Урок: "Тіла навколо нас. Характеристики тіла, їх вимірювання"

Про матеріал

Тема: «Тіла навколо нас. Характеристики тіла, їх вимірювання.»

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Цілі уроку:

- дидактична: сформувати в учнів знання про характеристики тіл; сприяти формуванню наукового інтересу до вивчення природознавства;

- розвивальна: розвивати вміння давати характеристику тіл, синтезувати й аналізувати знання, застосовувати їх на практиці в різних умовах;

- виховна: виховувати наукове пізнання світу уважність, спостережливість.

Обладнання: лінійка, терези (кантор), підручники.

Основні методи навчання: Бесіда, аналогія, аналіз, порівняння, частково-пошуковий.

Основні форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Фронтальна та індивідуальна робота .

Перегляд файлу

План-конспект уроку № 7.

Тема: «Тіла навколо нас. Характеристики тіла, їх вимірювання.»

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Цілі уроку:

  • дидактична: сформувати в учнів знання про характеристики тіл; сприяти формуванню наукового інтересу до вивчення природознавства;
  • розвивальна: розвивати вміння давати характеристику тіл, синтезувати й аналізувати знання, застосовувати їх на практиці в різних умовах;
  • виховна: виховувати наукове пізнання світу уважність, спостережливість.

 

Обладнання: лінійка, терези (кантор), підручники.

 

Основні методи навчання: Бесіда, аналогія, аналіз, порівняння, частково-пошуковий.

 

Основні форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Фронтальна та індивідуальна робота .

 

Основна література:

 

  1. Природознавство: підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. /                             О. Г. Ярошенко, В. М. Бойко. –Вид.2 –ге, доопр. – К.: Видавництво «Світоч», 2018. – 224с. : іл.
  2. Програма  з природознавства для 5 класів, для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України від 06.06.2012р.  № 664 «Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних  закладів ІІ ступеня»)

 

Структура уроку:

І Організаційний момент

ІІ  Мотивація навчальної діяльності

ІІІ  Актуалізація опорних знань

ІV Вивчення нового матеріалу

V. Закріплення вивченого матеріалу.

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

 

 

 

Хід уроку

І Організаційний момент

Привітання. Визначення відсутніх. Перевірка наявності підручників та виконання домашнього завдання.

Пригадайте вірш, що лунав на першому уроці, але не просто пригадайте, підрахуйте, скільки тіл я назву у цьому вірші.

 

Вчитель зачитує вірш

Послухайте, як дихає земля (1),

Як щирістю і ласкою розкрилась,

Немов маленьке сонне немовля (2),

Неначе мати, що над ним схилилась.

І навіть всі замовкли солов'ї (3),

Бо дихання Землі (4) зачарувало.

А ні шелесь, замріялись гаї,

А зорі (5) з неба (6) падать перестали.

Здається, сам немов у Землю (7) вріс,

Як грудочка (8), а чи мала піщина (9).

Ти до землі (10) всім серцем (11) прихились—

Мені шепоче рідна Україна.

  • Хто скільки нарахував тіл і які?

 

Вчитель:  Тема нашого уроку: «Характеристики тіл. »

 

ІІ  Мотивація навчальної діяльності

    Світ, в якому ми живемо, цікавий і різноманітний. Людина завжди хотіла знайти відповідь на  запитання: як цей світ влаштований? Які тіла нас оточують та які характеристики мають?

Як ви вважаєте, яке тіло має більший розмір ви, чи 50 кг гиря?

Давайте подумаємо що таке розмір та яким приладом він вимірюється.

 (!) Архімед ( 287-212 рр. до н. е.) – давньогрецький вчений. Він довів, що тіло, яке плаває в рідині виштовхує стільки води, скільки воно саме важить.

 

ІІІ  Актуалізація опорних знань

Прийом «Мікрофон»

  • Яка буває природа? ( Жива і нежива)
  • Чим відрізняється жива природа від неживої? (живе—народжується, дихає, росте, живиться, відмирає)
  • Які прилади створені людиною? ( штучні)
  • Чи можливо порівняти природні тіла зі штучними? (так)

 

ІV Вивчення нового матеріалу

Коли ми чуємо слово «тіло», то здебільшого згадуємо живих істот: людину чи тварину. Однак воно має набагато ширше значення. Тілом у науці називають все живе та неживе, що створили природа або людина. Птах і рослина, маленька комаха і великий слон, ти сам, будинок, у якому ти живеш, хмари на небі, автомобіль - усе це приклади тіл. Як бачиш, тіла дуже різноманітні. Для зручності зіставлення, порівняння, вивчення та використання тіла розрізняють за формами, розмірами, об'ємом, массою та густиною. Все це характеристики тіл.

Давайте дамо визначення. Характеристики тіл – це ознаки, за якими вони різняться одне від одного. Тож що належить до характеристики тіл?

Характеристики тіл можна виміряти, а за допомогою чого? Виміряти — означає порівняти з еталоном.

Щоб виміряти розміри тіла, зокрема довжину (або висоту чи ширину), їх порівнюють з еталоном довжини - метром. За цим еталоном виготовлено лінійки, рулетки, якими ми користуємося. Основною одиницею вимірювання довжини є метр (м). Застосовують й інші одиниці вимірювання, більші або менші за метр. Наприклад, кілометр (км), сантиметр (см), міліметр (мм); 1 км = 1000 м, 1 м = 100 см, а 1 см = 10 мм.

Кожне тіло має об'єм. Об'єм тіла прямокутної форми визначають, перемноживши значення його довжини, ширини і висоти. Вимірюють об'єм тіла в метрах кубічних (м3) або літрах (л) чи мілілітрах (мл); 1 м3 = 1000 л, 1 л = 1000 мл. Об'єм тіла можна також визначити, зануривши його у воду. Він дорівнюватиме об'єму витісненої тілом води.

Для вимірювання маси використовують прилади, що мають назву терези. Процес зважування на терезах - це порівняння маси тіла з масою еталона. Еталоном маси є кілограм. Тож одиницею вимірювання маси є кілограм (кг). Також масу вимірюють тоннами (т) та грамами (г); 1 т = 1000 кг; 1 кг = 1000г.

Якщо ми покладемо на різні шальки терезів дві кульки - залізну та дерев'яну, що мають однакові розміри. Терези вийдуть з рівноваги. Шалька із залізною кулькою опуститься, а з дерев'яною підніметься. Це тому, що маса залізної кульки більша, ніж дерев'яної. Отже, металева кулька важча за дерев'яну. Те, що дві однакового розміру кульки мають різну масу, пояснюється різною густиною заліза та деревини. Щоб обчислити густину, потрібно значення маси тіла поділити на значення його об'єму. Одиниці вимірювання густини - кілограм на метр кубічний (кг/м3) або грам на сантиметр кубічний (г/см3).
Таким чином, яким би тіло не було - великим чи малим, важким чи легким, - його можна виміряти і порівняти з іншими тілами за формою, розмірами, об'ємом, масою, густиною.

Крім цих характеристик можна визначити агрегатний стан тіла: твердий, рідкий, газоподібний.

Давайте пригадаємо тіла які мають кожен з цих характеристик.

Фізхвилинка.   Давайте трохи перепочинемо:

Трава—низенька-низенька,

Дерева—високі-високі,

Вітер дерева колише, гойдає,

То вправо, то вліво,

То вниз пригинає.

Птахи летять, відлітають,

А учні тихенько за парти сідають

І природознавство вивчають.

   

V. Закріплення вивченого матеріалу.

 

Дослід

Опишемо тіло (підручник) за планом:

№ з/п

Характеристика

Формула

Опис

1

Форма, агрегатний стан

-

Правильна – прямокутна, твердий

2

Розмір

-

Довжина (l)– 24,5 см

Ширина (b) – 17 см

Висота (h) – 1,5 см

3

Маса

-

0,5 кг

4

Об’єм

V= l b h

 V= 24,5*17*1,5=624,75 см3 = 6,24м3

5

Густина

ρ= m/ V

ρ = 0,5/6,24=0,08 кг/м3

 

Висновок: Підручник з природознавства має правильну прямокутну форму, твердий; його розміри: довжина (l)– 24,5 см , ширина (b) – 17 см , висота (h) – 1,5 см; маса - 0,5 кг; підручник об’ємом 6,24м3 ; має густину 0,08 кг/м3.

 

Гра «Вірю—не вірю»

 

  1.                           Морква має правильну форму (Н)
  2.                           Маса підручника – 2000 кг (Н)
  3.                           Море належить до неживої природи (В)
  4.                           Цегла має газоподібний агрегатний стан (Н)
  5.                           Комар за розміром більший ніж слон (Н)

 

VІ. Підсумок уроку.

  1. Тіла - це усе живе та неживе, що створили природа і людина.
  2. Основними характеристиками тіл є форми, розміри, об'єм, маса та густина. Кожна з них має свої одиниці вимірювання.
  3. Одиниці вимірювання довжини - кілометр (км), метр (м), сантиметр (см); об'єму - метр кубічний (м3), сантиметр кубічний (см3), літр (л); маси - тонна (т), кілограм (кг), грам (г); густини - кілограм на метр кубічний (кг/м3) або грам на сантиметр кубічний (г/см3). 
  •             Що ми вивчили на сьогоднішньому уроці?
  •             Про що вам було цікаво дізнатись?
  •             Що ви не зрозуміли з теми уроку?
  •             Що ви розкажете своїм батькам з того, що вивчили на уроці, коли прийдете додому?

Ще багато існує нерозкритих питань про природу, довкілля, Всесвіт! А чи знайдемо відповіді на них,—залежить тільки від нас з вами, нашої роботи на уроках природознавства, а також від бажання вчитися!

    Бажаю вам успіхів у цій складній і цікавій справі. А я вам у цьому буду допомагати на кожному уроці!

 

VІІ. Домашнє завдання.

  1.               Опрацювати текст підручника § 6.
  2.               Дати відповіді на запитання в кінці тексту.
  3.               * Зробіть порівняння тіл: картоплини і морквини. Результати  запишіть в зошити, зробивши висновок.

 

 

 

doc
Додано
27 квітня 2020
Переглядів
1036
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку