

2. Керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу

навчання.

3. Інтерактивність і діалоговий характер навчання – ІКТ мають здатність «відгукуватися»  на  дії  учня  й  вчителя;  «вступати»  з  ними  в  діалог,  що  і становить головну особливість методик комп’ютерного навчання.

4. Оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи.

5. Підтримання в учня стану психологічного комфорту  в спілкуванні з

комп’ютером.

6. Комп’ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці

уроку, так і в процесі навчання: при поясненні (введення) нового матеріалу,

закріпленні, повторенні, контролі.

Але, поряд з перевагами, виникають різні проблеми як при підготовці до

таких уроків, так і під час їх проведення.

Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ:

• відсутність  комп’ютера  в  домашньому  користуванні  багатьох  учнів  і

вчителів, час для занять у комп’ютерних класах відведено далеко не у всіх

школах;

• у  вчителів  недостатньо  часу  для  підготовки  до  уроку,  на  якому

використовуються комп’ютери;

• недостатня комп’ютерна грамотність вчителя;
• відсутність контакту з учителем інформатики;
• у  робочому  графіку  вчителів  не  відведено  час  для  дослідження

можливостей Інтернет;

• складно інтегрувати комп’ютер у поурочну структуру занять;
• у шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на

уроках;

• за недостатньої мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри,

музику, перевірку характеристик ПК і т.п.;

• існує  ймовірність,  що,  захопившись  застосуванням  ІКТ  на  уроках,

учитель  перейде  від  розвивального  навчання  до  наочно-ілюстративних

методів.

Для  подолання  основних  проблем  застосування  ІКТ  у  професійній

діяльності  варто  дотримуватись  методичних  рекомендацій  з  підготовки  й

проведення комп’ютерних уроків:

1.  Усі  завдання  бажано  оформити  графікою,  забезпечити  ігровими

ефектами.

2. Необхідно передбачити захист від несанкціонованих дій користувача,

розробити дружній інтерфейс.

3. Повинні бути передбачені реакція на хибну відповідь і можливість її

виправити.

4.  У  кінці  роботи  на  екран  необхідно  виводити  протокол  виконання

програми,  що  містить  число  допущених  помилок  з  кожного  завдання  та

загальний  підсумок.  Бажано  мати  можливість  дострокового  виходу  з

програми .

5.  З  учнями  першого  класу  краще  працювати,  коли  в  комп’ютерному

класі є інтерактивна дошка;

6. З учнями 2-4-их класів можна працювати на уроці безпосередньо за

комп’ютерами, ділячи клас на підгрупи (1 частина учнів виконує завдання за

партою, а інша – за комп’ютером);

9. Доки учням цікаво працювати за комп’ютером, потрібно домагатися,

щоб  він  був  помічником  учителя,  батьків,  школярів  у  здобутті  знань,  а  не

пристроєм для ігор;

10. Не залишати учнів початкових класів без контролю під час роботи в

мережі Інтернет;

11.  Постійно  слідкувати  за  дотриманням  санітарно-гігієнічних  вимог

12.  Під  час  створення  електронної  наочності  (слайдів)  необхідно

врахувати основні вимоги:

• слайд має містити мінімально можливу кількість слів;
• для написів і заголовків слід уживати чіткий крупний шрифт;
• обмежувати використання простого тексту;
• виносити  на  слайд  пропозиції,  визначення,  слова,  терміни,  які  варто

записати в зошиті, прочитати їх вголос під час демонстрації;

• заливка тла, букв, ліній має бути переважно спокійного кольору, щоб

не викликати роздратування й стомлення очей;

• креслення, малюнки, фотографії та інші ілюстративні матеріали мають

максимально рівномірно заповнювати все поле екрана;

• на кожному слайді має бути не більше двох картинок;
• розмір шрифту на слайдах повинен бути не менше 24-28 пунктів;
• анімація можлива один раз протягом 5 хвилин (у початковій школі);
• вся  презентація  повинна  бути  витримана  в  одному  стилі  (однакове

оформлення  всіх  слайдів:  фон,  назва,  розмір,  колір,  накреслення

шрифту, колір і товщина різних ліній і т.п.);

• звуковий  супровід  слайдів  не  повинен  бути  різким,  відволікаючим,

дратівливим.

На перегляд одного слайда відводиться не менше 2-3 хвилин, щоб учні

могли  сконцентрувати  увагу  на  зображенні,  простежити  послідовність  дій,

роздивитися  всі  елементи,  зафіксувати  кінцевий  результат,  за  потреби

зробити записи .

Отже,  знання  методики  використання  ІКТ  в  навчально-виховному

процесі  початкової  школи  позбавить  вчителя  помилок  та  страху,  надасть

можливість  використовувати  інструментарій  активного  та  безпечного

входження дитини в інформаційне суспільство.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

 

2.1 Санітарно-гігієнічні вимоги до застосування ІКТ

 

Вимоги  сучасного  життя  потребують  нових  підходів  до  організації

навчально-виховного  процесу.  Нині  вчителі  досить  часто  зустрічаються  з проблемою  зниження  рівня  пізнавальної  активності  учнів,  небажанням працювати  самостійно  та  і  просто  вчитися.  Серед  багатьох  причин  втрати дітьми  інтересу  до  навчання  можна  назвати  одноманітність  уроків.

Відсутність  можливості  повсякденного  пошуку  нової,  цікавої  інформації призводить  до  шаблонного  викладання,  а  це  руйнує  та  знищує  дитячий інтерес  до  навчання.  Творчий  підхід  учителя  до  побудови  та  проведення уроку,  насиченість  різноманітними  прийомами,  методами  та  формами викладання  зможуть  забезпечити  його  ефективність.  Одним  зі  способів розвитку  пізнавальної  активності  є  використання  нових  інформаційних технологій (НІТ), що дають змогу привернути увагу учнів до навчання.

У процесі навчання важлива не інформаційна технологія сама собою, а

те,  наскільки  її  використання  реалізує  досягнення  освітніх  цілей.  Власне кажучи, нині освіта стоїть перед важливим завданням: навчитися правильно, оптимально й без шкоди для здоров’я застосовувати комп’ютер.[24,с.42]

 Адже комп’ютеризація освітньої та дозвільної діяльності дітей має ряд негативних моментів, які можуть мати негативний вплив на здоров’я. Робота, заняття  або  гра  на  комп’ютері  обов’язково  впливає  на  користувача  цілим комплексом чинників. Зупинимося на основних із них.  Застосування  ІКТ  створює  специфічний  мікроклімат  навколишнього середовища,  що  характеризується  такими  фізичними  факторами,  як  шум, вібрація,  електромагнітне  поле,  статична  електрика  та  ін.  Змінюється температура, вологість і хімічний склад повітря. Більше  того,  процес  сприйняття  матеріалу  вимагає  від  учня  більш значної,  ніж  при  інших  методах  навчання,  зорової,  емоційної,  розумової, статичної  напруги.  Сприйняття  інформації  з  екрана  телевізора  і  монітора комп’ютера  значно  збільшує  зорове  навантаження.  Під  впливом  роботи  на комп’ютері страждають, перш за все, очі, зір. Розрізнення знаків з екрану, що світиться,  чергуючись  з  погляданням  на  клавіатуру,  викликає  напруження м’язів  рухового  апарату.  Статична  нерухома  робоча  поза  викликає  втому  і біль у м’язах рук, шиї, плечей і спини, може призвести до порушень опорно-рухового апарату, погіршення стану здоров’я школярів, до погіршення уваги, зниження працездатності, головного болю, загального стомлення учнів.

У  5-6-річних  дітей  процес  формування  зорового  аналізатора  не закінчено, тому  навчання  з  використанням  комп’ютерів  має  відповідати віковим можливостям дітей.

Перше, на що звернули свою увагу медики, – це на зростання зорового

навантаження  в  працюючих  за  дисплеєм.  Вітчизняні  та  зарубіжні дослідження, які мають вже досить тривалу історію, показують, що більше 90% користувачів комп’ютерів скаржаться на печію або біль в області очей, відчуття «піску» під віками, затуманення зору та ін. Комплекс цих та ряду інших  характерних  нездужань  з  недавнього  часу  отримав  назву «комп’ютерний зоровий синдром».

Термін  «комп’ютерний  зоровий  синдром»  вживається  для позначення

симптомокомплексу (печіння, біль в області очей, затуманення зору тощо), що виникає у користувачів ПК унаслідок роботи перед екраном монітора.  Вплив роботи за комп’ютером на організм у значній мірі залежить від віку  користувача,  від  стану  його  зору,  а  також  від  інтенсивності  роботи  з монітором та організації робочого місця. [25,с.4]

Є три шляхи запобігання розвитку комп’ютерного зорового синдрому:

• гігієна праці в умовах роботи перед монітором;
• наближення зображення на моніторі до природного;
• жорсткий і постійний контроль дорослих за часом, проведеним дітьми за  комп’ютером. 

До  тих  пір,  поки  дитина  не  навчиться  оцінювати  свій

нервово-психічний  стан  адекватно,  тобто  відповідно  об’єктивним  його проявам,  необхідним  є  зовнішній  контроль  і  регламентація  роботи  за комп’ютером. 

Завдання педагога, який проводить заняття з використанням технічних засобів навчання,  –  зняти  або  звести  до  мінімуму  їх  негативний  вплив  на здоров’я учнів.

Гігієнічні  норми  та  правила  впровадження  в  навчальний  процес  ІКТ

містять вимоги:

1)  до приміщень, де знаходяться комп’ютери;

2)  до обладнання місць для занять;

3)  до режиму занять і відпочинку при роботі. [26,с. 118-119]

 

1. Бажано,  підкреслюється  у  методичних  рекомендаціях  МОН  України щодо облаштування кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій  загальноосвітніх  навчальних  закладів  (Лист  №1/11-  1927  від 06.05.2004 р.) [26] виділити один кабінет для навчання молодших школярів.

У  Державних  санітарних  правилах  і  нормах  (ДСанПіН  5.5.6.009-98)

визначено  правила  облаштування  та  обладнання  кабінетів  комп’ютерної техніки  в  навчальних  закладах  та  режим  праці  учнів  на  персональних комп’ютерах. [27]

Вимоги  до  облаштування  комп’ютерних  класів,  обладнання  їх спеціальними меблями,  створення  режиму  освітлення  тощо  продиктовані фізіологічними  особливостями  розвитку  організму  дитини.  Кістково-сполучний  апарат школярів  відзначається  гнучкістю, оскільки  в кістках  ще багато  хрящової  тканини.  Це  необхідно  враховувати,  щоб  запобігти можливим  викривленням хребта,  кисті  руки.  З  розвитком  м’язової  системи молодших  школярів  збільшується  вага  усіх  м’язів  відносно  ваги  тіла,  що зумовлює  зростання  фізичної  сили  дитини.  Дрібні  м’язи  кисті  руки розвиваються  повільніше  від  інших,  тому  діти  недостатньо  добре координують  рухи  дрібних  м’язів.  З  часом  школярі  набувають  здатності розподіляти навантаження на різні групи м’язів, рухи їх стають точнішими, покращується техніка письма. Не останню роль в удосконаленні координації рухів  дрібних  м’язів  учня  може  відігравати  регламентована  робота  з комп’ютерною технікою, зокрема з клавіатурою і «мишою». [28]

Постава  -  це  положення,  яке  приймає  тіло,  коли  людина  сидить  за

комп’ютером. Правильна постава необхідна для профілактики захворювань шиї, рук, ніг і спини. Під час роботи за комп’ютером краще всього сидіти на 2,5 см вище, ніж за звичайним письмовим столом. Голову потрібно тримати рівно  по  відношенню  до  обох  плечей,  голова  не  повинна  нахилятися  до одного плеча. Під час погляду вниз, голова повинна, перебувати точно над шиєю, а не нахилятися вперед.

Для поліпшення постави можна використовувати спеціальні вправи, які

відносяться  до  ерг-аеробіки  (ергономіка  –  дисципліна,  що  вивчає  трудові процеси  з  метою  оптимізації  знарядь  і  умов  праці  для  підвищення  її продуктивності та якості; з багатьох аспектів тісно пов’язана з фізіологією і гігієною праці). 

Ерг-вправи

1. «Дивлячись в небо». Вихідне положення (в.п.) – стоячи, руки лежать

на  стегнах.  Повільно  відхилятися  назад  дивлячись  у  небо.  Повернутися  в

початкове положення.

2. «Єгиптянин». В. п. – сидячи або стоячи, погляд спрямований прямо, а

не  вгору  і  не  вниз.  Натиснувши  вказівним  пальцем  на  підборіддя,  зробити

рух шиєю назад. У цьому положенні слід залишатися протягом 5 секунд.

3.  «Абра-Кадабра».  В.  п.  –  сидячи,  руки  лежать  на  підлокітниках,

зап’ястя  повинні  бути  витягнуті  долонями  вниз.  Абра  (повільно  стиснути

долоні в кулак). Кадабра (повільно розтиснути кулаки).

4.  «Піднімання  кришки  столу».  В.  п.  –  сидячи,  передпліччя  лежать на підлокітниках,  а  кисті  знаходяться  під  кришкою  столу  долонями  вгору. Натиснути  долонями  на  внутрішню  поверхню  кришки  столу,  напружуючи м’язи передпліччя. У цьому положенні слід залишатися протягом 10 секунд.

Сенс вправи полягає в тому, щоб активізувати м’язи з метою їх зміцнення. Для досягнення бажаного результату ці вправи рекомендується повторювати не менше 10 разів.

1. Інструкція правильної посадки за комп’ютером.

1.  Сядьте прямо.

2.  Спину  тримаєте  рівно,  корпус  розгорніть  строго  до  монітора  (не

можна сидіти впівоберта).

3.  Ноги не схрещуйте, поставте обидві ступні твердо на підлогу або на

підніжку.

4.  Поперек злегка вигнутий, спирається на спинку крісла.

5.  Розслабте корпус і ноги, вам повинно бути зручно сидіти.

6.  Розслабте  плечі,  руки  розслаблено  покладіть  на  стіл  (або  на

клавіатуру з мишею), розслабте пальці.

7.  Лінія плечей повинна розташовуватися прямо над лінією стегон.

8.  Передпліччя можна покласти на м’які підлокітники на такій висоті,

щоб зап’ястя розташовувалися трохи нижче, ніж лікті.

9.  Для  рук  завжди  повинна  бути  опора,  щоб  вони  не  знаходилися  в повітрі. Руки повинні зручно розташовуватися по сторонам.

10. Руки  випрямте  більш  ніж  наполовину  (кут  в  лікті  повинен  бути

більше 90°).

11. Лікті зігнуті і знаходяться приблизно в 3 см від корпусу.

12. Клавіатуру розмістіть нижче ліктів (по можливості) або на їх рівні.

13. Голову тримайте прямо, за бажанням – із невеликим нахилом уперед

 

2.  Поради щодо організації робочого місця школяра: [29]

Робоче  місце.  Стілець  обов’язково  має  бути  зі  спинкою. 

Комп’ютер потрібно розмістити не менше як за 50-70 см від дитини (що далі, то краще), щоб  її  погляд  був  спрямований  перпендикулярно  в  центр  екрану.  Сидіти потрібно  прямо  або  злегка  нахилившись  уперед,  із  невеликим  нахилом голови, та спираючись на 2/3-3/4 довжини стегна. Між корпусом тіла і краєм столу зберігається вільний простір не менше ніж 5 см. Руки вільно лежать на столі. Ноги зігнуті в тазостегновому й колінному суглобах під прямим кутом і розташовані під столом на підставці. 

Стіл, на якому стоїть комп’ютер, необхідно поставити в добре освітлене

місце, але так, щоб на екрані не було відблисків. Від дотримання означених рекомендацій залежить здоров’я дитини. 

Забезпечити  максимальну  фокусну  відстань.  Комп’ютер  повинен бути встановлений  так,  щоб,  відірвавши  очі  від  монітора,  враз  можна  було побачити найвіддаленіший предмет у кімнаті. При розміщенні комп’ютера в кутку  кімнати  слід  встановити  на  верхній  частині  монітора  або  на  столі велике  дзеркало.  Тоді  можна  бачити  далекі  предмети,  що  знаходяться  за спиною.

Прослідкувати  за  відсутністю  відблисків.  За  їх  наявності:  необхідно

змінити  кут  нахилу  екрана;  перемістіть  в  кімнаті  всі  предмети,  що відблискують на екрані; занавісьте вікна; спробуйте опустити освітлювальні прилади  або  електролампочки  нижче;  закрийте  люмінесцентні  лампи решітками; поверніть екран монітору так, щоб він був перпендикулярним до приладів освітлення; відрегулюйте освітлення екрану. Якщо це не допомагає, бажано встановити на свій монітор антивідблисковий екран. Змонтувати  правильне  і  раціональне  освітлення  робочого  місця. Найкращим  варіантом  верхнього  освітлення  робочої  кімнати  може  бути устаткування  з  регульованим  світловим  потоком  і,  бажано,  направленим безпосередньо на стелю.

Технічні  засоби  навчання  (ТЗН)  –  система  засобів,  що  складається  з

двох  взаємопов’язаних  частин:  специфічних  навчальних  посібників  (носіїв

інформації)  та  апаратури,  за  допомогою  якої  може  бути  подано

інформацію, що містить певний дидактичний посібник.

 

 

 

Таблиця 3. Гігієнічні вимоги до оформлення та розміщення різних технічних

засобів навчання ТЗН

Особливо  небезпечний  той  факт,  що  інтерес  дітей  до  роботи  з комп’ютерами  настільки  маскує  стомлення,  школярі  настільки захоплюються, що не помічають ознак втоми, продовжують заняття (ігри) і в результаті завдають істотної шкоди своєму здоров’ю. Як результат – поява психосоматичних розладів, невротичних реакцій і поширення проявів стресу в  школярів.  Педагог  повинен  бути  особливо  уважним  до  учнів,  повинен уміти  виявляти  ознаки  втоми  і  диференціювати  для  учнів  навчальне

навантаження. 

Важливе значення мають зовнішні ознаки стомлення,  що можуть бути помічені вчителем. У дітей воно може виявлятися  в нахилі голови набік, в опорі  на  спинку  стільця,  задиранні  ніг  з  опорою  на  край  столу,  в  частих відволікання,  розмовах,  переключенні  уваги  на  інші  предмети  та  ін.  З обережністю слід розв’язувати питання комп’ютерних занять, якщо у дитини є невротичні розлади, судомні реакції, порушення зору, оскільки комп’ютер може посилити всі ці відхилення в стані здоров’я. [25,с.5]

У  Методичних  рекомендаціях  МОН  України  щодо  облаштування  і використання  кабінету  інформатики  та  інформаційно-комунікаційних технологій  загальноосвітніх  навчальних  закладів  указані  норми  тривалості протягом  години  безперервної  праці  молодших  школярів  перед  монітором комп’ютера: 

для дітей 6-річного віку (1 клас) – 10 хв.; 

7-9 річних(2-4 класи) – 15 хв.  [26]

На  жаль,  часто  недооцінюється  значимість  санітарних  норм  та устаткування,  режим  роботи,  зміст  комп’ютерних  програм,  необхідних методик,  рекомендацій,  що  дозволяють  берегти  здоров’я  учнів  в  умовах комп’ютерного навчання.

Таблиця 4 

Після уроків із застосуванням ТЗН не слід проводити заняття, пов’язані

з  великим  навантаженням  на  зір  (читання).  Число  уроків  з  використанням

ТЗН  протягом  тижня  має  бути  обмежена:  3-4  рази.  Особливо  корисно

застосовувати їх на 3-4 уроках, коли починає знижуватися працездатність.

Дуже  важливо  запам’ятати  декілька  «золотих  правил»  у  роботі  за комп’ютером, які допоможуть отримати від занять максимум задоволення.

Правило перше: перед роботою за комп’ютером обов’язково необхідно

зробити гімнастику.

Гімнастика може бути загальною, музикальною, танцювальною або для очей.  Фізкультхвилинки  для  початкової  школи  якнайкраще  підходять  для

загальної гімнастики.

У комп’ютера є одна важлива деталь – клавіатура. Тому доречно вивести ще одне правило, яке допоможе працювати на комп’ютері з задоволенням – пальці повинні бути легкими і розслабленими. Дуже  важливо  не  допустити  перевантаження  суглобів  кистей  рук. Нервові  закінчення  подушечок  пальців  наче  розбиваються  від  постійних

ударів  по  клавішах,  виникають  оніміння,  слабкість,  в  подушечках  бігають «мурашки».  Це  може  привести  до  пошкодження  суглобового  і  зв’язкового

апарату  кисті,  а  надалі  захворювання  кисті  можуть  стати  хронічними.  Для пальчиків рук існують спеціальні вправи – пальчикові гімнастики.

Ще одне правило роботи на комп’ютері: піклуйся про зір, працюючи за комп’ютером!

Гімнастика для очей не тільки забезпечує поліпшення кровопостачання тканин ока, підвищує силу, еластичність і тонус очних м’язів і нервів, знімає перевтому  зорового  апарату,  а  й,  удосконалюючи  координацію  рухів  очей,  підвищує  здатність  зорового  сприйняття  й  оцінки  об’єктів  навколишнього простору, коригує функціональні дефекти зору.

Тривалість  зорової  гімнастики  складає  1  хвилину.  Через  2-4  заняття вправи рекомендується зміни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2  Психологічні умови ефективного діалогу дитини молодшого шкільного віку з комп’ютером.

Використання  ІКТ  у  системі  навчальних  дисциплін  початкової  школи

може  стати  потужним  фактором  збагачення  індивідуальної  основи розумового,  естетичного,  морального  розвитку  школяра.  Комп’ютерно-орієнтовані  засоби  навчання  досить  перспективні  для  підвищення  творчої активності.  Учень  від  об’єкта  навчання,  отримувача  готової  навчальної інформації,  стає  активним  суб’єктом  навчання,  він  може  самостійно здобувати  необхідну  інформацію  і,  навіть,  зуміє  винайти,  сконструювати необхідні для цього способи дій. [9,с.35]

За  умови  введення  до  процесу  навчальної  діяльності  елементів  гри,  у

дітей  виникають  позитивні  емоції,  тим  самим  підвищуючи  їх  пізнавальну активність.  Але  поліпшення  навчально-виховної  роботи  може  відбутися лише  через  вдале  спрямування  гри  вчителем  і  батьками.  Гра  має  велике значення не лише для розвитку уяви, мислення, волі, а й особистості дитини в цілому.

Саме  тому  більшість  прикладних  програм  навчального  характеру, призначених для застосування в початковій школі, використовують ігровий підхід до навчальної діяльності, що підвищує інтерес дитини та знімає зайве психологічне  напруження.  З  одного  боку,  комп’ютерні  ігри  потребують певного рівня пізнавальної активності та її інтенсивності, а з іншого,  – сам комп’ютер є потужним джерелом розвитку як пізнавальної активності, так і інших  інтелектуальних  почуттів  дитини  –  допитливості,  задоволеності результатом своєї діяльності, вольових якостей  та ін. [31,с.94]Окрім того, запам’ятовування  матеріалу  відбувається  краще  тоді,  коли  він  цікавий,  а ігрові програми для дитини зробити цікавими значно простіше.

Разом  з  комп’ютеризацією  з’явилися  також  негативні  наслідки  цього процесу,  що  впливає  на  соціально-психологічне  здоров’я  дітей  і  підлітків. Найпоширенішим з них є явище комп’ютерної залежності.

Термін  «комп’ютерна  залежність»  з’явився  в  1990  році.  Психологи класифікують  цю  шкідливу  звичку  як  різновид  емоційної  «наркоманії», спричиненої технічними засобами. Головний зміст комп’ютерної залежності в  тому,  що  комп’ютер  починає  керувати  людиною.  З  часом  для  залежного стає  важливим  не  результат,  а  процес,  у  якому  втрачається  контроль  над часом.

Перші ознаки комп’ютерної залежності дитини:

•  пропуски  шкільних  занять  через  комп’ютерну  гру  вдома  або відвідування комп’ютерного клубу;

• просиджування біля комп’ютера в нічний час;

• приймання їжі під час комп’ютерної гри;

• асоціювання себе з героями комп’ютерних ігор;

• відсутність інших захоплень, крім комп’ютерних ігор;

• віддавання переваги комп’ютерним іграм, а не спілкуванню;

•  загальний  час,  проведений  за  грою,  перевищує  час  виконання домашніх завдань, прогулянок, спілкування в батьками й однолітками, інших захоплень;

• дитина не уявляє, чим себе зайняти, коли комп’ютер зламався;

•  конфлікти  з  батьками  та  їх  шантажування  у  відповідь  на  заборону проводити час за комп’ютером  [32,с.18]

Для  профілактики  комп’ютерної  залежності  в  дітей  батьки  можуть керуватися психолого-педагогічними рекомендаціями:

-  привчайте  дитину  правильно  ставитися  до  комп’ютера  як  до

технічного  пристрою,  за  допомогою  якого  можливо  отримати  знання  і навички, а не як до засобу отримання емоцій;

-  не дозволяйте дитині у віці 3-5 років грати в комп’ютерні ігри.

-  розробляйте  з  дитиною  правила  роботи  за  комп’ютером:  20  хв. комп’ютерної гри, 30 хв. заняття іншими видами діяльності;

-  не дозволяйте дитині їсти й пити біля комп’ютера;

-  не дозволяйте дитині грати в комп’ютерні ігри перед сном;

-  домовляйтеся з дитиною виконувати ці правила;

-  обговорюйте  з  дитиною  покарання  в  разі,  якщо  дитина  порушить домовленість;

-  помічайте,  коли  дитина  дотримується  ваших  вимог,  обов’язково скажіть  їй  про  свої  почуття  радості  та  задоволення.  Таким  чином закріплюється бажана поведінка;

-  не використовуйте комп’ютер як засіб для заохочення дитини. Під час хвороби  і  вимушеного  перебування  вдома  комп’ютер  не  повинен  стати компенсацією;

-  допомагайте  дитині  долати  негативні  емоції,  які  завжди  присутні  в житті кожної людини (розчарування, сум, образа, агресія тощо) і які можуть підштовхнути дитину отримати полегшення за комп’ютерною грою.

 

Тест для батьків «Ознаки комп’ютерної залежності в дитини».

Щодня грає на комп’ютері.

Після початку гри втрачає відчуття часу.

Не бажає залишати гру незакінченою.

Їсть перед комп’ютером.

Не визнає, що дуже багато часу проводить за грою на комп’ютері.

Ви  докоряєте дитині  за  те,  що  вона багато  часу  проводить  за  грою на

комп’ютері.

Не закінчує гру, якщо досягає певного рівня складності, йде далі.

Порівнює  результати  зі  старими  й  пишається  цим,  повідомляє  про  це

всім.

Грає замість виконання домашніх завдань.

Як  тільки  дорослі  залишають  дім,  дитина  біжить  до  комп’ютера  й  з

почуттям полегшення починає грати.

     Якщо  ви  позитивно  відповіли  на  5  запитань  з  10,  то  можете  бути впевнені в тому що ваша дитина потрапила в залежність від комп’ютерних ігор. [32, с.18]

Однак  за  методично  правильного  використання  комп’ютерні розвивальні  ігри  мають  величезний  дидактичний  потенціал  та  вплив  на розвиток  творчих  здібностей  учнів.  Комп’ютерні  програми  мають  ту перевагу порівняно з іншими формами ігор, що в них рольові характеристики персонажів, результати та дії можуть бути представлені більш повно, а іноді й  трохи  перебільшено,  що  дає  змогу  дітям  бачити  те,  що  в  житті  ледве помітне.  Діти  можуть  побачити  емоційні  реакції  людей,  способи  взаємодії, навчитися  співвідносити  їх  із  ситуаціями,  що  їх  спричиняють,  у  яких  вони виявляються. [33]

Уведення  елементів  комунікацій  в  ігрову  діяльність  дітей  дає  змогу розподілити ролі в грі, зробивши її тим самим захоплюючою, складнішою і відповідальною. Крім того потреба звертатися до засобів телекомунікацій за допомогою  або  додатковими  даними  до  особи,  яка  наділена  відповідними функціями,  але  відсутня  в  безпосередньому  оточенні,  сприяє  активнішому використанню  письмової  мови  для  спілкування  і,  відповідно,  стимулює вдосконалення  навичок  володіння  клавіатурою  в  дітей.  Обмін повідомленнями  в  конкретних  ситуаціях  сприяє  розвитку  процесів вербалізації,  глибшому  усвідомленню  та  узагальненню  виявлених  дітьми

закономірностей.

Одна  з  важливих  особливостей  і  переваг  мультимедійних  засобів

навчання порівняно з аудіовізуальними та іншими засобами полягає саме в тому,  що  мультимедійні  програми  здебільшого  розраховані  на  самостійне активне сприймання та засвоєння учнями знань, умінь і навичок. Уже сама побудова,  дидактичне  спрямування  та  розв’язання  навчальної  (наукової) проблеми  передбачають  активну  розумову  діяльність  учнів.  Вони  можуть обирати оптимальний темп роботи з мультимедійною програмою відповідно до  індивідуальних  розумових,  психолого-фізіологічних  можливостей  та інтересів;  перевіряти  правильність  відповідей,  використовувати  в  процесі сприймання  та  засвоєння  знань  необхідну  зорово-слухову  й  текстову інформацію. [33,с.99]

Можна  виділити  такі  аспекти  застосування  мультимедійних інформаційних засобів для самостійної роботи:

• для загального ознайомлення з об’єктами;

• для з’ясування сутності окремих процесів, явищ та подій;

• для аналізу явищ, окремих фактів, встановлення між ними спільного і

відмінного,  розв’язання  пізнавальних  завдань,  створення  проблемних

ситуацій, підведення учнів до самостійних висновків та узагальнень.

Добираючи  до  уроку  програмне  забезпечення,  треба  враховувати,  що воно повинно відповідати певним вимогам, а саме:

• бути цікавим і викликати позитивні емоції в школярів;
• активізувати пізнавальну та розумову діяльність учнів;
• викликати в дитини бажання навчитися працювати самостійно;
• відповідати валеологічним вимогам;
• розвивати творчі здібності дитини;
• носити навчально-контролюючий характер.

Інший  важливий  аспект  комп’ютерних  ігор  –  це  їх  зміст.  Гра  повинна бути  без  насильства  та  аморальних  аспектів,  мати  розвиваючий  характер, бути трохи складною для дитини, а не одноманітною і монотонною. Інакше ефект  буде  протилежним:  замість  розвитку  і  прагнення  до  пізнання  за допомогою комп’ютера – компенсація життєвих невдач і відхід від реального життя в кіберпростір. 

Головна  характеристика  навчального  діалогу  з  комп’ютером  –  його педагогічна  спрямованість.  Від  неї  залежать  інші  параметри,  які  можна задавати  діалогу  учень-комп’ютер.  Порушення  психологічних  принципів взаємодії  учнів  з  комп’ютером  найчастіше  проявляється  таким  чином[34,с.136-137]:

• надмірна допомога. У результаті надмірної регламентації діяльності учня

звужується «поле самостійності» пошуку розв’язку;

• недостатня  допомога.  Таке  явище,  як  правило,  спостерігається  в

навчальних  системах  з  непрямим  управлінням  навчальною  діяльністю. Результати  виявляються  у  формі  загальних  рекомендацій,  які  майже  не будуть застосовані на практиці;

• неадекватність  оціночних  суджень.  Вона  викликана  тим,  що  не

враховується історія навчання;

• надмірність  допоміжного  діалогу.  Комп’ютер  для  визначення  змісту

відповіді  задає  багато  питань,  чим  відволікає  учня  від  розв’язання завдання;

• збої  комп’ютера.  Комп’ютер  унаслідок  помилок  у  програмному

забезпеченні може давати неправильні відповіді;

    ●  недостатня вмотивованість допомоги. Комп’ютер може вказувати лише на наступний крок у розв’язанні, але не розкриває напряму пошуку, прийомів розв’язання, його теоретичних принципів;

   ● надмірна  категоричність.  Вона  викликає  негативні  реакції  в  учнів  у  тих випадках, коли  вони  знаходять нешаблонний розв’язок не  передбачений програмою.  Учні  в  такому  випадку  демонструють  до  комп’ютера зверхність, ігнорують наступні його вказівки.

Як показує світовий досвід, інформатизація все більш активно впливає на  формування  психічних  процесів.  Заняття  на  комп’ютерах  безумовно мають і позитивний ефект: підвищують когнітивні здібності, кмітливість та уяву. У дітей, захоплених комп’ютерами, більш високі показники мотивації досягнень  і  саморозвитку.  У  таких  дітей  у  той  же  час,  як  правило,  більш низькі  показники  інтересів  у  гуманітарній  області  (музика,  мистецтво, література), діти також менше читають і майструють. [35]

Психолого-педагогічні  аспекти  інформатизації  навчального  процесу загальноосвітньої школи різноманітні й багатопланові зупинимося на тих, які мають  найбільше  значення  для  підтримки  традиційного  навчання  в початковій школі.

1.  Мотиваційний  аспект.  Використання  засобів  нових  інформаційних технологій дозволяє посилити мотивацію навчання завдяки не тільки новизні роботи з комп’ютером, яка сама по собі нерідко сприяє підвищенню інтересу до  навчання,  але  й  можливості  регулювати  пред’явлення  завдань  за труднощами,  заохочуючи  правильні  рішення,  не  вдаючись  при  цьому  до моралі  й  осуду.  Працюючи  на  комп’ютері,  учень  отримує  змогу  довести розв’язання  будь-якої  навчальної  задачі  до  кінця,  оскільки  йому  надається необхідна допомога, а якщо використовуються найбільш ефективні навчальні системи,  то  йому  пояснюється  рішення,  він  може  обговорити  його оптимальність. Комп’ютер може впливати на мотивацію учнів, розкриваючи практичну  значимість  досліджуваного  матеріалу,  надаючи  їм  можливість проявити  оригінальність,  поставивши  цікаве  завдання,  поставити  будь-які питання  й  запропонувати  будь-які  рішення  без  ризику  отримати  за  це низький бал. Все це сприяє формуванню позитивного ставлення до навчання. Однак  важливо,  щоб  зацікавленість  не  стала  переважаючим  фактором  у використанні комп’ютера й не затьмарила навчальні цілі.

2. Врахування індивідуальних особливостей та активізації навчального процесу.  Застосування  засобів  нових  інформаційних  технологій  у навчальному  процесі  дозволяє  індивідуалізувати  й  диференціювати  процес навчання,  реалізуючи  інтерактивний  діалог,  надаючи  змогу  самостійного вибору  режиму  навчальної  діяльності  та  комп’ютерної  візуалізації досліджуваних  об’єктів.  В  умовах  масової  загальноосвітньої  школи  в кожному класі є діти як з високим, так і з досить низьким рівнем розвитку, фронтальна  форма  роботи  й  орієнтація  на  середнього  учня  в  таких  умовах себе  не  виправдовують  і  призводять  до  втрати  інтересу  на  уроці  в найздібніших  і  неможливості  в  найбільш  слабких  активно  залучатися  до навчального  процесу.  Індивідуальна  робота  учня  за  комп’ютером  створює умови комфортності при виконанні завдань, передбачених програмою: кожна дитина  працює  з  оптимальною  для  нього  навантаженням,  тому  що  не відчуває впливу оточуючих.

3.  Розширення  можливостей  пред’явлення  навчальної  інформації. Використання  можливостей  інформаційних  технологій  дозволяє  не  тільки відтворювати реальні обставини діяльності, а й демонструвати процеси, які в реальності не можуть бути помічені. Можливості представлення та вивчення інформації  постійно  розширюються  завдяки  розвитку  інтерактивних комп’ютерних систем: мультимедійних технологій, підключають комплексне (текст,  звук,  колір,  об’єм,  анімація  і  сенсорика)  сприйняття  інформації; телекомунікацій, що дозволяють розширити межі того соціального оточення, у  межах  якого  здійснюється  пізнавальний  розвиток  дитини;  штучного інтелекту,  що  підвищує  рівень  навчання  до  свідомого  експерименту  й дослідження.

4.  Зміна  форм  і  методів  навчальної  діяльності.  Наявність  програмно-методичного  забезпечення,  орієнтованого  на  підтримку  викладання  певних

навчальних  предметів;  об’єктно-орієнтованих  програмних  систем  (текстові, графічні,  музичні  редактори,  електронні  таблиці  тощо),  призначених  для формування  культури  навчальної  діяльності  та  інформаційної  культури; систем  штучного  інтелекту  (бази  знань,  експертні  навчальні  системи), призначених для організації процесу самонавчання, а також навчального та демонстраційного  устаткування,  що  сполучається  з  комп’ютером,  дозволяє організувати  в  навчальному  процесі  інформаційно-навчальну,

експериментально-дослідницьку  діяльність,  забезпечити  можливість самостійної навчальної діяльності та предметної діяльності із засобами нових інформаційних  технологій.  Так,  текстовий  редактор  із  вбудованими словниками  синонімів  й  омонімів,  засобами  перевірки  правопису  –  один  із найпотужніших  навчальних  інструментів,  які  прийшли  до  школи  разом  з комп’ютером,  –  неминуче  спричиняє  зміни  в  змісті  та  методах  навчання рідної  мови  та  літератури.  Зміна  усталених  традиційних  форм  і  методів навчальної  діяльності,  спрямована  на  вдосконалення  освітнього  процесу, залучає  до  своєї  сфери  як  окремого  індивіда,  так  і  клас,  вчительський колектив, школу в цілому, що фактично сприяє створенню нової педагогіки.

Введено  термін  трисуб’єктна  дидактика  (Петухова  Л.Є., Співаковський О.В.), який позначає один із напрямів педагогічної науки про найбільш загальні закономірності, принципи та засоби організації навчання, що забезпечує свідоме та міцне засвоєння системи знань, умінь і навичок у межах  рівноправних  взаємин  учня  (студента),  учителя  (викладача)  та інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища.

5. Контроль за діяльністю учнів. У роботі на комп’ютері кожен учень може  обдумувати  відповідь  стільки  часу,  скільки  йому  необхідно;  зникає проблема суб’єктивної оцінки знань при опитуванні, так як оцінку виставляє комп’ютер,  підраховуючи  кількість  вірно  виконаних  завдань;  відбувається миттєвий аналіз відповіді, що дає можливість учню або утвердитися в своїх знаннях,  або  скоректувати  невірно  введену  відповідь,  або  звернутися  за допомогою  до  вчителя.  Таким  чином,  комп’ютер  дозволяє  якісно  змінити контроль за діяльністю учнів, забезпечуючи при цьому гнучкість управління навчальним процесом . [36]

Отже,  учитель,  здійснюючи  педагогічну  діяльність  засобами інформаційно-комунікаційних технологій, повинен обов’язково враховувати психологічні  принципи  взаємодії  учня  з  комп’ютером  для  створення оптимальних  умов  педагогічного  впливу  та  отримання  очікуваного результату.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Освіта має орієнтуватись на діяльність, розвиваючі технології, які формують у учнів уміння вчитися, оперувати і управляти інформацією, швидко приймати рішення, пристосовуватись до потреб ринку праці (формувати основні життєві компетенції). Світовий процес переходу до інформаційного суспільства, а також економічні, політичні і соціальні зміни, що відбуваються в Україні, зумовлюють необхідність прискорення реформування системи освіти.

Людство має нагальну потребу обробки інформації. Необхідність пошуку нових організаційних форм і методик навчання зумовлена тим, що виникла потреба в розробці методики, яка відповідає адаптації школи до комп’ютерної епохи. Школа має стати найважливішим фактором формування нових сучасних життєвих установок особистості. Це завдання під силу лише тим учителям, які здатні не тільки "завантажувати" пам’ять учнів, а й формувати їх компетентності. В умовах традиційних форм та методів навчання школярі, отримуючи інформацію пасивно, не вміють самостійно її здобувати, а також застосовувати те, що знають.

Сучасному суспільству потрібна компетентна особистість, здатна брати активну участь у розвитку економіки, науки, культури. Тому сьогодні у шкільній освіті на перший план висувається завдання створення сприятливих умов для виявлення і розвитку здібностей учнів, задоволення їхніх інтересів та потреб, розвитку навчально-пізнавальної активності та творчої самостійності.

Освіта має орієнтуватися на перспективи розвитку суспільства. А це означає, що в сучасній освіті необхідно застосовувати найновітніші інформаційні технології. Створення добротного інформаційного середовища є ключовим завданням на шляху переходу до інформаційного суспільства. Масове впровадження інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) в освітню сферу висуває проблему комп’ютеризації закладів освіти в розряд пріоритетних. Розвиток і впровадження ІКТ спрямовані на їх комплексне інформаційно-ресурсне й методичне забезпечення.

Кожний шкільний предмет здатний суттєво вплинути на менталітет людини, яка формує себе як особистість, на методи вирішення не тільки шкільних завдань, а й навколишнього середовища. Сучасний випускник школи повинен мати компетенцію використання інформаційних технологій, тобто технологій, що проектуються сучасною індустрією як в освіті, так і в повсякденному житті. Нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають нові можливості для творчості, знаходження і закріплення будь-яких професійних навичок, дозволяють реалізовувати принципово нові форми і методи навчання.

Необхідною складовою формування єдиного освітнього інформаційного простору, першим кроком до використання інноваційних та дистанційних технологій навчання у професійній діяльності вчителя є наявність Інтернету.

Сьогодні існує безліч інформаційних матеріалів на електронних носіях: електронні довідники, енциклопедії, атласи, науково-популярні фільми тощо.

Наявність у більшості бібліотек сучасного інформаційно-комунікаційного обладнання й доступу до Інтернет дає можливість учням набувати навичок пошуку, збирання інформації, її аналізу й використання для набуття освіти, а вчителі мають можливість ефективно вести пошук потрібних їм матеріалів у світовому просторі.

Традиційна формула освітнього процесу "знання – вміння - навички" вже не спрацьовує повною мірою. Інформаційне суспільство вимагає від людини набуття здатності та вмінь самостійно здобувати і нестандартно використовувати знання, опановувати інформаційні технології їх пошуку, осмислення, поглиблення та застосування, які стають органічною потребою кожної людини. Щоб поглибити знання у сфері інформаційних технологій, навчитися застосовувати їх у процесі викладання різних навчальних предметів, багато вчителів обирає післядипломне навчання в галузі інформаційних технологій.[37]

Цьому активно сприяє й сучасна система неперервної освіти, складовою якої є дистанційна форма організації навчання, яке здійснюється на основі сучасних педагогічних, інформаційних та телекомунікаційних технологій. Вона почала набувати значного розвитку протягом останнього десятиріччя і є найбільш ефективною при розв'язанні багатьох проблем. Використання дистанційних форм навчання є дієвою підтримкою навчального процесу.  Це дає змогу:

• надати учням різнорівневу навчальну інформацію;
• створити умови для рівного доступу до якісної освіти;
• поширити спектр освітніх послуг, використовуючи TV, радіо, Веб- ресурси;
• підвищити інформаційну компетентність педагогів та учнів.

Організаціні умови:

- Підготовка фахівця. Формування єдиного освітнього інформаційного простору є одним із стратегічних завдань щодо розвитку системи освіти. Фундаментом має бути інформаційна мережа, що охоплює всі ланки системи освіти, заклади, установи й органи управління ними та підготовлені користувачі.

У процесі підготовки вчителя для використання інформаційних технологій не лише на заняттях з інформатики, але й у всьому освітньому просторі, особлива увага приділяється розвитку рис новаторства, креативності, адже педагог має підготувати учня до відповідальних, свідомих і розумних дій в умовах технічного прогресу, швидкого розвитку техніки, інформаційних технологій, раціональної самоосвіти і технічного та інформаційного навчання.

Підвищення кваліфікації у сфері інформатики вчителів інших предметів – набагато складніша проблема, ніж підготовка самих учителів інформатики. Проте її можна розв’язати, підвищуючи кваліфікацію вчителів у двох напрямках:

• підготовка вчителів до викладання інформаційних предметів;
• підготовка вчителів до використання інформаційних медіа як засобів ефективного викладання інших шкільних предметів.

Сьогодення чітко визначає риси професіоналізму сучасного вчителя. Серед них: організаційні здібності; педагогічні вміння; володіння комп’ютерною технікою; відкритість; маневреність; гнучкість; співробітництво. Домінантною складовою для кожного вчителя вважається оволодіння комп’ютерною технікою, інформаційними технологіями. Висока компетентність дає змогу ухвалювати творчі рішення, знаходити можливості вміло використовувати теоретичні знання й практичні вміння щодо ІКТ.

Отже, комп’ютеризація й доступ до мережі Інтернет в ЗНЗ - це не лише нові технічні можливості для сфери освіти, а й дружній інтерфейс машинно-діалогового режиму, доступ до гігантських обсягів інформації.[37]

• Підготовка учня до сприйняття ІКТ

Впровадження інформаційних технологій у навчально-пізнавальну діяльність учнів – це один із шляхів. Комп’ютери мають перейти із класу інформатики у навчальні класи. Особливої актуальності набуває проблема розробки, створення та впровадження розвивальних освітніх програм, які сприятимуть адаптації учнів до життя в інформаційному суспільстві. В кожному ЗНЗ створюються необхідні соціальні, психологічні, педагогічні умови для опанування учнями школи сучасних інформаційних технологій і розроблення методики використання їх в навчально-виховному процесі.

Зміни у підходах до навчання створили умови для перебудови особистісних установок взаємодії учителя з учнями. Вчитель зобов’язаний виступати у ролі творчого керівника, спрямувати учнів від статичних знань до динамічних.

Основними принципами роботи учителя, як консультанта і помічника, стали відкритість, впевненість у можливостях і здібностях учнів, бачення внутрішнього світу і можливостей кожної дитини. Роль учителя стала більш активною. Учителі створюють сприятливі умови для розкриття і розвитку учнів. Стрімкі темпи інформатизації суспільства та розвитку Інтернет - технологій актуалізують проблему формування інформаційної компетентності підростаючого покоління, яка наразі виступає одним із потужних чинників успішності навчальної, професійної, суспільної та інших видів діяльності молодої людини.

Впровадження інноваційних моделей навчального процесу передбачає вміння вчителів - предметників користуватися засобами новітніх інформаційних технологій. Структурна побудова заняття з використанням ІКТ змінює саму суть навчального процесу, занурюючи його в спілкування, де ролі вчителя й учня врівноважені: обидва працюють для того, щоб навчатися, ділитися своїми знаннями, досягненнями свого життєвого досвіду. Важливим тут є не те, як багато діти знають, а як вони дізналися і що робитимуть зі своїми знаннями.

До того ж слід звернути увагу на те, що педагог повинен завчасно моделювати ситуації взаємодії за допомогою засобів, схем (моделей) діяльності учнів, відповідно до змісту і мети уроку. В моделях слід фіксувати склад індивідуальних дій учнів, спосіб їх розподілу між учасниками і послідовність дій виконання. Цілеспрямована модель діяльності учнів у даних уроках виступає інструментарієм, за допомогою якого можна поєднувати методологію та зміст, крім того, вона є основним засобом організації комунікації учнів і вчителя.

У процесі побудови уроку з використанням ІКТ визначальною є діяльність учнів, а головною функцією педагогічної згоди стає створення комунікативних умов, коли учитель своїми висловлюваннями і діями бере участь у створенні "критичних ситуацій", що ведуть до аналізу й розуміння змісту навчального матеріалу, способів пізнання. Вчитель керує взаємодією учнів, які представляють різні позиції й пізнавальні можливості.

Дидактична ефективність даного уроку досить висока і дає вчителю змогу визначати й вивчати психолого-педагогічні феноменальні можливості окремих учнів, а учням - за умови системності використання даних методів навчання, очевидніше виявляти різні позиції, перешкоди, які виникають у процесі навчальної діяльності. Саме в такій формі уроку, за інтерактивними методами навчання та використання ІКТ, виникає зв'язок між змістом (темою уроку) і способом спільної та індивідуальної діяльності, між учнем і способом вирішення проблеми, ситуації, завдання.

Дидактичні умови

• Спеціальні уроки, рекомендації до їх проведення, програми.

Сучасні інструментальні засоби відкривають широкі перспективи для візуалізації та інтерактивності навчального процесу. Завдяки новому рівню інформаційного забезпечення стає можливим удосконалення методів освітньої діяльності, раціональне використання праці педагогів та адміністрації ЗНЗ.

В Україні реалізується національний проект "Відкритий світ" під патронатом Президента України, розробляється державна цільова програма інформатизації загальноосвітніх шкіл "Сто відсотків".

Великий внесок корпорації Intel в освіту. Спонсорська підтримка, яку корпорація Intel надає конкурсам Intel ISEF, є частиною корпоративної програми Intel, покликаної забезпечити підготовку вчителів і учнів до вимог завтрашнього дня. Ця ініціатива спрямована на підвищення якості навчання, а також на підвищення ефективності освіти загалом за рахунок використання сучасних технологій, допомагаючи учням розвивати навички наукового мислення, необхідні для успішної роботи в сучасній, заснованій на знаннях економіці.

Ще одним напрямком цієї корпоративної програми на підтримку освіти є всесвітня благонадійна ініціатива Intel "Навчання для майбутнього", у рамках якої успішно пройшли підготовку більше 1 млн. 500 тис. учителів у різних країнах світу. Мета програми Intel "Навчання для майбутнього" полягає в тому, щоб навчити вчителів і учнів методам практичного застосування інформаційних технологій у навчальному процесі.

Нині дедалі важливішим стає інформаційне представництво навчального закладу в мережі Інтернет, що передбачає створення офіційних сайтів закладів освіти та педагогів. Метою створення офіційного сайту є представлення навчального закладу в глобальній мережі, формування його іміджу. Сайт вчителя – це не тільки інформаційний ресурс. Це - візитна картка, яка розкриває професійну діяльність педагога.

На офіційних сайтах відділах освіти  та вчителів шкіл міста розміщені матеріали діяльності педагогічних колективів та досвідчених вчителів. Спостерігається динаміка зростання кількості сайтів педагогів, що свідчить про підвищення рівня інформаційної компетентності вчителів Донеччини.

Участь вчителів у Міжнародних та Всеукраїнських проектах з питань інформатизації освіти надає унікальний досвід використання новітніх технологій, поширює можливості опанування нових методик, збагачує регіональну освітню систему. Інновацією в початковій школі стало впровадження Всеукраїнського проекту "1 комп’ютер -1 учень", метою якого є прогнозування моделі навчального електронного середовища і створення необхідних соціальних, психологічних, педагогічних умов для опанування вчителями та учнями сучасних інформаційних технологій і розроблення методики їх використання в навчально-виховному процесі у цьому середовищі.

Модель "1 учень – 1 комп’ютер" передбачає використання спеціально розробленого комп’ютера-ноутбука, яким учні та вчителі можуть користуватися іу школі, і вдома, скрізь, де є Інтернет. У цих умовах особливої актуальності набуває поняття "комп’ютерна компетентність".

За міжнародними проектами "Партнерство у навчанні" та "Інтел/Навчання для майбутнього" пройшли тренінги, навчання педагоги області.Підготовці учнів до успішної самореалізації у цифровому суспільстві та розвитку життєвих компетентностей сприяє участь у Всеукраїнському проекті "Інтершкола".

Отже, перехід від навчання окремих навичок роботи на комп’ютері до інтегрованого способу вироблення комп’ютерної компетентності передбачає зосередження спеціальних зусиль у цьому напрямі. Як показує досвід, впровадження програми навчання комплексних інформаційних умінь успішно відбувається там, де ця робота здійснюється в тісній взаємодії вчителів і фахівців з інформаційної та комп’ютерної техніки. Така програма може і повинна вписуватися в навчальний план.

Учителі початкових класів або вчителі – предметники, які володіють сучасними комп’ютерними технологіями, і викладачі інформатики мають вибудовувати весь процес навчання так, щоб він забезпечував, поряд із засвоєнням предметного змісту, формування відповідних технологічних та інформаційних умінь і навичок, які застосовуються в різних життєвих ситуаціях: навчальних, виробничих, особистих. Одним із результатів процесу інформатизації навчальних закладів має бути можливість використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології для роботи з інформацією як в навчально-виховному процесі, так і для інших потреб.

Матеріально-технічні умови:

Відповідно до положення «про кабінет інформатики та ІКТ навчання загальноосвітніх навчальних закладів»

Матеріально – технічне оснащення кабінету повинне складатись:

1. Обладнання навчальних кабінетів сукупністю матеріальних об’єктів, які створюють навчальне середовище і використовуються для проведення навчально-виховного процесу, передбачає дотримання санітарно-гігієнічних правил та норм, психолого-педагогічних, ергономічних, естетичних вимог і вимог безпеки життєдіяльності.

2. Комплектація обладнання кабінетів здійснюється відповідно до нормативних  документів МОН України, які регламентують склад, кількість та основні технічні характеристики відповідних засобів навчання.

3. Електротехнічне обладнання КПКТ повинно відповідати вимогам електробезпеки, передбаченим Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 р. № 4, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 10.02.1998 р. за № 93/2533, Правилам безпеки під час навчання в кабінетах інформатики, іншими чинними нормативними документами.

Обов’язковою є наявність засобів аварійного відключення живлення, які спрацьовують не тількі в разі перевищення струму споживання, а також і в разі витоку струму через захисне заземлення (занулення). КПКТ повинен бути обладнаний окремою три провідною системою електроживлення 220 В, 50 Гц (фазний провідник, нульовий робочий провідник, нульовий захисний провідник). Основна система електроживлення повинна використовуватися тількі для підключення навчального комп’ютерного комплексу. Для додаткового електротехнічного обладнання (у тому числі призначеного для освітлення і кондиціювання повітря) створюється окрема система живлення. Нульовий захисний провідник використовується тільки для захисного занулення. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється.

4. Склад комп'ютерного обладнання для комплектування кабінету, його параметри і характеристики повинні відповідати діючим українським і міжнародним стандартам та чинному законодавству.

5. Системне програмне забезпечення, яке встановлюється на апаратних засобах КПКТ, складають:

• операційна система, яка повинна забезпечувати багатозадачність, роботу в мережах ЕОМ, у тому числі підтримку роботи локальної обчислювальної мережі (далі — ЛОМ), стійкість до помилкових дій некваліфікованих користувачів;

• сукупність системних утиліт, які повинні забезпечувати адміністрування ЛОМ, функції обмеження доступу до ресурсів та їх розподілу, ведення протоколу роботи кожного користувача, спостереження за роботою і керування комп'ютерами учнів з комп'ютера вчителя;

 • програмне забезпечення доступу до глобальної інформаційної мережі з одночасним протоколюванням і фільтруванням такого доступу та забезпеченням роботи сервера ЛОМ.

До складу програмного забезпечення базових інформаційних технологій, яке встановлюється на апаратних засобах КПКТ, входять:

• текстові редактори загального призначення для використання у навчально-виховному процесі та для створення і тиражування дидактичних матеріалів;

• програми, призначені для створення і опрацювання електронних таблиць, для використання у навчально-виховному процесі та для створення і тиражування дидактичних матеріалів;

• системи управління базами даних для використання у навчально-виховному процесі та забезпечення управління навчально-виховним процесом;

• системи для створення електронних презентацій, призначені для використання у навчально-виховному процесі та створення дидактичних матеріалів;

• системи для опричного розпізнавання друкованого тексту та введення його в комп'ютер для підготовки документів (тиражування);

• системи для підтримки основних телекомунікаційних технологій: електронної пошти, роботи з факсимільними повідомленнями (документами).

До обладнання кабінету як необхідна складова повинні входити апаратно-програмні засоби для виконання обслуговування і ремонту апаратних складових обладнання кабінету, перевірки і відновлення функціонування програмних складових (спеціалізовані тестери, антивірусні програмні засоби, програми для обслуговування накопичувачів на жорстких магнітних дисках).

6. Відповідність функціональних і технічних характеристик складових частин обладнання кабінету вимогам, викладеним у цьому Положенні, інших документах та в сертифікаті відповідності, перевіряється на етапі приймання до експлуатації стороною — замовником, яку представляє відповідно до чинного законодавства директор навчального закладу.

7. Для зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання і навчального обладнання кабінет оснащується спеціальними меблями (секційними шафами, шафами-стелажами) та пристроями до них (шафи-ящики для таблиць, полиці з напрямними для зберігання тек, коробок, змінних носіїв даних у вертикальному положенні, пристосуванням для зберігання і демонстрування плакатів тощо).

8. Комплектність, типи та розташування шкільних меблів у кабінеті та лаборантській мають відповідати санітарно-гігієничним правилам та нормам (п. 8.2. ДСанПіН 5.5.2.008-01). Розташування робочих місць у кабінеті здійснюється відповідно до ДСанПіН 5.5.2.008-01.

9. При обладнанні робочого місця вчителя меблями необхідно забезпечити відповідність конструкцій його складових частин та їх взаємного розташування вимогам чинних нормативних документів з урахуванням комплектності робочого місця, характеру діяльності та форм організації праці.

Склад комплекту обладнання робочого місця вчителя визначається специфікацією навчального комп'ютеризованого комплексу. Обов'язковими складовими комплекту є: персональний комп'ютер учителя, принтер, сканер, модем. Допускається розміщення принтера, сканера і модема окремо від робочого місця учителя, наприклад — у підсобному приміщенні, якщо у ньому встановлено додатковий комп'ютер, який може використовуватись як сервер ЛОМ і сервер друкування.

Робочий стіл вчителя повинен забезпечувати розміщення на ньому комплекту робочого місця учителя з урахуванням ергономічних вимог.

Робоче місце вчителя обладнується системою управління електроживленням навчального комп'ютеризованого комплексу, яка забезпечує його включення (відключення). Робоче місце вчителя бажано розташувати на підвищенні висотою 130—200 мм.

10. Робоче місце учня, призначене для роботи з комп'ютером, комплектується одномісним столом і стільцем, які виконані дотриманням вимог пп. 8.5, 8. 6 ДСанПіН 5.5.6.009-98, та комплектом обладнання робочого місця учня, склад та технічні характеристики якого визначаються відповідними нормативними документами МОН У країни.

11. Кабінет може комплектуватись додатково двомісними столами учнівськими  і стільцями учнівськими для проведення занять без використання комп'ютера.

12. Мультимедійний проектор, призначений для використання як пристрій колективного спостереження, має забезпечувати світловий потік не менше 1000 люменів, роздільну здатність не гіршу за 800 х 600 (бажано 1024 х 768). Обов'язковим для мультимедійного проектора є наявність додаткового розняття для одночасного використання проектора і звичайного дисплея. Допускається використання як пристроїв колективного спостереження телевізійних приймачів з розміром екрана та кількості, які забезпечують умови видимості зображення. Умови видимості зображення, яке відображається пристроями колективного спостереження, регламентуються для учнів, розташованих на робочих місцях, призначених для відповідних видів роботи.

13. Класна (аудиторна) дошка розміщується у кабінеті на передній стіні. Допускається використання різних видів класних (аудиторних) дощок — на одну, три та п'ять робочих площ (щитів) у розгорнутому або складеному вигляді. Слід передбачити мінімум одну магнітну основу з пристосуваннями (магнітними кріпленнями) для демонстрації навчально-наочних посібників (таблиць, моделей-аплікацій тощо). У КІІКТ бажано встановлення класної (аудиторної) дошки, призначеної для використання маркерів (фломастерів).

14. КПКТ обладнується системою автоматичної пожежної сигналізації та переносними вогнегасниками, придатними для використання в умовах кабінету відповідно до Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України та наказу Держнаглядохоронпраці України від 10.02.1999р. №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 р. за № 382/3675. Установлювати вогнегасники слід з використанням передбаченої конструкцією встановлювальної арматури.

15. До КІІКТ підводиться окрема телефона лінія для встановлення зв'язку з установою (провайдером), яка надає послуги доступу до мережі Інтернет, або виділена лінія зв'язку з відповідною установою.

16. Кабінет для забезпечення оперативного нагляду за дотриманням  основних санітарно-гігієнічних вимог обладнується  настінним психометром (або термометром і гігрометром ).

17. Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в інвентарній книзі встановленого зразка.

18. Списання матеріальних цінностей проводиться відповідно до чинного законодавства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до Розділу 2

 

Нині комп’ютеризація навчального процесу розглядається як один з найбільш перспективних напрямів підвищення якості освіти. Цій проблемі приділяється значна увага як на рівні центральних органів управління освітою, так і на рівні навчальних закладів освіти. Проте масштабна комп’ютеризація навчального процесу у ЗНЗ – складна проблема, яка потребує тривалої цілеспрямованої роботи й постійної уваги.

Використання комп’ютерних програм, електронних засобів навчального призначення значно підвищують якість навчання, але при використанні ІКТ в навчально-виховному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах виникли проблеми:

•                               недостатнє матеріально-технічне та науково-методичне забезпечення навчальних закладів;
•                               недостатньо розроблені методики використання сучасних інформаційних технологій навчання у навчальному процесі під час вивчення усіх навчальних предметів;
•                               недостатня підготовка педагогічних кадрів до використання в навчальному процесі засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;
•                               відсутність у вчителів мотивації щодо використання сучасних інформаційних технологій навчання.

Для підвищення якості навчання, при використанні ІКТ в початковій школі, повинні бути належно сформовані педагогічні умови. До них відносяться:

1. Санітарно-гігієнічні умови щодо облаштування і використання кабінету інформатики
2.  Психологічні умови діалогу дитини з ПК.
3. Організаційні: спеціальна підготовка вчителя та учнів.
4. Дидактичні: вдосконалений навчально-виховний процес, створення нових методів і форм, розробок уроків з використанням ІКТ на основі новостворених методичних рекомендацій і програм.
5. Матеріально-технічні: матеріальна база, апаратне та програмне забезпечення, спонсорування ЗНЗ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ НАВЧАННЯ ЗАСОБАМИ ІКТ

3.1 Етапи дослідження експериментальної роботи

Вміле використання засобів мультимедіа на уроках в початковій школі набуло нині загальнодержавного значення, і одне з найважливіших завдань школи – озброювати учнів знаннями і навичками використання ІКТ. Застосування засобів мультимедіа дозволяє підвищити ефективність навчального процесу, зменшити розрив між вимогами, які суспільство висуває підростаючому поколінню, і тим, що дійсно дає середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

Для перевірки ефективності педагогічних умов у забезпеченні результативності навчання засобами ІКТ я провела дослідження у Новоозерянському НВК.

Організація  та  етапи  дослідження.  Дослідження  проводилось

упродовж листопада 2012 року по 8 травня  2013 року і складалося із чотирьох взаємопов’язаних етапів. 

На  першому  етапі  (листопад 2012 року)  здійснювався аналіз  психологічної, педагогічної,  методичної  літератури,  вивчалась  методики  викладання предметів початкової ланки,  інформатики  у  педагогічних  вищих  навчальних  закладах.

 Уточнювалися  вихідні  теоретичні  положення,  об’єкт,  предмет,  мета  та завдання  дослідження,  програма  та  методика  дослідження.  Основна  увага зосереджувалась  на  вивченні  теоретичних  і  прикладних  досліджень  з

проблеми  ігрового  навчання,  вивчення  досвіду  застосування  дидактичних

комп’ютерних  ігор  у  діяльності вчителів початкових класів.  Виділено  критерії  та  рівні сформованості  комп’ютерної  грамотності  вчителів,  проведено констатувальний етап експерименту.

 

На другому етапі (грудень 2012 року.) обґрунтовувалися педагогічні умови застосування  ІКТ,  розроблялась  система анкет для визначення рівня усвідомленості вчителів про поняття ІКТ  та ефективність використання ІКТ на у навчально-виховній діяльності, розроблялась система  методичної  роботи  щодо  їх конструювання  та  використання  у  діяльності вчителів початкової ланки;  обґрунтовувалась тематика, зміст, структура дослідження,  проведено формувальний етап експерименту.  Проведено анкетування, яке допомогло виявити рівень обізнаності, усвідомленості колег в програмах «Текстовий редактор Microsoft Word 2007»,  «Microsoft Power Point 2007» , а також  темі «Глобальна мережа Інтернет» до викладання курсу ІКТ.

 

На  третьому  етапі  (грудень 2012 року-травень2013 року.)

 Щосереди, починаючи з 12 грудня 2012 року по 8 травня 2013 року я читала курс лекцій і практичних занять по використанню ІКТ для вчителів початкової ланки і колег, які працюють з дітьми початкових класів, який складався з 20 занять. В досліджені вивчались програми «Текстовий редактор Microsoft Word 2007»  (2 лекцій, 6 практичних заняття)  програма для створення презентації  «Microsoft Power Point 2007»  (4 лекції, 4 практичних)  , а також курс «Використання інтернет-технологій та електронна пошта» (4 занять).

 

На четвертому етапі 

Проводила повторне опитування з даних тем, здійснювала порівняння з відповідями попередніх результатів. Проводилась  експериментальна перевірка  визначених  педагогічних  умов  застосування  ІКТ  у  діяльності вчителів початкових класів. Розроблялися методичні рекомендації щодо використання ІКТ  у  навчально-виховній роботі  та  їх  апробація.  Здійснювався  аналіз

експериментального дослідження, узагальнення його матеріалів, оброблялися

експериментальні дані, формулювалися загальні висновки.  

Експериментальна  база  дослідження.  Дипломне  дослідження

проводилося у Новоозерянському навчально-виховному комплексі, Олевського району, Житомирської області. До експериментальної роботи було залучено 8 вчителів: 4 вчителі початкових класів, вихователь ГПД, вчитель англійської мови, музики та основ здоров’я .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2 Респонденти

До експериментальної роботи було залучено 9 вчителів: 4 вчителі початкових класів, вихователь ГПД, вчитель англійської мови, музики, основ здоров’я та фізичної культури:

№ п/п	Прізвище ім’я по батькові	Рік  і дата народження	Посада	Назва навчального закладу, який закінчив	Спеціальність за одержаною освітою
1	Марчук Ірина Володимирівна	14.04.1973	Вчитель	Житомирський пед. інститут 1997р	Вчитель початкових класів
2	Патюк Людмила Олександрівна	27.06.1981	Вчитель	Житомирський державний універ.2005	Вчитель початкових класів
3	Острижнюк Світлана  Миколаївна	26.09.1967	Вихователь ГПД	Жовтоводське пед. училище 1988р.	Дошкільне виховання
4	Острижнюк Станіслав Михайлович	06.08.1966	Вчитель	Львівський пед. інститут	Вчитель фізичного виховання
5	Кравченко Олена Олександрівна	18.07.1973	Вчитель	Житомирський пед. інститут 1995р	Вчитель початкових класів
6	Чирва Валентина Якимівна	05.03.1961	Педагог-організатор	Корсунь-Шевченківське пед. училище 1990	Вихователь ГПД, вчитель обсл.   праці
7	Круглєй Володимир Миколайович	30.09.1988	Вчитель	Київський держ. Пед. університет	Вчитель музики
8	Філімончук Ірина Михайлівна	09.03.1988	Вчитель	Житомирський державний університет ,2009	Вчитель початкових класів, англійської мови
9	Зейрук Тетяна Вікторівна	18.04.1974	Вчитель	Київський державний пед. університет 2002	Вчитель початкових класів, географії

 

	Основний працівник чи сумісник	Загальний стаж	З якого часу працює в даній школі	Який предмет викладає	Класний керівник якого класу	Рік курсової перепідготовки	Рік проходження атестації	Категорія	Рівень володіння персональним комп'ютером
1	Осн.	20	1991	Класовод 2 кл.	2	2007	2008	Вищ	Середній
2	Осн.	26	1985	Трудове навчання, Осн.здор	-	2011	2011	Спец	Середній
3	Осн.	19	1996	Класовод 1кл, географію	1	2007	2008	І	Початков.
4	Осн.	10	2008	Класовод 3кл, Рос.мову	3	2010	2010	ІІ	Початков.
5	Осн.	17	1994	Класовод 4кл, Рос.м, етика, естетику	4	2011	2010	Вища	Достатній
6	Осн.	26	1990	Вихов .ГПД, мед.під	-	2006	2006	Спец	Початков.
7	Осн.	22	2005	Зах. Вітчизни фіз.вих, осн.зд	-	2006	2007	І	Початков.
8	Осн.	4	2007	Музику	-	-	-	Спец	Середній
9	Осн.	2	2009	Іноз.мову.	7	-	-	Спец	Достатній

 

Всі вчителі, що брали участь в експерименті безпосередньо працюють з дітьми початкової ланки. Дані про вчителів взято з паспорту НВК за 2012 рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.3  Програма спецкурсу.

1. Текстовий редактор «Microsoft Word 2007»

2. год. лекційні заняття, 6 - практичні.)

1.  12.12.12. «Призначення, можливості і класифікація систем обробки текстів. Огляд середовища текстового процесора. Формати файлів документів.»          

2) 19.12.12  Практична робота № 1 «Створення, відкриття й збереження текстового документа. Використання довідкової системи текстового процесора.»

3) 26.12.12  «Введення й редагування тексту. Виділення фрагментів тексту та операції з ними. Перевірка правопису. Пошук та автоматична заміна текстових фрагментів. Робота з кількома документами.»

4) 9.01.13 Практична робота № 2. «Введення, редагування й форматування тексту. Форматування шрифтів і абзаців».

5) 16.01.13 Практична робота №3. «Робота з текстовими фрагментами.»

6) 23.01.13 «Створення нумерованих і маркованих списків. Вставлення зображень у текстовий документ і настроювання їхніх властивостей.

Таблиці в текстових документах.»  Практична робота №4. Робота з таблицями і зображеннями у текстових документах.

7) 30.01.13 «Використання стилів, поняття про схему документа. Перегляд документа в різних режимах. Автоматичне створення змісту документа. Правила стильового оформлення документів різних типів.

Практична робота №5. Використання стилів і шаблонів документів.

Настроювання параметрів сторінок.

8) 6.02.13 «Створення колонтитулів. Друк документа. Настроювання середовища користувача текстового процесора. Створення в автоматичному режимі макросів та їх використання.»

Практична робота №6. «Створення в автоматичному режимі макросів та їх використання.»

 

3. Програма для створення презентацій «Microsoft PowerPoint 2007»

(4 год. лекційні заняття, 4 – практичні )

1) 13.02.13 «Поняття презентації та комп’ютерної презентації, їх призначення. Поняття про слайдові та потокові презентації. Огляд програмних і технічних засобів, призначених для створення і демонстрації презентацій.»

2) 20.02.13 Практична робота№1 «Створення презентації за допомогою майстра автовмісту та шаблонів оформлення, створення пустої презентації, а також однієї презентації на базі іншої. Відкриття презентації та збереження її в різних форматах.»

3) 27.02.13 « Створення текстових написів і вставлення графічних зображень на слайдах презентації.» Практична робота №2. «Розробка слайдової презентації.»

4) 6.03.13 «Принципи стильового оформлення презентацій. Основні принципи дизайну слайдів. Додавання анімаційних ефектів до об’єктів слайда.»

5) 13.03.13 « Рух об’єктів за заданими траєкторіями. Анімаційні ефекти зміни слайдів. Використання гіперпосилань та кнопок дій.» Практична робота №3. «Анімація в слайдових презентаціях.»

6) 20.03.13 «Демонстрація презентації у різних програмних середовищах. Керування показом презентації, настроювання його часових параметрів.»

7) 27.03.13 «Додавання відео-кліпів, звукових ефектів та мовного супроводу до слайдової презентації. Програмне забезпечення для обробки мультимедійних даних. Захоплення аудіо та відео, створення кліпів.»

8) 3.04.13 Практична робота №4 «Настроювання часових параметрів аудіо- та відеоряду. Додавання до відео-кліпу відео-ефектів та настроювання переходів між його фрагментами.  Створення відео-кліпу.»

3. Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті. Електронна пошта

1. год. лекційне заняття, 3 - практичні.)

10.04.13 «Призначення й структура мережі Інтернет. Протоколи Інтернету. Адресація в Інтернеті, поняття IP-адреси, доменного імені та URL-адреси. Способи підключення до Інтернету, функції провайдера. Служби Інтернету. Поняття гіпертекстового документа, гіперпосилання, веб-сторінки та веб-сайту. Поняття всесвітньої павутини та навігація нею.»

17.04.13 «Засоби пошуку інформації в Інтернеті. Принципи функціонування веб-каталогів та пошукових систем. Стратегії пошуку інформації.» Практична робота № 1. «Пошук інформації в Інтернеті.»

24.04.13 «Принципи функціонування електронної пошти. Огляд програм для роботи з електронною поштою. Робота з електронною поштою через веб-інтерфейс: реєстрація поштової скриньки, надсилання, отримання й перенаправлення повідомлень, навігація папками, видалення повідомлень, вкладання файлів.»Практична робота №2. «Електронне листування за допомогою поштового клієнта.»

8.05.13 « Створення власних шаблонів листів. Етикет електронного листування. Поняття миттєвого повідомлення. Обмін миттєвими повідомленнями: принципи функціонування служби, огляд популярних програм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.4 Результати вхідного і вихідного діагностування

Для перевірки ефективності педагогічних умов у забезпеченні результативності навчання засобами ІКТ я провела дослідження у Новоозерянському НВК, Олевського району, Житомирської обл.

12 грудня 2012 року 9 вчителів Новоозерянського НВК взяли участь в анкетуванні по темам з ІКТ. Анкет було 3, кожна з яких складалася з 20 запитань. Результати опитування обрахувала за формулою:

;     

20 – кількість питань;

У – кількість вірних відповідей;

Х – кількість вірних відповідей у відсотках;

РЗ – рівень знань вчителів по темі (дані у відсотках).

Таким чином, кількість вірних відповідей у відсотках 9-ти анкет додала і визначила середнє арифметичне значення. В результаті виявила загальний рівень знань колег по даним темам опитування.

Після проведення анкетування, організувала курс лекцій і практичних занять з ІКТ для вчителів початкової ланки у їх навчально-виховній діяльності, який складався з 20 занять. В досліджені вивчались програми Текстовий редактор Microsoft Word 2007 (2 лекцій, 6 практичних заняття)  програма для створення презентації Microsoft Power Point 2007 (4 лекції, 4 практичних)  , а також курс «Використання інтернет - технологій та електронна пошта»

(4 заняття)

По закінченні курсу, 8 травня 2013 року, провела повторне опитування, узагальнила результати, обробила їх у відсотках, співставила з попередніми відповідями і різницю показала за допомогою діаграм.

Попередні дані – червоний колір, після опитування – зелений.

 

3.5 Аналіз результатів експериментальної роботи

Порівняння результатів опитування до проведення спецкурсу та після:

1. Анкетування по темі: «Microsoft Word»

60,00	80,00
50,00	60,00
60,00	80,00
55,00	65,00
25,00	70,00
55,00	65,00
65,00	75,00
20,00	80,00
25,00	75,00
46,11	72,22

Таблиця

2. Анкетування по темі: «Microsoft PowerPoint»

35,00	65,00
50,00	85,00
25,00	100,00
15,00	70,00
60,00	75,00
55,00	55,00
60,00	60,00
65,00	85,00
30,00	90,00
43,89	76,11

 

3. Анкетування по темі: «Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті. Електронна пошта»

55,00	90,00
50,00	80,00
65,00	80,00
45,00	75,00
45,00	75,00
55,00	70,00
45,00	80,00
40,00	70,00
20,00	100,00
46,67	80,00

Отже, отримані результати дослідження, дають змогу  зробити висновки:

1. Спираючись на статистику отриманих даних:

«Microsoft Word»

46,67%  - 80,00%

«Microsoft PowerPoint»

43,89% - 76,11%

«Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті. Електронна пошта»

46,11%  - 72,22%

можна зробити висновок, що спецкурс лекцій та практичних занять ефективно вплинув на рівень знань вчителів по темам  з ІКТ.

2. Корисно вводити додаткові спецкурси для вчителів, які вже мають педагогічний стаж, або ж вводити додаткові дисципліни з даного напрямку при підготовці педагогічних працівників.
3. В будь-якому ЗНЗ повинні бути сформовані належні педагогічні умови використання ІКТ.  Одним із результатів процесу інформатизації навчальних закладів має бути можливість використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології для роботи з інформацією як в навчально-виховному процесі, так і для інших потреб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.6 Зразки діяльності вчителів.

На основі проведеного спецкурсу з ІКТ, колеги почали активніше використовувати комп’ютерну техніку у навчально-виховному процесі. Зразки їх діяльності я зібрала в електронному варіанті, які представлено в додатках, значна частина яких створена за допомогою програми PowerPoint.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Відповідно до мети та задач дослідження в процесі навчально-виховної роботи вчителів початкових класів використання інформаційно-комунікаційних технологій, отримано такі основні результати:

•        проаналізовано сутність основних дефініцій та теоретико-методологічних підходів з проблеми дослідження;
•        здійснено аналіз стану інформаційно-комунікаційного середовища загальноосвітнього навчального закладу з огляду на застосування інформаційно-комунікаційних технологій в процесі учіння та виховання;
•  виокремлено організаційно-педагогічні умови створення інформаційно-

комунікаційного технологічного середовища, призначеного для підвищення ефективності навчання та виховання;

•     розроблено анкетування для визначення рівня усвідомленості та обізнаності вчителів початкової школи з тем ІКТ;
•        проведено консультативну роботу – курс лекцій та практичних занять по темам з ІКТ;
•        на основі прочитаних лекцій, проведено повторне анкетування, проаналізувала та порівняла результати, зробила висновки з ефективності даного дослідження.

Отже, отримані результати дослідження, дають змогу  зробити висновки:

1. Спираючись на статистику отриманих даних:

«Microsoft Word»

46,67%  - 80,00%

«Microsoft PowerPoint»

43,89% - 76,11%

«Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті. Електронна пошта»

46,11%  - 72,22%

можна зробити висновок, що спецкурс лекцій та практичних занять ефективно вплинув на рівень знань вчителів по темам  з ІКТ.

2. Корисно вводити додаткові спецкурси для вчителів, які вже мають педагогічний стаж, або ж вводити додаткові дисципліни з даного напрямку при підготовці педагогічних працівників.
3. В будь-якому ЗНЗ повинні бути сформовані належні педагогічні умови використання ІКТ.  Одним із результатів процесу інформатизації навчальних закладів має бути можливість використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології для роботи з інформацією як в навчально-виховному процесі, так і для інших потреб.