22 червня о 18:00Вебінар: Telegram для навчання: практичні кейси зі створення вчителем каналу та бота

Тези та дати на картки до ТЕМИ 11. ЗНО Історія України

Про матеріал
Картки з датами та тезами підготовлені за останньою програмою ЗНО Історія України (32 теми) чудово підійдуть для індивудуальних занять з учнями. Підручник який використовувався: Історія України І. Панчук, історія України О.Гук та інші.
Перегляд файлу

 

1687 р., липень

Обрання гетьманом І.Мазепу тпа підписання Кломатських статей

1708-1722 рр.

Гетьманування І.Скоропатського

1722-1723 рр.

Гетьманування П.Полуботка

1722-1727 рр.

Діяльність Малоросійської колегії

1727-1734 рр.

Гетьманування Данила Апостола

1734-1750 рр.

Правління гетьманського уряду

1750-1764 рр.

Правління К. Розумовського

1764-1786 рр.

Правління другої Малоросійської колегії.

(друк як цілої таблиці)

Коломатські статті:

-реєстр 30 тис;

-посилюється контроль царя над гетьманом (старшина мала за ним наглядати);

етьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина - скидати гетьмана;

-Гетьманському урядові заборонялося підтримувати дипломатичні зносини з іншими державами;

-Передбачалося розміщення в гетьманській столиці - м. Батурині - полку московських стрільців;

-Гетьман мав удаватися до особливих заходів, аби "усіма силами з'єднувати в міцну й нерозривну згоду обидва руські народи"; щоби "Малоросію не називали землею Гетьманською, а лише визнавали землею, яка знаходиться в царській самодержавній владі";

-заборонялося українським купцям торгувати в московському царстві та з Кримським ханством.

 

1687 р., липень

Обрання гетьманом І.Мазепу тпа підписання Кломатських статей

1708-1722 рр.

Гетьманування І.Скоропатського

1722-1723 рр.

Гетьманування П. Полуботка

1722-1727 рр.

Діяльність Малоросійської колегії

1727-1734 рр.

Гетьманування Данила Апостола

1734-1750 рр.

Правління гетьманського уряду

1750-1764 рр.

Правління К. Розумовського

1764-1786 рр.

Правління другої Малоросійської колегії.

1700-1721 рр.

Північна війна

1687 р.

Перший кримський похід.

1689 р.

Другий кримський похід.

1708-1709 рр.

Національно-визвольна акція І. Мазепи та Костя Гордієнка

1737 р.

відкрито спеціалізоване музичне училище у Глухові.

1701 р.

Києво-Могилянський колегіум перетворено на академією

1704-1709 рр.

Підпорядкування Правобережжя      І. Мазепі.

1700 р.

Відкриття Чернігівського колегіуму.

1726 р.

Відкриття Харківського колегіуму.

1738 р.

Відкриття Переяславського колегіуму.

 

 

 

 

 

1743р.

складання законів ПГУ на основі росій-ського судочинства: «Права за якими судиться малоросійський народ»

(Друк на картки)

Діяльність першої Малоросійської колегії

-6 російських офіцерів на чолі з Степан Вельямінов;

-здійснення нагляду за діяльністю гетьмана і старшини, нагляд за ліквідацією автономії Гетьманщини;

-контроль за діяльністю Генеральної військової канцелярії;

-розгляд апеляцій на судові рішення в Гетьманщині;

-установка і затягнення податків до царської скарбниці та провіанту для армії;

- розквартирування вояків російської армії.

 

 

 

 

Правління гетьманського уряду

(1734-1750 рр.)

-структура- 3 росіяни, 3 українці на чолі з Олексієм Шаховським.

-складання законів на основі російського судочинства: «Права за якими судиться малоросійський народ» (1743р.);

-нехтування прав усіх верств населення;

-погіршення економічного становища гетьманщини;

-загострення становища України;

-зближення старшини з російським офіцерством;

-використання козаків у турецько-татарській війні (1735-1739 рр.)

Зміст «Конституції Пилипа Орлика» 1710 р.

-вільна Україна по обидва берега Дніпра;

-союз між гетьманом і українським народом (якого представляла старшина);

-заходи обмеження прав гетьмана;

-розподіл влади на три гілки: законодавча, виконавча і судова;

-державною релігією проголошувалось православ’я;

-Київська митрополія мала вийти з під влади московського патріархату.

Причини укладення україно-швецького союзу:

-козаки брали участь у воєнних діях для канальних і земельних

робіт;

-виснаження економічного потенціалу України;

-централізм Петра І та його плани на ліквідацію Гетьманщини та козацького устрою;

-відмова царя допомагати під загрозою вторгнення шведів;

-невпевненість старшини і гетьмана у  майбутньому Гетьманщини (згубність союзу з Москвою).

Культурно-просвітницька діяльність гетьмана І.Мазепи

-вкладання особистих і державних коштів на розвиток культури;

-відбудовано Успенський собор, Софіївський собор, Михайлівський золотоверхий собор;

-будівництво нових храмів та монастирів;

-видання найкращих зразків книгодрукування;

-підтримка К-М академії, створення Чернігівського колегіуму.

Наслідки Полтавської битви для українських земель

-збереження розколу Українських земель;

-поступова ліквідація царем автономних прав Гетьманщини;

-гоніння за «мазепинцями» (терор в Україні);

-знищення Батурина/ запорізької Січі;

-виїзд мазепинців за кордон (на територію Османської імперії в    м. Бандери);

-збереження розколу українських земель (Правобережжя у Польщі, Лівобережжя в  складі Російської імперії);

-царський уряд заохочував переїзд до Росії талановитих учених, митців, церковних діячів.                                                     

Внутрішня політика І. Мазепи

-прагнення об’єднати Україну;

-збереження козацьких традицій та привілеїв;

-запровадження посад бунчукових товаришів;

-надання охоронних грамот містам;

-підтвердження київської митрополії;

-панщина 2 дні на тиждень;

-невдоволення народу.

Зовнішня політика Мазепи

-підтримання дипломатичних стосунків з багатьма державами;

-установлення дипломатичних зав’язків з польським королем С. Ліщинським та швед.Карлом Х;

-укладання україно-шведського договору 1708 р.

«Рішительні пункти» (1727р.):

-контроль царських чиновників збором податків в Україні;

-перебування при гетьмані царського представника-резидента (Андрія Ізмайлова);

-генеральна старшина і полковники обирають­ся козаками, а не призначаються гетьманом, і затверджуються імператором;

-гетьман установлює дипломатичні відносини тільки зі згоди імператора;

-українське військо обмежується трьома пол­ками (по 500 чоловік), що підпорядковуються російським воєначальникам, і реєстровими ко­заками;

-росіяни можуть мати володіння в Гетьманщині, а українці - в Росії без обмежень.

Повстання С. Палія причини

-польський уряд відновив правобережне козацтво 1685 р.;

-створено 4-ри полки (Богуславський, Брацлавський Корсунський, Фастівський);

-1702 р. польський уряд вирішив х ліквідувати що і викликало постання.

Наслідки повстання С. Палія

-РП не змогла придушити повстання власними силами та попросила допомоги в Москви;

-навесні 1704 р. війська І. Мазепи зайняли Київщину і Волинь.

-Україна була об’єднана на 5 років;

-1713 р. козацтво на Правобережній Україні ліквідовано.

Данило Апостол

(1654-1734)

-миргородський полковник

-Уклав із Петром II «Рішительні пункти» (1727р.);

-Зменшено кількість росіян у гетьманському уряді;

- обмежено кількість російських військ в Україні;

- Укладено « Звід українських законів » на основі литовських статутів та магдебурзького права;

 -проведено ревізію державних земель, незаконно захоплені повернуто в державне володіння;

-Д. Апостол відокремив гетьманську казну від державної, вперше чітко було визначено бюджетні видатки України;

-Скасовано податки, раніше накладені Малоросійською колегією;

-Гетьман вимагав від російського уряду скасувати торговельні обмеження для Гетьманщини;

Оцінка діяльності Д. Апостола: політика цьо­го гетьмана сприяла відродженню української економіки, обмеженню свавілля російських урядовців в Україні. Він зміг тимчасово зберегти автономію Гетьманщини.

Пилип Орлик

(1672-1742)

-політ. та військовий діяч;

-походив з давнього чеського роду.

-Навчався в єзуїтській колегії у Вільно та у К-М колегіумі;

-Був освіченою людиною, знав кілька європейських мов;

-Займав посади в Генеральній Військовій Канцелярії, згодом став генеральним писарем і найближчим радником гетьмана Мазепи;

-1710 році ораний гетьманом;

-автор творів: «Пакти і конституція» (1710), «» (1712) та ін

 І. Скопатський

(1646-1722)

-полковник Стародубський;

-гетьман Лівобережної України (1708-1722);

-цар значно обмежив права гетьманщини;

-гетьман намагався протестувати проти колонізації.

Павло Полуботок

(1660-1724)

-гетьман Лівобережної  Гетьманщини 1722-1723 рр;

-провів реформу судочинства та фінансову реформу;

-боровся із хабарництвом в судах;

-укладення «Коломойських чолобитень»;

-боровся проти ліквідації Малоросійської колегії.

Кость Гордієнко

(Х-1733)

-навчався в К-М академі;

-був кошовим отаманом запорізької січі;

-проводив самостійну політику та виступав проти наступу на царя на вольності Запоріжжя;

-1709 року разом з загоном у8 тис. козаків приєднався до повстання І. Мазепи.

Роман Ракушка-Романовський

-державний і церковний діяч, історик др. пол. 17 ст.

-ніженський сотник, пізніше піскарбій;

-учасник Національно-визвольної боротьби під проводом Б.Хельницького;

-автор козацького літопису написаного староукраїнською мовою -«Літопис самовидця»;

-в творі описуються події 1648-1708 рр.

Самійло Величко

-український козацький літописець, історик та письменник;

-автор  «Літопису Самійла Величка»-зразок історико-меморіальної прози.

Григорій Граб’янка

-гадяцький полковник;

-учасник кримських та азовських походів;

-автор «Літопису Граб’янки»;

-в творі описані події від найдавніших часів до 1709 р.

 

Теофан Прокопович

-церк і гром діяч, письменник, учений;

-закінчив К-М академію, ректор (1711-1716), навчався в Польщі та Італії;

-автор драми «Володимир»;

-натхненник реформ Петра І;

-архієпископ новгородський, використовував мікроскоп.

Семен Палій

-політ. та церковний діяч, фастівський полковник;

-навчався в К-М. академії;

-очолив повстання1702-1704 рр. на Правобережжі з метою об’єднати ці землі до гетьманщини.

Іван Мигура

- відомий гравер кін 17-поч 18 ст.;

-автор твору «І. Мазепа серед своїх добрих справ» (1706 р.).

Йов Кондзелевич

- відомий галицький і волинський іконописець;

-автор ікони«Вознесіння Хрестове» з Богородичного іконостасу у с. Манявка.

 

 

 

 

Іван Рутковський

-відомий галицький іконописець;

-працював у с. Жовкла;

-автор відомих ікон: «Архангел Михаїл», «Дорога в Емаус».

Наслідки Полтавської битки

-Політичні: надання посад росіянам, німцям, відданим царю українцям;

-використання козаків на примусових будівельних роботах;

-терор проти «мазепинців»;

-Економічні: заборона торгівлі з Центральною і Західною Європою;

-заборона ввезення до Гетьманщини іноземних товарів;

-встановлення мита та перетворення Гетьманщини на ринок збуту своїх товарів;

-В церковній та духовній політиці: вислання з К-М академії студентів з Правобережної України;

-переманювання діячів культури з  Києва до Москви.

-початок вивезення з України культурних цінностей.

(друк тез на картки)

 

 

 

 


C:\Users\Снижана\Downloads\photo5411529764008733887.jpg

C:\Users\Снижана\Downloads\photo5411529764008733888.jpg

(Приклад)

docx
Додано
1 грудня 2019
Переглядів
1129
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку